Лiтературознавчих
Дражни лка, або Прозива лка
жүктеу/скачать 1.44 Mb. Pdf көрінісі
|
| Дражни лка, або Прозива лка (англ. teaser – задира) –
короткий глузливий вірш, що висміює ту чи іншу якість людини, а іноді просто прив’язаний до імені. Д. перейшли до дітей із дорослого середовища і виросли із прізвиськ та кличок, до яких пізніше додавалися римовані рядки, які трансформувалися у Д. Сучасні Д. можуть не тільки пов’язу- ватися з ім’ям, але й висміювати які-небудь негативні риси характеру: боягузтво, лінь, жадібність тощо. Д. відображають не тільки дитячий побут або ставлення до навколишнього світу, але й стосунки між дітьми. Д. – сатиричний жанр. Ефект Д. розраховано на багатократне докучливе повторення одних і тих же римованих рядків. Н-д: Юрко-бурко Розлив молоко Його мати ложкою, А він дриґа ножкою. ☺ Дражнилка – короткий глузливий вірш, що висміює будь-яку якість людини або просто прив’язаний до імені. Дра ма (грец. drama–дія) – один із трьох основних родів літератури, який відображає життя в діях. Д. у вузькому значенні – один із основних жанрів драматургії; літературний твір, побудований у формі діалогу чи полілогу дійових осіб без авторської мови. Д. призначено для сценічного вико- нання, орієнтовано на видовищну виразність. Це п’єса з гострим конфліктом соціального чи побутового характеру, який розвивається в постійній напрузі. ~ 41~ Драматургі я (грец. dramaturgein – складати драму) – сукупність драматичних творів окремого письменника, країни чи народу, епохи. Потужний розвиток української Д. відбувся протягом кінця ХІХ – початку ХХ ст. Найвідо- міші представники української Д.: І. Карпенко-Карий, М. Старицький, Леся Українка, Олександр Олесь, В. Винниченко та ін. Ду ма – ліро-епічний, віршований твір української словесності, особливий різновид епічних пісень про події з життя козаків ХVI-XVII ст., переважно часів визвольної боротьби українського народу, про його побут і моральні переконання. У широкий обіг термін «дума» увів на початку ХІХ ст. М. Максимович. Д. виконувались кобзарями- лірниками в речитативно-розповідній манері в супроводі кобзи чи бандури. Д. поділяються на дві групи: історичні й побутові. Історичні Д. відтворюють героїчну боротьбу українського народу проти своїх поневолювачів (турків, татар). Н-д, «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Плач невольників», «Втеча трьох братів з города Азова». Побутові Д. відтворюють питання моралі, родинних стосунків, соціальної несправедливості. Н-д, «Удова і три сини», «Брат і сестра». Мотиви Д. широко використовували відомі українські письменники: Т. Шевченко, Є. Гребінка, П. Куліш, І. Франко, М. Рильський, П. Тичина, А. Малишко, Л. Костенко, композитори та художники. ☺ жүктеу/скачать 1.44 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|