~
42~
Езо півська / езо пова мо ва – замаскований спосіб думок
із натяками, недомовками тощо
задля уникнення будь-яких
заборон або переслідувань. Е.м. походить від імені відомого
давньогрецького байкаря Езопа. Поняття Е. м. виникло в
ХІХ ст. як зашифрований спосіб викладу думок із натяками й
недомовками. Яскравим зразком Е. м. є байки. До Е. м.
зверталися Т. Шевченко, І. Франко, Л. Глібов,
Леся Українка,
Остап Вишня. Н-д:
Х в а л ь к у в а т а м у х а
Раз тягнули чотири волики тяженький плуг вечором з поля
додому. Тягнуть вони, тягнуть; аж надлітає уперта муха, сідає
собі поважно на ріг одного вола і їде з ним помаленьку. Надлітає
тим часом друга муха і питає тую, що сидить на розі вола:
– А ти звідки їдеш, сестро?
– З поля, – відповідає вона, – цілий день орала з волами, аби
люди мали хліба досить!
Що вартий чоловік, котрий чужою працею хвалиться?
Е
~
43~
Екраніза ція (від франц. еkran – заслін, ширма) – втілення на
екрані засобами кіномистецтва й телебачення літературних
творів і драматичних постановок. Так, 1965 р. на Харківській
телестудії було знято телефільм «Тореадори з Васюківки» за
однойменним оповіданням В. Нестайка, який 1968 р. одержав
Гран-прі на Мюнхенському
міжнародному фестивалі
телефільмів для дітей та юнацтва. Безліч дитячих творів
вийшло в анімаційному варіанті. Багато «дорослих» Е.
зроблено за мотивами творів І. Франка, О. Кобилянської,
М. Коцюбинського, В. Стефаника, О. Довженка та ін.
Достарыңызбен бөлісу: 
