Фе нтезі (англ. fantasy – вигадка) – жанровий різновид
фантастики, характерний використанням ірраціональних
мотивів
чарівництва,
магії,
лицарства,
зображенням
віртуальних світів із середньовічними реаліями. Жанр Ф.
утвердився у 60-ті роки, починаючи з роману англійського
письменника Дж. –Р. –Р. Толкіена «Володар кілець». Він
визначив такі фабульні складники Ф., як одужання
(поновлення ясного погляду на довкілля), втеча (не від життя,
а від сучасності), розрада. Події Ф. розгортаються у
віртуальному просторі. Самотній герой здійснює Квест
(шлях), тобто мандри у пошуках гармонії. У Ф. наявні
паралельні світи. Існує кілька різновидів Ф.: героїчне, мрія та
чарівництво, наукове, філософське, політичне.
У юних читачів великою популярністю користуються
твори
зарубіжних
письменників
Дж. –Р.- Р. Толкіена,
К.-С. Льюїса, Дж. Роулінг та ін. В українській літературі
популярне казкове Ф. (О. Дерманський «Король Буків, або
Таємниця Смарагдової книги», Н. Воскресенська «Руда
Ворона», «Останнє бажання короля»).
Фігу рний, або Ембле мний вірш (лат. figura – зовнішній
вигляд, образ) – це вірш, зовнішня, графічна форма якого
нагадує певний предмет. Такі вірші писали ще в Стародавній
Греції.
Автори Ф.в. спочатку малювали контур предмета, після
чого під цей контур «підганяли» віршові рядки.
При цьому намагалися, щоб і зміст твору відповідав обраній
для вірша фігурі. Ф. в. здебільшого з’являються в літературі
для дітей. Так, у казці Льюїса Керролла «Аліса в Країні
Чудес» історія Миші має характерний для неї звивистий
вигляд:
~
114~
Стрів
Мурко мишку
в хаті і почав
їй казати: «Я тебе
п о з и в а ю , х о д і м ,
м и ш к о , н а с у д ;
відкладать
не годить-
ся: будем
нині су-
диться,
бо на мене
з безділля
напав уже
нуд». Каже
мишка Мур-
кові: «Що за
суд безго-
ловий?
Ні судді, ні
підсудка,
ми не
знайде-
мо тут».
Сам я вис-
туплю хутко
за суддю
й за під-
судка;
вже
і ви-
рок
го-
то-
вий:
то-
бі,
ми-
ш-
ко,
ка-
пу-
т
!
~
115~
Фіна л (італ. finale, від лат. finis – кінець) – завершення
художнього твору. Ф. може збігатися з розв’язкою. Іноді
вживається термін «фінальна сцена» – остання сцена дії чи
всієї вистави.
☺
Достарыңызбен бөлісу: |