Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
жүктеу/скачать 7 Mb. Pdf көрінісі
|
| са та Енгельса?
1. Філософська основа марксизму заснована на по'єднанні мате ріалізму з діалектикою, на так званому діалектичному матеріалізмі. Це одне із надбань марксизму. Відомо, що діалектичні законо мірності були сформульовані Гегелем. Проте Гегель вважав, що вони є законами розвитку ідей, понять. На противагу Гегелю, Маркс і Ен гельс відкрили діалектику речей і показали, що діалектика понять є відображенням у свідомості людини діалектики об'єктивного світу. 2. Особливе місце у філософії марксизму посідає проблема лю дини. Розуміння людини в домарксистській матеріалістичній філо софії зводилась до того, що людина — частина природи, активна, свідома істота, яка має права на свободу і потребує гуманного став лення до себе (французький матеріалізм XVIII століття і вчення Л. Фейєрбаха). Карл Маркс і Фрідріх Енгельс почали розглядати лю дину не лише як продукт природи, а й як соціальний феномен, при чому акцент робили на її соціальних характеристиках. 3. Розвиток суспільства в марксизмі розглядається з матеріалі стичних позицій. Попередня філософія вбачала джерело розвитку суспільства в ідеях. Філософія марксизму переносить акцент на еко номічне життя суспільства, насамперед на сферу матеріального виробництва. Вона послідовно проводить думку, що в основі су спільного розвитку лежить спосіб виробництва матеріальних благ. Минуле і майбутнє людства в цій філософії постає як послідовний процес зміни способів виробництва. Ось чому філософію марксиз му називають також історичним матеріалізмом. 4. Червоною ниткою через увесь марксизм проходить ідея зни щення приватної власності. Приватна власність, за Марксом, є най глибшим джерелом, витоком усіх соціальних бід, і тому саме її по трібно ліквідувати. На цьому підґрунті Маркс будує концепцію «ро зумної держави й розумного суспільства» (комунізму), в якому всі люди будуть мати рівні права, однакові соціальні можливості для реалізації сутнісних сил. Єдиним способом знищення приватної власності і утворення нового соціального ладу Маркс вважав со- ціалістичну революцію. 5. Важливе місце в філософії марксизму посідає проблема прак тики. Вона трактується як матеріальна предметно-чуттєва, ціле спрямована діяльність людини, завдяки якій змінюється природний і суспільний світ, у тому числі і сама людина. Вищим рівнем практи ки Маркс і Енгельс вважали революційну зміну суспільних відносин. Революційна практика пролетаріату і широких народних мас мала бути тим важелем, за допомогою якого ця філософська теорія мог ла реалізуватися. 6. Важливою характеристикою марксистської філософії є її атеїзм. У цьому вченні релігія піддається нищівній критиці. Для цьо го використовуються досягнення науки і надбання попередньої філософії, насамперед французьких просвітителів XVIII століття та вчення Людвіга Фейєрбаха. Особливий вплив марксистська філософія мала на діячів росій- ського революційного руху, передусім на Володимира Леніна (1870- 1924) — творця більшовизму. Внаслідок історичних реалій, що скла- лися в царській імперії в жовтні 1917 року, Ленін £його соратники реалізували марксизм на практиці. Так виникла нова пролетарсько- робітнича держава — СРСР. Однак реальна практика соціалізму, зок- рема диктатура пролетаріату, виявилася зовсім не такою, якою вона уявлялася її творцям. У результаті соціалістичного будівництва утво- рилося не суспільство соціальної справедливості та рівності, як пе- редбачали основоположники марксизму, а суспільство з тоталітар- ним режимом на чолі з купкою вибраних правителів, які вважали себе «вірними продовжувачами справи марксизму-ленінізму». . Практичне втілення марксизму в Росії поклало початок 73-річної побудови «комуністичного раю» на землі. Це будівництво розкололо віт на дві ворожі, протилежні за ідеологією суспільно-політичні сис- теми. Догматизоване марксистське вчення стало офіційним філо- софським вченням у новоутвореній країні робітників і селян. Марк- систська філософія перетворилася з галузі культури на ідеологічний югехізис соціалізму і комунізму. Філософські системи, що відрізнялися від марксистських, оголошувалися хибними, ненауковими, а їх при- вмьники — ворогами народу та існуючої державної системи. Захід не сприйняв основоположних ідей марксизму. Крім Росії, марксизм ніде не перетворився ні на більшовизм, ні на сталінізм. На Заході еволюція марксизму була зовсім іншою, із нього виросла єтропейська соціал-демократія. Зауважимо: марксизм ніколи не був на Заході державною ідеологією, а освоювався як важлива складо-df жүктеу/скачать 7 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|