Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

в прагненні створювати і використовувати ці 
умови. Якщо 
потреби орієнтують людину на об'єкт її 
задоволення, то інтерес орієнтує її на ті умови, що 
забезпечують можливість пошуку об'єкта і визначають 
спосіб задоволення потреби.
Усвідомлення людьми свого ставлення до природи й 
соціальних умов життя крізь призму інтересів знаходить 
своє вираження в 
цілях. Ціль — це ідеалізована 
потреба людини, яка знайшла свій предмет; це 
такий суб'єктивний образ предмета діяльності, в 
ідеальній формі якого передбачається результат 
діяльності людини. Цілі формуються на базі сукупного 
досвіду людства і підіймаються до вищих форм свого 
прояву у вигляді соціальних, етичних, естетичних та інших 
ідеалів. Здатність до цілеспрямування — специфічно 
людська 
здатність, 
яка 
становить 
кардинальну 
характеристику свідомості. Цілепокладання й реалізація 
цілей 
набувають 
відносно 
самостійної 
сфери 
життєдіяльності, сфери, яка, з одного боку, постає як 
результат попередньої життєдіяльності, а з другого — як 
його передумова. На цій основі можна зробити висновок, 
що сутність людини четвертого рівня полягає в тому, 
що її життєдіяльність є процесом свідомої, доцільної 
діяльності, спрямованої на усвідомлення індивідом свого 
ставлення до світу й до себе, на пізнання та перетворення 
світу, для забезпечення свого існування; процесом, в 
якому відтворення і виробництво нових цілей стає 
особливою соціальною потребою. Цей порядок сутності 
людини проявляє себе в діалектиці потреб, в цілях (Пц.) і 
діяльності у її реалізації (Др.ц.). А покладена нова потреба 
включає всі попередні. (На схемі: Пж. -> Пз.п. -> Дп. -» Пс.в. —
»Дв.в. -» Пц. —» Др.ц. -> Пж., з.п., с.в., ц.) У сутності людини 
четвертого рівня акцентується увага на тому, що людина — 
мисляча істота, бо свідомо ставиться до свого буття, пізнає 
світ.
Алелюдська думка нетільки відображає безпосередньо 
існуюче, а може і відриватися вщ нього. У свщомості людини 
виникають і вірні, і ймовірні уявлення. Думка рухається як по 
готових шаблонах, так і прокладає нові шяхи, руйнуючи старі 
норми. їй притаманна здатність до новаторства, творчості 
Творча активність свідомості тісно пов'язана з такою категорією, 
як «свобода»—здатність приймати рішення в межах можливого. 
Творчості не може бути там, де прояви свободи затиснугі. Свщома 
вільна діяльність— це спосіб самореалізації людини. Свобода 
розширює можливості творчого впливу на навколишній світ і на 
самого себе. Це положення приводить нас до розуміння сутності 
людини п'ятого рівня. На цьому рівні в людини з'являється нова 
потреба — потреба у свободі та творчій діяльності
Отже, сутність людини п'ятого рівня полягає в тому, що її 
життєдіяльність стає процесом вільного творчого впливу 
на навколишній

світ і на саму людину для забезпечення свого існування, 
функціонування і розвитку; процесом, у якому потреба 
свободи (Пс.) — необхідна умова життєдіяльності. Цей 
процес реалізується в діалектиці свободи й творчої 
діяльності (Дт). Попередня діалектика потреб та діяльності 
обумовлює потреби у свободі і діяльності як творчості. А 
це веде до народження нової потреби, яка об'єднує в собі 
всі попередні (На схемі: Пж. —> Пз.п. —> Дп. —> Пс.в. -» Дв.в. -» 
Пц. -> Др.ц. -» Пс.

жүктеу/скачать 7 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: