Номінація: сучасний навчальний посібник (підручник) Рожище 2014 Укладач: М. Л. Мізюк

4. Кільця Сатурна:

- товщина кілець усього кілька десятків метрів, хоча ширина кільця досягає 137 000 км;

- кільця змінюють свою орієнтацію стосовно Землі (вісь обертання Сатурна нахилена до площини його орбіти на 63,9°. Коли площина кільця перетинає Землю, навіть у середні телескопи розглянути його не виходить;

- кільця обертаються навколо Сатурна. Причому, відповідно до законів Кеплера, швидкість обертання внутрішніх частин кільця більша, ніж зовнішніх;

- існує три основних кільця, названих A, B і C. Вони помітні без особливих проблем із Землі. Є імена й у більш слабких кілець — D, E, F. При ближчому розгляді кілець виявляється безліч. Між кільцями існують щілини, де немає часток;

- кільця є залишками тієї протопланетної хмари, що породила всі тіла Сонячної системи. На тих відстанях від планети, на яких обертається велика частина часток кільця, виникнення супутників неможливе через гравітаційний вплив самої планети, що руйнує усі більш-менш великі тіла. Частки кілець багаторазово зіштовхуються, руйнуються і злипаються знову.

- у 1990-х Сатурн, його супутники і кільця неодноразово досліджувалися космічним телескопом Хаббл. Також було відкрито кілька супутників Сатурна і визначено максимальну товщину його кілець. У період максимального нахилу кілець (2003 року) було отримано 30 зображень планети в різних діапазонах довжин хвиль, що на той час дало найкраще охоплення відповідно до спектру випромінювань за всю історію спостережень. Також широкомасштабні спостереження Сатурна здійснювалися Південною Європейською обсерваторією в період з 2000 по 2003 рік. Було виявлено кілька маленьких супутників неправильної форми;

- 1979 року космічний апарат «Піонер-11» пролетів на відстані 20 тис. км від Сатурна і зробив фото планети та її супутників, хоча роздільна здатність була надто низькою, щоб можна було розгледіти подробиці рельєфу поверхні;

- «Вояджер-1» відвідав планетну систему в листопаді 1980 і отримав перші зображення високої роздільної здатності;

- у серпні 1981 року роботу продовжив «Вояджер-2», засвідчивши змінний характер атмосферних утворень на планеті;

- міжпланетна станція «Кассіні-Гюйгенс» вийшла на орбіту Сатурна 1 липня 2004 року. Вона неодноразово пролітала біля Титана й висадила на нього спускний апарат «Гюйгенс». Завдяки отриманим фото вдалося розглянути озера та гори на супутнику. Отримані зі станції фотографії дозоволили відкрити нові супутники, уточнити структуру кілець, виявити блискавки на поверхні планети;

- 2011 року стало відомо, що Сатурн надсилає в космос складні радіосигнали. За словами астрономів, варіації сигналів на Сатурні контролюються обертанням планети і змінюються з часом, збігаючись із сезонами на Сатурні.

Уран

Уран - сьома від Сонця велика планета Сонячної системи. Планета названа ім'ям античного божества Урана, уособлення неба та піднебесного простору. Уран був батьком Кроноса (або Сатурна - у римському пантеоні).

Історія відкриття Урана: Протягом багатьох сторіч астрономи Землі знали тільки п'ять «блукаючих зірок» - планет. Вільям Гершель 13 березня 1781 року помітив поблизу однієї із зірок сузір'я Близнят цікавий об'єкт, що, очевидно, не був зіркою: його видимі розміри змінювалися залежно від збільшення телескопа, а найголовніше - змінювалося його розташування на небі.

- середня відстань до Сонця 2869,6 млн. км;

- період обертання навколо Сонця 84,01 років;

- орбітальна швидкість 6,80 км/c;

- зоряна доба (період обертання навколо осі) 17 год 14 хв;

- ексцентриситет е= 0,047;

- кількість супутників 27.

2. Фізичні характеристики Урана:

- маса становить 14,6 М_З;

- середній радіус 26200 км;

- середня густина 1,2 г/см³;

- прискорення вільного падіння 8,83 м/c²;

- температура поверхні - 215^○С.

- кут нахилу осі обертання до площини орбіти 7,9^○;

- напрямок обертання зворотній напрямку обертання навколо Сонця (з усіх інших планет зворотній напрямок обертання спостерігається тільки у Венери).

- складається переважно з водню і гелію та метану, хоча їхні частки дещо нижчі в порівнянні з Юпітером і Сатурном;

- має товстий шар атмосфери;