Номінація: сучасний навчальний посібник (підручник) Рожище 2014 Укладач: М. Л. Мізюк


- вперше Місяць відвідав радянський космічний корабель Луна-2 1959 року (Луна-1 стала штучним супутником Місяця)



бет5/30
Дата29.04.2016
өлшемі5.51 Mb.
#94048
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

- вперше Місяць відвідав радянський космічний корабель Луна-2 1959 року (Луна-1 стала штучним супутником Місяця);


- вперше астрономам вдалося заглянути на зворотний бік Місяця 1959 року, коли радянська станція Луна-3 пролетіла над ним і сфотографувала невидиму з Землі частину поверхні;

- перша посадка сталася 20 липня 1969 року (перша людина Нейл Армстронг і Едвін Олдрін на «Аполлон-11» здійснили м’яку посадку у морі Спокою, а третій астронавт Майкл Коллінз залишався на орбіті); остання — у грудні 1972 року, всього п’ять і 12 дослідників провели на Місяці близько 300 годин і доставили на Землю 400 кг зразків;

- СРСР відповів відправкою на Місяць двох радіокерованих самохідних апаратів - «Луноход-1» у листопаді 1970 року і «Луноход-2» у січні 1973;

- на початку XXI століття Китай опублікував свою програму освоєння Місяця, що включає, крім доставки місяцеходу (2011 року) і відправки ґрунту на Землю (2012), ще й будівництво населених місячних баз (2030);

- так, наприклад, ЄКА 28 вересня 2003 запустило свій перший місячний зонд «Смарт-1»;

- у 2020 р. планується послати на Місяць пілотовану експедицію і розпочати будівництво населеної місячної бази.


7. Походження Місяця:


- Місяць і Земля сформувалися із газо-пилової хмари одночасно;

- Місяць відколовся від Землі;

- Місяць сформувався в іншому місці і був захоплений Землею;

- Земля зіштовхнулася з об'єктом розміром із Марс. Цей планетоїд назвали Тейя. Місяць утворився з вибитої цим зіткненням речовини. Не всі деталі цієї теорії опрацьовано, але саме вона на сьогодні має найбільше поширення.



Тема-11. Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс
Меркурій
Найдавніші свідчення спостереження за Меркурієм можна знайти в шумерських клинописних текстах, датованих третім тисячоліттям до н. е. Планету названо на честь римського бога Меркурія, аналога грецького Гермеса та Вавилонського Набу. Древні греки часів Гесіода назвали Меркурій «Στίλβων» (Стилбон, блискучий). В Стародавній Індії Меркурій називали Будда (बुध) та Рогінея. В китайській, японській, в'єтнамській та корейських мовах Меркурій називається Водяна зірка (水星).

1. Орбітальні характеристики Меркурія:


- середня відстань до Сонця 58 млн. км (варіює від 46,08 млн. км до 68,86 млн. км);

- період обертання навколо Сонця (сидеричний період) складає 88 діб (87,97 земної доби);

- період обертання Меркурія навколо своєї осі дорівнює 58,65 діб;

- середня орбітальна швидкість 48 км/c (47,89 км/с);

- максимальний кутовий розмір планети при спостереженні з Землі складає 13", мінімальний - 5";

- ексцентриситет 0,20563 (сильно витягнута орбіта).


2. Фізичні характеристики Меркурія:


- середній радіус Меркурія 2440 км (0,38 Rз);

- маса Меркурія дорівнює 3,31·1023 кг, що приблизно в 18 разів менше за масу Землі (0,06 Мз);

- середня густина 5,44 г/см3;

- прискорення вільного падіння 3,7 м/с2;

- температура Меркурія від +430С до - 170С;

- вісь обертання Меркурія нахилена до площини його орбіти під кутом 87°, тому помітних сезонних змін на цій планеті не повинно існувати;

- Меркурій одержує від Сонця значно більшу енергію, ніж, наприклад, Земля (у середньому в 10 разів);

3. Атмосфера Меркурія:

- дуже розріджена атмосфера, що містить кисень (42%), натрій (29%), водень (22%), гелій (6%), вуглекислий газ, вуглець і благородні гази (аргон, неон) (така атмосфера, як на Землі на висоті 700 км);

- Меркурій має електричне і магнітне поле (на чотири порядки менше земного магнітного поля);

4. Поверхня Меркурія:

- поверхня Меркурія покрита роздрібненою речовиною базальтового типу, досить темна;

- поверхня Меркурія суцільно покрита кратерами, які розташовані густіше і вони плоскіші, ніж на Місяці, мають меншу глибину і меншу висоту;

- грунт Меркурія дуже роздрібнений і має низьку теплопровідність, тому на глибині кількох сантиметрів температура не змінюється.


- поверхня Меркурія в цілому схожа на поверхню Місяця. Поряд із кратерами є пагорби і долини;

5. Модель внутрішньої будови Меркурія:


- в ядрі зосереджено до 80% усієї маси Меркурії.

- відповідно до найбільш поширеної (хоча і попередньої) думки, планета складається з гарячого залізонікелевого ядра, що поступово остигає, і силікатної оболонки, на межі між якими температура може наближатися до 103 С.


6. Дослідження Меркурія:


- Меркурій - найменш вивчена планета земної групи;

- американська АМС «Марінер-10» (1974-1975 р.) тричі пролетіла повз Меркурій: максимальне зближення становило 320 км. В результаті було отримано кілька тисяч знімків, що охоплюють приблизно 45% поверхні планети;

- американська АМС «MESSENGER» (2004 р.). В січні 2008 року апарат вперше здійснив політ повз свою ціль - Меркурій. Вийшов на орбіту навколо планети у 2011 році.

- подальші дослідження з Землі вказали на можливість існування водяного льоду в полярних кратерах.




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет