Василь(Констянтин)Острозький,О.Чарторийський,Роман Сангушко,Андрій Вишневецький ,Андрій Капуста,
Князі –повітники
(власники вотчин-вислуг,отриманих поза межами своїх родових земель).На Київщині не існувало головних княжат( нащадки Володимира Ольгердовича не змогли закріпитися на батьківських землях)- еа мали права законодавчого, суду над підданими,власне військо,печатка-зеленого кольору, право на державні посади, але без спадкових місць у складі Панів-Ради.
12 земських послів на Люблінському сеймі ( Олізари, Солтани,(Київ), Гулевичі, Костюшки,Бокії , Кірдеї, Семашк и- зВолині; Кошки, Шашковичі, Козарни, Стрижовські - з Брацлавщнии.
(Яковенко Н.М. Українська шляхта Х1У-Середина ХУЦ ст. Волинь і Центральна Україна .- К., 1993)
За спостереженням К.Стадницького, “дві корогви майоріли над Великим князівством :одна Литви католицької під проводом Жигимонта Кейстутовича, друга правомірної Русі, на чолі якої Свидригайло, католик з хрещення,цілком відданий Русі.”Тільки в одній битві на р.Швентій у 1435р. “улюбленець Русі” Свидригайло Ольгердович-князь волинський і “шеф руської партії” втратив убитими і взятими у полон 42 князя. Невдача повстання руської аристократії в часи Свидригайла Ольгердовича (1432-35) , “змови київських князів”1481р. та повстання М.Глинського (1508) змусила її поставити крапку на планах збереження удільної князівської влади в Русі і збереження політичної автономії князівства Руського у складі ВКЛ.
Однак ця перманентна боротьба, що тривала з кінця Х1У-до початку ХУ1 ст. дала , на думку Яковенко Н.М., несподівані наслідки : вже за князя Олександра (1492-1506) і його наступника Сігізмунда (Жигмонта) Старого (1507-1548) знову починає зростати князівська опозиція. Однак у першій половині ХУ1 ст. вони відмовляються від ефемерних династичних претензій та боротьби за владу у складі Панів - Ради поступово перебирають реальну владу на місцях. З 90-х років ХУ ст під їх контролем опиняється Східне Поділля, де князівськими намісниками, а потім воєводами стали князі Федір Четвертенський (1494-1498),Костянтин Іванович та Ілля Костянтинович Острозькі(1498-1539), Семен Пронський (1539-1541),Федір Сангушко(1542-1547), Богуш Корецький(1548-1576) ,Януш Збаразький (1576-1608). У Володимирі з 1502р. утверджується кн.Юрій Четвертенський , у Луцьку- кн.Семен Гольшанський(з 1491р).
Достарыңызбен бөлісу: |
