Лекція Хімія гідросфери Укладачі: к ф. м н., Кузишин Ольга Василівна к ф. м н., Базюк Лілія Володимирівна
жүктеу/скачать 0.58 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Сума мінерального Нітрогену
- Амоній-йони Вміст йонів амонію
| 15. Нітроген загальний
Нітроген загальний – це сума мінерального й органічного Нітрогену в природних водах. Сполуки, що містять Нітроген, знаходяться в поверхневих водах у розчиненому, колоїдному і завислому стані та можуть під впливом багатьох фізико-хімічних і біохімічних чинників переходити з одного стану в інший. Середній вміст загального Нітрогену в природних водах коливається в значних межах і залежить від трофності водного об’єкта: для оліготрофних змінюється звичайно в межах 0,3-0,7 мг/дм3, для мезотрофних – 0,7-1,3 мг/дм3, для евтрофікованих – 0,8-2,0 мг/дм3.. Сума мінерального Нітрогену – це сума амонійного, нітритного(ІІІ) і нітратного(V) Нітрогену. Підвищення концентрації йонів амонію і нітритів(ІІІ) зазвичай вказує на нещодавнє забруднення водойм, у той час як збільшення вмісту нітратів(V) – на давніше забруднення. Всі форми Нітрогену, включаючи і газоподібну, спроможні до взаємних перетворень. Амоніак У природній воді амоніак утворюється у процесі розкладу органічних речовин. ГДК амоніаку складає 40 мг/дм3, ГДКв.р – 0,08 мг/дм3 (лімітуюча ознака шкідливості – токсикологічна). Амоній-йони Вміст йонів амонію в природних водах варіює в інтервалі від 10 до 200 мкг/дм3 у перерахунку на Нітроген. Присутність у незабруднених поверхневих водах йонів амонію пов’язано головним чином із процесами біохімічної деградації білкових речовин, дезамінування амінокислот, розкладання сечовини під дією уреази. Основними джерелами надходження йонів амонію у водні об'єкти є тваринницькі ферми, господарсько-побутові стічні води, поверхневий стік з сільгоспугідь при використанні амонійних добрив, а також стічні води підприємств харчової, коксохімічної, лісохімічної і хімічної промисловості. У стоках промислових підприємств міститься до 1 мг/дм3 амонію, у побутових стоках – 2-7 мг/дм3; із господарсько-побутовими стічними водами в каналізаційні системи щодоби надходить до 10 г амонійного азоту (у розрахунку на одного мешканця). При переході від оліготрофних до мезо- і евтрофних водойм зростають як абсолютна концентрація йонів амонію, так і їхня частка в загальному балансі зв’язаного азоту. Гранично допустима концентрація у воді водойм господарсько-питного і культурно-побутового водокористування встановлена в розмірі 2 мг/дм3 за Нітрогеном або 2,6 мг/дм3 у виді NH4+ -йона. Присутність йонів амонію в концентраціях порядку 1 мг/дм3 знижує спроможність гемоглобіну риб зв’язувати кисень. Ознаки інтоксикації – порушення, судороги, риба метається по воді і вистрибує на поверхню. Механізм токсичної дії – порушення центральної нервової системи, поразка зябрового епітелію, гемоліз (розрив) еритроцитів. Токсичність амонію зростає з підвищенням pН середовища. Підвищена концентрація йонів амонію може бути використана в якості індикаторного показника, що відбиває погіршення санітарного стану водного об'єкту, процесу забруднення поверхневих і підземних вод, у першу чергу, побутовими і сільськогосподарськими стоками. жүктеу/скачать 0.58 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|