Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет178/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   174   175   176   177   178   179   180   181   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi

свідомість. Політична свідомість — це сукупність ідей
поглядів, вчень, політичних установок, що відображають 
соціально-групові, класові відносини в суспільстві, 
центром яких є певне ставлення до влади. Саме поняття 
влади є ключовим для політичної свідомості. Політична 
свідомість включає ідеологічний та психологічний 
аспекти. Ідеологічний аспект пов'язаний з ідеологією як 
системою поглядів, ідей, що відображають корінні 
інтереси певних соціальних спільностей, верств, груп, 
страт тощо. Психологічний аспект пов'язаний з 
психологією, що ґрунтується на несистематизованих 
поглядах, 
почуттях, 
настроях 
певних 
суб'єктів 
політичних відносин.
З політичною свідомістю тісно взаємопов'язана 
правова свідомість. Правосвідомість — це сукупність ідей і 
поглядів відносно правомірності чи неправомірності дій, прав 
і обов'язків членів суспільства, справедливості чи 
несправедливості юридичних законів. Правова свідомість 
забезпечує громадський порядок, регулює суспільні відно-
сини, виходячи із сформульованих і утверджених 
правовими установами і закладами вимог належної, з точки 
зору закону, поведінки. Правосвідомість на рівні індивіда є 
усвідомленням і відстоюванням своїх прав шляхом 
визначення і дотримання відповідних обов'язків.
Право не може регулювати всі без винятку суспільні 
відносини, юно регулює лише найважливіші, з точки зору 
держави, стосунки. 
1
Решта суспільних відносин 
регулюється мораллю (а також звичка-; ми, традиціями, 
ритуалами, громадською думкою, які частково вхо-: дять у 
мораль). Моральна свідомість є сумою правил суспільно 
схва-I даної поведінки індивідів. Вона охоплює дійсність у 
формі мораль-I них норм — вимог, яких повинна 
дотримуватися людина згідно з | суспільством і власним 
уявленням добра і зла. Вимоги моралі не І мають 
підтвердження в певних установах чи закладах. Вони 
підтри-[ иуються громадською думкою, владою звичаїв, 
установленими 
нор-Імами, 
оцінками 
суспільства 
і 
соціальних груп. Моральна свідомість


на рівні суспільства — це ті вимоги, які приписуються 
індивіду і які він повинен виконувати в силу соціального 
обов'язку. Таким чином, суспільна мораль є способом 
адаптування до суспільного середовища, сферою 
суспільної необхідності.
Потреби людей у сприйнятті і створенні досконалого, 
піднесеного, що давало б їм духовну насолоду, викликали 
до життя мистецтво і естетичну свідомість. Вони 
виникли, як і інші відносини та форми свідомості, що їм 
відповідають, на основі суспільно-історичної, передусім 
виробничої практики людей. Специфіка естетичної 
свідомості визначається її предметом, художньо-образним 
способом відображення дійсності і функціями. Естетична 
свідомість включає смаки, уявлення, думки, ідеали, 
погляди і теорії, які відображають естетичну цінність 
предметів і явищ об'єктивної дійсності, а також предметів і 
явищ, створених самою людиною. Відображення дійсності 
в естетичній свідомості здійснюється через поняття 
прекрасного і потворного, піднесеного і підлого, 
комічного і трагічного. Це відображення здійснюється на 
ідеологічному і буденно-психологічному рівнях.
Важливу роль у духовному житті суспільства відіграє 
релігія і релігійна свідомість. Вона охоплює релігійну 
ідеологію і релігійну психологію. Релігійна ідеологія являє 
собою більш чи менш струнку систему релігійних ідей, 
поглядів на світ. Релігійна ідеологія, як правило, 
розробляється і розвивається теологами. Релігійна психологія, 
складаючись головним чином стихійно, безпосередньо в 
процесі відображення повсякденних умов життя людей, 
включає несистематизовані релігійні почуття, настрої, 
звичаї, уявлення, пов'язані головним чином з вірою в 
надприродне. Суттєве місце в побутовій релігійній свідомості 
посідає процес релігійного поклоніння або культ, що 
являє собою найбільш консервативний елемент будь-якої 
релігії. В процесі здійснення такого поклоніння людина 
піддається значному і різнобічному духовно-емоційному, 
психологічному впливу.
Між релігійною і філософською свідомістю є дещо 
спільне. І релігія, і філософія спрямовані на усвідомлення 
граничних смислів людського буття, на пошук глибинної 
єдності і зв'язку людини із світовим універсумом. Але це 
усвідомлення здійснюється різни* ми способами, різними 
шляхами. Так, філософія — це теоретичні, поняттєві 
роздуми над проблемами сенсу людського існування. Це 
наближує її до науки. Але, на відміну від науки, філософія 
служить не тільки цілям теоретичного пізнання, а й цілям, 
і це в першу чергу, людського самовизначення у світі, 
цілям злагоди між людиною і світом її буття. Тому вищою 
цінністю філософського пізнання є мудрість, як 
переживання і усвідомлення істини, як особисте осяг-


нення смислів і знань усього, що існує, шляхів творчого 
саморозвитку людини. Релігія, спираючись не на знання, а 
на релігійну віру, вказує на духовно-практичний шлях 
осягнення сенсу життя. Вона дає людині духовні 
орієнтири для досягнення безсмертя, маючи специфічні 
форми усвідомлення єдності людини і світу.
Наука як форма суспільної свідомості спрямована на 
відображення об'єктивних закономірностей і зв'язків 
природного і соціального світу. Вона систематизує 
об'єктивні 
знання 
про 
дійсність 
інтелектуально-
понятійним (раціональним) способом. Результатом і 
основною її цінністю є істина. Наука має теоретичний і 
емпіричний 
(експериментально-дослідний) 
рівні 
дослідження і організації знання, спирається на 
спеціально розроблену систему наукових методів 
пізнання і доведення знань для людей. Як соціальний інсти-
тут наука оформилася в ХVІІ-ХVШ століттях. За своїми 
видами наука поділяється на гуманітарні, технічні науки і 
природознавство.
Важливе місце в структурі суспільної свідомості 
належить 
її 
носіям: 
масовій, 
колективній 
та 
індивідуальній свідомості. Масова свідомість — це 
рівень суспільної свідомості, суб'єктами якої виступають 
великі людські спільноти, що становлять більшість насе-
лення. Масова свідомість виникає на ґрунті єдності 
соціально-економічних, ідейно-політичних і культурно-
етнічних умов життя багатьох людей і включає 
найпоширеніші, типові уявлення, погляди, прагнення, 
ідеали, настрої та емоції, звичаї і традиції, що формуються в 
процесі 
духовно-практичного 
освоєння 
світу 
і 
безпосередньо вплетені в повсякденну практичну 
діяльність. Масова свідомість є інтегруючим виявом 
взаємодії індивідуального і групового рівнів суспільної 
свідомості. Вона формується під впливом науково-теоре-
тичної і буденної свідомості, ідеології й соціальної 
психології. Масова свідомість виступає безпосередньо 
спонукальною силою соціальних дій мас, 'їхньої 
соціально-перетворюючої діяльності.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   174   175   176   177   178   179   180   181   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет