Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf көрінісі
бет117/204
Дата25.09.2023
өлшемі7 Mb.
#478487
түріНавчальний посібник
1   ...   113   114   115   116   117   118   119   120   ...   204
danilyan-og-taryanenko-vm-osnovi-flosofyi


Розділ 9
Наукове пізнання, його 
форми та 
методи
У попередньому розділі йшлося про так зване 
буденне, 
стихійно-емпіричне 
пізнання, 
яке 
здійснюється людьми в процесі всіх видів їхньої 
життєдіяльності. На певному етапі історичного 
розвитку людства виникає наукове пізнання. 
Поява його пов'язана з суспільним розподілом праці, 
з відокремленням розумової праці від фізичної і її 
перетворенням на відносно самостійну сферу. Що ж 
таке наукове пізнання? Чим воно відрізняється від 
буденного? Яку роль виконує філософія в цьому 
процесі? 
Щоб відповісти на ці питання необхідно, по-
перше, розглянути особливості та структуру 
науково-пізнавальної діяльності, визначити, яке 
місце в ній посідають рівні і форми пізнання; по-
друге, визначити суттєві характеристики конк-
ретно-наукових, загальнонаукових та універсальних 
методів; по-третє, виявити конкретний механізм 
взаємодії, 
яка 
відбувається 
між 
загальнофілософським та іншими методами і 
формами пізнавальної діяльності. Розкриття всіх 
цих проблем і є метою даного розділу. 
§1
Специфіка, рівні і форми наукового 
пізнання
Перед тим як безпосередньо перейти до розгляду 
проблем наукового пізнання, необхідно відповісти на 
питання: що являє собою наука взагалі; якою є загальна 
класифікація наук?
Отже, наука — це історично сформована форма 
людської діяльності, спрямована на пізнання і 
перетворення об'єктив
ної дійсності. Вона знаходить свій 
вияв і як певний результат діяльності у вигляді системи 
знань, і як їхнє духовне виробництво, тобто науковий процес.
За своїм предметом науки поділяються на природно-
технічні, ті, що вивчають закони природи і способи її 
освоєння і перетворення, і суспільні, ті, що вивчають різні 
суспільні явища і закони їх розвитку, а також самої 
людини як соціальної істоти {гуманітарний


цикл). Важливо зазначити, що предмет науки визначає її 
метод. У природничих науках одним з головних методів 
дослідження є експеримент, а в суспільних — таким 
методом є статистика.
Ґрунтовний 
розгляд 
особливостей 
науково-
пізнавальної діяльності можливий лише з урахуванням її 
зв'язку з практикою, що є основою будь-якого пізнання. 
Будь-яка пізнавальна діяльність, у тому числі й наукова, 
виростає з практики, базується на ній, зорієнтована на неї, 
рухається нею. Більш того, пізнання як процес взаємодії 
людини з об'єктивною реальністю, що є націленим на 
отримання нових знань, вбирає, копіює й повторює 
структуру практичної діяльності, а остаточно — 
структуру праці. Як і праця, що є серцевиною практики, 
пізнавальна діяльність містить ряд звичайних моментів: 
до неї входять людина, яка пізнає, предмет пізнання, ціль, 
засоби й результати. Буденне і наукове пізнання тією 
чи іншою мірою включають перелічені моменти.
Разом з тим очевидно, що особливості того чи іншого 
різновиду пізнання залежать від конкретного поєднання 
цих моментів, від рівня й характеру їх розвитку. Структура 
практичної, трудової діяльності є загальною основою для 
всіх різновидів пізнання. Тільки вона дає можливість 
порівнювати 
ці 
різновиди 
пізнання, 
фіксувати 
відмінності, що є між ними, та особливості.
Отже, у чому різниця між буденним і науковим 
пізнанням?
По-перше, буденне пізнання водночас є і формою 
практичної діяльності, воно безпосередньо втілено в 
неї. Наукове пізнання відокремлене від практичної 
діяльності. 
Воно 
здійснюється 
спеціально 
підготовленими групами людей, які досягай певного рівня 
знань, 
навичок, 
розуміння, 
виробили 
відповідні 
світоглядні та методологічні установки з приводу своєї 
професійної діяльності.
По-друге, відрізняються вони також за обсягом, 
методами і засобами дослідження, ступенем обґрунтованості 
знань. На відміну від буденного пізнання наука має справу 
не тільки з реальними, але і з так званими абстрактними, 
ідеальними об'єктами. Це обумовлює наявність у науці 
специфічних засобів опису об'єктів, їх дослідження.
По-третє, засобом буденного пізнання виступає наша 
«природна» мова, знаряддя праці. Його методи і прийоми, як 
правило, не усвідомлюються суб'єктом. І навпаки, наукове 
пізнання має усвідомлений, планомірний характер. Наука 
виробляє засоби емпіричного і теоретичного дослідження: 
вимірювальні прилади, мову науки, яка містить спеціальні 
правила формування визначень, висновків, доказів.
По-четверте, відрізняються ці види пізнання і за 
ступенем проникнення в суть природних і суспільних 
явищ. Якщо наука — це система обґрунтованого, 
достовірного знання, то буденне пізнання є сукупністю 
фрагментарних знань, здогадок, рецептів народної


мудрості, які є результатом практичного досвіду 
поколінь, воно фіксує в основному зовнішні зв'язки між 
явищами. Достовірність цих знань встановлюється в ході 
повсякденної практики. І навпаки, наукове знання 
проходить через особливі процедури доведення, 
обґрунтування, перевірки через експерименти і тільки 
потім широко впроваджується в практику.
У такому разі можна зробити висновок, що наукове 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   113   114   115   116   117   118   119   120   ...   204




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет