Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів

І.Франка. Автобіографічні мотиви у збірці. Майстерне вираження широкої емоційної гами почуттів у драмі ліричного героя (“Тричі мені являлася любов”, “Як почуєш вночі край свойого вікна...”, “Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі...”). Тісний зв’язок поезій з фольклором (“Червона калино, чого в лузі гнешся...”).

Вірш “Чого являєшся мені у сні...” — поетична перлина збірки. Оригінальність тропів, зокрема порівнянь, у змалюванні образу коханої. Майстерне використання повтору для вираження повені почуттів ліричного героя, зміни його настроїв, розкриття драми його кохання. Оригінальність побудови строфоїдів з усіченою стопою, ритмомелодики.

Поетичне протиставлення краси дівчини її характерові в поезії “Ой ти, дівчино, з горіха зерня...”. Яскравість поетичних порівнянь у вірші. Роль риторичних запитань.

Поетичний образ нестерпного людського болю у вірші “Безмежнеє поле в сніжному завою...”.

Утвердження невмирущості справжніх людських почуттів, ідеалів кохання (“Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...”).

Місце збірки «Зів’яле листя» серед шедеврів світової інтимної лірики (поезії Ф.Петрарки, В.Шекспіра, Р.Бернса, О.Пушкіна, О.Блока, С.Єсеніна). Продовження традицій І.Франка в інтимній ліриці В.Сосюрою, Д.Павличком, Л.Костенко.

Уміти дати загальну характеристику збірки “Зів’яле листя”, виділити у ній характерні поезії.

Прокоментувати оцінку збірки М.Коцюбинським.

Характеризувати поезії “Чого являєшся мені...”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня...”, “Безмежнеє поле...”, “Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...”, виділяти в них поетичні образи, художні засоби, пояснювати їх.

Музика М.Лисенка., Я.Степового, С.Людкевича, Б.Лятошинського. К.Данькевича, А.Кос-Анатольського до віршів цієї збірки.

“Декадент” — поетичне кредо І.Франка. Полемічний характер вірша. Вираження в ньому життєствердної позиції ліричного героя-митця, думки про високе призначення поета і поезії, які повинні служити народові. Особливість поетичної форми (ораторія, поетичний монолог). Пристрасне громадянське звучання поезії. Роль риторичних художніх прийомів.

Інші поетичні збірки І.Франка (“Із днів журби”, “Semper tiro”).

Особливості поетичного стилю І.Франка.

Сформулювати провідну думку “Легенди про вічне життя”.

Характеризувати вірш “Декадент”. Висловлювати власні роздуми про мету і сенс художньої творчості людини.

Усвідомлення неуникного драматизму людського життя.
Визначати особливості поетичного стилю І.Франка.

Образ Мойсея у поемі, розкриття складності його характеру, близькість до сподвижницької постаті самого Франка. Зіставлення Мойсея з демоном пустині Азазелем, зрадниками віри Авіроном та Датаном. Висока художня майстерність твору (роль церковнослов’янізмів у забезпеченні урочистого, піднесеного тону поеми, вставні притчі, діалоги, монологи). Світове значення поеми, її актуальність.

Інші поеми І.Франка (“Іван Вишенський”, “Смерть Каїна”, вступ до поеми “Лісова ідилія” з посвятою М.Вороному).

Розкрити алегоричність образу Мойсея, передати зміст його сумнівів, роздумів і сформулювати резюме цих роздумів.

Висловлювати власні міркування про майбутнє свого народу.

Вивчити напам’ять уривок з прологу до поеми “Мойсей”.

Г. Хоткевича.

Цикл “Бориславські оповідання”, зображення в ньому трагічної долі заробітчан (“Ріпник”). Правдиві картини життя тогочасної школи, образи дітей (“Грицева шкільна наука”). Повість “На дні” як високохудожній твір про “соціальне дно”. Інші повісті І.Франка (“Захар Беркут”, “Борислав сміється”, “Основи суспільності”, “Для домашнього вогнища”). Новаторство у створенні образу Бенедя Синиці як організатора робітничого страйку в повісті “Борислав сміється”.

Новела “Сойчине крило”, зображення в ній жіночої долі в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата — уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Гуманістичний пафос новели.

Повість “Перехресні стежки”. Особливість жанру (соціально-психологічна повість). Змалювання життя і побуту провінційної інтелігенції. Трагічна доля Регіни, її нерозділеного кохання. Протиставлення образів Рафаловича і Стальського, зображення громадської діяльності першого. Феміністичні ідеї у творі, їхній перегук із творчістю О.Кобилянської. Художня майстерність твору.

Публіцистична діяльність І.Франка (стаття “Що таке поступ?”). Літературознавча праця “Із секретів поетичної творчості”.

Значення творчості І.Франка, її зв’язок із зарубіжним літературним процесом (О.Бальзак, Е. Золя, Т.Драйзер, Л.Толстой, Ф.Достоєвський).

І.Франко — перекладач творів зарубіжної літератури та дослідник.

Продовження традицій І.Франка у творчості М.Рильського, Д.Павличка, В.Стуса. Вшанування пам’яті митця. Видання 50-томного зібрання творів письменника.

ТЛ: Поглиблення поняття про ліричні жанри (сонет, веснянка, гімн, терцини, філософcька лірика). Ліричний цикл. Філософська поема. Ліричний герой. Поетичний образ, його різновиди. Віршові розміри (повторення). Образотворчі засоби ліричного твору.

Уміти пояснити значення творчості І.Франка у вітчизняній і світовій літературах. Наводити конкретні приклади про вшанування пам’яті митця, продовження його традицій в літературі.

Назвати коло тих художніх, історико-політичних проблем, до яких долучився письменник, що актуальні і сьогодні.

Виконувати творчу роботу на проблемну літературну тему з вираженням власного ставлення до прочитаного твору або на літературно-публіцистичну тему. Складати акровірш про І.Франка.

Робити самостійно ідейно-художній аналіз поезії.
Шанобливе ставлення до творчості І.Франка як до великого надбання української культури. Усвідомлення внеску І.Франка у світову культуру, загальнолюдський поступ.

Розширення тематичних обріїв української прози, її художнє оновлення (поетизація, психологізм).Збагачення літературних жанрів та їх взаємопроникнення, урізноманітнення новелістичного жанру. Неоромантизм у творчості Лесі Українки та О.Кобилянської.

Риси імпресіонізму в творчості М.Коцюбинського, символізму та експресіонізму в творчості В.Стефаника.

Новаторські пошуки в поезії. “Молодомузівці” та зародження українського модернізму.

Творчі здобутки української драматургії (жанрова різноманітність неоромантичних драматичних поем Лесі Українки, символістські твори О.Олеся та С.Черкасенка).

ТЛ: модернізм та його тенденції.

1

Характеризувати особливості літературного процесу в Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. як нового етапу в розвитку новітньої української літератури епохи модернізму.

Наводити конкретні приклади вияву новаторства в поезії, прозі, драматургії.

Мати загальне уявлення про модернізм у літературі та мистецтві.

Вчитися знаходити необхідну інформацію в довідкових виданнях і користуватися нею.

Європейський літературний імпресіонізм (К.Гамсун, А.Чехов).

Малярство художників-імпресіоністів П. Сезанна, К.Моне, К.Піссаро, О.Ренуара.

Український імпресіонізм (М.Бурачек “Овини”) (образотворче митсетцво).

“На камені”, “Intermezzo”, “Цвіт яблуні”,

“Тіні забутих предків”
Життєвий і творчий шлях. Гуманізм світогляду митця. Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму.

Михайло Коцюбинський-новеліст. Ранній період творчості.

Новелістична акварель “На камені”. Майстерність художньої деталі та зорових образів. Своєрідність композиції. Образи Алі та Фатьми.

Майстерність психологічного аналізу внутрішнього світу людини у новелі “Цвіт яблуні”.

Посилення соціальної спрямованості новел і оповідань у другий період творчості.

Лірико-психологічна новела “Intermezzo” з жанровими ознаками “поезії в прозі” як невеличкий імпресіоністичний шедевр. Автобіографічна основа твору. Оригінальність жанру, своєрідність композиції, смисл назви. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Майстерність зображення картин природи у творі у стилі імпресіонізму. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього світу людини, оригінальність побудови внутрішнього монологу та діалогу. Символічні звукові і світлові образи, ускладнені метафори.

Останні новели М.Коцюбинського (“Хвала життю!”, “На острові”), вираження в них оптимістичної віри в торжество життя на землі.

Повість “Fata morgana”, висвітлення в ній проблеми людини і землі (образ Маланки). Ідейне і композиційне значення опису “Ідуть дощі…”. Місце повісті серед визначних прозових творів світової літератури початку XX ст.

Знати основні події життєвого і творчого шляху письменника.

Вміти розпізнавати і характеризувати новелістичний твір.

Давати загальну характеристику оповіданням і новелам письменника, виділяти їхню тематику.

Уміти проаналізувати новелу “Цвіт яблуні”, розкрити у ній засоби психологічної характеристики персонажа.

Визначити проблематику “Intermezzo”, пояснити глибокий психологізм твору, особливості його композиції. Аналізувати імпресіоністичну поетику (роль пейзажу, звукових образів, світлотіні). Пояснювати символічні образи, ускладнені метафори. Розкривати образотворчі засоби (внутрішній монолог, діалог, антитеза). Уміти пояснити назву твору.

Мати загальне уявлення про повість “Fata morgana”.

Використання імпресіоністських та символічних засобів зображення дійсності, світу людини у зв’язку зі світом природи.

Особливості стилю прози М.Коцюбинського, її новаторство, місце в українській і світовій літературах. Вшанування пам’яті письменника.

ТЛ: імпресіонізм, новела, психологічна новела.

Уміти пояснити місце повісті серед творів світової літератури.

Екранізація повісті “Тіні забутих предків” (режисер С.Параджанов).

Своєрідність новел письменниці (неоромантичне змалювання дійсності, поетичність, психологізм). Майстерне змалювання картин природи, виступ на її захист («Битва»).

Ідея емансипації жінки у творчості О.Кобилянської, образи Олени та Наталії (“Людина”, “Царівна”). Романтичне змалювання дійсності, гімн високим людським почуттям (повість “В неділю рано зілля копала…”). Ліричні та драматичні елементи у епічному творі.

Соціально-психологічна повість “Земля”. Глибоке психологічне трактування в ній проблем: людини і землі, злочину і кари на українському матеріалі.

Модерністська проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на ній. Трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. Михайло і Сава — протилежні психологічні типи; Марійка та Івоніка — втілення цінностей народної моралі; Сава і Рахіра — уособлення духовної деградації. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни). Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство

О.Кобилянської. Філософські роздуми, ліричні сцени, пейзажі, художні деталі та їхня роль у творі.

Екранізація повісті, її місце серед шедеврів світової літератури.

Особливості художнього стилю О.Кобилянської.

ТЛ: взаємопроникнення літературних родів та жанрів (використання засобів лірики та драми в епічному творі).

Знати основні віхи життя і творчості О.Кобилянської.

Уміти прокоментувати висловлювання М.Старицького про письменницю.
Давати загальну характеристику творчості письменниці, виділяючи тематику та жанри її творів, проблематику.

Мати загальне уявлення про О.Кобилянську як новелістку.

Аналізувати її новелу «Битва».
Характеризувати новелу “Valse melancholique ”, зосереджуючи увагу на створенні образів нових жінок-інтелектуалок.

Знати сюжет повісті “Земля”. Розвивати вміння визначати проблеми твору, характеризувати образи-персонажі в їхньому порівнянні. Вміти аналізувати соціальні та біологічні фактори характеротворення, виділяти елементи детективного сюжету, пояснювати символіку твору (образ землі). Вміти пояснювати композиційно-характеротворчий принцип контрасту.

Визначати місце повісті і творів О.Кобилянської у вітчизняній і світовій літературах.

Визначати особливості художнього стилю письменниці.

Вміти писати творчі роботи типу порівняльної та групової характеристики.

Створювати власні акварелі, етюди, новели.

Твори Ф.Ніцше, Ф.Шіллера,

Й.-В.Гете, Г.Ібсена, Г.Гейне, К.Гамсуна, І.Тургенєва, М.Метерлінка (зарубіжна література).
“Земля” Е.Золя, “Злочин і кара” Ф.Достоєвського,

“Селяни” В.Реймонта, “Мужики” А.Чехова, “Селяни” Г.Сенкевича та ін.

(зарубіжна література).
В. Касіян, ілюстрації до «Землі» О. Кобилянської (образотворче мистецтво).

“Новина”, “Камінний хрест”, “Марія”

Два періоди творчості В.Стефаника. Змалювання трагічного становища галицького селянства в ранній творчості (Збірки новел “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога”).

Новела “Новина”, її ідейний зміст, художня майстерність, образ Гриця Летючого. Пейзажі, художні деталі, портретні характеристики дітей, глибокий психологізм новели.

Новела “Камінний хрест”. Історична основа твору (психологічне розкриття теми еміграції галицького селянства в Канаду). Сюжетно-композиційні особливості (в центрі новели — трагічна подія). Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображеного в стилі експресіонізму. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Останній танець Івана перед від’їздом з села як символ трагізму і розпачу прощання з рідним краєм. Художні деталі у творі. Символічний смисл назви новели. Камінний хрест – уособлення долі людини.

Творчість В.Стефаника другого періоду (збірка “Земля”), її антивоєнне спрямування, гуманістичний та патріотичний пафос, зображення наростання національно-визвольного руху в Галичині, боротьби Січових стрільців за незалежну соборну Україну (“Марія”, ”Сини”).

Новела “Марія”. Майстерне зображення в ній внутрішнього світу матері-патріотки.

Вшанування пам’яті письменника.

ТЛ: експресіонізм, поезія в прозі.

3

Знати основні віхи життя і творчого шляху письменника. Вміти прокоментувати висловлювання І.Франка.

Мати загальне уявлення про два періоди в творчості В.Стефаника, називати його збірки, тематику творів.

Уміти робити ідейно-художній аналіз новели “Новина”.

Вміти коментувати зміст новели “Кам’яний хрест” як модерністського твору, пояснювати його сюжетно-композиційні особливості, емоційно напружений драматизм ситуації.

Характеризувати образ головного героя Івана Дідуха. Вміти розкрити історичну основу новели, пояснити багатозначність символіки камінного хреста, горба, прізвища головного героя.

Знати зміст новели “Марія”, характеризувати образ матері. Знаходити символічні образи в творі, розкривати їх зміст. Уміти пояснити роль пісень Січових стрільців у творі.

Європейський експресіонізм

(Ф.Кафка, М.Шагал, Е. Мунк, Г.Кайзер).
Еміграція українців за кордон наприкінці ХІХ — початку

ХХ ст. (історія України).

Віршовий цикл «До Бразилії» І. Франка.

“Contra spem spero!”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”, “Хвиля”. “Стояла я і слухала весну…”, “Все- все покинуть, до тебе полинуть…”, “Уста говорять: “Він навіки згинув!..”, «Квіток, квіток…», «To be or not to be?..», «І все-таки до тебе думка лине…», “Дим”, “Одержима”, “Лісова пісня”, «Бояриня»

Збірка поезій “На крилах пісень”, її місце в літературі, висока оцінка її І.Франком. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. Основні цикли поезій: “Подорож до моря”, “Сім струн”, “Мелодії”, “Невільничі пісні”, “Пісні про волю”.

Мотиви поетичної творчості Лесі Українки: ідея патріотизму (“Сторононько рідна! коханий мій краю!..”), утвердження незламності духу людини (“Хто вам сказав, що я слабка...”), призначення поета і поезії (“Слово, чому ти не твердая криця...”), прагнення до волі (“Мріє, не зрадь!..”), краса рідної природи (“Нічка тиха і темна була”), інтимна лірика (“Квіток, квіток...”, “Ви щасливі, пречистії зорі...”).

Вірш “Contra spem spero!”. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту, світоглядна декларація сильної вольової особистості у поезії. Афористичність мови.

Громадянські мотиви у поезії “І все-таки до тебе думка лине...”, вираження у ній співчуття патріотки до страждань свого народу. Емоційно наснажені епітети у творі. Заклик до активних дій за визволення рідного краю.

Вірш “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”. Використання в ньому біблійних мотивів і образів, порівняння з долею України. Актуальність поезії. Болісний докір сучасникам за пасивність у національно-визвольних змаганнях, у пробудженні національної свідомості.

Пейзажна та інтимна лірика Лесі Українки. Оригінальність ритмомелодики і образотворчих засобів у вірші “Хвиля”.

Зображення повені людських почуттів у вірші “Стояла я і слухала весну…”

Поезія в прозі “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…”. Ідея невмирущості справжнього кохання, засоби психологічної характеристики настрою ліричного героя у віршах “Все-все покинуть, до тебе полинуть…”, “Уста говорять: “Він навіки згинув!”, «Квіток, квіток…»

Поєднання патріотичних мотивів із співчуттям до болю інших народів у поезії “Дим”. Майстерність у володінні білим віршем. Філософська лірика («To be or not to be?..»).

Особливості поетичного стилю Лесі Українки, її новаторство в галузі ритміки, строфіки. Співзвучність її лірики з поезією Г.Гейне.

Драматургія Лесі Українки як вершина її творчої майстерності, новаторство, сміливе звернення до світових образів і мотивів (“Одержима”, “Кассандра”, “Камінний господар”), до історії свого народу (“Бояриня”).

“Бояриня”, історична основа драматичної поеми. Майстерність відображення страждання патріотки-українки Оксани в боярській Москві.

Драматична поема “Одержима”, її біблійна основа. Утвердження високої одержимості духу ліричної героїні в особі Міріам.

Вміти розкрити основні теми і мотиви її віршів, схарактеризувати образи-символи, алегорії, композиційні і ритмомелодійні особливості.

Знайти біблійні образи і мотиви у вірші “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”, пояснити їх.

Символічність образів Мавки і дядька Лева — уособлення духовності і краси. Мати Лукаша і Килина — антиподи головній героїні Мавці. Роздвоєність душі Лукаша. Природа і людина у творі. Мистецтво (зокрема музика) в житті людини. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі людини, дійсністю і мрією. Звеличення почуття кохання Мавки і Лукаша як розквіту творчих сил людини.

Художні особливості драми-феєрії. “Лісова пісня” в інших мистецтвах (музика, хореографія, кіно). Зв’язок “Лісової пісні” із західноєвропейською драмою М.Метерлінка, Г.Гауптмана.

Особливості неоромантизму Лесі Українки.

ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія, білий вірш, драматична поема.

Складати порівняльну характеристику героїв, виконувати творчу роботу на літературно-публіцистичну тему. Складати власну інсценівку.

Вивчити напам’ять останній монолог Мавки.
Висловлювати власні судження про життя і творчість Лесі Українки, визначати її місце у вітчизняній та світовій літературах.
Виховання шани і поваги до життя-подвигу славетної українки. Усвідомлення духовної цінності неоромантичного світогляду. Розуміння того, що любити “слово у вірші” — могутній засіб впливу на духовність, інтелект людини. Розвиток почуття любові до краси природи рідного краю. Усвідомлення кохання як життєстверд­жуючого почуття, творчої сили, що стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини. Вміти бачити переваги високої духовності над буденністю.

Усвідомлення необхідності збереження історичної пам’яті народу, гордості за приналежність до свого родоводу.

“Іванові Франкові”, “Блакитна Панна”, “Інфанта”, “Ти не любиш мене”, “Легенда”

Інтенсивна діяльність на театральній ниві. Переклади. Вимушена еміграція і повернення в Україну.

Зміст і художні особливості поезії М.Вороного. Мотив необхідності для поезії бути “цілим чоловіком”.

Вірш “Іванові Франкові”, заклик рівнятися на модерністські течії в новій літературі, на багатогранну поезію, що підносить красу в житті.

Пейзажна лірика М.Вороного. Вірш “Блакитна Панна”, неоромантичне змалювання природи, єдність краси природи і мистецтва. Образотворчі засоби твору.

Інтимна лірика поета, відображення в ній краси і багатства почуттів ліричного героя, душевних страждань через нерозділене кохання (“Ти не любиш мене”). Уславлення безкорисливої материнської любові (“Легенда”).

Вірш “Інфанта” написаний в дусі французького та російського символізму. Мотив самотності в земному житті. Узагальнено-ідеалізованим жіночий образ як сюжетний центр вірша. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень.

Новаторство М.Вороного в українській поезії.

Поема “Євшан-зілля”, її патріотичний зміст, проблема історичної пам’яті у творі (узагальнююче повторення).

ТЛ: символізм.

Знати основні віхи життя і творчого шляху М.Вороного.

Схарактеризувати ідейний зміст поезії “Іванові Франкові”, визначити його віршовий розмір.

Вивчити напам’ять вірш “Блакитна Панна”.

Дати оцінку вчинкам літературних персонажів у вірші “Легенда”.

і російського символізму (К.Бальмонт, О.Блок, В.Брюсов) на творчість М. Вороного.

“З журбою радість обнялась…”, “Чари ночі”, “О слово рідне! Орле скутий!..”, “Лебідь”, “Яка краса: відродження країни!..”, “О принесіть як не надію...”,

Збірка поезій “З журбою радість обнялась” як ліричний документ епохи. Філософські роздуми над складнощами життя, в якому переплелися добро і зло, горе і щастя, радість і сум. Майстерне використання антитези для відображення контрастів життя у однойменному вірші зі збірки.

Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” Експресивне висловлювання патріотичних почуттів, любові до рідного слова та осудження тих, хто його цурається. Образотворчі засоби вірша, символічні образи. Художня довершеність ритмомелодики.

Алегоричний образ народного співця як лебедя — символу незнищенності української нації (“Лебідь”). Відгук поета на національно-визвольний рух народу. Алегоричне зображення у вірші втрачених надій і сподівань. Осудження рабської покори, віра в національне відродження. Художній засіб контрасту у вірші, досконалість тропів.

Віра у щасливе майбутнє народу, його соціальне і національне визволення (“Яка краса: відродження країни!..”).

“Чари ночі” — шедевр інтимної лірики О.Олеся, мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про необхідність жити в гармонії з природою. Музичність, звукова виразність поезії. Майстерність у відтворенні настрою і почуттів. Ностальгія за рідним краєм (“О принесіть як не надію...”).

Знати основні події життя і творчості письменника.

Вміти визначити провідні мотиви, жанри його поезій, віршові розміри, пояснити ритмо-мелодичні особливості, художні засоби, характеризувати поетичні образи.

Вміти висловити власні судження про прочитані ліричні твори.

Вивчити напам’ять одну з поезій О.Олеся (на вибір).
Пояснювати роль антитези у вірші “З журбою радість обнялась”.

Знаходити символічні образи у вірші, пояснювати їх зміст.

Розкривати символічний смисл назви вірша “Лебідь”.

Називати художні засоби вірша, виясняти їхню роль у творі.

Шевченківські мотиви, біблійно-християнська символіка в поезії О.Олеся.

Перегуки з творчістю Дж.Байрона, П.Б.Шеллі.

Перегуки з творчістю М.Метерлінка, Г.Гауптмана, Г.Ібсена.

Ідеї філософії Ф.Ніцше (зарубіжна література).
Музика М.Лисенка на слова О. Олеся (музичне мистецтво).

Поетичність і психологізм драматичних творів О.Олеся, перегук їх із “Лісовою піснею” Лесі Українки та з “драмами настрою” А.Чехова, Г.Ібсена, Г.Гауптмана, М.Метерлінка, із філософією Ф.Ніцше.

Особливості поетичного стилю О.Олеся.

ТЛ: драматичний етюд.

Дискусійне обговорення питання: “Казка життя людства — вимисел чи реальність?”

Порівняти драматичний етюд О.Олеся з поемою І.Франка “Мойсей”.

Вміти висловити власні міркування з приводу порушених у творі проблем (лідерства, шляхів успішного досягнення мети).

“Момент”, “Гріх”

Публіцистичний твір В.Винниченка “Відродження нації”. Щоденник В.Винниченка. Захоплення митця живописом.

Рання творчість В.Винниченка, її новаторство. В.Винниченко — новеліст. Ідейно-стильові особливості збірки “Краса і сила”, де зібрані зразки нової соціально-психологічної прози модерного характеру. Висока її оцінка І.Франком та М.Коцюбинським.

“Момент” — неореалістична новела про філософські проблеми життя і щастя. Проблематика твору (плинність життя, щастя людини, мить — частинка вічності). Образ Панни як втілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіоністичні мотиви в новелі.

Неореалістичні тенденції в оповіданнях та новелах письменника: гострий соціальний і психологічний конфлікт, зображення героя у незвичайних ситуаціях, динамічність сюжету, психологічна характеристика персонажів, елементи імпресіонізму.

Романістика письменника. Створення першого в українській літературі науково-фантастичного роману-утопії (“Сонячна машина”). Висока оцінка роману М.Зеровим та О.Білецьким, його місце серед науково-фантастичних творів світової літератури (О.Толстого, Г.Уеллса, Р.Бредбері, С.Лема). Викриття культу особи Сталіна (роман “Слово за тобою, Сталіне!”).

Шукання нового літературного героя (роман “Записки кирпатого Мефістофеля”). Використання в ньому образів із світової літератури, їх нова інтерпретація. Засоби психологічної характеристики героїв.

Знати основні моменти життя і творчого шляху письменника, про його громадську та політичну діяльність.

Вміти прокоментувати висловлювання І.Франка та М.Коцюбинського про В.Винниченка.

Уміти розкрити нову інтерпретацію образу Мефістофеля у творі “Записки кирпатого Мефістофеля”.

Західноєвропейський і російський модернізм (Г.Ібсен, М.Метерлінк, Г.Гауптман, А.Чехов) (зарубіжна література).

Науково-фантастичний роман у світовій літературі (О.Толстой, Г.Уеллс, Р.Бредбері, С.Лем) (зарубіжна література)..

Морально-філософські проблеми у драмі В.Винниченка “Гріх” та їхня актуальність у наш час. Утвердження загальнолюдських норм християнської моралі. Змалювання трагічної долі Марії Ляшківської, засоби психологічної характеристики героїні. Інші персонажі п’єси, їхня роль у розкритті назви твору.

ТЛ: неореалізм, психологічна драма.

Ознайомлення з художніми творами митців рідного краю (відповідно до вікових зацікавлень десятикласників).

Уміти користуватись допоміжною довідковою літературою.