Підручник


Поняття трудового права як самостійної галузі права



Pdf көрінісі
бет9/330
Дата19.05.2022
өлшемі3.64 Mb.
#457839
түріПротокол
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   330
 
1.2. Поняття трудового права як самостійної галузі права 
України 
Право – обумовлена природою людини і суспільства система 
регулювання суспільних відносин, якій притаманні нормативність, 
формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість 
можливістю державного примусу. Таке визначення поняття права 
відображає значення людини для права та права для людини. Право 
функціонує задля людини, а людина через відповідні інститути бере 
участь у створенні та функціонуванні права. Окрім того, треба зауважити, 


ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
12 
що право має складний характер і є складовою частиною, елементом 
різних систем (суспільна система, політична система, система соціальних 
норм тощо). Тому воно володіє цілим набором властивостей, які 
виявляються зовні. 
Сутність права полягає в його здатності бути регулятором 
суспільних відносин, упорядкуванні взаємовідносин між людьми та 
організаціями, які вони створюють. Право – один з головних засобів 
організованості й порядку в суспільстві. Сутність права як регулятора 
суспільних відносин, засобу впорядкування суспільних відносин 
відображено й на конституційному рівні. Так, ст. 1 Конституції 
проголошує Україну правовою державою, а в ч. 1 ст. 8 Конституції 
визнається дія принципу верховенства права. Трудове право є складовою 
системи права України і в цілому повинно відображати сутність права як 
регулятора суспільних відносин. Право – складна соціальна система. 
Кожен сегмент права (галузь, правовий інститут) відповідає за 
впорядкування своєї групи суспільних відносин. Тому цілком природно, 
що сутність конкретної підсистеми права буде видозмінюватись. 
Радянське трудове законодавство чітко відображало тодішню 
сутність трудового права. У преамбулі до Основ законодавства Союзу 
РСР і союзних республік про працю (далі – Основи) та першій редакції 
преамбули до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) 
були чітко сформульовані сутнісні ознаки радянського трудового права. 
По-перше, ліквідація експлуатації людини людиною, можливість 
працювати на себе, на своє суспільство. По-друге, гарантована 
державним ладом свобода праці від експлуатації, основна умова дійсної 
свободи особистості. По-третє, гарантована усім можливість працювати з 
дотриманням принципу: «від кожного за здібностями, кожному – за його 
працю». По-четверте, обов’язок кожного працездатного працювати, бо 
«хто не працює, той не їсть» та ін. Радянська держава займала активну 
позицію щодо захисту прав і інтересів працівників. Проте після ліквідації 
соціалістичної системи у країнах Європи та розпаду Радянського Союзу, 
зміни конституційних основ функціонування новостворених держав, 
сутності соціально-економічних відносин у суспільстві, змінилися й 
підходи до визначення місця держави у взаєминах між роботодавцями і 
працівниками. Спостерігалося, а в деяких країнах це є й до нині, певне 
самоусунення держави від впливу на ці відносини, а в деяких країнах 
навіть відверте лобіювання економічних інтересів підприємців. 
Розпочалося внесення змін до трудового законодавства, які знижували 
рівень правових гарантій для працівників. 
Проте зміни у економічних відносинах не змінюють суб’єктного 
складу трудових відносин. Ними були й залишаються працівник і 
роботодавець. Безперечно, змінюється якісний склад цих суб’єктів. Але у 
зв’язку з формуванням ринку, у тому числі й ринку праці, дещо 


Модуль 1. ТРУДОВЕ ПРАВО ЯК СКЛАДОВА ПРАВА ДЕРЖАВИ 
13 
змістилися економічні акценти застосування здібностей людини до праці. 
Крім того, ч. 1 і 4 ст. 41 Конституції України гарантували право 
приватної власності на засоби виробництва, що корінним чином змінило 
ставлення власника до використання наявних у нього ресурсів. На жаль, 
це змінило й ставлення до того, хто створює, в основному, ці ресурси – до 
працівника. Його значення і цінність у суспільному виробництві постійно 
принижується, він розглядається як другорядна складова виробничих 
відносин. Це стало наслідком тривалого відчуження переважної 
більшості громадян від державної власності, відсутності розуміння того, 
що власність, яку створювали покоління людей, належить тим, хто її 
створював, а не тим, хто її привласнив. Однак необхідно відмовлятися й 
від хибної думки, що працівники будуть формувати і визначати політику 
діяльності підприємства, установи чи організації (навіть коли йдеться про 
використання державної власності). Працівники були й залишаться 
рушійною силою виробництва, без них воно не уявляється в принципі, 
але в організації виробничого процесу перед завжди вестиме власник 
підприємства, установи організації або уповноважений ним орган. 
З набуттям Україною незалежності, зламом адміністративно-
командної політичної системи та переходом до ринкових засад в 
економічних відносинах, трудовому праву повернуто його істинну 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   330




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет