~
116~
Хоре й (грец. choreios , від choros – хор) – у силабо-тонічному
віршуванні – двоскладова стопа з
наголосом на першому
складі (– U):
Ненька наша Україна –
–U/–U/UU/–U
Мова рідна, рідний спів.
–U/–U/–U/–
Це земля свята, єдина
UU/–U/–U/–U
Наших прадідів-батьків.
–U/–U/UU/–
(М. Щербак).
К. Чуковський
справедливо стверджував, що у творчості
самих дітей переважає Х.
Хрестома тія (грец. chrēstos – корисний і manthanō – вивчаю) –
навчальна книга, що містить
систематично дібрану інфор-
мацію (художні, наукові твори або їхні уривки). Різновидом Х.
є читанки (К. Ушинський «Рідне слово», «Дитячий світ»).
Х-Я
~
117~
Хроното п (грец. chronos – час і topos – місце) – взаємозв’язок
часових і просторових характеристик явищ, зображених у
художньому творі.
Худо жні за соби – сукупність зображально-виражальних
прийомів, за допомогою яких письменник творить. До Х. з.
належать тропи (епітет,
порівняння, алегорія, гіпербола,
перифраз, символ, літота тощо), стилістичні фігури (повтори,
інверсія), принципи фоніки (звуконаслідування, анафора),
формотворні засоби (сюжет,
композиція, портрет, пейзаж,
монолог).
Достарыңызбен бөлісу: