Короткий словник лінгвістичних термінів із курсу
„Лексикологія. Фразеологія”
1. Авторські неологізми (оказіоналізми) – стилістичні неологізми, які не входять до словникового складу мови, залишаючись у більшості випадків приналежністю окремого твору певного автора.
2. Активна лексика – слова повсякденного вжитку.
3. Антоніми (від гр. anti – проти й ony – ім’я) – слова, які належать до однієї частини мови і мають протилежні, але співвідносні, значення: близький – далекий, життя – смерть, зникати – з’являтися
4. Архаїзми – застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.
5. Векторні антоніми (від лат. vector „той, що несе”) виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей: зникати – з’являтися, приїжджати – від’їжджати, піднімати – опускати.
6. Власне архаїзми – слова, які називають предмети і явища, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку іншими синонімічними словами: чадо – дитина, десниця – рука, зигзиця – зозуля.
7. Домінанта (від лат. dominans „панівний”) – один із членів синонімічного ряду, навколо якого групуються всі інші слова-синоніми цього ряду; стрижневе слово. Домінантою синонімічного ряду є слово, найбільш загальне за лексичним значенням і здебільшого нейтральне в експресивному й стилістичному відношенні.
8. Енантіосемія – поєднання протилежних значень в одному слові: сходити з гори – сходити на гору, позичати (брати в борг) – позичати (давати в борг).
9. Жаргонізми – слова, властиві розмовній мові людей, пов’язаних певною спільністю інтересів: хвіст – заборгованість, плавати – погано знати навчальний матеріал.
10. Історизми – слова, які вийшли з ужитку у зв’язку зі зникненням позначуваних ними понять: війт, сотник, чумак.
11. Комплементарні антоніми (від лат. complementum „доповнення”) доповнюють один одного і є граничними за своїм характером. У них немає середнього (проміжного) члена. Заперечення одного з них дає значення іншого: істинний - хибний (не + істинний = хибний), живий – мертвий (не + живий = мертвий).
12. Конверсиви (від лат. conversio „перетворення”) – антоніми, які позначають дії або ознаки, пов’язані між собою відповідними усталеними ситуаціями, взаємозалежністю, суміжністю, причиново-наслідковими відношеннями: складати екзамен – приймати екзамен, брати книгу – давати книгу, забивати гол – пропускати гол.
13. Контекстуальні антоніми – слова, які набувають протилежного значення тільки у певному контексті на основі вживання слів у переносному значенні: Мати в’яне – дочка червоніє (Т.Щевченко).
15. Контрадикторні антоніми (від лат. contradictories „суперечливий”) – один із членів утворюється за допомогою префікса не- і не має точної визначеності: дорогий – недорогий, веселий – невеселий.
16. Контрарні антоніми (від лат. contrarius „протилежний”) виражають якісну протиставленість і утворюють градуальні опозиції. Між ними є проміжний член (хоч би один): молодий (чоловік) – нестарий – середніх літ – літній – старий.
17. Лексика – словниковий склад мови.
18. Лексикологія – розділ науки про мову, який вивчає лексику (словниковий склад мови).
19. Лексичне значення – історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності.
20. Лексичні архаїзми – застарілі слова, які в сучасній мові мають відповідні синоніми: всує – даремно, ланіти – щоки, перст – палець.
21. Лексичні неологізми – абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням.
22. Лексичні омоніми – слова, які звучать однаково, але не мають спільних елементів у значенні й не пов’язані асоціативно.
23. Метафоричне переносне значення – значення слова, яке виникає внаслідок перенесення ознак одного предмета на інший за подібністю, яка випливає з їх порівняння, зіставлення за асоціацією: залізний стіл – залізна воля, сумна людина – сумний день.
24. Метонімічне переносне значення – значення слова, яке виникає внаслідок перенесення назви одного класу предметів на інший на основі їх суміжності: аудиторія зацікавилася, носить срібло, випити склянку. Особливим різновидом метонімії є перенесення назви з цілого на частину і навпаки (у стаді сто голів, у сім’ї п’ять ротів), яке називається синекдохою.
25. Неологізми – нові слова, що виникли за пам’яті людей, які їх використовують: менеджер, роздержавлення, кіднепінг.
26. Однокореневі антоніми – слова, утворені від однієї основи за допомогою афіксів, які в сполученні з коренем надають зіставлюваним словам протилежного значення: надія – безнадія, щастя – нещастя, навантажити – розвантажити, симетрично – асиметрично.
27. Омографи (від гр. homos „однаковий” і grapho „пишу”) – слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному.
28. Омоніми (від гр. homos „однаковий” і onyma „ім’я”) – слова, які звучать однаково, але мають різні значення.
29. Омофони (від гр. homos „однаковий” і phone „звук”) – слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням.
30. Омоформи (від гр. homos „однаковий” і лат. forma „форма”) – слова, в яких збігаються тільки окремі форми.
31. Пароніми (від гр. para „біля”, „коло” й onyma „ім’я”) – однокореневі слова, які подібні за структурою і вимовою, належать до однієї частини мови чи мають спільні граматичні ознаки, але різняться за своїм лексичним значенням: геройський – героїчний, суперечка – суперечність.
32. Пасивна лексика – слова, які ще не ввійшли до активного вжитку (неологізми) і ті, що виходять з мови, поповнюючи розряд застарілих.
33. Повні (абсолютні) синоніми - синоніми, які повністю збігаються за значенням, тобто не різняться ні відтінками значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю.
34. Приказка – стійкий образний вислів лаконічної будови, що влучно характеризує якесь життєве явище, але, на відміну від прислів’я, не формулює певної закономірності чи правила.
35. Прислів’я – виражений структурою речення влучний образний вислів, який формулює певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду: Для приятеля нового не пускайся старого; Не спитавши броду, не лізь у воду.
36. Семантико-стилістичні синоніми – синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням: йти, плентатися, шкандибати, нестися, перти.
37. Семантичні синоніми (від гр. idea „поняття” grapho „пишу”) – синоніми, які різняться відтінками значень.
38. Синоніми (від гр. synonymos „однойменний”) – слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються.
39. Синонімічний ряд – це група слів, об’єднаних спільним основним значенням.
40. Стилістичні (емоційно-експресивні) синоніми – синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням: їсти, жерти; обличчя, лице, морда, пика, писок.
41. Стилістично забарвлена (маркована) лексика – лексика, яка вживається в певних стилях.
42. Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика – слова, які вживаються в усіх стилях мови, не мають стилістичного забарвлення і є загальновживаними.
43. Фразеологізм – лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення, але неподільна лексично, стійка у своєму складі і структурі, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мовленні автоматично.
44. Фразеологічні вирази – стійкі за своїм складом і значенням фразеологічні одиниці, які відтворюються в мові, але складаються зі слів із вільним значенням: Вовків боятися – в ліс не ходити; людина з великої літери.
45. Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням їх компонентів.
46. Фразеологічні зрощення – семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів.
47. Фразеологічні сполучення – звороти, в яких самостійне значення кожного слова є абсолютно чітким, але один з компонентів має фразеологічно зв’язане значення.
48. Фразеологія – 1) сукупність фразеологізмів певної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови.
Навчальне видання
3989 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
З КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА
У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ»
для студентів спеціальності 8.18010019 «Медіакомунікації»
денної форми навчання
У двох частинах
Частина 1
Відповідальний за випуск О. Г. Ткаченко
Редактор О. П. Садовнікова
Комп’ютерне верстання О. П. Садовнікової
Підписано до друку 09.11.2015, поз.
Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 4,42. Обл.-вид. арк. 4, 97. Тираж 50 пр. Зам. №
Собівартість видання грн к.
Видавець і виготовлювач
Сумський державний університет,
вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.
Достарыңызбен бөлісу: |