Language environment for tourism students

Tourism is often described as 'the pleasure industry' or 'the welcome industry'. It’s an industry where communication is the key feature. It’s also an international industry and it involves a range of inter-cultural encounters. The language of this industry is quite clearly English in an international context, but it is also the language of meeting needs, of providing high levels of service, of understanding people, of delighting people, of solving problems. The specialists in the sphere of tourism should be aware of giving information, checking in at hotels and airports, tour-guiding, working as a holiday representatives, providing hospitality at tourism events, travel agency situations and other numerous spheres where English takes a special place.

Therefore teaching English for tourism students should be integrated in a subject matter area important to the learners. Students should be able to communicate effectively in a range of business and tourism-related situations. They should be encouraged to apply any tourism / business knowledge and experience that they might have as they work through learning material. Course books should be supplemented with material from other sources, including newspaper articles and video materials. Special emphasis is placed on the relevant vocabulary, register and grammatical structures that are used in the field of tourism, and the student is given the opportunity to practise using the language that he or she has acquired by means of seminars, group sessions and communicative practice activities. The emphasis is firmly concentrated on functional language – giving information, making recommendation, dealing with problems and creating realistic situational practice where language functions can be demonstrated and developed alongside with basic service-oriented performance.

Besides main activities students practice a wide range of practices to develop their knowledge and use thematic vocabulary, both in the field of tourism and hospitality and of academic study in general. In fact, all four language skills: listening, reading, speaking, and writing, are stressed equally, but it is evident that the key activity for students living in non-English-speaking country is speaking.

They need special language environment to develop speaking confidence. The best way to organize successful speaking practice is to encourage communication for all students in the classroom discussion or in small groups. As tourism students get their knowledge on other tourism disciplines they can apply any tourism / business information and experience that they have through learning material. An important aspect of learning is to be able to communicate what they know, or think they know. There has always been the notion that you learn best when you actually have to teach or explain a concept to someone else. This means being able to verbalize what you know. So teachers need to encourage their students to verbalize their own knowledge so that they can learn more efficiently. Students on the listening end also benefit from hearing their classmates explanations. When students listen to each other, they often benefit from hearing concepts being explained from different points and in ways that might be closer the students way of thinking. When students listen effectively they generate questions to further everybody's thinking and learning.

Another effective way of encouraging student’s communication is through discussion. The leading role is given to teacher who needs to provide problems that have multiple solutions or methods of solution. These types of problems are best in simulating discussion, creativity and risk taking. When teachers are trying to encourage a meaningful discussion it is crucial that they give their students plenty of time to respond and think about what they want to say. It is necessary to avoid yes/no questions and short answered question if they want to have a quality discussion. Open-ended higher level thinking questions are the best choice to get students thinking and communicating their ideas. The teacher should stay involved in the discuss to correct wrong information but should be careful when pointing out mistakes. It is very important to create and maintain an environment that students feel comfortable participating.

• 
  Provide maximum opportunity for students to speak the professional language by ensuring a rich environment that contains collaborative work, authentic materials and tasks, and shared knowledge.
  
• 
  Try to involve each student in every speaking activity; for this aim, practice different ways of student participation.
  
• 
  Reduce teacher speaking time in class while increasing student speaking time.
  

• 
  Indicate positive signs when commenting on a student's response.
  
• 
  Ask eliciting questions such as "What do you mean? How did you reach that conclusion?" in order to prompt students to speak more.
  
• 
  Do not correct students' pronunciation mistakes very often while they are speaking. Correction should not distract student from his or her speech.
  
• 
  Circulate around classroom to ensure that students are on the right track and see whether they need your help while they work in groups or pairs.
  
• 
  Provide the vocabulary beforehand that students need in speaking activities.
  
• 
  Diagnose problems faced by students who have difficulty in expressing themselves in the target language and provide more opportunities to practice the spoken language.
  

Стаття присвячена дослідженню деяких стилістичних характеристик сучасного британського детектива на матеріалі романів таких письменників як К. Декстер, П. Джеймс, Р. Хіл, Дж. Паттерсон, Р. Рендел. Перш за все слід зазнрчити, що в більшості таких романів йдеться про поліцейське розслідування (police procedural). Якщо в Золоту Епоху розвитку детективного жанру розслідування злочинів часто проводив приватний детектив, то на сучасному етапі його, як правило, проводять співробітники поліції.

Але як і приватні детективи, головні персонажі – поліцейські вирізняються з поміж інших своєю освіченістю, високим рівнем культури, нестандартністю мислення, мають своєрідні хобі та уподобання. Так суперінтендант Адам Далгліш з романів П. Джеймс є визнаним поетом, вірші якого регулярно друкуються. Головний інспектор Морс у К. Декстера є знавцем класичної музики та опери. Енді Діел у Р. Хилла цитує англійських класиків та античних авторів, демонструє глибоне знання історії.

В сучасних романах зустрічається характерний дует персонажів типу Ватсон – Шерлок Холмс, але з певними змінами. Дует традиційного типу діє в романах К. Декстера. У нього інтелектуал головний інспектор Морс має в помічниках чесного, працьовитого, але не дуже освіченого та вишуканого сержанта Льюїса. Суперінтендант Далгліш серед інших офіцерів тісно співпрацює з Кейт Міскін, яка є дуже кмітливою і творчою особистістю. У Р. Хилла в дуеті Діела та Паско, обидва мають достатню освіту та кмітливість, але відрізняються темпераментами, типом поведінки та манерами.

Сучасний літературний процес характеризується зростаючою тенденцією до експериментів у сфері інтертекстуальності. Одним із основних проявів інтертекстуальності є алюзії. Алюзія трактується нами як родовий термін по відношенню до цитат і посилань, які визначаються як її різновиди. Широке вживання алюзій становить ще одну характерну ознаку сучасного британського детектива. В тематичному плані автори цитують або посилаються як на твори популярних жанрів (дитячі віршики, фольклорні балади та популярні пісні), так і твори британської або світової класики, Біблію, словники та інші спеціалізовані видання.

Алюзії вживаються письменниками на різних рівнях літературного дискурсу, а саме на мета текстовому рівні (в назвах романів та епіграфах до них ) і безпосередньо в текстах творів. Так в романі Е. Пітерс Black is the Colour of My True Love’s Heart бачимо алюзію на фольклорну баладу в назві твору. Модифікований варіант балади зустрічається на початку роману, щоб підкреслити напруженість у стосунках між персонажами, а точний рядок з балади авторка наводить в кінці твору. Алюзія на іншу баладу трапляється в ключовий момент оповіді. Один з головних персонажів співає видозмінену версію балади,щоб попередити двох інших персонажів про те, що їх таємниця розкрита поліцією. А назва роману Р. Рендел Some Lie and Some Die є рядком з пісні, а повний варіант пісні слугує епіграфом до роману. Окремі куплети пісні з’являються пізніше в ключові моменти оповіді. Справжнім автором цієї пісні є кузен авторки Майкл Річардс.

У функціональному плані алюзії використовуються для характеристики персонажів, упорядкування оповіді, розвитку теми та сюжету роману, створення певної атмосфери та іронічної тональності оповіді. К. Декстер часто використовує в своїх романах цитати з різних джерел в якості епіграфів до глав, які натякають на їх зміст та перебіг подій. У романі Р. Хіла Dialogues of the Dead епіграф містить три цитати. Перша цитата взята з Оксфордського словника, який є визначальним для структурування оповіді та визначення мотивації убивці. Вона також пояснює підназву роману. Друга цитата – з поеми Г. Гейне. Вона стосується психічного стану головного персонажа. Третя цитата – з поеми Т. Бедоуза, яка натякає на вбивство. Всі ці теми потім розвиваються в романі.

Серед алюзивних тактик слід згадати різні варіанти алюзивного обрамлення, поєднання реальних і вигаданих алюзій/цитат, поєднання реальних цитат та їх перекладів, які нібито зроблені персонажами роману, поєднання вербальних та візуальних алюзій. Так в романі Р. Хіла Death’s Jest – Book назви розділів роману разом з візуальними образами відсилають читача до мініатюр з серії «Танок смерті» Ганса Гольбейна Молодшого. А декоративні літери на початку кожного розділу роману взяті з «Абетки Смерті» того ж художника.

Категорія темпоральності обґрунтовано вважається невід’ємною складовою будь-якого тексту, включаючи і художні твори. Але автор художнього твору має право на певні маніпуляції з часом, на представлення подій не в хронологічному порядку. Тому в художніх текстах можуть спостерігатися певні часові зсуви. Отже лінгвісти і літературознавці давно вже стали розрізняти час реальний і час художній. У детективних романах категорія часу теж відіграє не останню роль. Так у романі Dialogues of the Dead Р. Хіл, щоб вирізнити убивцю з поміж інших персонажів та підкреслити його боже вільність, використовує стратегію індивідуального сприйняття часу для цього персонажу. Убивця нормально функціонує в художньому часовому просторі роману (працює, щось обговорює з колегами, закохується). Але коли відбувається вбивство, він ніби переключається з часу звичайного на час «злочинний». Він описує свій стан У кожному діалозі – посланні до людей. Для нього time ceases to exist and then bursts back into his consciousness. Він також вживає такі фрази, як in my no time, outside of time, time suspended, etc. Перед вбивствами він could feel time slowing down, begin to ebb or even stop completely у вирішальний момент. Після вбивств він відчуває the return of time, the tremor of time, time’s drag return, she steps back into time, time resumes. Таким чином, час представлений як рух, течія, потік, чия швидкість може змінюватись. А людина може рухатись за цією течією або вийти з неї та повернутись пізніше. Убивця розглядає свої діяння as a journey along a certain path. Для нього смерть не є закінченням часу, а лише короткою зупинкою в його плині. Для підсилення контрасту між двома часами автор вживає різні стилістичні прийоми (метафори, порівняння, повтори, антитези).

При аналізі особливостей сучасного детективного роману слід звернути увагу на таку його складову як місце подій (setting). Цілковито виправданим вважаємо твердження про те, що в кримінальному романі «місце подій … часто є вирішальним для атмосфери і тональності оповіді, і також часто нерозривно повязане з природою злочину». До того ж необхідно розрізняти фізичне місце подій (physical setting) та соціально-культурне середовище (social/cultural landscape), на тлі якого розгортаються події. Введення певного фізичного місця подій передбачає створення відповідного соціально-культурного ландшафту і навпаки. При чому кожний з цих компонентів може грати домінуючу або другорядну роль відносно один одного. Так у романі Р. Хіла The Stranger House події зосереджені навколо старовинного будинку в Камбрії. Він є ключом до таємниці, яку намагаються розгадати персонажі. В цьому випадку фізичне місце подій грає домінуючу роль. Автор створює відповідний соціально-культурний ландшафт залучаючи міфологію вікінгів, місцеві Кембрійські легенди, факти з історії католицизму на півночі Англії, примусове переселення дітей-сиріт з Англії до Австралії на початку 60-х років 20-ого століття. Роман Death’s Jest Book того ж автора тісно пов'язаний з особистістю і творчістю поета 19-ого століття Т. Бедоуза. Тут ми спостерігаємо домінування культурного ландшафту. Він диктує запровадження в якості фізичних місць подій міст та місцевостей, де колись жив чи побував Т. Бедоуз, а зараз відбуваються вбивства. У цьому романі зміна місць подій спряє розвитку сюжету. Автори також використовують контраст між місцем подій і самою подією (убивством). Так в романах К. Декстера фізичним місцем подій зазвичай є Оксфорд та його околиці. Культурний ландшафт представляє університетське життя Оксфордських викладачів, науковців та студентів. Продовжуючи класичну традицію, К. Декстер надає в своїх романах карти вулиць та плани місцевості.

Таким чином у результаті нашого дослідження можемо стверджувати, що сучасний британський детектив є багатоплановим твором. Окрім створення захоплюючого сюжету, авторам доводиться ретельно працювати над іншими його складовими, включаючи темпоральність та місце подій. Для конструювання темпоральності застосовуються стратегії індивідуального сприйняття часу персонажами та різноманітні стилістичні прийоми. Типові для класичного детективу місця подій адаптуються до реалій сучасного життя, враховуючи нові досягнення науки і техніки. Широке вживання алюзій є характерним для сучасного британського детектива. Вони зустрічаються на мета-текстовому та текстовому рівнях літературного дискурсу, активують у стислій та експресивній формі різні голоси та точки зору. Алюзії вживаються в багатьох функціях та сприяють конструюванню важливих складових детективного роману. Вони можуть також слугувати одним із засобів підтримання активної взаємодії між письменником та читачем.

Анна. Циркаль

м. Київ,
Використання мультимедійних засобів у процесі навчання іноземній мові професійного спрямування
Глобальний процес інформатизації та технологізації в сфері науки та техніки, який швидко прогресує на даному етапі розвитку сучасних технологій, вимагає відповідної професійної підготовки фахівців технічного профілю з високим рівнем іноземної мови. Без професійного спілкування оперативний обмін інформацією, досягнення взаєморозуміння, вироблення оптимальних і взаємоприйнятних організаційних, технічних та соціальних рішень стає неможливими. У зв’язку з цим, особливо важливого значення набуває формування іноземної мовної компетенції у студентів технічних спеціальностей. Основним завданням кваліфікованого викладача стає підбір та використання високоефективних методик викладання із залученням інформаційно-комунікаційних технологій.

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Викладач самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

Якісна мовна підготовка студентів не можлива без використання сучасних освітніх технологій. Сучасні технології в освіті – це професійно-орієнтоване навчання іноземної мови, використання проектних методів, застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, робота з навчальними комп’ютерними програмами, дистанційні курси іноземних мов, створення презентацій у програмному середовищі Open Office Impress, Microsoft PowerPoint, використання ресурсів всесвітньої мережі Internet.

Високу результативність засвоєння інформації показує використання мультимедійних засобів у процесі вивчення іноземної мови. Такі програмні засоби дозволяють одночасно сприймати інформацію через слуховий та зоровий канали, активізуючи увагу та зовнішню мотивацію.

При усному викладі матеріалу за хвилину слухач сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при «підключенні» органів зору до 100 тисяч таких одиниць. Як бачимо, найбільша кількість студентів є візуалами, що краще засвоюють інформацію за допомогою зорового каналу. Під час сприймання матеріалу існує можливість вести записи, що включає моторну пам’ять і покращує процес запам’ятовування. Тому висока ефективність використання в навчанні мультимедійних засобів, основа яких – зорове та слухове сприйняття матеріалу є очевидною. Застосування мультимедійних засобів підвищує рівень сприйняття за запам’ятовування на 30-40% завдяки одночасній багатоканальній взаємодії студента з інформацією.

Слід, також, пам’ятати, що мультимедійні засоби навчання, які використовуються в навчальному процесі, повинні відповідати системі психологічних, дидактичних та методичних вимог.

Виклад навчального матеріалу повинен відповідати не тільки вербально-логічному, але і сенсорно-перцептивному рівню когнітивного процесу. Його виклад необхідно орієнтувати на вокабуляр і лінгвістичну композицію конкретного вікового контингенту і специфіку підготовки студентів.

Схема засвоєння мультимедійних засобів на практичних заняттях заключається в тому, щоб спочатку підпорядкувати свої дії логіці, що задається цими засобами, а потім – цілями і задачами своєї діяльності, отримавши нові можливості досягнення результатів цієї діяльності. Важливо при цьому правильно та логічно структурувати даний матеріал, використовуючи лише перевірені джерела, не перенасичувати заняття використанням одного й того ж самого мультимедійного засобу. Варіативність мультимедійних засобів дає можливість широкого вибору їхнього використання. Для використання проекторної дошки або презентації викладеної за допомогою програми Power Point, важливим є стислий, послідовний виклад матеріалу з використанням ключових слів, інакше аудиторія швидко втомлюється, читаючи великі обсяги текту.

Важливим є те, що на першому етапі мультимедійних засіб виступає предметом навчальної діяльності, в ході якої набуваються знання про роботу засобу, вивчаються мови і прийоми взаємодії з ним, засвоюються навички роботи. На другому етапі цей мультимедійних ресурс перетворюється саме в засоби вирішення будь-яких навчальних або професійних задач.

Мультимедійне забезпечення створює необхідні умови для активізації пізнавальної та мовної діяльності кожного студента, надаючи можливість засвоїти новий матеріал, одержати достатню країнознавчу, професійну інформацію, ознайомитись з великою кількістю оригінальних текстів, відеоматеріалів, одержати достатню інформацію для формування необхідних навичок та вмінь.

Мультимедіа є корисною технологією, завдяки притаманній їй якості інтерактивності, гнучкості і інтеграції різноманітних типів мультимедійної навчальної інформації, а також завдяки можливості враховувати індивідуальні особливості студентів та сприяти підвищенню їх мотивації. Слід зазначити, що такої форми заняття є добре поєднуваними з традиційними методами викладання й водночас стають дуже корисними у супроводженні традиційного пояснення, наприклад, англійської граматики, адже супровід звукового викладу інформації з наданням візуальної опори добре впливає на сприйняття та засвоєння інформації реципієнтом.

На проведених заняттях із залученням мультимедійних технологій було виявлено, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності викладача та студентів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки, взаємодію між викладачем та студентами. Завдяки цьому рівень знать та мотивації студентів значно підвищується, покращуючи процес навчання.

Одними з основних переваг використання мультимедійних засобів у навчальному процесі є їхні можливості в плані забезпечення наочності й емоційності досліджуваного матеріалу, що у свою чергу можна розглядати як додаткові засоби організації і керування увагою студентів. Однак бажаний ефект досягається тільки в тому випадку, коли мультимедіа засоби використовуються відповідно до закономірностей протікання пізнавальної діяльності студентів, характеристиками навчального матеріалу і навчальних задач.

Емоційний вплив мультимедійних засобів викликає інтерес і позитивний емоційний настрій для сприйняття. Проте існують,також, певні недоліки у використанні мультимедійних технологій: по перше, надлишок емоційності ускладнить засвоєння й осмислення досліджуваного матеріалу, по-друге, через постійний зоровий контакт з мультимедійною дошкою швидко стомлюється зір, тому необхідно враховувати період підвищенної активізації студентів на занятті та чергувати мультимедійний виклад матеріалу з традиційним, по-третє, не завжди існує можливість використання необхідних технічних умов та засобів.

Підсумовуючи вищезазначений матеріал, можна зробити висновки, що мультимедійні засоби навчання являють собою перспективний і високоефективний механізм, що дозволяє опрацьовувати та представляти більшу кількість інформації, ніж традиційні джерела інформації і в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання і рівню сприйняття конкретного контингенту студентів, дозволяє збільшити не лише процент уваги аудиторії на занятті, а й сприяє результативнішому засвоєнню матеріалу завдяки одночасному сприйманню інформації через зоровий та слуховий канали.

Ірина Черняк

м. Київ