|
Валер’ян Підмогильний
“Місто”
Біографічні відомості про письменника як представника психологічної прози, перекладача, творця українського модерністського роману (“Місто”) та екзистенційної повісті (“Повість без назви”).
Своєрідний підхід письменника до розкриття традиційної теми покинутої дівчини у романі “Невеличка драма”. Протиставлення у творі Марти Висоцької, сильної духом і національно свідомої української жінки, егоїсту-прагматику Юрію Славенку. Екзистенційні мотиви. Ранні оповідання і повісті (“Син”, “Гайдамака”, «Третя революція», “Повстанці”, “Історія пані Івги” та ін.).
Роман “Місто” − взірець української урбаністичної прози. Світовий мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретованій на національному ґрунті. Образ “цілісної” людини в єдності її біологічного, духовного, соціального − інтелігента Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру. Іронічний характер змалювання. Жіночі образи у творі. Перегук твору з кращими здобутками світової літератури.
TЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.
|
4
|
Знати найосновніші події творчої біографії В.Підмогильного, про трагічну загибель митця, називати його основні твори.
Знати зміст роману “Місто”. Розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину, психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка. Характеризувати неординарний образ українського інтелігента. Вміти аналізувати світоглядну та психологічну еволюцію його характеру. Пояснювати роль жіночих образів у творі, іронічність авторської оповіді.
Висловлювати власну думку про способи самоутвердження людини.
Характеризувати жанр твору.
Усвідомлення моральних, психологічних аспектів самоутвердження людини.
|
Філософія Ф.Ніцше, А.Шопенгауера, С.Кіркегора.
Проза А.Франса, Г.Флобера, Гі де Мопассана, Оноре де Бальзака (зарубіжна література).
|
|
Юрій Яновський
“Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі” (з роману “Вершники”)
Життєвий і творчий шлях письменника-романтика. Активна участь Ю.Яновського у становленні українського кіно, відбиття цього у його творчості (роман «Майстер корабля»).
Роман “Чотири шаблі”, його трагічна творча історія. Зображення в ньому національно-визвольної боротьби українського народу в період революційних протистоянь. Оригінальність композиції, символічність назви, що розкривається через образи командира дивізії вільних козаків Шахая та його друзів.
Роман у новелах “Вершники” як соцреалістичний твір. Своєрідність композиції і жанру (поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, новели). Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Показ героїв у незвичайних обставинах.
Життєві реалії як поштовх до художнього узагальнення. Новела “Подвійне коло”. Умовність зображення. Ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу.
Новела “Дитинство” – ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті.
Новела “Шаланда в морі” – утвердження в ній високих загальнолюдських ідеалів кохання і вірності, відданості своєму громадському обов’язку (Мусій Половець, Половчиха).
Особливості стилю Ю.Яновського.
ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення. Романтика як пафос і романтизм як стильова течія в літературі. Засоби романтичного зображення.
|
4
|
Знати творчу біографію письменника, називати його найосновніші твори. Розповідати про зв’язки M.Яновського з українським кіно 1920-х років.
Мати загальне уявлення про ранні романтичні оповідання і новели письменника.
Знати зміст визначених новел із роману “Вершники”. Розвивати навички їх аналізу. Визначати основні проблеми. Шліфувати вміння пояснювати роль художніх засобів, романтичних прийомів зображення, відшукувати реалістичне і умовне зображення, елементи фольклору, поетичні прийоми в епічному описі. Пояснювати особливість композиції і сюжету (“відкритість” фіналу в новелі). Виділяти епізоди й художні деталі як втілення національних атрибутів.
Брати участь у дискусійному обговоренні смислу назви новели “Подвійне коло”. Висловлювати своє ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої втрати.
Визначати особливості стилю Ю.Яновського і його місце в літературі.
Мати загальне уявлення про інші твори письменника, визначати їхню тематику.
Усвідомлення важливості збереження родових, родинних зв’язків, духовного опертя на вселюдські, гуманістичні цінності.
Писати твір-роздум проблемного чи дискусійного характеру за одним чи кількома вивченими творами.
Усвідомлення важливості збереження родових, родинних зв’язків, духовного опертя на вселюдські, гуманістичні цінності.
|
Ю.Яновський і М.Хвильовий. Типологічна спорідненість новел Ю.Яновського з поетикою українського народного епосу.
Вплив європейського неоромантизму (Р.Кіплінг, Джек Лондон, Дж.Конрад) (зарубіжна література).
|
|
Остап Вишня (Павло Губенко)
“Моя автобіографія”, “Чухраїнці”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом”
Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні — одного з найвидатніших українських письменників-гумористів. Продовження ним сатирично-викривальних традицій української літератури (народні усмішки, С.Руданський, Л.Глібов, І.Нечуй-Левицький, І.Карпенко-Карий, В.Самійленко). Велика популярність і значення усмішок Остапа Вишні у 20-ті роки. Арешт і десятилітнє заслання у сталінських таборах. Табірний щоденник “Чиб’ю. 1934”.
Тематична і жанрова різноманітність творчості. Утвердження засобами гумору народної моралі.
“Моя автобіографія” як оригінальний жанр, гумористична розповідь про своє життя і літературну творчість.
Гумореска “Чухраїнці”, гумористичне висміювання в ній деяких негативних рис української ментальності.
“Остап Вишня — поет полювання” (М.Рильський). Цикл “Мисливські усмішки” (гуморески “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом” та ін.). Зображення в них комічних життєвих ситуацій, мальовничих картин природи. Глибокий ліризм розповіді, тонка іронія.
Особливості стилю письменника (оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор).
|
3
|
Знати основні факти з життя і творчості Остапа Вишні як продовжувача кращих гумористичних і сатирично-викривальних традицій української літератури. Розуміти, що гумор — одна з провідних ментальних рис характеру українців.
Вміти аналізувати усмішки, їхні художні засоби (портрет, пейзаж, засоби характеротворення, використання народних прикмет, прислів’їв, приказок, мовні засоби).
Розповідати про особливості мисливських усмішок письменники, порівнювати їх з пейзажними описами в інших творах.
Уміти пояснити засоби творення комічного в гуморесці.
Характеризувати особливості художнього стилю Остапа Вишні.
|
Гумористичні твори М.Твена, Я.Гашека;
“Записки мисливця” І.Тургенєва (зарубіжна література).
|
|
ДРАМАТУРГІЯ 1920-1930 pp.
Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка). Драматургія 20-30-х років (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модернізму.
Микола Куліш
|
Достарыңызбен бөлісу: |