114 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
дує появі агломерації; він, власне, й зумо
влює утворення агломерації, тоді як тради
ційний маркет (ринок) розміщувався в серці
поселення і був місцем, де місто й село зу
стрічалися для спілкування та ведення справ.
Гіпермаркет є вираженням цілого способу
життя, в якому зникло не лише село, а й мі
сто, полишивши місце для "агломерації" —
міського функціонального
районування, на
скрізь пронизаного системою знаків, — екві
валентом, мікромоделлю якого він є у плані
споживання. Але його роль виходить далеко
за межі споживання, і предмети втрачають у
ньому свою специфічну реальність: важить, у
першу чергу, їхня серійна, циркулярна, видо
вищна внутрішня організація — майбутня
модель соціальних взаємин.
"Форма" гіпермаркету може, таким чином,
допомогти у розумінні того, чим був кінець ча
сів модернізму. Великі міста були свідками
постання, упродовж приблизно століття (1850 —
1950), покоління "модерних" універсальних ма
газинів (багато з них так чи інакше мали таку
назву), але ця докорінна модернізація, пов'язана
з модернізацією транспорту, не порушила стру
ктури міста. Міста залишилися містами, тоді як
нові міста
перетворюються на сателіти гі
пермаркету або
торговельного центру з про
грамованою мережею постачання і переста
ють бути містами, щоб стати агломераціями.
Постав новий морфогенез, який належить до
кібернетичного типу (тобто такий, що відтво
рює на рівні території, зони життя, зони руху
сценарії молекулярного управління — сцена
рії розгортання генетичного коду) і за своєю
формою є ядерним і сателітним. Гіпермаркет
як
ядро. Місто, навіть сучасне, вже не погли
нає його. Саме він визначає ту орбіту, якою
рухається агломерація. Він слугує
імплан-
Достарыңызбен бөлісу: