Предмет трудового права України

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
16 
відносин, які підпадають під правову регламентацію норм трудового 
права. 
Для правильного з’ясування цієї проблеми необхідно звернутися до 
ключових понять, а саме: праці та відносин. Аналіз філологічного 
тлумачення терміна «праця» дозволяє стверджувати наступне. По-перше, 
праця – це свідома результативна людська діяльність. По-друге, в 
результаті цієї діяльності задовольняються індивідуальні та суспільні 
потреби людей. По-третє, праця розглядається як засіб задоволення 
індивідуальних потреб людини, бо це джерело отримання засобів для її 
існування. Виходячи з цього, вважаємо обґрунтованою позицію 
законодавця, який у ч. 1 ст. 43 Конституції України встановив: кожен має 
право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. 
Тобто, через свідому, результативну людську діяльність кожен 
задовольняє як суспільні, так й індивідуальні потреби, бо, створюючи 
блага, має джерело отримання засобів для власного існування. Тому слід 
категорично відкинути розуміння праці як товару або купівлі-продажу 
робочої сили. Це обумовлено низкою причин. По-перше, ні в одному з 
визначень понять «праці» або близьких йому термінів немає й згадки про 
її «товарний» характер. Ні праця, ні робоча сила не можуть бути передані 
у власність іншій особі, бо вони є невід’ємними від людини. По-друге, 
викликає здивування те, з якою легкістю людські здібності до праці 
«отоварюються». Складається враження, що людина – це біологічна 
субстанція, головна мета існування якої – продукування робочої сили, 
яку треба продати. Розглядати працю як товар є хибною позицією. При 
такому підході невірно визначені мета і засіб. Мета – це всебічний 
розвиток людини, розкриття її здібностей, соціалізація та індивідуалізація 
особи в суспільстві. І якщо відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України, 
людина – це найвища соціальна цінність, то праця – це перший засіб, за 
допомогою якого буде досягнута мета. Праця людини – це реалізована в 
суспільстві можливість заробляти собі на життя та забезпечення гідного 
існування серед людей. 
Однак необхідно розмежовувати понять «праця» і «робота», хоча в 
українській мові «праця» і «робота» – слова-синоніми. Проте можна 
стверджувати, що поняття «праця» дещо ширше від поняття «робота». 
Робота – це одна із зовнішніх форм, в якій реалізується праця. Але не 
єдина. 
У 
протилежному 
випадку 
відбувається 
й 
звуження 
конституційного права на працю. Не можна також погодитися з позицією 
вчених, які ці поняття ототожнюють. Для економіки радянської системи 
це відповідало дійсності. Бо тоді слово «праця» дорівнювало слову 
«робота». За нинішніх економічних реалій теза про те, що держава 
повинна створювати робочі місця і пропонувати роботу, мінімум не 
відповідає конституційним положенням. Держава відповідно до ч. 2 ст. 

Модуль 1. ТРУДОВЕ ПРАВО ЯК СКЛАДОВА ПРАВА ДЕРЖАВИ 
17 
43 Конституції України створює умови для повного здійснення 
громадянами права на працю, але не робочі місця. 
Інший важливий аспект характеристики предмету трудового права – 
це зв’язок праці з людиною. Тобто, регулюючи правом працю людини, 
треба виходити з того, що люди – це не робоча сила, не механізми, а 
найвища соціальна цінність. Процес праці проходить в певних 
організаційних формах, які функціонують в межах певних соціальних 
утворень (різного виду підприємств, установ, організацій) та 
реалізуються через певні суспільні відносини. Це викликане тим, що: той, 
хто працює, використовує певні предмети і засоби, в яких є конкретний 
власник; в процесі праці людина, як правило, використовує ті знання і 
навички, що їй передають інші люди; в процесі праці, як правило, 
використовуються засоби і предмети, які вже створені іншими людьми; 
основним є те, що людина в певній організації вступає у відносини з 
іншими людьми. 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: