Тема 3. Дворянство в соціальній структурі російського

1. Розпочніть вивчення першого питання з огляду представників вищого стану суспільства, що був диференційованим. У XVI–XVII ст. була достатньо складна ієрархія феодальних чинів – бояри, окольничі, стряпчі, стольники та ін. Провідне становище займало боярство (нащадки великих та удільних князів), яке володіло вотчинами, служило царю та займало керівні посади в державі. Відбувався процес зближення його з дворянством. На нижчому щаблі служилих «по вітчизні» були провінційні дворяни та діти боярські. Дворяни складали верхній прошарок державних служилих людей. Вони володіли маєтками на основі спадкового права у разі продовження служби дітьми. Дворянство значно посилило свої позиції наприкінці Смути, ставши опорою царя. Цей прошарок феодалів увібрав служилих при дворі (стольники, стряпчі, дворяни московські), а також городових (провінційних) дворян. Проаналізуйте Соборне уложення 1649 р. з метою визначення привілеїв панівного стану.

2. Дворянство остаточно сформувалося в першій чверті XVIII ст. із вищих розрядів служилих людей московського періоду. Розгляньте реформи Петра І зі створення стрункої організації дворян. Зникають категорії бояр, окольничих, стольників, дітей боярських, поділ на московських і городових дворян, спрощується феодальний васалітет (усі поміщики були прямими васалами царя). У керма управління були князі, графи, барони, яким підкорявся розгалужений апарат абсолютизму. Визначте, що свідчило про зміцнення станової організації дворянства (створення Департаменту герольдії, занесення дворян до Оксамитової книги 1687 р., а згодом – до губернських дворянських книг, поява станових корпорацій на рівні повіту та губернії). Приділіть увагу документам, що вплинули на консолідацію дворянства – Указ про єдиноспадкування 1714 р., «Табель про ранги» 1722 р., «Жалувана грамота дворянству» 1785 р. З’ясуйте, що означає термін «особисте дворянство». Зазначте й інші документи, що стосувалися безпосередньо дворян: 1719 р. – персонально за кожним дворянином були закріплені всі селяни та розширені права на них; наказом від 18 лютого 1762 р. благородне дворянство проголошувалося головним державним станом і звільнялося від обов’язкової державної служби; у 1785 р. з’явилися нові способи отримати дворянство – орден і пожалування государем. З’ясуйте, на які групи поділяли дворянство за походженням (титуловане, стародавнє, пожалуване государем, придбане на військовій службі, придбане на цивільній службі, іноземні дворяни, що перейшли у російське підданство).

3. Почніть розгляд цього питання із загальної характеристики становища дворянства у першій половині ХІХ ст. Які зовнішні станові ознаки мало дворянство? Відзначте, що з 1806 р. з’являється ще один спосіб отримання дворянства – учений ступінь доктора (право на чин 8-го класу та спадкове дворянство). Зауважте, що в майновому відношенні дворяни не були однорідними, і за критеріями прибутків їх поділяли на 3 страти – нижчу (безмаєтні, маломаєтні – 1–20 кріпаків чоловічої статі), середню (21–100 кріпаків) і вищу (понад 100 кріпаків). За неточними даними на 1858 р. (без Польщі та Фінляндії), нижчу страту дворянства складали 614,3 тис. осіб (69,1%); середню – 164,5 тис. (18,5%); вищу – 110 тис. (12,4%). Нижчій страті належало 3,2% всіх кріпаків, середній – 15,8%, вищій – 81%. Після реформ 60-х рр. ХІХ ст. змінилися критерії поділу на страти. Нижча – власники 1–109 га землі, середня – 109–545 га, вища – понад 545 га. Існував ценз і на отримання права участі у дворянських зборах. Так, у 1870 р. право брати участь у зборах мали дворяни зі столичних і основних землеробських губерній, які володіли землями площею 218–327 га, та дворяни із промислових, степових і лісових губерній, які володіли землями площею 327–545 га. У 1890 р. відбулося певне зниження цензу. Доведіть, що у ХІХ ст. дворяни поступово втрачають виключні права та привілеї, тобто стають розмитими межі дворянського стану.

4. У процесі підготовки питання розкрийте такі аспекти побуту дворянства у XVII–XІХ ст.: їжа, одяг, будівництво маєтків і будинків, паркових ансамблів, нові предмети побуту, інтер’єру, церемонії, бали (танці), дуелі, ігри (серед них і карточні), освіта. Спробуйте відповісти, з чим були пов’язані зміни у дворянському побуті в різні періоди російської історії.

Список рекомендованої літератури

Буганов, В. И. Эволюция феодализма в России: Социально-экономические проблемы [Текст] / В. И. Буганов, А. А. Преображенский, Ю. А. Тихонов. – М.: Мысль, 1980. – 342 с.

Водарский, Я. Е. Дворянское землевладение в России в XVII – первой половине XIX вв. (размеры и размещение) [Текст] / Я. Е. Водарский. – М.: Недра, 1988. – 302 с.

Дворянская империя XVIII в. (основные законодательные акты) [Текст]: сб. док. / сост. М. Т. Белявский. – М.: МГУ, 1960. – 224 с.

Дружинин, Н. М. Социально-экономическая история России [Текст]: избр. тр. / ред. кол. О. В. Орлик [и др.]. – М.: Междунар. отношения, 1995. – 448 с.

История России. С древнейших времен до начала ХХI в. [Текст] / А. Н. Сахаров [и др.]; под ред. А. Н. Сахарова. – М.: АСТ: Астрель: Транзиткнига, 2006. – 1263 с.

Ключевский, В. О. История сословий в России [Текст] / В. О. Ключевський // Сочинения. В 9 т. Т.6. Спецкурсы. / под. ред. В. Л. Янина. – М.: Мысль, 1989. – С. 225–389.

Семенова, Л. Н. Очерки истории быта и культурной жизни России. Первая половина XVIII в. [Текст] / Л. Н. Семенова. – М.: Наука, 1982. – 279 с.

1. 
   Статус жінки в культурах народів Росії.
   
2. 
   Традиційні сімейні стосунки.
   
3. 
   Весільні обряди.
   

Загальна підпорядкованість жінки характерна для народів Сибіру. Проте, якщо у якутів і чукчів жінки були виключені з членів роду (крім старих) і по суті виступали безправними робітницями, то у кетів та евенків жінки зберігали відносно високий статус у середині сім’ї, ескімоски самі розпоряджалися власним майном. З народженням дітей жінка набувала тут більш високої значимості у питаннях господарства та соціальних норм. У нганасанському суспільстві значення мала думка жінок; жінка була центральною фігурою юкагирської сім’ї.

Особливо шанобливе ставлення до жінки було в народів Кавказу, що знайшло своє відображення в численних обрядах. В аварців, наприклад, жінка відігравала провідну роль під час вирішення багатьох сімейних і господарських справ. У чеченців лише жінка могла зупинити сутичку чоловіків на ґрунті кровної помсти; чоловік, оберігаючи жінку, завжди йшов попереду; жінок чеченці вітали стоячи. Проте жінки виконували найважчу роботу по господарству. У цьому сенсі важчим було становище жінок у черкесів.

Майже повне безправ’я жінок було у середньоазійських народів і татар, що сповідували мусульманство. Чоловік як єдиний власник майна мав право на вирішення всіх питань самостійно. Жінка – залежна і юридично безправна (крім старшої жінки в сім’ї); її обов’язки – догляд за домашнім господарством, чоловіком і дітьми. Відповідно до мусульманських канонів вона повинна була вести затвірницький спосіб життя.

Проаналізувавши роль жінки у народів Росії, охарактеризуйте чинники, що впливали на її статус. Серед них: місце жінки в системі сімейно-родинних зв’язків; ступінь її участі в економічному житті сім’ї, забезпеченні добробуту всіх членів сім’ї; майново-правове положення. З кінця ХІХ ст. у багатьох народів відбувається трансформація ролі жінки, пов’язана з поширенням малої сім’ї та посиленням ролі молодих жінок у господарському житті сім’ї.

2. Зверніть увагу на дуальність чоловічого та жіночого начал у суспільному та господарському просторі. Місце та роль батька в традиційній культурі народів визначала його посередницька функція між родиною та суспільством. Характерна риса сімейного життя – стійкий статево-віковий розподіл праці. Виявіть особливості сімейно-шлюбних стосунків народів Росії (ендогамія – екзогамія, патрилінійність – матрилінійність, патрилокальність ­– матрилокальність, велика – мала сім’я, полігамія – моногамія, мінорат – майорат). За якими ознаками їх визначали?

Проаналізуйте особливості сімейних традицій різних народів: левірат, сорорат, поліандрія, гостьовий гетеризм (ескімоси, чукчі), перевірка на цноту тощо. Надзвичайно багатими на традиції є гірські народи (грузини, чеченці, вірмени, осетини та ін.). Як вони ставилися до подружньої зради, невиконання подружніх обов’язків, розлучень? Для відповіді на це запитання детально розгляньте цивільне право кавказьких горців (адат).

Під час розгляду сімейно-шлюбних стосунків велике значення має віковий та гендерний аспекти. Зокрема, у традиційних культурах народів Росії велике значення в суспільному та господарському житті надавали старшому поколінню (як чоловікам, так і жінкам), адже воно виступало носієм традицій, знань, своєрідною ланкою між поколіннями, здійснюючи трансмісію культурного спадку. Водночас народний світогляд визначав авторитет і значимість родини залежно від достоїнств дітей. Акцентуйте увагу на особливостях народної педагогіки. На конкретних прикладах доведіть, що сім’я відігравала суттєву роль у збереженні моральних принципів, вела боротьбу з лінню, злочинністю.

3. Оберіть будь-який народ Російської імперії та розгляньте його весільні обряди. При цьому виклад матеріалу має бути приблизно в такій послідовності: 1) критерії вибору партнера; 2) кому належить право вибору партнера; 3) форма шлюбу; 4) викуп (викрадення) нареченої та його розміри; 5) сватання; 6) оглядини; 7) заручини; 8) весілля з його традиційними ритуалами.

Список рекомендованої літератури

Бабаков, В. Манси [Текст] / В. Бабаков // Вопр. истории. – 1973. – №4. – С. 214–218.

Бакиева, Г. Положение женщины в семье сибирских татар в ХIХ – начале ХХ в. [Текст] / Г. Бакиева // Вестн. археологии, антропологии и этнографии. – 2009. – №10. – С. 122–129.

Берже, А. Чечня и чеченцы [Текст] / А. Берже. – Грозный: Чеч.-Инг. издат.-полигр. об-ние «Книга», 1991. – 109 с.

Бурынин, А. Обрядовый фольклор Якутии [Текст] / А. Бурынин, Т. Павлова // Этногр. обозрение. – 2004. – №2. – С. 153–155.

Василевич, Г. Эвенки. [Текст] Ист.-этногр. очерки (XVIII – нач. ХХ в.) / Г. Василевич. – Л.: Наука, 1969. – 304 с.

Вдовин, И. Очерки истории и этнографии чукчей [Текст] / И. Вдовин. – М.–Л.: Наука, 1965. – 403 с.

Гагарин, Ю. Быт и культура села [Текст]: этногр. очерки по обществ. быту и культуре сел. населения Коми АССР / Ю. Гагарин, Л. Жеребцов. – Сыктывкар: Коми кн. изд., 1968. – 172 с.

Егорова, А. Элементы полового символизма [Текст] / А. Егорова // Этногр. обозрение. – 1996. – №4. – С.45–56.

Залкинд, Е. Н. Общественный строй бурят в XVIII – пер. пол. ХIХ вв. [Текст] / Е. Н. Залкинд – М.: Наука, 1970. – 400 с.

Курогло, С. Семейная обрядность гагаузов в ХIX – нач. ХХ в. [Текст] / С. Курогло; отв. ред. В. С. Зеленчук. – Кишинев: Штиница, 1980. – 138 с.

Магометов, А. Культура и быт осетинского народа [Текст]: истор.-этногр. исслед. / А. Магометов. – Орджоникидзе: Ир, 1968. – 568 с.

Меновщиков, Г. Эскимосы [Текст]: науч.-попул. ист.-этногр. очерк об азиат. эскимосах / Г. Меновщиков. – Магадан: Кн. изд-во, 1959. – 147 с.

Пименов, В. Вепсы [Текст]: очерк этнич. истории и генезиса культуры / В. Пименов. – М.–Л.: Наука, 1965. – 264 с.

Файнберг, Л. Общественный строй эскимосов и алеутов от материнского рода к соседской общине [Текст] / Л. Файнберг. – М.: Наука, 1964. – 258 с.
Тема 5. Матеріальна та духовна культура малих народів Росії

План

1. 
   Заняття та побут народів Росії.
   
2. 
   Традиційне житло.
   
3. 
   Особливості національного одягу.
   
4. 
   Національна кухня.
   
5. 
   Фольклор, народні обряди та звичаї.
   

2. Під час розгляду другого питання зверніть увагу на тип житлової забудови (однотипна, різнотипна). Які чинники впливають на це? З яких матеріалів побудовані традиційні помешкання? Визначте особливості техніки будівництва, розташування будинків у селищі чи місті, інтер’єр та ін. Наприклад, кримські татари будували житло відповідно до конкретного рельєфу, мали асиметричний план, конструктивний і функціональний розподіл за поверхами. За місцем розташування будинки відрізнялися один від одного технікою забудови. Вирізняють житла передгірського району західного Криму, степових районів і південного узбережжя Криму.

3. Спробуйте виявити різницю в одязі між різними територіальними групами обраного вами етносу. Радше окремо розглядати жіночій і чоловічий одяг, одяг аристократії та пересічного населення. Продемонструйте національні особливості одягу: елементи, кольори, головні убори, взуття. Наприклад, найвиразнішим елементом одягу узбеків була тюбетейка, без якої не обходилося жодне свято – у ній приходили до мечеті, одягали, проводжаючи в останню дорогу близьких людей. За давнім звичаєм разом із халатом гостю обов’язково приносили саме тюбетейку. До ХІХ ст. з’явилися різні її форми, що історично походили від гостроконечної тюбетейки, яку носили під чалмою. За приналежністю вони бувають чоловічими, жіночими, дитячими та для літніх людей. Знавець особливостей відразу визначить призначення тюбетейки та не дозволить собі одягнути чужу. Так, чоловічі шили з чорного сатину або оксамиту, жіночі – з шовку, оксамиту, парчі.

4. Охарактеризуйте національну кухню обраного вами народу, виявіть специфіку й особливості споживання їжі залежно від пори року, обставин (буденні, обрядові страви та напої) та ін. Бажано розповісти рецепти основних традиційних страв. Наприклад, вірменський мацун, сіскал-берам чеченців, шурпа узбеків, тарасун бурят, грецька хаурма та ін.

5. З’ясуйте специфічні риси музичної та танцювальної культури народів. Охарактеризуйте фольклор (казки, легенди, міфи), зазначте основних героїв народного епосу. Окрему увагу приділіть вивченню традиційних звичаїв та обрядів обраного вами народу.

Список рекомендованої літератури

Алексеенко, Е. Кеты [Текст]: ист.-этногр. очерки / Е. Алексеенко. – Л.: Наука, 1967. – 262 с.

Бабаков, В. Манси [Текст] / В. Бабаков // Вопр. истории. – 1973. – № 4. – С. 214–218.

Берже, А. Чечня и чеченцы [Текст] / А. Берже. – Грозный: Чеч.-Инг. издат.-полигр. об-ние «Книга», 1991. – 109 с.

Богораз, В. Материальная культура чукчей [Текст]: [пер. з англ.] / В. Богораз. – М.: Наука, 1991. – 223 с.

Бурынин, А. Обрядовый фольклор Якутии [Текст] / А. Бурынин, Т. Павлова // Этногр. обозрение. – 2004. – №2. – С. 153–155.

Василевич, Г. Эвенки [Текст]: ист.-этногр. очерки (XVIII – нач. ХХ в.) / Г. Василевич. – Л.: Наука, 1969. – 304 с.

Вдовин, И. Очерки истории и этнографии чукчей [Текст] / И. Вдовин. – М.–Л.: Наука, 1965. – 403 с.

Вяткина, К. В. Очерки культуры и быта бурят [Текст] / К. В. Вяткина. – Л.: Наука, 1969. – 218 с.

Гагарин, Ю. Быт и культура села [Текст]: этногр. очерки по обществ. быту и культуре сел. населения Коми АССР / Ю. Гагарин, Л. Жеребцов. – Сыктывкар: Коми кн. изд., 1968. – 172 с.

Жеребцов, Л. Н. Историко-культурные взаимоотношения Коми с соседними народами. Х – нач. ХХ вв. [Текст] / Л. Н. Жеребцов. – М.: Наука, 1982. – 223 с.

История Азербайджана [Текст]: крат. очерк / под ред. Д. Б. Гулиева. – Баку: ЭЛМ, 1979. – 303 с.

Кетский сборник: Антропология, этнография, мифология, лингвистика [Текст] / отв. ред. Е. А. Алексеенко. – Л.: Наука, 1982. – 254 с.

Ляпунова, Р. Г. Алеуты [Текст]: очерки этногр. истории / Р. Г. Ляпунова. – Л.: Наука, 1987. – 228 с.

Магометов, А. Культура и быт осетинского народа [Текст]: ист.-этногр. исслед. / А. Магометов. – Орджоникидзе: Ир, 1968. – 568 с.

Меновщиков, Г. Эскимосы [Текст]: науч.-попул. ист.-этногр. очерк об азиат. эскимосах / Г. Меновщиков. – Магадан: Кн. изд-во, 1959. – 147 с.

Народы европейской части СССР [Текст]. В 2 т. Т.2 / под ред. В. Н. Белицер [и др.]. – М.: Наука, 1964. – 918 с.

Народы Сибири [Текст]: этногр. очерки / под ред. М. Т. Левина, Л. П. Потапова. – М.–Л.: АН СССР, 1956. – 1083 с.

Николаев, Р. Фольклор и вопросы этнической истории кетов [Текст] / Р. Николаев. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1985. – 127 с.

Пименов, В. Вепсы [Текст]: очерк этнич. истории и генезиса культуры / В. Пименов. – М.–Л.: Наука, 1965. – 264 с.

Пименов, В. Удмурты: Опыт компонентного анализа этноса [Текст] / В. Пименов; АН СССР, Ин-т этнографии им. Н. Миклухо-Маклая. – Л.: Наука, 1977. – 262 с.

Похлебкин, В. Национальные кухни наших народов: Основные кулинарные направления, их история и особенности. Рецептура [Текст] / В. Похлебкин. – М.: Агропромиздат, 1990. – 604 с.

Токарев, С. Очерк истории якутского народа [Текст] / С. Токарев. – М.: Сецигиз, 1940. – 248 с.

Токарев, С. Этнография народов СССР [Текст] / С. Токарев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1958. – 615 с.

Традиционная культура и быт народа Коми [Текст] / отв. ред. Л. Жеребцов. – Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1978. – 142 с.

Туголуков, В. Тунгусы (эвенки и эвены) Средней и Западной Сибири [Текст] / В. Туголуков; отв. ред. С. Арутюнов. – М.: Наука, 1985. – 284 с.

Файнберг, Л. Общественный строй эскимосов и алеутов от материнского рода к соседской общине [Текст] / Л. Файнберг. – М.: Наука, 1964. – 258 с.

Эрдниев, У. Э. Калмыки (кон. 19 – нач. 20 вв.) [Текст]: ист.-этногр. очерки / У. Э. Эрдниев. – Элиста: Калмыц. кн. изд-во, 1970. – 312 с.

Завдання контрольної роботи – на прикладі обраного народу творчо підходити до висвітлення конкретних аспектів у рамках курсу «Соціальна історія народів Росії», навчитися підбирати й аналізувати джерела та літературу, компонувати текст, робити обґрунтовані висновки, оформлювати бібліографічні посилання.

У першу чергу оберіть будь-який народ, який до 1917 р. входив до складу Російської імперії. У процесі пошуку літератури з обраної теми можна для початку скористатися списками рекомендованої літератури для семінарських занять, залучити матеріали інформаційних ресурсів Інтернету з посиланнями на відповідні сторінки сайтів. Неприпустиме використання готових рефератів, курсових і дипломних робіт з Інтернет-сайтів.

Контрольна робота має мати таку структуру: титульний аркуш; зміст; вступ (загальна характеристика роботи); основна частина; висновки (послідовний виклад одержаних результатів); список використаної літератури; додатки. Основна частина складається з окремих розділів, що мають мати заголовки та відображати зміст роботи. Текст складають у такій послідовності: 1) входження етносу до Російської імперії; 2) національна політика щодо обраного народу; 3) соціальна структура; 4) гендерні та сімейно-шлюбні стосунки; 5) традиційні заняття та побут; 6) житло; 7) національний одяг; 8) особливості кулінарії; 9) етнорелігійні традиції та духовна культура (музика, танці, обрядовість, свята та ін.).

Наприкінці роботи складіть список використаної літератури, позиції розташувати за алфавітним принципом під порядковими номерами. При цьому зазначте автора, назву, місце видання, видавництво, кількість сторінок. За приклад візьміть складені списки рекомендованої літератури до семінарських занять. Обов’язково дотримуйтеся правил коректного цитування та посилання на джерела інформації. У посиланнях у тексті зазначте номер джерела інформації за списком використаної літератури, а також сторінку, на якій знаходиться цитата чи авторська думка. Зразок оформлення бібліографічного посилання: [5, c. 37], де «5» – номер наукової праці у списку використаної літератури, «с. 37» – сторінка, на якій знаходиться цитата.

Проявіть свої творчі здібності під час формування додатків, поданих наприкінці роботи без позначення сторінок і пронумеровані відповідно до черговості посилань на них. Це можуть бути різноманітні карти, схеми, графіки, діаграми, портрети, фотографії, що доповнюють зміст, ілюструють поданий матеріал, допомагаючи краще його сприймати та розуміти.

Загальний обсяг контрольної роботи – не менше 10 сторінок друкованого тексту формату А4 (без додатків, титулу, змісту та списку літератури). Вимоги до тексту: шрифт – Times New Roman, інтервал – 1,5, кегель 14-й, поля – усі по 20 мм, мова – українська). Нумерувати починають з другої сторінки.

Під час оцінювання роботи буде взято до уваги: обсяг; структуру роботи (наявність усіх елементів – вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури, додатків); логічність викладу матеріалу; відредагованість (відсутність орфографічних помилок); правильність оформлення списку використаної літератури, точність цитування та наявність достовірних посилань; додатки; обґрунтованість висновків. Контрольну роботу слід здати у визначені терміни, в іншому випадку – знімаються бали.

1. Які території відійшли до Росії у XVI ст.?

2. Коли Іван Грозний завоював Казанське ханство?

3. За якою угодою до Росії відійшли Смоленщина, Лівобережна Україна та Київ?

4. У який спосіб до Росії були приєднані Нова Земля, Таймир, Камчатка?

5. Хто очолив національно-визвольний рух у Речі Посполитій в 1794 р.?

6. Які території увійшли до Росії внаслідок Нерчинського договору 1689 р.?

7. За яким договором Росія приєднала Новоросію, Кубань, Кабарду?

8. Якою була форма залежності Молдавії та Валахії від Росії у другій половині XVIII ст.?

9. Хто у 1807 р. утворив Варшавське герцогство?

10. Які території отримала Росія за Ніштадтським мирним договором?

11. Коли було підписано Георгіївський трактат?

12. З якими подіями пов’язане істотне збільшення кількості євреїв у Росії?

13. Кого у 1817 р. було призначено намісником на Кавказі?

14. Які землі увійшли до Російської імперії після поділів Речі Посполитої?

15. Коли Грузія була остаточно приєднана до Російської імперії?

16. Який народ Росії кількісно переважав за міграційною активністю?

17. Кому належить авторство польської Конституційної хартії 1815 р.?

18. Які території відійшли до Росії за Фрідріхсгамським мирним договором?

19. Які основні напрямки міграції російського населення у XVIII ст.?

20. Які основні напрямки міграції російського населення у другій половині XІХ ст.?

21. Який народ був найактивнішим у революційній боротьбі Росії на початку ХХ ст.?

22. У які роки відбулися польські повстання ХІХ ст.?

23. Хто підписав Георгіївський трактат?

24. До якого головного міста Прибайкалля звозили бурятський ясак?

25. Хто в 1834–1859 рр. очолював імамат у гірському Дагестані та Чечні?

26. Яке місце серед країн світу займала Росія за темпами зростання населення на початку ХХ ст.?

27. За яким договором розмежовували володіння Китаю та Росії по р. Амур?

28. Яке місто було столицею володінь Росії у Східному та Західному Сибіру в XVII ст.?

29. Які народи Росії у XVII ст. сплачували ясак?

30. У яких губерніях дозволялося жити євреям (смуга осілості) у ХІХ ст.?

31. Що є найважливішою законодавчою пам’яткою для розвитку станового ладу в Росії?

32. Де було зафіксовано належність до давнього, природженого дворянства?

33. Які ранги надавали право на спадкове дворянство на військовій і цивільній службах?

34. Хто першим оголосив благородне дворянство головним державним станом?

35. Коли дворян було звільнено від обов’язкової державної служби?

36. Коли відбулося перетворення монастирських селян на економічних?

37. Що у церковній діяльності означає поняття «треба»?

38. Кого в Росії називали «гостями»?

39. Який розряд селян належав членам імператорської родини?

40. Хто від імені імператора очолював Священний Синод?

41. Який прошарок становив верхівку міського населення Росії?

42. Який суспільний стан Катерина ІІ не включила до Уложенної комісії?

43. Які станові корпорації існували в російському суспільстві XVII–XIX ст.?

44. У чому принципова різниця між вотчиною та маєтком?

45. Які джерела прибутків патріаршого й архієрейського домів у XVII ст.?

46. Хто входив до гуртка «Ревнителі благочестя» 30-х рр. XVII ст.?

47. У якій законодавчій пам’ятці зафіксовано існування 4-х основних станів?

48. Який документ часів Петра І регулював державно-церковні відносини?

49. Яка установа вела облік, підтверджувала благородне походження дворян?

50. Який відомий церковний діяч, співправитель власного сина, високо підняв авторитет церкви?

51. Яке мирське ім’я Патріарха Никона?

52. У якому році в Росії запроваджено категорію «почесне громадянство»?

53. Хто належав до білого та чорного духовенства?

54. Що означає термін «руга»?

55. Як називали купецькі корпорації у XVIII ст.?

56. Хто належав до категорії «гулящі люди»?

57. Як називали представників міського стану в XVII ст.?

58. Хто такі «палацові», «приватновласницькі» селяни? Які вони несли повинності?

59. Хто входив до складу церковного кліру?

60. Яке церковне таїнство порушував державний закон від 17 травня 1722 р.?

61. Якими кінними екіпажами мали право користуватися купці 1–3-ї гільдій?

62. Який розряд селян було перетворено на економічних?

63. Коли видано «Жалувану грамоту дворянству» та «Жалувану грамоту містам»?

64. У якій ієрархічній послідовності йшли дворянські титули Росії?

65. Які критерії поділу дворян на страти були до та після реформ 1860-х рр.?

66. Хто такі «регулярні» та «нерегулярні» посадські громадяни?

67. Скільки рангів і які види держслужби передбачав «Табель про ранги»?

68. Хто був найбільший супротивник церковних реформ патріарха Никона?

69. Коли Київська митрополія була приєднана до Московського патріархату?

70. У які способи можна було отримати дворянство?

71. Підписання якого документа завершило формування дворянства як закритого стану?

72. Коли в російських містах було запроваджено цеховий устрій?

73. Які функції виконував «окольничий» у XVII ст.?

74. Що означають терміни: «біломісні слободи», «тарханна грамота»?

75. На які категорії поділяли служилі верстви населення у XVII ст.?

76. До якої установи передали в 1650 р. права на церковні землі та суд над духівництвом?

77. Який привілей у 1801 р. отримало духовенство?

78. Куди російські селяни тікали від своїх господарів у XVII ст.?

79. У якому році ухвалено Указ про єдиноспадкування Петра І?

80. Яка цивільна посада відповідала рангу генерала за «Табелем про ранги»?

81. Якими були основні вимоги до кандидата у священики в XVI–XVII ст.?

82. У чому полягала суть міської реформи в Росії 1870 р.?

83. У чому виявилася діяльність гуртка «Ревнителі благочестя»?

84. Який документ першої чверті XVIII ст. сприяв істотному збільшенню кількості дворян?

85. Хто першим видав закон про секуляризацію церковних земель?

86. Який спосіб отримати дворянство з’явився у 1806 р.?

87. Який вищий церковний орган було утворено після скасування патріаршества?

1. Який стан визначав модель демографічної поведінки православного населення?

2. Яким був шлюбний вік дівчат і парубків у ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.?

3. Що у ХІХ ст. могло стати підставою для розлучення?

4. Назвіть чинники зниження смертності у другій половині ХІХ ст.?

5. Який народ мав найвищі показники смертності серед хлопчиків до 10 років?

6. Які вади мала російська статистика щодо демографічних процесів?

7. У яких регіонах Росії реєстрували наймолодші шлюби в ХІХ ст.?

8. Яка була середня тривалість шлюбу міщан Росії до 50 років у кінці ХІХст.?

9. Кому до 1917 р. належало право укладання та реєстрації шлюбів?

10. Що визначало суспільну значимість селянина в Росії?

11. У яку пору року частіше за все укладали шлюби у Росії?

12. Кому в ХІХ ст. надавали право на офіційні розлучення?

13. Які чинники впливали на зниження смертності у пореформену добу?

14. Як у ХІХ ст. малолітня дівчина могла отримати дозвіл на одруження?

15. З якого віку дозволяли вступати до шлюбу законом 1830 р.?

16. У яких народів у кінці ХІХ ст. спостерігали найвищий рівень смертності?

17. Якому народові не була притаманна наявність позашлюбних дітей?

18. Які методи регулювання народжуваності православного населення?

19. Які позитивні демографічні показники мусульман Росії в кінці ХІХ ст.?

20. Серед яких народів наприкінці ХІХ ст. тривалість життя була найвищою?

21. Що впливало на сезонність шлюбів православного населення Росії?

22. У яку пору року, як вважали, зазвичай народжувалися найздоровіші діти?

23. Де вперше зафіксовано поділ на умисні та ненавмисні злочини?

24. Що за Петра І застосовували для маркування небезпечних злочинців?

25. Яке покарання призначали у XVII–XVIII ст. за виготовлення фальшивих грошей?

26. Який термін позначав злочин у Соборному уложенні 1649 р.?

27. Коли в Росії з’явилося Кримінальне уложення?

28. Яке правове положення скасовував закон 1782 р.?

29. З якого віку Уложенням 1845 р. визначено стан повної неосудності?

30. Яке покарання передбачало Соборне уложення 1649 р. за «хулу на Бога»?

31. У якому документі злодіяння в Росії отримало назву «злочину»?

32. Хто у XVI–XVII ст. був суб’єктом злочину?

33. Який було встановлено найменший вік кримінальної відповідальності за злочини до XVIII ст.?

34. У якому віці за Уложенням 1845 р. наступала повна осудність?

35. Коли було прийнято Зведення законів Російської імперії?

36. Кому належало право клопотання про помилування – «пєчалованія»?

37. Яка верхня вікова межа, встановлена у 1798 р., пом’якшувала покарання?

38. Яка процедура супроводжувала покарання «шельмуванням» за Петра І?

39. Коли в Росії в основному були скасовані тілесні покарання?

40. У якому правовому документі вперше делікт відокремлений від злочину?
питання до іспиту

1. Територіальна експансія Росії в XVI–XVII ст.

2. Територіальні надбання Росії у XVIII ст.

3. Територіальна експансія Росії у XIX ст.

4. Чинники територіальної експансії Росії.

5. Результати російської територіальної експансії.

6. Зростання населення Росії та міграційні потоки.

7. Принципи російської національної політики.

8. Етапи та причини зміни національної політики Росії.

9. Національна політика Росії у Польщі до 1863 р.

10. Конституційна хартія 1815 р.: причини прийняття, зміст, наслідки.

11. Політика російського уряду щодо Польщі після повстань.

12. Особливості національної політики Росії як засіб зміцнення позицій на Кавказі.

13. Національна політика Росії щодо євреїв.

14. Суспільні стани в Росії та їх особливості.

15. Становище різних груп феодалів у першій половині XVII ст.

16. Зростання дворянських привілеїв у першій – третій чверті XVIII ст.

17. «Жалувана грамота дворянству» – завершення юридичного оформлення прав і привілеїв панівного класу.

18. Російське дворянство у ХІХ ст.

19. Особливості нової дворянської культури та побуту у XVIII ст.

20. Становище духовного стану в Росії у XVII ст.

21. Духівництво в умовах російського абсолютизму XVIII–XIX ст.

22. Формування та розвиток міського стану в XVI–XIX ст.

23. Купецтво як провідний прошарок міського населення в Росії.

24. Категорії селян у XVI–XIX ст.

25. Демографічна поведінка різних народів Росії.

26. Вікові особливості одруження. Сезонність та рівень шлюбності.

27. Розлучення: підстави, рівень та відповідальні органи.

28. Рівень народжуваності у народів Росії та способи його регулювання.

29. Смертність у Росії та чинники впливу на це демографічне явище.

30. Розвиток кримінального права Росії у XV – початку ХХ ст.

31. Стан неосудності в російському законодавстві.

32. Покарання в Росії.

33. Злочинність та фактори впливу на неї.

34. Вплив російського законодавства на соціальний розвиток суспільства.

35. Гендерні та шлюбно-сімейні стосунки народів Росії.

36. Матеріальна культура народів Росії (на прикладі обраного народу).

37. Духовна культура народів Росії (на прикладі обраного народу).

38. Релігія та вірування народів Росії.

39. Народні традиції й обрядовість (народження, весілля, похорони).

40. Народні свята (на прикладі обраного народу).


Зміст

Вступ........................................................................................................................3

Програма курсу «соціальна історія народів Росії» ............................................4

Рейтингова система оцінювання дисципліни......................................................4

Теми лекцій.............................................................................................................5

Теми семінарських занять...............................................................................................7

Методичні вказівки до виконання контрольних робіт......................................19

Запитання до контрольно-модульних робіт ......................................................20