На правах рукопису
Порівняльний аналіз особливостей організації життєвого досвіду в ситуації зіткнення зі смертю серед українців та китайців за допомогою методу кейс-стаді
жүктеу/скачать 1.46 Mb.
|
| 3.5. Порівняльний аналіз особливостей організації життєвого досвіду в ситуації зіткнення зі смертю серед українців та китайців за допомогою методу кейс-стаді
Для використання методу кейс-стаді було розглянуто різні випадки за особливістю досвіду зіткнення (найбільш екстремальні та найбільш типові) зі смертю в українській та китайській вибірках. Для аналізу найбільш типового випадку було відібрано ситуацію зіткнення зі смертю – відвідування похорону (смерть Іншого). Для аналізу найбільш екстремального випадку – ситуація власного перебування на межі між життям та смертю (власна смерть). Респонденти відбиралися з максимально схожими історіями (схожими за контекстом зіткнення з ситуацією смерті та часовою локалізацією події). Порівняння здійснювалося за такими параметрами як: Когнітивний компонент (міра наближення, концептуальне значення, ставлення до смерті) – КК; Емоційний компонент (інтенсивність переживання страху смерті, спосіб вираження емоцій, дотичні емоційні переживання) – ЕК; Поведінковий компонент (стратегії взаємодії, поведінковий сюжет та практики подолання страху смерті) – ПК. Зміни у життєвому досвіді (функціональність) – ЗЖД. Відповідно до обраних параметрів та критеріїв було проведено порівняльний аналіз способів організації життєвого досвіду в ситуації зіткнення зі смертю між показниками українських та китайських респондентів та визначено рівень їхньої вираженості. Для першого порівняльного блоку щодо найбільш типової (поширеній як серед українських, так і серед китайських історій) ситуації зіткнення зі смертю (похорон) було відібрано респондентів з максимально подібними зовнішніми умовами: умови проживання респонденток, особливості взаємодії респонденток із людьми, яких вони втратили (дівчата часто проводили час із ними у дитинстві і все рідше по мірі дорослішання); часова перспектива події (відносно недавно – протягом 2-3 -х років). Марина – українка, киянка, 21 рік, студентка – наративний опис ситуації зіткнення зі смертю «похорон бабусі»: М: «Я обожнювала (ЕК) проводити усі канікули у бабусі. Вона у мене була просто неймовірна і схожа на добру фею із казки. Мені інколи здавалося, що вона і справді має якісь чари. Я люблю (ЕК) згадувати її, але не люблю згадувати той день, коли її не стало. Це було і страшно і сумно (ЕК), і до крику боляче (ЕК). Це справді велике горе (ЕК) і втрата для нас, для мене. Дуже було боляче це переживати. Сам похорон був важкий. Маму відкачували ліками. Мені і досі не хочеться вірити, що її нема. Наче б то, то була не вона, а хтось інший, тільки схожий. Інколи я думаю про неї як про живу і мені стає тепліше на душі (ЕК). А інколи стає так страшно (ЕК), що ось і почався відлік: починають йти з життя ті, кого любиш. А там далі батьки…а ще далі і я… Інколи буває накочують ці думки і я аж захлинаюся від сліз, реву у подушку і не знаю чому, немов божевільна: чи то страшно (ЕК) чи просто жалко себе (ЕК). Якась паніка (ЕК) ніби охоплює тебе і ти не знаєш, що з цим робити. А тут ще й ця війна. Просто жах (ЕК)! Я про це ніколи не думала. Для мене це завжди було чимось далеким. А тепер все частіше тривожить (ЕК). З одного боку, нікуди не сховатися від смерті, а з іншого – дуже хочеться. Хочеться миру. Принаймні це у людських силах змінити.» жүктеу/скачать 1.46 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|