11 Ляска В. Issn 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11-52
жүктеу/скачать 7.9 Mb. Pdf көрінісі
|
| Akta grod zkie i ziemskie z czasoģw Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego
bernardynģskiego we Lwowie w skutek fundacyi sģp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wydane staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego (далі – AGZ) (Lwów, 1883), t. 9, No 98, 132–134; AGZ (1891), t. 15, № 4625, 570. 187 AGZ, (1891), t. 15, № 4625, 570. 188 AGZ, (1906), t. 19, № 2350, 421. 189 Ibid., № 2649, 477. 190 Ibid., № 2356, 422–423. 191 Ibid., № 2353, 478. 192 Ibid., № 2574, 2575, 461. 193 Ibid., № 2604, 469. 194 Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym (Warszawa: Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1903), t. 7, cz. 2: Ziemie ruskie. Ruś Czerwona, 251. 37 Ляска В. ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11–52 приналежними до латинської парафії у Буську, початки якої сягають 1441 р. 195 . До неї, за люстрацією 1531 р., окрім власне Буська, належали ще 26 населених пунктів: Холоїв (тепер – Вузлове), Княже, Утішків, Красне, Побужани, Незнанів, Балучин, Чаниж, Гумниська, Ракобовти, Острівець, Скварява, Вільшаниця, Мармузовичі (тепер – Андріївка), Козлів, Купче, Почапи, Острів, Безброди, Ріпнів, Кудирявці, Скнилів, Бортків, Радехів, Деревляни, Сторонибаби 196 (Рис. 4). Після інкорпорації Белзької землі до складу Польського королівства, територія Буського повіту помітно збільшилась за рахунок приєднання до нього земель Лопатинського дистрикту, які чітко визначаються на основі парафіяльного устрою 197 (Рис. 4). Ймовірно, Лопатинський повіт також походив з княжих часів, позаяк його осередок згадано в латиномовних джерелах ще у 1366 р. 198 . Терени Лопатинської волості, які розміщувались у басейні лівобережжя верхнього Стиру, у ХІІ–ХІІІ ст., вочевидь, належали до володінь луцьких князів 199 . Отож, Бужеське князівство-волость у княжу добу являла собою вузьку смугу земель у верхів’ях Західного Бугу, який мав визначальний вплив на складання її територіальної структури (Рис. 5). Як помітно з літописних повідомлень, Бужеськ лежав на кордоні між Волинським та Галицьким князівствами. Однозначний вказівник на перебіг південного відтинку кордону Бужеської волості, а заразом і границі середньовічними Галичиною та Волинню 200 , маємо у вигляді літописного “Рожного поля” 201 . На основі численних мікротопонімів поблизу Борткова (“Rożna”, “na Rożnł”, “Niwa pole Rożna zwane”, “Na Rożnej”, “Rożna”, “Podrożna”), зафіксованих у Йосифінській (1787) і Францисканській (1820–1821) метриках, Олег Купчинський вказує на протяжність “Рожного поля” від лівих допливів річки Белзця до лівих допливів річки Гологірки 202 , деталізуючи таким чином передвоєнну гіпотезу Богдана Гошовського 203 . Принагідно згадаймо про “Bartkowo cum Roszna in districtu Buscensi”, відомості про які сягають 1374 р. Документальним підтвердженням такого просторового окреслення цього 195 Andrzej Janeczek, Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. 39. 196 Polska XVI wieku, 246–247. 197 Теофіл Коструба, Белз і Белзька земля, 105–106. 198 Aleksander Czuczyński, “Traktat książąt litewskich z Kazimierzem Wielkim z roku 1366,” Kwartalnik historyczny 4 (1890): 514. 199 Ярослав Погоральський, “Формування території та кордони Белзького князівства,” Белз та Белзька земля 1: 62. 200 Докладніше див.: Дмитро Чобіт, “Галицько-Волинська границя ХІ–ХІІІ ст. в околицях Пліснеська,” у П’яті “Ольжині читання”, Пліснеськ, 7 травня 2010 р., ред. Борис Возницький, Ігор Мицько (Львів; Броди: Просвіта, 2011), 59–62. 201 ПСРЛ, т. 1: Лаврентьевская л4топись, 270, 311. 202 Олег Купчинський, “Літописні географічні назви “Микулин” і “Рожне поле” та їх історична територія у ХІ–ХІІІ століттях,” Україна: культурна спадщина, національна свідомість, жүктеу/скачать 7.9 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|