Навчальний посібник для учнів та вчителів «Життя тварин 8 клас» Зоогеографія наука про поширення тварин



бет3/5
Дата29.06.2016
өлшемі1.07 Mb.
#164754
түріНавчальний посібник
1   2   3   4   5
Тематичне оцінювання №1

Варіант І

І рівень

1. Мешканцями тайги є: а) бабак; б) північний олень; в) бурий ведмідь; г) фазан; д) терміти.

2. Природна зона – це _____________________________________________

3. Клімат тундри характеризується: а) низькою температурою; б)тривалим теплим літом; в) високим зволоженням; г) сильними вітрами.

ІІ рівень

1. Тундра від лісотундри відрізняється ______________________________

2. Мешканцями арктичних пустель є: а) білий ведмідь; б) полярна сова; в) гуси; г) куниця лісова; д) польова миша.

3. Чому в степах більш сухий клімат, ніж у лісостепу?



ІІІ рівень

1. Які пристосування мають тварини до високих температур пустель?

2. Поясніть на прикладі дятла та куниці лісової, як ці тварини пристосовані до життя у лісі?

3. Що таке пташині базари? Поясніть причини їх виникнення.



ІV рівень

1. На вашу думку, як визначаються межі природної зони?

2. Доведіть, що заєць-русак добре пристосований до життя у лісостепу.

ІІ варіант

І рівень

1. Мешканцями пустель є: а) дрофа; б) піщанки; в) горностай; г) песець; д) джейран.

2. Тайга – це ____________________________________________________

3. Для лісостепу характерна: а) висока хмарність; б) спекотне літо; в) водна ерозія; г) тепла зима; д) сухе літо.



ІІ рівень

1. Степ від лісостепу відрізняється ________________________________

2. Мешканцями степів є: а) лемінги; б) ондатра; в) бабак; г) лісова соня; д) сліпак.

3. Опишіть та поясніть рельєф тундри.



ІІІ рівень

1. Які пристосування мають тварини до низьких температур у тундрі?

2. Яке значення має рослинність для мешканців тайги?

3. Які пристосування мають тварини до життя у пустелях у зв'язку з дефіцитом вологи?



ІV рівень

1. Чому водоплаваючі птахи Середньої Азії летять по руслах давно висохлих річок?

2. На вашу думку, який фактор буде визначальним для поширення тварин?

Розділ ІІ. Тваринний світ України.
§ 12 Загальна характеристика тваринного світу України.

Тваринний світ України налічує 44000 видів. Із них ссавців - 180 видів. Найпоширенішими серед них є вовк (рис. 49), заєць-русак, дика свиня (рис.50), єнотовидний собака, лисиця звичайна, норка звичайна, козуля європейська, що розповсюджені по всій території України. Окремі види ссавців поширені в певних регіонах. Так, на ділянках нетронутого лісу Карпат та півночі Сумщини можна зустріти бурого ведмедя, рись, зубра (рис. 47). Тільки в Карпатах живе кіт лісовий. Північні ліси України багаті на лісових мешканців: лося, борсука, горностая, білку; на берегах водойм зустрічається ондатра (рис. 48), видра. Орнітологічна фауна налічує 344 види, найпоширенішими з них є горобець польовий, зяблик, синиця велика, ластівка міська, Рис. 47. Зубр сорока, ворона. Більшість цих птахів є постійними супутниками людського житла. Птахи відіграють велику роль у регуляції чисельності комах, захищаючи посіви та сади від шкідників. Багато користі приносять нам хижі птахи: сови, сичі, орли, скопа, адже основу їх раціону складають гризуни. Звичайно, серед птахів є види, що живуть у певних регіонах: на Поліссі і в Карпатах – глухар, чорний лелека, рябчик, на Сумщині та в степах – дрофа, степовий журавель. Багато птахів потребують охорони, так як знищуються їх природні Рис. 48. Ондатра середовища існування – розорюється степ, вирубується ліс, використовуються отрутохімікати для боротьби із комахами-шкідниками. Серед них: журавель сірий і журавель степовий, чайка чорноголова, орлан-білохвіст, стерв’ятник, гриф чорний, орел степовий, беркут та інші. Україна є транзитною територією для перелітних птахів: куликів, гагар, білої сови, поморників, фламінго, гуски білої. Через територію України пролягають перельоти зозулі, лелеки, Рис. 49. Вовк журавлів.

Фауна земноводних і плазунів України малочисельна: 17 і 21 види відповідно. Це пов’язано із помірним кліматом і яскраво вираженою холодною порою року. Із земноводних у нас зустрічаються плямиста саламандра в Карапатах, озерна жаба, гостроморда і трав’яна жаби, зелена, очеретяна та звичайна ропухи, квакші, звичайний та гребінчастий тритони. Найпоширенішими з плазунів є звичайна та степова гадюка, мідянки, вуж звичайний, полози, прудка та зелена ящірки, болотяна черепаха, водяний вуж.

Тваринний світ безхребетних дуже різноманітний і чисельний: майже 45000 членистоногих, близько 3350 видів червей, 2000 - одноклітинних, 700 видів молюсків, 40 – кишково порожнистих.

На території України, у зв’язку із ростом населення, розвитком агропромислового комплексу видовий склад тварин постійно змінюється, багато видів тварин зникають і стають рідкісними. Тому зараз ведеться Рис.50.Дика свиня інтенсивна робота по збереженню тваринного світу. Так, в останні роки акліматизовано і реакліматизовано зубра, кабана середньоазійського, зайця-біляка, ондатру, кроля дикого. Розвинене на Україні і мисливство, полюють на лисицю, єнотовидного собаку, кабана, лося, зайця та ін. У центральних та західних регіонах України розвинене пушне звірівництво. Тут розводять в неволі цінних хутрових звірів: норку, песця, лисицю сріблясто-чорну, нутрій. Отже, тваринний світ України є досить різноманітним і чисельним. Завдання кожного з нас зберегти і примножити багатство фауни України.



Перевір свої знання:

1. Назви диких тварин України. Які з них живуть у вашій місцевості?

2.Охарактеризуйте світ земноводних і плазунів України.

3. Які на вашу думку заходи охорони можуть зберегти багатство тваринного світу України?

4. Під впливом яких факторів відбувається зміна видового складу тварин України?
§ 13.Тварини лісу. Тварини грунту та лісової підстилки.

Нині в Україні найбагатшими на тварин є великі лісові масиви півночі країни та Карпат. Тут поширені типові лісові мешканці: лось, козуля, дика свиня, благородний олень, білка, лісова куниця, лісова соня, бобер, чорний тхір, лісовий кіт, рись, вовк. Подекуди трапляються бурі ведмеді, зубри. Різноманітний світ птахів: тетеруки, глухарі, рябчики, шпаки, синиці, деркачі, кулики, дикі голуби. Живуть у лісі земноводні та плазуни, величезна кількість безхребетних.

Тваринний світ лісу умовно можна поділити на Рис. 51. Дощові черви тварин грунту та підстилки лісу, тварин трав’яного ярусу та мешканців ярусу кущів та дерев. Зупинимося на жителях грунту, адже їм належить значна роль у грунтоутворенні, що має вирішальний вплив на формування рослинності, а загалом визначатиме і увесь склад тваринного світу. Серед мешканців грунту можна виділити 2 групи: постійні мешканці, які все своє життя проводять у грунті, і тимчасові, життєвий цикл яких пов’язаний із періодичним життям у грунті. Всіх жителів грунту прийнято називати Рис. 52. Кріт едабіонтами. До постійних мешканців належать кроти (рис.52), дощові черви (рис. 51), круглі черви, із членистоногих – кліщі, комахи, багатоніжки.

Серед тварин, що проводять більшу частину життя у грунті зустрічаються личинки жуків-хрущів,коваликів Деякі тварини у грунті перебувають під час несприятливих умов: ропухи, тритони, жаби, ящірки, змії, деякі комахи.

У мешканців грунту виробився ряд пристосувань до пересування у грунті: розвиток м’язів тіла у дощових та круглих червей, личинок жуків (рис.53); наявність Рис.53.Личинки траваневого хруща риючих кінцівок у кротів, жуків вовчків (рис. 54). Зовсім дрібні тварини: одноклітинні (джгутикові, амеби, інфузорії), кліщі, нематоди, маючи дрібні розміри, пересуваються по капілярах грунту, заповнених водою. Низький вміст кисню у грунті, та високий вміст вуглекислого газу, що утворюється в результаті процесів гниття, зумовлює виникнення ряду пристосувань допоглинання Рис. 54. Вовчок кисню у грунті: тоненькі покриви тіла у дощових червей, та активні вертикальні міграції тварин при затопленні водою шпарин грунту (черви, личинки комах, кліщі). По типу живлення більшість жителів грунту є сапротрофами та рослиноїдними організмами. Значна роль у ґрунтоутворенні та підвищенні родючості грунту належить дощовим червам. Пропускаючи через кишечник залишки рослин, вони збагачують грунт на гумус, розпушують його, збільшують повітропроникність. Тому наші чорноземи – найбагатші грунти, утворилися завдяки невтомній праці дощових червей.

Перевір свої знання:

1. Які групи тварин виділяють у грунтовому середовищі?

2. Як би ви охарактеризували умови існування живих організмів у грунті?

3. Які пристосування мають тварини для життя у грунті?

4. Яка роль тварин у грунтоутворенні? Від чого залежить родючість грунту?
§ 14 Тварини трав’яного ярусу лісу.

Трав’яний покрив лісу представлений багаторічниками, серед яких є ефемери - проліска сибірська та дволиста, ряст, цибуля велика, цибуля ведмежа; поширені гравілат, глуха кропива, чистотіл великий, конвалія травнева, вороняче око та інші. Серед тварин, які живуть тут, багато комах, рослиноїдних та хижих тварин, що разом утворюють складну трофічну сітку. У лісі утворюється своєрідний мікроклімат, що дає прихисток тваринам у спеку чи холодну пору року, пом’якшує дію вітрів. Тут більш постійна температура, вологість і джерело їжі для багатьох тварин.



Серед тварин у лісі, насамперед, поширені рослиноїдні організми: із комах – коники, цвіркуни, Рис. 54 Заєць-русак кравчик європейський, личинки метеликів; багато молюсків. Із хребетних - заєць-русак (рис. 54), козуля, лось (рис. 55), благородний олень (рис. 56), дикий кріль; гризунів - лісова миша, бурундуки (рис. 57). Всі ці організми поглинають величезну кількість фітомаси. Серед гущавини трав будують гнізда птахигорихвістка, Рис.55. Лось малинівка, соловей. Самки під час насиджування кладки яєць, гніздо та яйця мають маскувальний колір.

Поряд із рослиноїдними тваринами живуть комахоїдні - земноводні: трав’яна та гостроморда жаби (рис. 58), ропуха звичайна, птахи, їжаки. Чисельна кількість лісових Рис.56.Благородний олень хижаків: тут вільно себе почувають лисиця європейська, вовк сірий, єнотовидний собака (рис. 59), Рис. 57. Бурундук куниця, ласка, горностай. До хижаків можна віднести і змій та ящірок: гадюку звичайну, полозів, вужів, ящірку живородну, ящірку зелену, прудку. Всі вони живляться дрібними гризунами, пташенятами, яйцями птахів, що гніздяться Рис. 58. Трав'яна жаба на землі, земноводними.

Ліси – це такі комплекси живої та неживої природи, які сформувалися дуже давно і кожен із живих організмів в ньому займає належне місце. Вся Рис.59.Єнотовидний собака співдружність трав’яного ярусу тісно взаємопов’язана, вилучення бодай одного виду приведе до загибелі інших.

Перевір свої знання:

1. Охарактеризуй мікроклімат лісу.

2. Назви основних рослиноїдних, комахоїдних, хижих тварин трав’яного ярусу лісу.

3. Складіть ланцюги живлення та трофічні сімки для мешканців трав’яного ярусу лісу.


§ 15 Тварини ярусу дерев та кущів.

Деревний ярус лісу може бути виражений 1 чи 2 ярусами дерев. Для лісів України характерні: дуб, бук, липа, ясен, клен, сосна. Завдяки постійному плодоношенню цих дерев тут формується велика група тварин, що живляться їх плодами та насінням. Весною молодими листками дерев живляться личинки численних метеликів, псевдогусениць, пильщиків, травневі хрущі, листогризи (рис.61.). Живуть у кроні дерев листовертки, павутинні кліщі, попелиці. На них чатують хижі комахи: деревні жужелиці-красотіли (рис.62), мурахи. Чисельність комах приваблює у ліси багатьох комахоїдних птахів: славок, синиць, дятлів, зябликів, вівсянок, мухоловок. Насінням Рис.61.Листогриз тополевий та плодами дерев живляться сойки, шишкарі, дятли. Птахи, жителі крони, будують гнізда на розвилках гілок, використовуючи матеріал для маскування гнізд: мох, стебла рослин, листя. Гнізда їх важко помітити серед гущавини крони. Інша група птахів будує гнізда у дуплах: дятли, синиці, Рис. 62. Красотіл мухоловки, сови (рис. 63). Із ссавців у кроні дерев живуть білка, рись - на півночі України, лісовий кіт - у Карпатах. Білка (рис.60) живиться горіхами, жолудями, створює запаси на зиму у старих дуплах. Із хижаків поширені рись. Чатуючи на гілках дерев, рись полює на дрібних гризунів, птахів. Інший спритний мисливець – лісова куниця. Вона швидко бігає по гілках, стрибає з дерева на дерево не гірше за білку. Рис. 63. Сова Часто білка і є об’єктом її полювання. На деревах вона відшукує і руйнує гнізда птахів, навіть на самих верхівках.

Сховищем для хижих тварин служать старі дупла дерев, буреломи. У лісах України поширений найдрібніший хижак – ласка. Вона полює на птахів, гризунів, вужів, гадюк. Під час полювання вбиває набагато більш, ніж може з’їсти. Свою здобич вона не упускає ніколи. Звичайно, хижаки полюють не тільки у кроні дерев, а й в чагарниках, трав’яному ярусі. Особливого статусу у лісі мають всеїдні тварини: кабан Рис. 60. Білка та ведмідь. Основу раціону кабана становлять жолуді, опавші горіхи, коріння рослин, але він із задоволенням поїдає і гризунів, яйця птахів та їх пташенят. Ведмідь – найбільший хижак серед сучасних тварин. Основу його раціону становлять рослини та комахи, але коли їжі не вистачає то вони можуть полювати на лосів, оленей, споживати мертвичину.

У лісах поширені і хижі птахи: сови, сичі, сорокопуди, що живляться як рослинами так і дрібними хребетними тваринами. Сови та сичі добре пристосовані для нічного полювання: мають гострий слух, добре розвинений зір, безшумний політ.

Ліс – це складна система взаємозв’язків між рослинним та тваринним світом. Він дає корм, домівку для багатьох видів тварин. У ХХ-ХХІ ст. площі лісів неупинно зменшуються, що приводить не тільки до знищення живих організмів, а й до зміни клімату в регіоні. Для людини – це місце відпочинку, збору грибів та ягід, величезні запаси деревини.

Перевір свої знання:

1. Розділіть на групи тварин ярусу дерев за типом живлення.

2. Які пристосування мають нічні хижі тварини – мешканці лісу?

3. Складіть ланцюги живлення із 4-5 ланок мешканців ярусу дерев.

4. Назвіть тварин, що активні протягом року в лісі, а які - впадають в сплячку.

§ 16 Сезонні явища в житті лісових тварин.

Україна, що розташована в помірному кліматичному поясі, має яскраво виражені пори року. Рослинний і тваринний світ добре пристосовані до сезонних змін клімату.



У мішаних та широколистих лісах життя взимку завмирає. Всі численні членистоногі або впадають в стан заціпеніння у схованках під корою дерев, опалим листям, в мертвій деревині впавших дерев та пеньків, або перезимовують у стадії личинки чи лялечки у затишних місцях. Земноводні та плазуни також, знайшовши прихисток у пустих норах, під Рис. 64. Вовк корінням дерев та кущів, впадають у сплячку. Більшість птахів відлітає до теплих місць. Серед них комахоїдні: вівсянки, вівчарики, дрозди, славки, мухоловки. Перельоти цих птахів пов’язані з відсутністю їжї.У зимовому лісі чутно, як дзвенить тиша. Ліс мовчазний, ніде не чутно літнього різноголосся птахів, хіба, що дятел вибиває своїм дзьобом відому йому мелодію. Не сплять взимку хижі птахи: сови, сичі, Рис. 65. Їжак адже вони зробили запаси їжї ще влітку-восени. Так, у їх дуплах можна знайти полівок, землерийок, дрібних птахів, іноді - до 1000 тварин. Із рослиноїдних птахів активні зимою глухарі та тетеруки, що живляться хвоєю, насінням сосни чи ялини, сойки, шишкарі, дятли, основу раціону яких становлять горіхи та насіння хвойних рослин. Активне життя ведуть і гризуни в норах, що теж зробили запаси насіння та плодів рослин влітку. Гризунами та птахами взимку живляться хижі ссавці: куниця, ласка, рись, вовк (рис. 64), лисиця. Із ссавців у сплячку впадають їжак (рис. 65), ведмідь, кроти та інші. У цих тварин із недосконалою терморегуляцією уповільнюється обмін речовин, знижується частота серцевих скорочень, частота дихання, температура тіла. При цьому на таке існування витрачається менше енергії. Енергію тварини отримують при розщепленні бурого жиру, що нагулюють у літній період. Якою б тривалою не була б зима, але на її зміну прийде весна. Весною ліс оживає. Листя, що розпускається, приваблює багатьох комах, а за ними слідом прилітають комахоїдні птахи (рис 66), (рис.67). Весною–на початку літа у них настає шлюбний період: утворюються пари, будуються гнізда, розподіляється гніздова територія. Влітку птахи і ссавці, земноводні, плазуни розмножуються, вигодовують своє потомство, роблять запаси їжі на зиму чи нагулюють жир. Отже весна-літо – найактивніша пора року для лісових мешканців. Але є і такі, що народжують своє потомство взимку: Рис. 66. Соловей сірий вовк, ведмідь під час сплячки. Взимку активні кабани, що пересуваються групами. Дбаючи про лісових мешканців, необхідно облаштовувати взимку годівнички для птахів та забезпечувати сіном лосів, Рис. 67. Мухоловка козуль, оленів, кабанів – зерном. Це дасть змогу добре перезимувати цим тваринам і значно збільшити поголів’я в наступний рік. Адже лось, козуля, кабан є об’єктами спортивного та любительського мисливства.

Перевір свої знання:

1. Як тварини пристосовані до перенесення несприятливих умов у лісі?

2. Чому ведмеді впадають в сплячку?

3. Складіть ланцюги живлення, характерні для зимового лісу.

4. Які основні причини відльоту птахів із України?

5. Що ти можеш зробити для покращення життя лісових мешканців?



§ 17 Екскурсія в зимовий ліс.

Взимку, коли сформується постійний сніговий покрив, що дасть можливість пересуватися на лижах, можна організувати екскурсію в зимовий ліс. Об’єктами спостережень , насамперед, є сліди лісових тварин. На сніговому покрові помітні сліди зайця-русака (рис. 68), характерною рисою яких є відбитки задніх більших кінцівок попереду менших передніх. Поряд із їхніми слідами легко помітні сліди хижаків – вовка (рис. 69) та Рис. 68 Сліди зайця лисиці (рис. 70). Їх сліди схожі на собачі, тільки значно більших розмірів. Їжею для цих тварин є не тільки зайці, а й дрібні гризуни, що можуть на деякий час покидати власні нори. Їх сліди (рис. 71) дрібні і мають характерну доріжку від хвоста, якого вони тягнуть по снігу. Цікаво спостерігати на зимовій екскурсії за копитними тваринами, особливо там де лісові господарства піклуються про лісових тварин і обладнують годівниці із сіном, сухими гілками, зерновим кормом. Знайшовши місце підгодівлі тварин, можна побачити сліди лосів із характерними купками їх екскрементів, що нагадують великі жолуді. Часто поблизу їх стежок стоять дерева із обчухраною корою, залишками шерсті. Так тварини стежать за своєю шкірою. Поряд із слідами лося більш дрібні, схожі на козячі, Рис. 69. Сліди вовка знайдуться сліди козулі, що теж приходить поживитися до годівниці. Їх екскременти нагадують козячі. Якщо влаштовані годівниці для дикої свині, треба бути дуже обережним, бо зимою в них шлюбний період і вепри дуже небезпечні. Ознакою харчування дикої свині є неохайно розкиданий корм, порита земля у пошуках жолудів та коріння рослин. Хоча зимовий ліс мовчазний, проте тут можна зустріти птахів: дятлів, сойок, основною їжею яких Рис. 70. Сліди лисиці є ялинове та соснове насіння, а для сойки - ще і дрібні гризуни. Зустрічаються тут синиця велика і синиця-московка, що взимку також переходить на рослинне живлення: насіння дерев та ягоди. Перелітають із північніших районів у наші ліси снігурі та омелюхи, які охоче поїдають ягоди калини, горобини, бузини. Хоча взимку життя у лісі не вирує, проте тут добре помітні результати життєдіяльності хижих та копитних Рис. 71. Сліди миші тварин краще ніж влітку. На таку екскурсію доцільно взяти фотоапарат, записник, олівець. Крім того, це чудова прогулянка на свіжому зимовому повітрі.


§ 18 Водойми, як середовище існування. Пристосування тварин до життя у водоймі.

Водне середовище найбільш комфортне для життя живих організмів. Саме в ньому виникли перші живі істоти, а звідти вже поширилися на сушу. Все водне середовище освоєне живими організмами: від мілководь до глибинних западин. За своїми умовами воно істотно відрізняється від повітряно-наземного. Вода має високу густину, менший вміст кисню, значні перепади тиску. Водойми характеризуються високою теплоємністю, що зумовлює незначні коливання температури. Своєрідна і освітленість водойм. На глибину 1500 м і більше світло взагалі не проникає, тому глибоководні мешканці самі виробляють світло за рахунок окислення жирів. Із збільшенням глибини зменшується вміст кисню, тоді деякі організми переходять до анаеробного типу дихання. Всі разом характеристики водного середовища сприяють виробленню певних пристосувань у живих організмів. Так, мешканці прісних водойм мають скоротливі вакуолі, органи виділення для видалення надлишку води, що постійно надходить до них в організм. Густина води впливає на тиск. До високого тиску тварини пристосовані зміною форми тіла (камбала). Органами пересування у щільному водному середовищі є плавці у риб, ласти, м’язи тіла у червей, морських змій. Всі водні мешканці мають обтічну форму тіла, шкіра яких виробляє багато слизу, ці пристосування дають змогу зменшити силу тертя під час пересування. Органами дихання є зябра та покриви тіла. Ці органи здатні засвоювати навіть низький вміст кисню у воді. Впливає на гідростатичні властивості риб наявність плавального міхура, зміна об’єму якого, дає можливість змінювати глибину занурення тварини. Своєрідний розвиток мають органи чуття у мешканців водойм. Найкраще у них розвинений нюх, слух, гірше зір. У риб наявна бічна лінія, що визначає напрямок руху води і допомагає орієнтуватися у водному середовищі.

Водна фауна України налічує 200 видів риб, 17 видів земноводних, життя яких повністю або частково пов’язане із водою, 2 види плазунів: болотяна черепаха та водяний вуж. Із ссавців: до напівводних мешканців належать хохуля звичайна, звичайна кутора, видра, річковий бобер, ондатра, водяна полівка. Всю водну фауну можна розділити на прісноводну і морську.

Для величезної кількості живих організмів вода – середовище існування. У біосфері вона перебуває у постійному русі, бере участь у геологічному та біологічному кругообігу речовин. Вона є основою життя на землі, без неї не може існувати людська цивілізація, бо вода використовується не тільки для життя, а й для забезпечення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб.



Перевір свої знання:

1. Дайте характеристику водойм як середовища існування.

2. Які пристосування до пересування мають мешканці водойм?

3. Чому риба, яку перемістили у повітряно-наземне середовище, гине від нестачі кисню, адже у повітрі його більше, ніж у воді?



4. Які водні мешканці України вам відомі? Наведіть приклади.
§ 19 Безхребетні мешканці прісних водойм.

Водойма є густо населеним середовищем існування. Тут можна зустріти як мікроскопічних так і гігантських живих організмів. Якщо набрати зразок води із ставка чи озера теплої пори року, та помістити її під мікроскоп, то можна спостерігати за рухом та життєдіяльністю одноклітинних тварин. Серед них: амеба протей, євгена зелена, інфузорії. Дані одноклітинні служать кормом для більших безхребетних тварин та дрібних хребетних, зокрема малькам риб. За їх видовим та кількісним складом у водоймі можна Рис. 72. Дафнія судити про стан її забруднення. Серед багатоклітинних водних безхребетних у наших водоймах зустрічається гідра прісноводна. Це напівпрозора тваринка завбільшки 2-15 мм, що прикріплюється до підводних предметів. За типом живлення гідра – хижак. Полює вона на одноклітинних та дрібних безхребетних тварин. У прісних водоймах України поширені черви. Із плоских червей у стоячих водоймах під опалим листям чи камінням можна знайти прісноводну молочно-білу планарію, що здатна пересуватися у воді за допомогою війок та м’язів тіла. Із кільчаків зустрічається трубочник, що є кормом для риб і часто використовується на корм акваріумним рибкам. Досить поширеними є п’явки, серед них кінська п’явка. Але найвідомішим представником є медична п’явка, що тепер потребує охорони, бо живе у чистих водоймах. П’явки є кровосисними організмами і їх слина містить анестизуючі речовини та гірудин, що забезпечує незвертуваність крові. В слині багато біологічноактивних речовин, які добре лікують Рис. 73. Бабка захворювання серцево-судинної системи людини, омолоджують організм, розсмоктують післяопераційні рубці, розгладжують зморшки, знімають запалення. Лікування п’явками називається гірудотерапією. Чисельні представники у прісних водоймах типу Молюски. Із двостулкових можна знайти на дні водойми беззубку, жабурницю, дуже рідко у чистих проточних водоймах – прісноводну перлову скойку. Легко можна помітити черевоногих молюсків на ставку чи озері, що завжди рухаються по водній чи болотяній рослинності, серед них - великий ти малий ставковики, Рис. 74. Водолюб чорний рогова котушка та інші. Найбільш чисельні у водоймі членистоногі, особливо ракоподібні. Із них найбільш відомий рак річковий, який є санітаром водойм, адже він живиться померлими тваринами. Із дрібних ракоподібних, будову яких можна вивчити тільки під мікроскопом, зустрічаються водяні ослики, що слугують кормом багатьом рибам, дафнії (рис.72) та циклопи, що входять до складу корму для акваріумних рибок. Із павуків у стоячих чистих водоймах можна зустріти прісноводного павука сріблянку, який плете під водою кокон з павутини і на своїх волосинках приносить до нього бульбашки повітря. Досить широко представлені на водоймах комахи, життя яких або повністю, або частково пов’язане із водою. Так клопи-водомірки, що живуть на поверхні води, використовують при пересуванні силу поверхневого натягу води, тут же на поверхні води догори черевом плаває клоп-гладун. Поблизу водойм із великою швидкістю та маневреністю рухаються граціозні бабки (рис.73): бабка коромисло синє, бабка-люмка, бабка-красуня, бабка плоска. Ці тварини – виключно хижаки, полюють на дрібніших комах під час польоту. Із жуків у водоймах поширені жук-плавунець та водолюб чорний (рис.74). Частково із водоймами пов’язане життя комарів, личинки і лялечки яких розвиваються у воді. Вони слугують кормом для риб. Отже, у водоймі досить насичене і різноманітне життя безхребетних тварин, вилучення хоча б одного виду може порушити стійкі взаємозв’язки організмів, що вироблялися протягом мільйонів років.

Перевір свої знання:

1. Назвіть мешканців дна водойм.

2. Які пристосування мають різні членистоногі до життя у воді?

3. Яке значення безхребетних прісноводних тварин у природі та житті людини?



4. Складіть ланцюги живлення із 4-5 ланок для жителів прісних водойм.
§ 20 Хребетні тварини – мешканці наших водойм.

Звичайно, із багатством та різноманітністю безхребетних тварин пов’язане існування хребетних мешканців. Це, насамперед, стосується риб. Всього у прісних водоймах Сумщини живе близько 40 видів. Найбільше серед них коропових: плітка, в’язь, білий амур (рис. 74), вівсянка, краснопірка, лин, пічкур , гірчак (рис.72), верховодка, бистринка, лящ, синець, чехоня, короп (рис. 73), карась, товстолобик. Основою раціону їх є водна рослинність та дрібні безхребетні тварини. Серед цих риб багато стайних: плітка, єлець, вівсянка, пічкур, верховодка, бистрянка, лящ. Як правило, це дрібна риба, що служить Рис. 72. Гірчак кормом для хижих риб. Поблизу дна живуть лин та підуст, які живляться водоростями та бентосом, на зиму занурюючись у мул, впадають у сплячку. Серед хижих риб поширені щука, жерех, сом, судак, окунь, йорж. В болотистих водоймах живе в’юн. У річках Сумщини трапляються і рідкісні зникаючі види риб: стерлядь, синець, чехоня, сом, мала південна колючка. Об’єктами любительського та спортивного рибальства є плітка, головень, в’язь, жерех, пічкур, густера, судак, окунь. У водоймах Сумщини як промислові види риб розводять білого амура, короп, товстолобик. Іншою групою хребетних тварин є земноводні. Водойма для них є або постійним середовищем існування, або з нею пов’язане їх розмноження. Серед них у мілких водоймах поширені звичайний тритон, гребінчастий Рис. 74. Білий амур тритон. Найбільшою амфібією наших водойм є озерна жаба, що досягає довжини 17 см. У ставках із стоячою водою поширена жаба ставкова. Поблизу водойм також можна зустріти кумку, а весною – сіру жабу. Основою раціону цих тварин є комахи, черви, молюски, дрібні безхребетні тварини, рідко - пуголовки та мальки риб. Рис. 73. Короп Фауна плазунів Сумщини представлена болотяною черепахою, що харчується водяними тваринами, та звичайним вужем, що тримається берегів водойм. Тісно із водоймою пов’язане життя водоплаваючих птахів, та тих, що живуть на їх берегах. Серед них чорновола гагара, великий норець, лебідь-шипун, сіра гуска, качка-крижень, чиряк-тріскунок, чироок-свистунок, крохалі, лиска, водяна курочка, чайки, звичайний мартин. В болотистих заростях Рис. 75. Болотяний лунь зустрічаються болотяний лунь (рис. 75), пастушок, сірий журавель, чорниш, чорний крячок, болотяна сова, бугай. Поблизу водойм гніздяться чаплі, лелеки. Основним кормом останніх є земноводні, риба, інші дрібні хребетні тварини. Із водоймою пов’язане також життя і ссавців: хохулі, кутори (рис. 76), видрі, річкового бобра, ондатри, водяної полівки.

Отже, водойми дають корм і прихисток багатьом видам хребетних і безхребетних тварин. Багато з них потребують охорони. Більшість наших водойм забруднена викидами підприємств та побутовими стоками. Внаслідок меліоративних робіт обміліли малі річки, а це суттєво впливає на життя тварин на тільки у Рис. 76. Кутора малих, а й у великих річках. Великої шкоди завдає водним мешканцям бракон’єрство, що значно зменшує чисельність риб, цінних хутрових звірів: хохулі, видри, ондатри, бобра. Тож водойми, як середолвища існування багатьох видів тварин, потребують постійної уваги та охорони.



Перевір свої знання:

1.Назвіть основні види риб – об’єктів любительського та спортивного рибальства.

2. Сформулюйте основні правила рибальства.

3. Які пристосування мають птахи до водного способу життя? А ссавці?

4. Складіть ланцюги живлення із 4-5 ланок для мешканців водойм.
§ 21 Тварини степів та лук України.

Характерними властивостями тварин степу є їх схильність до фітофагії (живлення рослинноюїжею), навіть хижаки можуть вживати рослини як ждерело води. Іншою ознакою степових тварин є те, що їх існування, хоча б на деяких етапах розвитку, пов’язане із підземним ярусом рослинності. Найчисленнішою групою степових тварин є комахи: богомол звичайний (рис. 79), який назву свою отримав за характерну позу. Богомоли мають зелено-буре захисне забарвлення; за типом живлення вони - хижаки, що чатують на свою жертву в гущавині трави. Із прямокрилих поширені коники (рис. 78), цвіркуни, вовчки, сарана. Ці тварини мають гризучий ротовий апарат, рекордсмени по стрибках у довжину та висоту. У степах численні родичі цикад –

Рис. 78. Коник зелений попелиці, що мають колюче-сисний ротовий апарат і живляться соками рослин. Попелиці (рис. 77) – шкідники плодових та овочевих культур, переносчики вірусних інфекцій рослин. До шкідників належить і клоп-шкідлива черепашка, що живиться вмістом молодих зернівок злаків. На попелиць полює золотоочка, комаха з Рис. 79. Богомол красивими ажурними крилами. Восени їх часто можна зустріти в людській оселі, адже вони шукають затишні місця для зимівлі. На поверхні грунту живуть під залишками рослин і тварин, екскрементами жуки-гнойовики, калоїди, мертвоїди. Багато видів комах живе у грунті, адже він захищає їх від дефіциту вологи та мінливої погоди. Серед них чорниші, що мають риючі кінцівки, живляться підземними частинами рослин.



Численні у степу оси, що мешкають як у трав’яному ярусі, так і в грунті; мурашки: степовий бігунок, гнізда яких повністю підземні. Основна їжа їх – медяна роса. Досить поширена дернова Рис. 77. Попелиці мурашка, що живиться комахами, мертвими тваринами, насінням, нектаром. Зустрічаються і метелики: махаон, подалірій, поліксена (рис. 80), мнемозина. Ці метелики мають найяскравіше забарвлення, всі підлягають охороні. У перші теплі весняні дні можна зустріти лимонницю, жовтянок, зорьок. Поширені і відомі всім денне Рис. 80. Поліксена павичеве око, адмірал, синявці, стрічкарки. Не уникнути зустрічі із бражником (рис. 81) – великим метеликом, що живиться переважно нектаром квітів. Бражники ведуть нічний спосіб життя. Із хребетних фітофагів поширені гризуни: бабаки, тушканчики, полівки, миші. Основним Рис. 81. Бражник захисним сховищем цих тварин є підземні нори. Раніше в степах були поширені і стада копитних тварин: тарпанів, сайгаків, турів. У зв’язку із розпаханістю степів, полюванням на них ці тварини зникли, деякі - витіснені. Разом з тим господарська діяльність людини, вирощування зернових культур на полях приваблює клопів-черепашок, польових мишей, хом’яків, тушканчиків, сірих полівок, а також - зерноїдних птахів. Численні гризуни приваблюють хижаків: Рис. 82. Канюк сов, лунів, канюків (рис. 82), тхорів, лисиць. Витримують сусідство із людиною на полях сіра куріпка, жайворонки, заєць-русак.

Проте, багато видів степової фауни підлягає охороні: копитні тванини, бабаки, дрофи (рис. 83). Для охорони степової рослинності та тваринного світу створені заповідники у Сумській області – «Михайлівська цілина», Луганській області – «Стрільцівський степ», Донецькій області – «Хомутівський степ», «Кам’яні Могили», Асканія Нова. Хоча поблизу нас не має степів, але на грунтах балок, ярів, з’являється степова рослинність, а разом з нею і степові Рис. 83. Дрофа тварини, яких є можливість спостерігати та вивчати.

Перевір свої знання:

1. Поясніть, чому комахи є найбільш чисельними представниками степової фауни?

2. Які пристосування мають тварини до відкритих просторів степів та дефіциту води?

3. Які основні причини зміни видового складу тварин у зв’язку з діяльністю людини?



4. Складіть ланцюги живлення із 3-4 ланок для мешканців лук та степів.
§ 22 Тварини Карпат та Кримських гір

Клімат Карпатських гір істотно відрізняється від рівнинних територій України. Для нього характерна велика кількість опадів і висока вологість повітря, тривалий морозний період з низькими температурами повітря і грунту. Рельєф Карпат характеризується висотою і стрімкістю схилів, залісненістю території. З підняттям угору змінюється характер рослинності: букові, вище – буково-смерекові ліси, ще вище – ялиново-смерекові, далі – ялинові та ялиново-ялицеві ліси. В субальпійському кліматичному поясі ростуть чагарники із чорної вільхи, ялівцю, гірської сосни. Загалом у Карпатах зростає 15% лісів України. Вище ліісів розташовані полонини, вкриті кострицею, арнікою, чорницею, брусницею, рододендроном. Тваринний світ Карпат має виражений лісовий характер. Тут поширені білка, дика свиня, бурий ведмідь, рись, кіт лісовий, благородний Рис. 84. Глухар олень; із птахів – глухар (рис. 84), рябчик, вальдшнеп – цінний об’єкт мисливства, горохівка, волохатий сич, олянка, плиска, кам’яний дрізд, жайворонки, вівчарики, юрки, сови. До субальпійських птахів належить чорний гриф (рис. 85) – рідкісний вид Карпат. Часто зустрічаються гризуни: снігова полівка (рис.86), білозубка. З плазунів поширені ящірка прудка, вуж звичайний, гадюка звичайна; із земноводних – ендемічні види: тритон альпійський, саламандра жовто-плямиста, жаби. У річках водяться рідкісні форель та харіус. Карпати є великою курортно-санаторною Рис. 86. Снігова полівка зоною України. Чисте повітря, лікувальні мінеральні води та унікальні краєвиди приваблюють багатьох туристів та відпочиваючих.

Іншим гірським масивом України є Кримські гори. Клімат Кримських гір помірно-континентальний, а на південному узбережжі – субтропічний. Для цих гір характерна велика кількість опадів в залежності від висоти та напрямку схилів. Основу рослинності становлять ліси, вирубування яких знаходиться під жорстким контролем. У горах Криму переважають дубові ліси (2/3), буково-соснові (1/3). Поширені також граб, глід, тис ягідний, ліщина, шипшина, терен. Серед Рис. 85. Чорний гриф тварин звичайними видами є заєць-русак, лисиця, тхір степовий, жайворонки, плиски, борсук (рис. 87), дика свиня. Із птахів зустрічаються рідкісні види: чорний гриф, сокіл сапсан, сокіл балобан. Різноманітний світ плазунів: жовтопуз безногий, леопардовий полоз, гадюка звичайна, кримський гекон. Із земноводних зустрічаються тритони, ропухи, жаби. Живе у Кримських горах і реліктовий вид – звичайний кримський олень. Майже всі види тварин підлягають охороні разом із ділянками лісових масивів,у Криму знаходиться 10% заповідних територій України. Велика кількість сонця і тепла, повітря, насичене морською вологою, лікувальні грязі є прекрасними умовами для створення санаторно-курортної зони, Рис. 87. Борсук тут сприятливі умови для туризму та альпінізму.

Перевір свої знання:

1. Охарактеризуйте клімат та рослинність Карпат і Кримських гір.

2. Чому у горах існують ендемічні види тварин?

3. Назвіть основних представників фауни Карпат та Кримських гір.


§ 23 Екскурсія в ліс по вивченню комах

В квітні–травні доцільно організувати екскурсії в ліс з метою вивчення комах. В цей час життя у лісі вже пробудилося, комахи живляться рослинами, активно пересуваються. І, взагалі, найчисленніше населення лісу – комахи. Місця існування їх та їжа дуже різняться. Одні живуть на деревах і живляться листям, хвоєю, інші – у грунті та лісовій підстилці, живлячись корінням та опалим листям. Багато серед них хижаків та паразитів. Найбільше комах, що живляться рослинами, їх 80% від видового складу лісових комах, а 60% комах земної кулі живиться листям та хвоєю дерев. Значна частина споживає рослинні рештки та опале листя, серед них жуки та двокрилі. Побачити комах у лісі нескладно, але більшість із них вміє добре ховатися: під корою, в листі, насінні, деякі маскуються під гілочки, листя, інші – дуже малих розмірів, тому їх важко помітити. Рекордсменами за кількістю видів комах, які можуть на них Рис.88. Листоїд вільховий оселитися, є дуб – 1400-2000 видів, тополя – 300, ліщина – 150, сосна – 200, ялина – 180.

Ознайомимося більш детальго із комахами лісу. Так фіолетово-переливчастого кольору метелики – переливниці часто зустрічаються на лісових дорогах. Майже на кожному видові широколистих порід дерев можна зустріти гусениць листокруток, що скручують листя у трубочки, стягують до купи декілька листків, обплутаних павутиною. Дуже поширені в наших лісах шкідливі комахи – совки. Серед них совка всеїдна, що дуже шкодить дубу. Численні у лісі жуки. Так, у лісовій підстилці залишками рослин і тварин живиться чотирикрапковий мертвоїд, гробар рудобулавий, лісові гнойовики. У грунті живуть ковалики, личинки яких розвиваються у гниючій деревині, а дорослі особини Рис. 90. Павичеве око живляться рослинами. Личинок цих жуків за форму тіла називають дротяниками. Із шкідників зустрічаються довгоносики: довгоносик жолудевий та горіховий, їх личинки виїдають вміст жолудів та горіхів. На листях живуть листоїди: листоїд тополевий, вільховий (рис. 88).



Велика група комах, що живиться деревиною: короїди та лубоїди, вусачі, златки. Не дають спокійно гуляти по лісу двокрилі кровосисні комахи: комарі, мошки, мокриці. Видовий склад цих тварин не дуже чисельний, проте під час масового льоту протягом 5 хвилин на людину може напасти до 5 тисяч мошок, комариків жагучих (рис. 89) – до 300, комарів – до 600 штук(за даними Харківської області). Людину кусають самки переважно 3 родів: аедес, анофелес, кулекс. На сьогодні для боротьби із гнусом розроблено близько 70 препаратів, що мають відлякувальну дію. Найбільш ефективні - ребепин, ребефтал, редет. Для тих, хто працює у тайзі використовуються москітні сітки та спеціальний одяг. Цікаві екскурсії по вивченню комах і ранньою весною. Метою такої екскурсії буде вивчення у лісі комах, що з’явилися найраніше. Найпершими із лускокрилих, коли ще Рис. 89. Комарик жагучий місцями лежить сніг, з’являється лимонниця, самець якої яскраво-жовтий, а самка – салатна. У великих кількостях можна зустріти павичеве око (рис. 90), з характерними великими очима на крилах. Розвивається воно на Україні у двох поколіннях: весною та літом. З характерною нерівністю крил поширений метелик - крутокрильниця, нижній бік його крил має колір сухого листя. У березні можна зустріти веснянницю звичайну, метелика з яскраво-оранжевими задніми крилами. Вони часто скупчуються на березі. Весною із першими променями гріються на сонці клопи-солдатики (рис. 91) із характерним чорно-червоним забарвленням крил. Гріються на сонці також і мурашки, що у кілька шарів сидять на верхівці мурашника. А по стовбурах дерев помітні гусениці, що зимували в опалому листі, вони в цей час піднімаються Рис. 91. Солдатики у крону. Ідучи на весняні екскурсії по вивченню комах, потрібно мати спеціальне обладнання. Наприклад, щоб збирати комах необхідні сачок та ємності. Для збирання комах шляхом струшування необхідна клейонка або покривало, ємності для гусениць та комах, поліетиленові пакети, пінцет. Потрібні блокнот та ручка , щоб відразу робити помітки про місця збору комах та їх назви. На весняних екскурсіях можна збирати гусениць разом із кормовою основою, вирощувати їх, спостерігати за розвитком. Щасти вам на екскурсіях та гарного весняного настрою.
§ 24 Екскурсія в парк „Птахи населених пунктів”

Часто поблизу доріг, на стовпах ліній електропередач, старих високих деревах, водонапірних баштах можна побачити гніздо лелеки. Всім відоме його чорно-біле забарвлення, велична постава та пристрасть до людського житла. У 2000р. Українське товариство охорони птахів вже 6-й раз проводило акцію „Птах року”. Символом року став лелека. Лелека живиться дрібними хребетними тваринами: земноводними, рибою, знищує сарану. До свого житла ви можете привабити лелеку збивши майданчик із дощок на високому дереві. Біля річок, ставків селяться колоніями річкові крячки, за ними цікаво спостерігати у бінокль. Можна видивитися де із чого побудовані їх гнізда, як вони турбуються про своє потомство. У містах дуже поширені серпокрильці (рис. 92). Ці птахи унікальні тим, що жодного разу за своє життя не сідають на землю. На льоту вони Рис. 92. Серпокрильці харчуються, п’ють, купаються, одружуються, на льоту збирають матеріал для гнізда: пір’їнки, пух кульбаби, сухі травинки, шматочки паперу. На льоту вони навіть сплять. Матеріал для гнізда склеюють власною слиною і приліплюють до стін будівель. Не літають тільки під час насиджування яєць та турботи про потомство. В садах та парках житлових масивів завжди почуєте стукіт дятла (рис. 94), що шукає собі їжу на старих і хворих деревах. Птах добре пристосований для пересування на вертикальному стовбурі дерева. У нашій місцевості досить поширеними є малий та великий строкатий дятли. Іноді стукіт дятла – це не пошуки їжі, а шлюбна пісня. Гнізда свої будують у дуплах, де довго турбуються Рис. 93. Співочий дрізд про безпорадних пташенят. В лісах, що розташовані поблизу населених пунктів, великих парках селиться дрізд співочий (рис. 93). Всім мабуть відома його сумна пісня перед дощем. Дрозди будують гнізда на невеликій висоті, є дуже дбайливими батьками, постійно знаходяться у пошуку їжі, адже за 1 добу родина дрозда може з’їсти до 600 шт. черв’яків і комах! Ще 20 років тому дрізд рідко траплявся у міських парках, а в майбутньому він, мабуть, стане постійним мешканцем міста. В містах колоніями, не боячись людей, Рис. 94. Строкатий дятел селиться чорний дрізд, в якого жовтий тільки дзьоб. В будівництві гнізда бере участь тільки самка, матеріалом для нього можуть служити шматочки поліетилену, нитки, мотузки, обгортки від цигарок. Із дроздів у населених пунктах мешкає ще дрізд-горобинник, що має коричнево-сіру спину і строкате черево. Часто селиться не далеко від води, бо любить споживати черв’яків, молюсків, жуків та Рис. 95. Синиця велика їх личинок. Але основою його раціону є ягоди горобини, калини, тож взимку ви їх можете підгодувати. Дуже поширена в парках, міських вулицях, садах синиця велика (рис. 95), відома всім її дзвінка весняна пісня. Свої гнізда будує у дуплах, куди відкладає 11-15 яєць, до того ж потомство виводить двічі на рік. Синиця – хижак, живиться Рис. 96. Горобець хатній комахами-шкідниками, за день своїм пташенятам родина приносить до 1000 комах. Допомогти оселитися у власному саду синиці можна збудувавши синичник, підгодовуйте цих птахів взимку шматочком сала, насінням соняшника, зернівками пшениці. Для деяких птахів Україна є вирій. Зокрема для снігура – червоногрудого яскравого птаха. Живляться вони насінням клена, ялини, взимку поїдають ягоди горобини, калини. Ну ,звичайно, куди б ми не пішли, завжди зустрінемо горобця (рис. 96) – постійного супутника людського житла. Поблизу для нього багато їжі. Гніздяться горобці родинами, для будівництва гнізда Рис. 97. Сорока використовуються обривки ниток, мотузок, шерсть собак, жмутики вати. Будують їх усюди: в щілинах будівель, під дахами, на деревах, старих гніздах інших птахів, норах тварин, шпаківнях. Вони – турботливі батьки, піклуються навіть про дорослих пташенят. Завжди життєрадісні, безжурні, голосисті та віддані людині. У місті завжди можна спостерігати життя воронових: сорок, ворон, граків, галок. Так, граки завжди копирсаються на смітниках, ввечері великими зграями кружляють над будинком, сидять біля ваших вікон, випрошуючи їжу. Всім відома сорока (рис. 97) своїм біло-сизо-чорним строкатим оперенням. Це енергійні і невгамовні птахи, що кубляться на звалищах. Вони любителі блискучих речей, крім того вірні у подружньому житті і обирають собі пару раз на все життя. Сороки – чудові домашні вихованці. Розумні, балакучі, веселі, але дуже цікаві і бешкетні, тому подумайте перш ніж взяти пташеня з гнізда на виховання. Вивчаючи птахів, можна спостерігати, наприклад, за режимом харчування ластівки міської, вивчати видовий склад птахів міста, брати участь у підрахунку чисельності птахів. І, звичайно, допомагати птахам у зимовий період.
§ 25 Екскурсія «Мурашки – санітари лісу»

Мурашок знають всі. Це найбільш чисельне населення лісу. Їх необхідно вивчати, бо значення їх величезне. Вони – хижаки-ентомофаги, знищують багатьох шкідників лісу, значна їх роль у грунтоутворенні, так як будують свої гнізда під землею, переносячи часточки грунту в поверхневі шари грунту, поліпшують його водо- і повітропроникність. У тропічних лісах вони відіграють навіть більшу роль у грунтоутворенні, ніж дощові черви. Мурашки приймають участь у розповсюдженні насіння рослин, їх запиленні. Крім того, живлячись відмерлими рештками, мурашки сприяють кругообігу речовин в біосфері. Але, іноді, мурашки можуть завдавати шкоди людині: «вирощувати» попелиць у садах на фруктових деревах, серед них є проміжні хазяї гельмінтів великої рогатої худоби. З вищевказаного стає зрозумілим, що Рис. 98. Мурашка пахуча мурашок необхідно досліджувати та вивчати. Під час екскурсій до лісу можна зустріти мурашок різного забарвлення: чорного, чорно-червоного, темно-бурого, рудого, жовтого. Для всіх мурашок характерний кастовий поліморфізм. Самки і самці крилаті, хоча після шлюбного періоду вони відкидають крила, робочі мурашки - постійно безкрилі. Робітники значно менші за самок. В деяких видів є ще й солдати. Улюблене місце поселення мурашок у лісі – деревина. Вони будують свої гнізда у пеньках, мертвих деревах. Наприклад, ви знайшли гніздо: із пенька чи дерева бігають чорні мурашки завбільшки 4-5 мм, якщо взяти їх у руку, то залишається характерний запах – це мурашка пахуча (рис. 98). Живиться вона грибами, яких оселяє на пережованій мертвій деревині, хижачить на деревах. Жовті пахучі мурашки відрізняються тим, що відкривають свої мурашники тільки для вильоту крилатих особин. У соснових лісах ви найчастіше Рис. 99. Мурашка руда зустрінете дуже активних рудин мурашок – мірміка руда (рис. 99). У цих мурашок є жало, яким вони боляче жалять. Але найчастіше можна впізнати рудих лісових мурашок завдяки їх величезному куполоподібному мурашнику – форміка. Якщо ви знайшли такий мурашник, доцільно вивчити із якого матеріалу він побудований. Основою такого мурашника є гніздовий вал, що складається із грунту та шматочків деревини. Внутрішня частина мурашника утворена шматочками деревини до 10 см та великими гілочками. Зверху мурашник вкритий дрібною хвоєю та черешками листків. Серединою мурашника служить пень біля якого під землею знаходиться складна система ходів та камер. У мурашнику завжди сухо, бо перед дощем всі входи ретельнозакриваються. Мурашки – суспільні комахи. Робочі особини виконують різні види робіт, між ними завжди йде обмін інформацією. Населення середнього гнізда рудих лісових мурашок може становити 500-800 Рис. 100. Мурашка-рабовласник тисяч особин. Інколи на узліссі можна побачити невеликі купи з рослинних решток – то домівки криваво-червоної мурашки-рабовласника (рис. 100). Вони крадуть у інших мурашок кокони із лялечками, щоб потім виростити для себе мурашок–робітників. Поблизу мурашника можна спостерігати сітку мурашиних доріг. Ці дороги збільшують кормову базу мурашиної сім’ї. Ведучи спостереження, можна побачити яку їжу і матеріали вони приносять, вивчити кордони кормової території мурашника. Будучи на екскурсії біля мурашника, завжди пам’ятайте, що руйнувати мурашник, давити мурах не можна, адже це захисники та санітари лісу.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет