Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

на рівні суспільства — це ті вимоги, які приписуються 
індивіду і які він повинен виконувати в силу соціального 
обов'язку. Таким чином, суспільна мораль є способом 
адаптування до суспільного середовища, сферою 
суспільної необхідності.
Потреби людей у сприйнятті і створенні досконалого, 
піднесеного, що давало б їм духовну насолоду, викликали 
до життя мистецтво і естетичну свідомість. Вони 
виникли, як і інші відносини та форми свідомості, що їм 
відповідають, на основі суспільно-історичної, передусім 
виробничої практики людей. Специфіка естетичної 
свідомості визначається її предметом, художньо-образним 
способом відображення дійсності і функціями. Естетична 
свідомість включає смаки, уявлення, думки, ідеали, 
погляди і теорії, які відображають естетичну цінність 
предметів і явищ об'єктивної дійсності, а також предметів і 
явищ, створених самою людиною. Відображення дійсності 
в естетичній свідомості здійснюється через поняття 
прекрасного і потворного, піднесеного і підлого, 
комічного і трагічного. Це відображення здійснюється на 
ідеологічному і буденно-психологічному рівнях.
Важливу роль у духовному житті суспільства відіграє 
релігія і релігійна свідомість. Вона охоплює релігійну 
ідеологію і релігійну психологію. Релігійна ідеологія являє 
собою більш чи менш струнку систему релігійних ідей, 
поглядів на світ. Релігійна ідеологія, як правило, 
розробляється і розвивається теологами. Релігійна психологія, 
складаючись головним чином стихійно, безпосередньо в 
процесі відображення повсякденних умов життя людей, 
включає несистематизовані релігійні почуття, настрої, 
звичаї, уявлення, пов'язані головним чином з вірою в 
надприродне. Суттєве місце в побутовій релігійній свідомості 
посідає процес релігійного поклоніння або культ, що 
являє собою найбільш консервативний елемент будь-якої 
релігії. В процесі здійснення такого поклоніння людина 
піддається значному і різнобічному духовно-емоційному, 
психологічному впливу.
Між релігійною і філософською свідомістю є дещо 
спільне. І релігія, і філософія спрямовані на усвідомлення 
граничних смислів людського буття, на пошук глибинної 
єдності і зв'язку людини із світовим універсумом. Але це 
усвідомлення здійснюється різни* ми способами, різними 
шляхами. Так, філософія — це теоретичні, поняттєві 
роздуми над проблемами сенсу людського існування. Це 
наближує її до науки. Але, на відміну від науки, філософія 
служить не тільки цілям теоретичного пізнання, а й цілям, 
і це в першу чергу, людського самовизначення у світі, 
цілям злагоди між людиною і світом її буття. Тому вищою 
цінністю філософського пізнання є мудрість, як 
переживання і усвідомлення істини, як особисте осяг-

нення смислів і знань усього, що існує, шляхів творчого 
саморозвитку людини. Релігія, спираючись не на знання, а 
на релігійну віру, вказує на духовно-практичний шлях 
осягнення сенсу життя. Вона дає людині духовні 
орієнтири для досягнення безсмертя, маючи специфічні 
форми усвідомлення єдності людини і світу.
Наука як форма суспільної свідомості спрямована на 
відображення об'єктивних закономірностей і зв'язків 
природного і соціального світу. Вона систематизує 
об'єктивні 
знання 
про 
дійсність 
інтелектуально-
понятійним (раціональним) способом. Результатом і 
основною її цінністю є істина. Наука має теоретичний і 
емпіричний 
(експериментально-дослідний) 
рівні 
дослідження і організації знання, спирається на 
спеціально розроблену систему наукових методів 
пізнання і доведення знань для людей. Як соціальний інсти-
тут наука оформилася в ХVІІ-ХVШ століттях. За своїми 
видами наука поділяється на гуманітарні, технічні науки і 
природознавство.
Важливе місце в структурі суспільної свідомості 
належить 
її 
носіям: 
масовій, 
колективній 
та 
індивідуальній свідомості. Масова свідомість — це 
рівень суспільної свідомості, суб'єктами якої виступають 
великі людські спільноти, що становлять більшість насе-
лення. Масова свідомість виникає на ґрунті єдності 
соціально-економічних, ідейно-політичних і культурно-
етнічних умов життя багатьох людей і включає 
найпоширеніші, типові уявлення, погляди, прагнення, 
ідеали, настрої та емоції, звичаї і традиції, що формуються в 
процесі 
духовно-практичного 
освоєння 
світу 
і 
безпосередньо вплетені в повсякденну практичну 
діяльність. Масова свідомість є інтегруючим виявом 
взаємодії індивідуального і групового рівнів суспільної 
свідомості. Вона формується під впливом науково-теоре-
тичної і буденної свідомості, ідеології й соціальної 
психології. Масова свідомість виступає безпосередньо 
спонукальною силою соціальних дій мас, 'їхньої 
соціально-перетворюючої діяльності.

жүктеу/скачать 7 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: