Модуль 1. ТРУДОВЕ ПРАВО ЯК СКЛАДОВА ПРАВА ДЕРЖАВИ  31

Модуль 1. ТРУДОВЕ ПРАВО ЯК СКЛАДОВА ПРАВА ДЕРЖАВИ 
31 
 
Розділ 2. Ідеологічні основи трудового права 
 
2.1. Поняття та зміст ідеології сучасного трудового права 
Ідеологія трудового права – категорія, яка й дотепер викликає масу 
дискусій у професійному науковому середовищі. Найбільше проблем 
виникає щодо її співвідношення з іншими «близькими» категоріями: 
«парадигма трудового права», «трудоправова ідеологія», «філософія 
трудового права». Є різні визначення цих понять. Наведемо найбільш 
вдалі. 
У загальних рисах під парадигмою трудового права вчені 
розуміють систему основоположних понять, які дозволяють трактувати 
його як галузь права, а також вважають, що є достатні підстави для 
формулювання технологічної парадигми трудового права. 
Доктрина трудового права – це система науково-правових 
концепцій, що ґрунтуються на системоутворюючій ідеї, вироблені на 
основі глибокого теоретичного аналізу і виправдали себе на практиці, про 
сутність і призначення трудового права в конкретних історичних умовах. 
Ідеологія трудового права є своєрідним засобом (інструментом), з 
допомогою якого можна досліджувати можливості, динаміку розвитку як 
окремих норм і інститутів, так і всієї галузі і цілому в певний історичний 
період. 
Філософія трудового права – це також міждисциплінарна, 
прикордонна сфера знань і уявлень, але вже між філософією і наукою 
трудового права. 
Для України проблема правової ідеології є вкрай складною, оскільки 
вона перманентно перебуває у стані постійної політичної та суспільно-
економічної невизначеності й вибору напрямків розвитку. Навіть 
підписання Угоди про асоціацію з ЄС не дає відповіді на питання: яку 
модель розвитку країни обрано, як зміниться держава та її інститути, 
яким буде право? Крім того, у сучасному суспільстві зростає роль 
нетрудових чинників у збільшенні багатства, а наймана праця перестає 
бути єдиною об’єктивною необхідністю для його працездатних членів, 
якщо вона не забезпечує соціально прийнятного рівня доходу. 
Наслідками цього є зменшення вартості робочої сили, формування 
трудової пасивності працездатних членів суспільства та низької якості 
споживчого попиту. 
На наш погляд, ідеологія трудового права – це система 
консолідуючих ідей та поглядів, які оформлені у певну цілісну теоретичну 
концепцію (доктрину), що виражає ідейно-цінності основи суспільного 
устрою, передбачає можливість розробки ефективних алгоритмів 
соціальної діяльності суб’єктів трудового права, реалізується у 

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
32 
суспільне життя через дію норм трудового права та претендує на 
реальне керівництво до дії. 
Ідеологія трудового права визначається змістом нормативно 
правових актів, їх преамбулами, результатами обговорення законів, 
виступами депутатів законодавчих органів, узагальненнями і висновками 
Верховного і Конституційного судів. Крім того, часткове виявлення 
ідеології на стадії законотворчості – це розробка концепції закону, 
підготовка його преамбули, узгодження з чинним законодавством про 
працю, міжнародними нормами трудового права. 
Особливо яскраво формування ідеології трудового права на 
початковому етапі становлення цієї галузі показано у книзі Поля Луї 
«Робітник і держава». 
Ідеологія трудового права отримує первинне юридичне закріплення 
у міжнародно-правових актах, конституціях чи інших конституційних 
актах, які розглядаються як Основний Закон держави. Прикладом 
міжнародно-правового акту, покликаного формувати ідеологію сучасного 
трудового права у країнах членах Міжнародної організації праці є 
Рекомендація МОП № 198 про трудові правовідносини 2006 р. 
Надмірну політизацію правової ідеології у сфері праці радянського 
періоду (впадання в політичні і економічні крайнощі) можна досить чітко 
простежити на прикладі змін у трудовому законодавстві. Так, перший 
радянський КЗпП 1918 р., прийнятий у період іноземної військової 
інтервенції та громадянської війни, коли було запроваджено військовий 
комунізм, а господарське і політичне життя країни будувалося на 
військовий лад, містив низку виключних за своїм характером положень. 
Прийнятий у період нової економічної політики КЗпП РСФРР 1922 р., і 
поширений на територію УРСР у 1922 р., вже не містив надзвичайних 
положень, надавав трудящим широкі соціально-економічні права, і 
відображали лібералізацію у правовому регулюванні трудових відносин. 
У преамбулі до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про 
працю 1970 р. та першій редакції преамбули до Кодексу законів про 
працю УРСР 1971 р. й надалі чітко формулювалися ідеологічні основи 
правового регулювання праці. Наприклад, ліквідація експлуатації людини 
людиною, можливість працювати на себе, на своє суспільство. Преамбула 
КЗпП України в редакції Закону № 871-ХІІ від 20.03.91 р. була 
сформульована принципово по-іншому. В ній зазначається, що Кодекс 
визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права 
розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. 
З чого розпочинається сучасна українська ідеологія? Чи взагалі існує 
ідеологія, як фактор суспільного розвитку в Україні, та основа 
формування ідеології трудового права? Тривалий час ця категорія 
свідомо відкидалась політичними і науковими колами України. Нині вже 
маємо й результати подібної ситуації – окупований Крим, частини 

Модуль 1. ТРУДОВЕ ПРАВО ЯК СКЛАДОВА ПРАВА ДЕРЖАВИ 
33 
Донецької і Луганської областей, «палку любов» до народу країни-
агресора і т. п. Одночасно цілком очевидним є й сплеск патріотизму, 
пожертви в ім’я Батьківщини, розуміння причетності до великої нації. Це, 
на наш погляд, початок формування національної ідеології нездоланності 
нації та її природного права на створення власної самобутньої держави. 
На наш погляд, однією з ключових цінностей нашого суспільства є й 
буде солідарність. Можна спостерігати постійні спроби характеризувати 
українське суспільство як виключно суспільство індивідуалістів. Однак 
останні події в Україні доводять протилежне – прагнення українців до 
об’єднання і взаємодопомоги, що є класичними складовими солідарності. 
При чому такі категорії як «патріотизм», «солідарність» та «гідність» 
виступають нероздільними, взаємодоповнюючими складовими сучасної 
української ідеології, яка тільки формується. Антиподом солідарності 
виступає розбрат. Найгіршою формою соціального розбрату в державі 
слід визнавати сепаратизм. Зокрема, хоча б узяти одвічну проблему 
окремих територій тих чи інших держав із їх питанням про те, «хто кого 
годує?».
На наш погляд, такою ж має бути логіка законодавчої реалізації 
положень доктрини «виробничої солідарності». Тут чітко вибудовується 
логіка взаємин основних учасників відносин, що складаються у сфері 
праці. 
Центральним питанням ідеології трудового права є формування 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: