Професійно-технічна освіта України

1. Актуальність проблеми.

Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.

За оперативними даними, із 129 тис. дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані до загальноосвітніх навчальних закладів, 45 відсотків складають діти з інвалідністю.

Водночас, на сьогодні організаційно-методичні засади навчального процесу у загальноосвітніх школах орієнтовані на дітей з типовим розвитком, і не враховують особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Невідповідність форм і методів педагогічного впливу на таких дітей може створювати передумови для формування у них негативного ставлення до навчання, девіантної поведінки.

Успішне запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, потребує вирішення завдань на державному рівні, а саме: формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливими освітніми потребами, удосконалення нормативно-правової бази у відповідності до міжнародних договорів у сфері прав людини, реалізації та поширення моделі інклюзивного навчання дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.

Як свідчать інформаційні джерела, в Україні щорічно збільшується кількість дітей-сиріт, дітей-інвалідів, які потребують посиленої уваги з боку держави. Ці діти утримуються в різних загальноосвітніх та галузевих закладах. Обов’язковою умовою діяльності цих закладів є створення середовища для якісної освіти, формування життєвих навичок, адаптації учнів та студентів до життя в нових соціальних умовах. Але практика показує, що не кожен заклад може реалізувати ці завдання в оптимальному режимі. На це є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини.

У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває вивчення досвіду організації соціально-педагогічної діяльності з дітьми з особливими потребами в навчально-виховних закладах України та використання його для підвищення ефективності вітчизняної системи освіти й виховання дітей зазначеної категорії.

У теорії та практиці сучасної освіти існують два основні підходи до подолання у дітей труднощів, які виникають під час навчання. З одного боку, це створення спеціальних груп, класів компенсуючого навчання в умовах звичайних навчальних закладів, з іншого – включення дитини з порушеннями розвитку до освітнього середовища звичайної групи, класу, але за умов створення для неї відповідних, адекватних її можливостям умов отримання освіти. Варто підкреслити, що другий підхід, який визначається формулою “від рівних прав – до рівних можливостей, від інституціалізації – до інтеграції”, вважається пріоритетним у більшості країн світу.

Соматичні порушення, вади опорно-рухового апарату та інші особливості психофізичного розвитку негативно позначаються на взаємодії людини з навколишнім середовищем, викликають низку вторинних і третинних ознак у структурі дефекту, накладають відбиток на формування та розвиток особистості такої людини.

Необхідно зазначити, що соціалізація молоді з особливими потребами має специфічний характер, зумовлений як особливостями психофізичного розвитку, так і соціального статусу цієї категорії осіб. У суспільстві сприйняття людей із особливими потребами базується на принципі соціального виключення. Механізми його скорочують поле соціалізації і деформують соціалізаційну норму відносно таких людей.

Як відомо, процес соціалізації є індивідуальним і проходить постійно, протягом усього життя людини, а також має як зовнішній бік - адаптацію, так і внутрішній - інтеріоризацію.

2. Організація психолого-педагогічної допомоги учням з особливими потребами.

Психолого-педагогічний супровід молоді здійснюється з моменту звернення юнака чи дівчини до ПТНЗ. Вступники, які мають порушення психофізичного розвитку і прагнуть стати учнями ПТНЗ, різняться між собою за структурою дефекту і ступенем його вираження:

- особи з різними формами дитячого церебрального паралічу (ДЦП) (спастичною диплегією, геміпаретичною, гіперкінетичною формами ДЦП та ін.);

- особи, які мають різні соматичні порушення.

Також вони різняться за:

- рівнем загальноосвітньої підготовки;

- рівнем сформованості знань, умінь і навичок;

- рівнем володіння специфічними засобами комунікації;

- станом вищих психічних функцій і динамікою психічної діяльності (пам'ять, мислення, увага, сприймання тощо);

- рівнем психологічної готовності до навчання у ВПУ, можливостями адаптації в новому освітньому середовищі;

- станом здоров'я.

З моменту звернення до ВПУ вступникові надається інформаційна, педагогічна консультативна допомога, здійснюється професійна орієнтація та відбір.

Під час вступу до ВПУ в осіб із порушеннями психофізичного розвитку виникає ціла низка проблем, пов'язана, у більшості випадків, із нереальними життєвими планами та установками, недостатнім рівнем загальноосвітньої підготовки, зниженими характеристиками адаптаційного потенціалу, розбіжностями між реальними уявленнями про себе як особистість і реаліями життя.

Проблеми професійного самовизначення осіб із порушеннями психофізичного розвитку безпосередньо пов'язані з об'єктивною самооцінкою індивідуальних особливостей, самопізнанням, зіставленням своїх професійно важливих якостей і можливостей із вимогами, необхідними для здобуття конкретних професій та кон'юнктурою ринку праці.

Це пояснюється, насамперед, обмеженістю їхнього соціального досвіду. Тому професійна орієнтація, що забезпечує реалізацію соціально-економічної, медико-фізіологічної, психолого-педагогічної функцій та професійний відбір, який проводиться з метою визначення ступеня придатності особи до окремих видів професійної діяльності, згідно з нормативними вимогами, є важливими етапами на шляху кожної особистості до самореалізації - повноцінної реалізації особистістю потенційних можливостей професійної діяльності.

Головною метою організації підходу до соціальної реабілітації учнів з особливими потребами є комплексна соціально-педагогічна, медична, професійна робота, формування в них навичок самостійного життя.

Психолого-педагогічний супровід навчання молоді з порушеннями психофізичного розвитку у ВПУ складається з декількох етапів:

I. Комплексна діагностика та профвідбір.

II. Адаптація.

III. Корекція та розвиток.

IV. Реабілітація та інтеграція.

Слід зауважити, що такий поділ є умовним. Також характерним для психолого-педагогічного супроводу є те, що його етапи йдуть один за одним і водночас паралельно один до одного, тобто у вигляді спіралі, яка на кожному витку зачіпає попередній і, відштовхуючись від нього, піднімається на новий рівень.

Протягом усього терміну навчання у ВПУ складники психолого-педагогічного супроводу навчання учнів із порушеннями психофізичного розвитку залишаються постійними, змінюється тільки рівень реалізації та характер завдань на кожному з курсів.

Адаптація на молодших курсах розглядається нами як пристосування до умов ВПУ; ознайомлення з формами навчально-виховної роботи у ВПУ; ознайомлення з ВПУ як адміністративною структурою; входження до нового колективу учнів-однолітків; встановлення ієрархії стосунків в учнівській групі та взаємовідносин з викладачами; пристосування до правил і умов ВПУ.

Адаптація на старших курсах розглядається нами в новій якості, як гнучко організована пошукова активність, вихід індивіда за межі навчального закладу. На старших курсах на перший план виходить професійна адаптація, яка стає найбільш значимою для учня як спеціаліста певного напряму в недалекому майбутньому. Набутий новий соціальний досвід адаптації творчо перероблюється індивідом і присвоюється ним, переходячи у внутрішній план - інтеріоризацію.

Корекція та розвиток на молодших курсах розглядається нами як специфічна форма індивідуалізації; як комплекс заходів, спрямованих на компенсацію, корекцію, розвиток частково втрачених функцій опорно-рухового апарату, корекцію та розвиток психічних процесів; пізнавальної та комунікативної діяльності молоді.

Корекція та розвиток на старших курсах розглядається нами, насамперед, як корекція соціальної ідентичності, особистісних якостей особи; комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію процесів засвоєння молоддю соціального досвіду.

Оскільки у ВПУ № 9 не вистачає фахівців специфічного профілю з надання корекційної допомоги учням з особливими потребами, то його адміністрація активно співпрацює з окремими кафедрами КДПУ ім. В.Винниченка (практичної психології, медико-біологічних освін і фізичної реабілітації) та фізіотерапевтичним відділенням Кіровоградської обласної лікарні, де надається можливість проводити заняття з лікувальної фізкультури, фізіотерапії, масажу.

Корекційна робота проводиться комплексно і складається з надання психологічної допомоги та фізичної реабілітації. Зокрема, реалізація психологічної допомоги проводиться в межах співпраці ВПУ № 9 з КДПУ ім. В. Винниченка, де на кафедрі практичної психології працює консультативний пункт, учні та студенти запрошуються на тренінгові заняття.

Робота з фізичної реабілітації учнів з особливими потребами, які навчаються у ВПУ № 9 проводиться теж у межах співпраці з КДПУ ім. В. Винниченка, але на факультеті фізичного виховання, де фахівці кафедр медико-біологічних основ і фізичної реабілітації та теорії і методики фізичного виховання проводять корекційні заняття з лікувальної фізичної культури, а також учнів запрошують на заняття в басейн СДЮШОР «Надія», де кваліфіковані фахівці проводять заняття для хворих на ДЦП, інші соматичні порушення.

Нашим учням подобається відвідувати вищевказані заняття. Це спонукає їх до подальшого навчання та вибору професії.

Зокрема, випускниця ВПУ № 9 (А.Мальчик) продовжила навчання у КДПУ ім. В. Винниченка на факультеті фізичного виховання. Під час навчання в університеті стала неодноразовою переможницею спортивних змагань різного рівня та чемпіонкою параолімпійських ігор з легкої атлетики.

Учні, які мають порушення соматичного розвитку, із задоволенням навчаються у ВПУ № 9, оскільки їм надається всебічна допомога в організації навчання, консультацій, вибору професії та подальшого працевлаштування, відповідно до їх фізичних можливостей.

У позаурочний час в нашому навчальному закладі функціонують гуртки різного спрямування: декоративно-прикладного мистецтва, фізкультурно-оздоровчі, фізкультурно-реабілітаційні та ін. Учні мають можливість взяти участь у позаурочних заходах загальнорозвивальної спрямованості.

В умовах ВПУ № 9 м.Кіровограда постійно здійснюється інформаційно-бібліографічне забезпечення навчально-виховного процесу учнів з особливими потребами. Учні мають вільний доступ до мережі Інтернет, отримують консультації відповідних фахівців.

З метою забезпечення належних житлових умов для учнів-інвалідів, які проживають в іншій місцевості, адміністрація закладу пропонує місця в гуртожитку, де учням надаються кімнати з покращеними побутовими умовами.

Профорієнтаційна робота є одним з основних напрямків роботи ВПУ, тому адміністрація закладу, педагогічні працівники, батьківський комітет, учнівське самоврядування докладають багато зусиль з метою вдосконалення форм цієї роботи задля забезпечення достатнього набору учнів на навчання. З цією метою адміністрація закладу використовує можливості засобів масової інформації (радіо, телебачення, преси) та розміщує відповідну інформацію на власному сайті: www.vpu9.kr.ua.

Традиційно у ВПУ№9 м.Кіровограда відбуваються «Дні відкритих дверей», де громадяни можуть безпосередньо ознайомитися з умовами навчання у конкретному закладі. Постійно проводяться заходи з презентації професійно-технічних навчальних закладів, де педагогічні колективи представляють свої здобутки, а також традиційно щорічно відбуваються «відкриті захисти творчих кваліфікаційних робіт учнів» за масовими професіями, що користуються попитом у нашому місті.

Висновки

Вищезазначені шляхи забезпечують комплексний системний підхід до вирішення проблем психолого-педагогічного супроводу навчання учнів із порушеннями психофізичного розвитку. Вони є базою для розроблення можливих моделей інтелектуального, морального, соціального, професійного зростання і варіантів особистісно-розвивальних програм для різних категорій учнів; інтегрування процесу адаптації, співробітництва, корекції та реабілітації з процесом їхнього інтелектуального, особистісного і духовного розвитку.

У професійно-технічних навчальних закладах поряд із здоровими навчаються учні з особливими потребами. Ці заклади покликані забезпечити їх повноцінну підготовку до майбутньої професійної діяльності. Професійна діяльність і здатність до неї – це передумова майбутньої активної діяльності, необхідна умова життєвого успіху, існування без відчуття дискомфорту, напруженості та внутрішнього конфлікту особистості з професійним та соціальним оточенням. Ця проблема є важливою для практики організації навчально- виховної діяльності у ПТНЗ.

Актуальним є науковий аспект дослідження особливостей навчально-виховного процесу з учнями-інвалідами. Його результати використовуються у розробці рекомендацій для цілеспрямованої діяльності з організації профорієнтаційної роботи у ПТНЗ.

Подальше дослідження буде спрямоване на створення програми практичної та методичної допомоги викладачам для проведення профорієнтаційної роботи з учнями-інвалідами.

Використана література:

1. Бондар В. Інтеграція дітей з обмеженими психофізичними можливостями в загальноосвітні заклади: за і проти. //Дефектологія. – № 3. – 2003. – С. 2 – 5.

2. Дьяченко В. Комплексна реабілітація – шлях створення рівних можливостей //Соціальний захист. – № 11. – 2006. – С. 7 – 11.

3. Семенюк М. Кожна дитина має вчитися //Соціальний захист. – № 9. – 2006. – С. 14 – 17.

4. Талан М. Корекційна освіта в Україні: стан, тенденції, перспективи //Соціальний захист. – № 9. – 2006. – С. 17 – 18.

5. Тесленко В.В. Доповідь на Всеукраїнській нараді-семінарі з питань формування освітньо-реабілітаційного простору для дітей-сиріт і дітей-інвалідів // Освіта України. – №1 – 2. – 2007. – С. 4 – 5.

6. Тесленко В.В. Можливості промислового регіону в соціально-педагогічній підтримці дітей-інвалідів // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – № 4. – 2005. – С. 11 – 13.

7. Step by Step Program (2009).

Суттєві зміни відбулися у системі трудового навчання: замість двох етапів виділилися три (ручна праця, загальнотехнічна підготовка та професійна). Нові шляхи взаємозв'язку між загальним та професійним навчанням в умовах шкіл глухих і слабочуючих проводяться зважаючи на потреби народного господарства.

Вище професійне училище № 7 м. Калуш організувало соціальний проект «Навчання дітей зі зниженим слухом з професійним, профільним спрямуванням» за професією монтажник гіпсокартонних конструкцій», яка в сучасних ринкових умовах потрібна в суспільстві. Соціальним спонсором даного проекту є також компанія «Кнауф», яка надала матеріали для відпрацювання вправ та навиків монтажу різних конструкцій. Гаслом нашої ідея став вислів: "всі діти - діти однієї держави", і кожна дитина повинна мати впевненість в тому, що вона потрібна суспільству.

Мета проекту - організувати і провести профорієнтаційну роботу в спеціальних школах нашого міста. Профорієнтація направлена на соціально-трудову адаптацію випускників спеціальних шкіл, а проблема - це удосконалення трудової підготовки в профільному навчанні глухих і слабочуючих учнів.

Ми вивчили систему трудового навчання в школі слабочуючих: предметно-практичне, уроки трудового, профільного та професійного навчання учнів старших класів, і прийшли до висновку, що завданням профільного трудового навчання учнів спеціальних шкіл-інтернатів, є надання допомоги соціально-трудовій адаптації. Професія монтажник гіпсокартонних конструкцій, допоможе залучити учнів до всіх сфер суспільного життя. Зміна форм навчання зовсім не означає зміну методології побудови і організації профільної освіти, її орієнтації на ефективне використання збережених функцій і аналізаторних систем, здатних взяти на себе корекційно-компенсаторне навантаження та забезпечити цілеспрямований розвиток навчальних процесів. Саме цим визначається рівень опанування знань, умінь, навичок та набуття життєвого досвіду, а відтак - його затребуваність в суспільстві.

Важливою умовою успішності навчального процесу спеціальних навчальних закладів є профільне трудове навчання учнів зі зниженим слухом. На базі Вищого професійного училища № 7 м. Калуша в Регіональному навчально-практичному будівельному центрі «KNAUF» облаштовано навчальний кабінет та майстерня відповідно до трудових профілів учнів зі зниженим слухом, які готуються до самостійної праці в суспільстві. Нами розроблено навчальний план та програма, яка відповідає навчанню учнів зі зниженим слухом. Короткотермінова навчальна програма розроблена для здійснення первинної професійної підготовки та перепідготовки в регіональному навчально-практичному будівельному центрі фірми КНАУФ слухачів за професією «Монтажник гіпсокартонних конструкцій» відповідно до рівня кваліфікації - 3-й розряд (початковий рівень кваліфікації) в обсязі 96 год. з них: 32 год.- теоретична підготовка, 64 год. - практична підготовка.

Навчальний процес здійснюється диференційовано за індивідуальними програмами, направленими для дітей, за умов кваліфікованої спеціалізованої корекційної допомоги. Тому, крім учителя та майстра виробничого навчання, у навчальному процесі активну участь бере помічник (адаптор) вчителя, який володіє корекційно-компенсаторними технологіями. Він здійснює превентивне і корекційне сприяння та надає психологічні і корекційні послуги. В групі навчається семеро учнів.

Кожен учень повинен виконати комплекс індивідуальних завдань. В залежності від результатів виконаних дій, програма оцінює роботу учня за дванадцятибальною шкалою. Завдання викладача, полягає у визначенні ідентичності учня і сурдорперекладу, якщо учень не в змозі зрозуміти матеріал.

На уроках теоретичного навчання використовуємо мультимедійні системи навчання для учнів із вадами слуху та електронний підручник для підготовки за професією монтажник гіпсокартонних конструкцій. Мультимедійний курс, який містить текстову канву лекційної частини разом із малюнками різних зображень екрані комп’ютера при роботі , різні анімації, відеофільми, тестування та практичні роботи з аудіосупроводом, що імітує читання лекції. Аудіосупровід дубльований текстовим матеріалом, система може бути використана для самостійного вивчення курсу учнями із вадами слуху.

Заключним акордом кожної теми теоретичного навчання використовуємо форми та методи навчання і вважаємо, що для таких дітей є гра за мотивами популярних телевізійних передач «Щасливий випадок», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Поле чудес». Ці конкурси проводимо як підсумок тематичних. До підготовки конкурсів залученні учні, які зазделегідь готуються за індивідуальним планом уроків.

З метою свідомого і активного засвоєння учнями знань, навичок і умінь ми підтримуємо постійний зв’язок з майстром виробничого навчання. Вважаємо, що вищою формою свідомості і активності учнів є їх творча активність, яка проявляється при оволодінні теоретичним матеріалом, виконанні завдань і творчих робіт в майстерні, що створюють виробничі умови. Отриманнізнання з теоретичного навчання, учні школи – інтернату застосовують їх під час виробничого навчання.

Ми сподіваємося, що таке навчання може прислужитися учням зі зниженим слухому у процесі переходу до професійного навчання. Наша програма дає хороші базові знання для тих, хто бажає продовжувати свою освіту та опановувати суміжну професію. Профільне навчання пропонує для них програми, за якими вони можуть навчатися і отримівати професійний диплом.