Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів

1

Розуміти особливості розвитку драматургії і театру 1920-х років. Вміти розповісти про це. Називати драматургів. Вміти орієнтуватися в допоміжних матеріалах з історії культури (зокрема зарубіжного і національного театру 1920-1930 рр.).Вміти проводити аналогії з іншими явищами культури.

Знати і вміти розповісти творчу біографію драматурга, про його зв’язок з театром Леся Курбаса.
Мати загальне уявлення про драматичні твори М. Куліша.

Аналізувати п’єсу “Мина Мазайло”, знати її зміст, визначати проблематику та актуальність для нашого часу, характеризувати образи, пояснювати художню майстерність.

Національний і зарубіжний театр 1920-1930 рр.

Спорідненість із драматургією Г.Ібсена, Б.Шоу, Б.Брехта (зарубіжна література).

“Свіччине весілля”

Драматична поема “Свіччине весілля”, її історична основа. Символічні образи світла і свічки у п’єсі. Втілення в образі Івана Свічки непоборної сили українського народу в боротьбі за щастя і волю. Образ Меланки як символу України та її тернистого шляху в історії.

Драматична поема “Ярослав Мудрий” як глибоко патріотичний твір про наших славних предків.

Своєрідність драматургії І.Кочерги. Продовження ним класичних традицій у жанрі драматичної поеми. Утвердження поетичного стилю в драматургії. Романтичний пафос і психологізм його п’єс, їхній образний символізм.

Писати твір-роздум з вираженням власного ставлення до прочитаного.

Розуміти особливості художнього стилю Івана Кочерги, своєрідність його драматургії.
Усвідомлення свого громадянського обов’язку перед державою і народом.

Мати загальне уявлення про розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р., називати її основних представників.

Розвиток і закріплення навичок творчого використання довідкових матеріалів, словників для поглиблення знань з певної теми.

Західна Україна до 1939 року (історія України).

“Автопортрет”, “Вишні”, “Зелена Євангелія”, “Різдво”, “Дороги”, “Пісня про незнищенність матерії”

Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій Б.-І.Антонича. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими. Міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.

Поетичний образ рідної Лемківщини у пейзажній ліриці Б.-І.Антонича (“Село”, “Черемхи”).

Вірш “Вишні”, оригінальне сприйняття ліричним героєм природи і навколишньої дійсності через народні символічні образи, фольклорні тропи.

Використання міфологічних та архетипних образів. Психологічне перевтілення героя, його уподібнення явищам природи, прийом метаморфози (“З зелених думок одного лиса”).

Вірш “Автопортрет” як поетичне кредо митця, його міфопоетичне сприйняття світу, медитація-роздум над своїм родовим корінням.

Вірш “Різдво”, майстерне поєднання в ньому язичницьких та християнських уявлень наших предків.

Вірш “Зелена Євангелія”, захоплення ліричного героя вічною красою світу.

Вірш “Дороги”, оптимізм ліричного героя, його віра в неминучу молодість життя, специфіка пейзажу, символіка образів.

Вірш “Пісня про незнищенність матерії”, філософські роздуми про безсмертя, про вічність життя.

Особливості поетичного стилю лемківського поета: сюрреалістичне мислення, оригінальність метафоричних образів, новаторство поезії. Місце Б.-І.Антонича серед визначних ліриків-новаторів світу (Р.-М.Рільке, П.Верлен).
ТЛ: поглиблення поняття про сюрреалізм, міфологізм, архетип, асоціативність.

Виразно і усвідомлено читати поезії. Шліфувати вміння визначати головні мотиви в поезії, її ідеї, коментувати, аналізувати символіку образів, художні засоби.

“Поза межами болю”

“Поза межами болю” — видатний твір української модерної літератури, написаний у стилі експресіонізму. Оригінальність жанру (повість-поема). Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення у поемі в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу.

Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духу над матерією. Гуманістичний, життєстверджуючий пафос поеми в прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. Афористичність мови твору.

Співзвучність твору з світовою класикою. Місце твору в світовій антивоєнній літературі.

Мати загальне уявлення про життя письменника.

Розглядати ідейно-художній зміст окремих фрагментів твору, вміти коментувати їх. Виділяти основні ідеї. Пояснювати особливість і роль композиції, пейзажу, інших художніх засобів для втілення головних думок. Характеризувати головних персонажів.

Уміти пояснити особливості експресіоністського стилю твору.

Осмислювати вартість мистецтва, грошей, почуттів людини, спираючись на текст, висловлювати власні міркування, проводячи аналогії з сучасним життям.

Дж.Лондон, “Воля до життя”; Е.Хемінгуей, “Старий і море”; “Вогонь”, А.Барбюса; “На західному фронті без змін”, Е.-М.Ремарка (зарубіжна література).

1

Знати і вміти розповісти про історичні умови і функціонування української літератури за кордоном.

Знати і вміти розповісти про “празьку школу” українських поетів, особливості їхньої поезії, називати основних представників.

Еміграція українців за кордон в 1920-1940 рр.(історія України).

“Стилет чи стилос?..”, “Знаю – медом сонця, ой Ладо…», “Істотне”, “Під чужим небом”, “Земна мадонна”

Вірші про призначення поета й поезії в ранній творчості письменника. Роль поета-патріота в суспільному житті (“Стилет чи стилос?..”). Майстерне використання антитези у творі.

Своєрідний образ України як Степової Еллади у поезії Є.Маланюка (“Псалми степу”, “Варязька балада”). Аналіз вірша “Знаю – медом сонця, ой Ладо…»

Філософські мотиви у поезії “Істотне”. Земне буття у космічному вимірі. Оригінальність метафор і порівнянь.

Туга за рідним краєм, мотиви самотності (“Під чужим небом”).

Художня майстерність віршів Є.Маланюка, оригінальність форми, особливості поетичного стилю.

Літературознавчі праці про Т.Шевченка, І.Франка, Лесю Українку, М.Хвильового (“Книга спостережень”).

Розповідати про Є.Маланюка як одного з “пражан”.

Аналізувати поезії Є.Маланюка, визначати їх основні мотиви, ідеї, пояснювати їх.

Характеризувати образи-символи. Шліфувати вміння висловлювати власні міркування, давати оцінку явищам мистецтва.

Визначати особливості поетичного стилю письменника, його місце в історії української та світової літератур.

Продовження традицій української громадянської поезії.

Знати основні факти з життя і творчості У.Самчука.

Називати основні його твори, їхню проблематику.
Розуміти ідейне спрямування статті “Нарід чи чернь?”, складати до неї тези.

Давати загальну характеристику трилогії “Волинь”.

Аналізувати роман “Марія”, коментувати його проблематику, характеризувати образ Марії, розкривати її символічний смисл.

Аналізувати художні засоби твору.

Уміти пояснити значення творчості письменника.

Усвідомлення своєї приналежності до роду, нації.

Спорідненість твору з романом В.Барки “Жовтий князь”.

(огляд)

Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу (“Слово про рідну матір” М.Рильського, цикл “Україно моя” А.Малишка), філософські мотиви в поезії (“Похорон друга” П.Тичини).

Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду. Поширення вульгарно-соціологічних трактувань літературно-художнього процесу, ідеалізація дійсності в літературі, декларативність поезії, концепція “безконфліктності” в літературі.

Продовження репресій проти українських письменників: О.Довженка, Ю.Яновського, М.Рильського, В.Сосюри та ін.

Збагачення літератури новими жанрами (кіноповісті О.Довженка, “Мисливські усмішки” Остапа Вишні).

Українська література в еміграції. Проголошення гасла “Творення великої літератури”. Організація МУР (Мистецький український дух). Активізація в післявоєнний період творчості І.Багряного, У.Самчука, В.Барки, Є.Маланюка та інших письменників. Їхня публіцистична діяльність.

Відображення Другої світової війни в творчості українських письменників (О. Довженка, О.Гончара, Г.Тютюнника), її співзвучність із антивоєнними творами світової літератури.

1

Знати про особливості літературного процесу в Україні воєнного і повоєнного періодів, про трагічну загибель національних героїв О.Ольжича та О.Телігу. Користуватися довідковими виданнями, енциклопедіями.

Події другої світової війни на території України (історія України).

“Україна в огні”, «Зачарована Десна», “Щоденник” (уривки)

Кіномистецька спадщина. Кіноповісті Довженка як новий жанр у літературі, його характерні ознаки. Звернення до історичної долі країни, народних звичаїв і традицій (“Звенигора”), до загальнолюдських філософських проблем, змалювання складних процесів на селі перед початком колективізації, які призвели до руйнації національних традицій і моральних засад (“Земля”). Режисерська майстерність митця.

Проблеми народу та війни, історичної пам’яті у кіноповісті “Україна в огні”. Несправедлива критика твору в сталінські часи та її тривалий шлях до читача. Доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки, поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою. Образ Лавріна Запорожця як символу нескореності українського народу. Жіночі образи. Патріотичні мотиви, звеличення героїчного подвигу народу, утвердження його безсмертя.

Оповідання та новели періоду війни. Романтичне змалювання людини в екстремальних умовах: “Ha колючому дроті”, “Воля до життя”, “Ніч перед боєм”.

Історія написання «Зачарованої Десни», її автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.

Вміти розповідати про Довженка-кінорежисера, основні події його творчого життя. Розуміти особливості жанру кіноповісті, специфіку публіцистичного тексту.

Переказувати історію написання та опублікування кіноповісті “Україна в огні”, знати її зміст, вдумливо читати текст, коментувати найосновніші фрагменти, публіцистичні відступи.

Шліфувати вміння виділяти провідні мотиви, проблеми, образи, обговорювати їх з позицій сьогодення, дискутувати про їхню актуальність.

Аналізувати одне з оповідань О.Довженка.

Коментувати текст «Зачарованої Десни», визначати основні теми й мотиви, характеризувати образи-персонажі. Вміти пояснити роль пейзажу та засобів індивідуалізації героїв.

А. Горська, «Олександр Довженко»; О. Довженко, «Автопортрет періоду війни» (образотворче мистецтво).

Друга світова війна в зарубіжній і українській літературах (Г.Белль, О.Твардовський, Г.Тютюнник).

Особливості художнього стилю О.Довженка.

Значення творчості О.Довженка як основоположника поетичного кіно. Визнання його таланту в світі.

ТЛ: кіноповість, публіцистичність.

“Сад Гетсиманський” — “справжня енциклопедія радянської політичної в’язниці» (Ю.Шерех). Зображення в романі трагічних картин життя народу в умовах командно-адміністративної системи та невиправданих репресій на прикладі сім’ї Чумаків. Образ Андрія Чумака як людини високоморальних якостей і стійких ідейних переконань. «Тигролови» як зразок пригодницького роману (узагальнююче повторення).

Роман “Огненне коло”, змалювання в ньому національної трагедії в роки Другої світової війни (битви під Бродами). Образи Петра і Романа у творі, двох бойових побратимів, показ через їх сприйняття жахів війни. Особливості жанру (соціально-психологічний роман). Антивоєнне спрямування твору, його глибокий психологізм.

Тривалий шлях художнього слова письменника до українського читача після заборони його творів в Україні.

ТЛ: поглиблення поняття про роман (пригодницький та соціально-психологічний романи).

Знати основні факти з життя і творчості письменника, називати його основні твори, давати їм загальну характеристику.

Уміти розкривати смисл назви творів “Огненне коло”, «Тигролови» та “Сад Гетсиманський”, розуміти їх символічне значення.
Знати зміст роману «Огненне коло», визначати його проблематику, характеризувати головних персонажів, пояснювати особливості художнього стилю письменника.

Розуміння того, що війна — протиприродне явище, яке несе горе людям.
Оволодіння навичками писати твір літературно-публіцистичного характеру.

О.Солженіцин, “Архіпелаг ГУЛАГ”.

Твори зарубіжної літератури про Другу світову війну (Е.Хемінгуей, Е.-Ль Ремарк).

Офіційна реабілітація несправедливо забутих і репресованих письменників (П.Куліш, М.Костомаров, В.Самійленко, М.Вороний, О.Олесь, А.Кримський, Є.Плужник, Б.Антоненко-Давидович та ін.).

Закордонне об’єднання українських письменників “Слово”, його роль у розвитку української літератури (В.Барка, Ю.Косач, Є.Маланюк, У.Самчук, О.Зуєвський, С.Гординський, літературознавці Г.Костюк, Ю.Шерех) та ін.

Явище “шістдесятництва” і пробудження національної свідомості в суспільстві. Публіцистична праця І.Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?” та її суспільний розголос.

Розвиток драматургії (О.Коломієць, Я.Стельмax, В.Врублевська).

Продовження репресій проти письменників на початку 1970-х років (І.Світличний, В.Стус, М.Руденко, І.Гнатюк, В.Марченко, Є.Сверстюк, І.Калинець та ін.), несправедлива критика окремих творів (“Собop” О.Гончара, “Мальви” Р.Іваничука, “Меч Арея” І.Білика та ін.), у яких порушувалися проблеми історичної пам’яті народу, формування його національної свідомості.

Збагачення української літератури перекладами iз зарубіжної літератури (Б.Тен, Г.Кочур, М.Лукаш).

Нью-Йоркська група письменників. Постшістдесятники. Українська “химерна” проза. Пошукове розмаїття літератури по шляху постмодернізму в 90-і рр. Публіцистичний виступ Л.Костенко “Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала” (уривок).

Знати і розуміти найголовніші тенденції розвитку української літератури в 60-90-x pp.

Вміти користуватися довідковою інформацією, словниками, енциклопедіями.
Вміння робити узагальнюючі висновки на основі зібраної інформації.

Уміти складати тези до публіцистичної статті Л.Костенко, знати її основні положення.

Україна у другій половині ХХ ст. (історія України).

Нова хвиля відродження української літератури на початку 1960-х років. “Шістдесятництво” як явище соціальне і культурологічне, його зв’язок із дисидентським рухом.

Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна, пов’язана із новими явищами в художньо-мистецькому русі.

1

Розуміти зв’язок українського дисидентського руху з явищем “шістдесятництва”. Вміти з’ясовувати зв’язок світогляду письменника із творчістю. Називати поетів-шістдесятників. Вміти давати загальну характеристику їхньої творчості. Користуватися додатковою літературою.

Композитори Л.Грабовський, В.Губа, В.Сильвестров;

художники А.Горська, І.Марчук, В.Зарецький; актори Б.Ступка, І.Миколайчук, Л.Кадирова; режисери Ю.Ільєнко, Л.Танюк, С.Параджанов, К.Муратова, Л.Осика.

“Задивляюсь у твої зіниці…”, “Є тисячі доріг...”, “Я…”, “Є в коханні і будні, і свята...”, “Ікс плюс ігрек”, “Казка про Дурила”, «Люди – прекрасні…»

Патріотичні мотиви як лейтмотив творчості В.Симоненка. “Лебеді материнства” як поетичний шедевр на патріотичну тему. Неповторний персоніфікований образ України у вірші “Задивляюсь у твої зіниці...”, патріотичний пафос поезії. Патріотичний синівський обов’язок ліричного героя перед своїм народом (“Є тисячі доріг...”). Декларативність, публіцистичність поезії, використання традиційних художніх прийомів. Високохудожнє відтворення громадянського вибору поета.

Звеличення в поезії почуття людської гідності (“Ти знаєш, що ти — людина...”). Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність, самоцінність (вірш “Я…”, «Люди – прекрасні…»).

Художнє осмислення нелегкої долі людини праці, звеличення простої людини, її мудрості (“Дід умер”, “Жорна”).

Художнє осмислення складних морально-етичних проблем, пов’язаних із добром і злом у людському житті (“Злодій”, “Кривда”).

Полемічний характер поезії, гостре викриття в ній пристосуванців, лицемірів, кар’єристів. Звернення до ліричного жанру інвективи (цикл “Гострий плуг”).

Своєрідність інтимної лірики поета, вираження у ній найніжніших і щирих почуттів кохання (“Вона прийшла...”, “Ікс плюс ігрек”, “Ну скажи хіба не фантастично…”). Вірш “Є в коханні і будні, і свята…”, майстерне відображення в ньому через антитезу радощів і болей, складнощів людського почуття кохання.

“Казка про Дурила” — оригінальний твір про долю українського народу в умовам тоталітарного режиму і пробудження його національні свідомості. Патріотичний пафос твору. Казкові мотиви. Алегоричний зміст його назви.

Збірка новел “Вино з троянд”. Народознавчі мотиви, заглиблення у світ простої людини, її почуття.

Особливості поетичного стилю В.Симоненка. Місце В.Симоненка в українській літературі.

ТЛ: віршові розміри (узагальнююче повторення).

3

Розповідати про В.Симоненка, коментувати висловлювання про нього О.Гончара.

Пригадати твори В.Симоненка, вивчені раніше.

Давати загальну характеристику його поетичної творчості за тематикою.

Характеризувати поезії В.Симоненка, виділяючи в них мотиви, поетичні образи, художні засоби, визначати віршові розміри, стильові особливості, вміти коментувати і пояснювати їх.

Дискутувати про патріотичні, громадянські мотиви, морально-етичні проблеми, порушені у віршах В.Симоненка.

Розвивати навички самостійного ідейно-художнього аналізу поезій з інтимної лірики

Поезії В.Симоненка, вивчені в попередніх класах (“Лебеді материнства”, “Ти знаєш, що ти — людина?..”, “Гей, нові Колумби й Магеллани…”).

“Ти зрікся мови рідної…”, «Коли помер кривавий Торквемадо…», “Це Ти створив мене таким…”, “Був день, коли ніхто не плаче…”, “Сріблиться дощ…”, “Дзвенить у зорях небо чисте…”, “Два кольори”, «Я стужився, мила, за тобою»

Громадянські мотиви його поезії. Алегоричний зміст вірша “Коли помер кривавий Торквемада...”, осудження в ньому тоталітарної системи.

Актуальність мотиву вірша “Ти зрікся мови рідної...”. Виразні художні деталі у поезії, афористичність мови. Роль анафори, поетичного обрамлення.

Інтимна лірика поета, її своєрідність і новаторство (зб. “Таємниця твого обличчя”). Відтворення у ній найтонших порухів інтимних переживань, глибоке розкриття внутрішнього світу ліричного героя (“Був день, коли ніхто не плаче...”, “Сріблиться дощ...”, “Дзвенить у зорях небо чисте…”). Майстерність поетичної мініатюри, яскравих порівнянь та метафop. Моральне обличчя ліричної героїні (“Коли ми йшли удвох з тобою...”).

Пісенна творчість Д.Павличка, його творча співдружність із українськими композиторами.

Вірш “Два кольори” його спорідненість із “Піснею про рушник” А.Малишка. Національний колорит поетичних образів у вірші, роль антитези.

Цикл поезій “Покаянні псалми”, самоаналіз у ньому власного життя, своєї душі й долі (вірш “Це Ти створив мене таким...”).

Особливості поетичного стилю Д.Павличка. Місце поета в українській літературі. Переклади ним сонетів зі світової літератури.
ТЛ: поглиблення поняття про сонет.

Вивчити напам’ять вірш “Два кольори”.

Жанр сонета в зарубіжній літературі (Ф.Петрарка, В.Шекспір та ін.).

“Пастораль ХХ сторіччя”, “Доля”, “Страшні слова, коли вони мовчать...” “Українське альфреско”, “Життя іде і все без коректур…”, “Світлий сонет”, “Хай буде легко. Дотиком пера...”, “Недумано, негадано...”, “Я вранці голос горлиці люблю…”, «Вже почалось, мабуть, майбутнє…», “Маруся Чурай”

Спогади про війну, пам’ять історії (“Мій перший вірш написаний в окопі....”). Поєднання епічності розповіді з ліричними переживаннями при відтворенні трагічного епізоду як жорстоке й болюче відлуння останньої війни в поезії “Пастораль ХХ сторіччя”. Оригінальність жанру, досягнення експресивності строфи за допомогою рубаної і влучної короткої фрази, зорових зображувально-виражальних засобів.

Л.Костенко про призначення поета і поезії, про відповідальність митця перед народом (“Доля”, “Страшні слова, коли вони мовчать...”). Афористичність мови. Ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.

Українські фольклорні типи, їх новітнє переосмислення у вірші “Українське альфреско”. Образи-архетипи як атрибути української свідомості.

Роздуми поетеси про суть життя, призначення людини на землі та її творчої праці, про невмирущі моральні цінності у віршах-медитаціях “Життя іде і все без коректур...”, «Вже почалось, мабуть, майбутнє…»

Майстерність і оригінальність пейзажної лірики (цикли “Осінні карнавали”, “Невидимі причали”). Зорові і слухові образи (“Двори стоять у хуртовині айстр...”, “Ті журавлі і їх прощальні сурми...”). Майстерність поетичної мініатюри (“Я вранці голос горли ці люблю...”), обрамлення в поезії.

Інтимна лірика поетеси. Глибина і щирість почуттів ліричного героя (“Світлий сонет”). Асоціативні роздуми про кохання у циклі “Летючі катрени” (поетичні мініатюри “Хай буде легко. Дотиком пера...”, “Недумано, негадано...”). Образотворчі засоби вираження почуттів ліричного героя.

Незнищенність історичної пам’яті народу (поема-балада “Скіфська одіссея”, драматична поема “Дума про братів неазовських”, історичний роман у віршах “Берестечко”).

“Маруся Чурай” — найпомітніше явище в українській літературі кінця другої половини XX ст. Особливості жанру (історичний роман у віршах). Фольклорна та історична основа твору (доба козаччини за хмельниччини). Композиція твору, його патріотичний зміст. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Любов і зрада, пісня й історія, митець і суспільство, індивідуальна свобода людини — найголовніші сюжетні лінії твору. Філософські роздуми над історичним минулим народу, художнє осмислення ролі митця і пісні в житті народу, звеличення вірності в коханні та осудження зради. Глибоке розкриття внутрішнього світу героїні. Інші образи у творі. Афористичність мови.

Особливості поетичного стилю Л.Костенко: філософічність, історизм мислення, інтелектуалізм, публіцистичність, громадянський і патріотичний пафос.

ТЛ: поглиблення поняття про літературні жанри (катрен, пастораль, роман у віршах), образи-архетипи.

Знати про життя і творчість Ліни Костенко. Вміти характеризувати її творчість у порівнянні з іншими поетами. Називати поетичні збірки.

Закріплювати навички аналізу ліричного твору, його образної системи, системи художніх засобів, провідних мотивів.
Вивчити напам’ять вірш Ліни Костенко (на вибір).

Уміти дати загальну характеристику творчості Ліни Костенко.

Вміти визначати жанр “Марусі Чурай”, історично-фольклорну основу твору. Коментувати особливості сюжету, композиції. Словесно створювати образний портрет Марусі. Порівнювати цей образ з іншими, спираючись на приклади з тексту. Висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, їх морального вибору.

Вивчити напам’ять уривок з “Марусі Чурай” (на вибір).

Писати творчу роботу на проблемну тему.

Визначати особливості поетичного стилю Л.Костенко.

Виховання почуття відповідальності за вчинки, усвідомлення права на власний моральний вибір. Розвиток духовних якостей.

Доба козаччини, Хмельниччини

(історія України).

Пісні Марусі Чурай (повторення).

“Лист до калини…”, “Балада про соняшник”, “Крила”

Життєвий і творчий шлях. Представник інтелектуальної лірики, невтомного шукача нового змісту і нової форми в поезії. Основні збірки: “Соняшник”, “Протуберанці сонця”, “Балади буднів”, “Корінь і крона”, “Сонце і слово”, “Теліжинці”, “Вогонь з попелу” та ін. Художнє осмислення в них проблем буття українського народу у XX ст.

Усвідомлення свого родового коріння (“Лист до калини, залишеної на рідному лузі в Теліжинцях”). Використання традиційного народного символу для розкриття сучасних проблем життя.

Фантастична поема-трагедія “Ніж у сонці” (уривок “Українські коні під Парижем”). Болючі роздуми над долею людства та України в атомний вік. Оригінальність жанру.

Звернення до жанру балади, його переосмислення. Поетизація в ній звичайних, буденних явищ життя (“Балада про вузлики”). Художня деталь у творі.

Поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості (“Балада про соняшник”). Оригінальність образів. Майстерність верлібру. Використання символів (сонця, соняшника).

Роздуми про справжнє покликання людини у житті та її обивательське існування (новорічна балада “Крила”).

Особливості поетичного стилю І.Драча.

І.Драч як поет-новатор в українській літературі. Широке використання художніх прийомів світової модерністської поезії (В.Вітмена, П.Верлена, Р.М.Рільке, Ф.Г.Лорки).

ТЛ: поглиблення поняття про баладу.

2

Згадати основні ознаки жанру балади, вміти порівняти її класичний взірець із баладами І.Драча.

Вивчити напам’ять “Баладу про соняшник”.

Аналізувати образну структуру та ідейний зміст поеми “Чорнобильська мадонна”.

Визначати особливості поетичного стилю І.Драча, його місце в історії літератури.
Усвідомлення філософських категорій доброти, широти світогляду і світосприйняття, моральних переваг творчої, душевно щедрої людини.

“У синьому небі я висіяв ліс…”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні...”, “Чорна райдуга”

Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”. Вселюдські та національні мотиви крізь призму “інтимного само-зосередження”. Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії М.Вінграновського. Глибинне відчуття пракоренів, наскрізне почуття любові до світу, до жінки. Майстерне використання образної деталі, оксиморона (аналіз віршів “У синьому небі я висіяв ліс...”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні…”, “Чорна райдуга”). Фольклорні мотиви в поезії, її національний колорит («Тополя»).

2

Вміти характеризувати ідейно-стильові особливості поезії М.Вінграновського. Виділяти і пояснювати образотворчі засоби поетичної мови, засоби фольклорної поетики, визначати віршові розміри.

Виділяти і коментувати національні і вселюдські мотиви, відшукувати образну деталь, пояснювати її роль. Висловлювати власне ставлення до розглянутих поезій.
Вивчити напам’ять один з віршів М.Вінграновського (на вибір). Вміти пояснити цей вибір.

Усвідомлення специфіки ліричного самовираження творчою людиною, великого значення почуття любові. Розвиток асоціативного мислення.

Поезії С.Вінграновського, вивчені в попередніх класах (“Ходімте в сад…”, “Сама собою річка ця тече…”).

Життєвий і творчий шлях. Основні збірки: «»Б’ють у крицю ковалі», «Рух», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова» та ін.

Образ матері як наскрізний у творчості поета. Оригінальність поетичних переживань («Мамо, вечір догора…», «Мати наша − сива горлиця…»). Мелодійність поезій, які стали народними («Пісня про матір». Роль діалогу між матір’ю й дітьми у вираженні основної думки.

Образне осмислення проблеми «людина і природа» в поемі «Крило». Протиставлення чесного, доброго юнака жорстокій, бездуховній людині. Розкриття внутрішнього світу персонажів.

Аналізувати поезії Б. Олійника, визначати її мотиви, характеризувати образи, пояснювати художні засоби.

Стисла розповідь про поетесу. Основні збірки: «Автопортрет у червоному», «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна», «Ярмарок чудес», «Євангеліє від ластівки» та ін.

Сповідальність, камерність, інтимна філософічність лірики поетеси. Світ жіночої душі. «Шістдесятництво» крізь призму согодення і вічних понять честі, чесності, любові.

“Київська школа” поетів

(огляд)

Ідейно-естетичні пошуки серед молодих поетів-постшістдесятників. Опозиційність до влади, соцреалізму, позаідеологічність, уникнення соціальної заангажованості.

Із поетичного доробку Ігоря Калинця (цикли поезій “Калинова сопілка”, “Веселка”, зб. «Тринадцять аналогій», «Слово триваюче» та ін.).

Верлібр як універсальна форма цих поетів. Осягнення життя, світу, людини через метафору.

Загальна характеристика поезії І.Калинця та В.Голобородька. Особливості їхнього оригінального стилю: архетипність образів, фольклорна символіка, асоціативність, філософічність. Василь Голобородько – поет-філософ. Прадавній світ української казки, пісні, обряду, екзистенційні проблеми свого часу крізь призму власних відчуттів (зб. «Ікар на метеликових крилах», «Калина об Різдві», «Посівальник»)

2

Згадати поезію “шістдесятників”, їхні провідні мотиви, теми, зіставляти її з поезією постшістдесятників.

Мати загальне уявлення про “київську школу” поетів.

Вміти прокоментувати ідейно-стильові особливості їхніх творів.

Мати загальне уявлення про поезію І.Калинця та В.Голобородька.

Уміти проаналізувати один із віршів кожного автора.

Поезії І. Калинця, вивчені в 6-му класі.

“Посоловів од співу сад…”, “Мені зоря сіяла нині вранці…”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Господи, гніву пречистого…”, “О земле втрачена, явися…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я...”, “У порожній кімнаті”, «На колимськім морозі калина…»

збірки: “Зимові дерева”, “Палімпсести”, “Веселий цвинтар”, “Свіча в свічаді”. Посмертна збірка “Дорога болю”.

Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності і активної дії, формування своєї особистості), атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи (Україна-мрія і Україна знищена, скорена).

Патріотичні мотиви в ліриці В.Стуса, образ України (“О земле втрачена, явися...”). Образи-символи рідного краю, незабутні картини української природи.

Болісні роздуми ліричного героя над долею людини на чужині, над трагічною долею України («На колимськім морозі калина…»).

Філософські роздуми ліричного героя про смисл людського життя (“Мені зоря сіяла вранці…”). Поетичний образ зорі у вірші, його глибокий ідейний зміст. Майстерне володіння верлібром.

Утвердження активної життєвої позиції, мужності й сили духу ліричного героя, його духовний стоїцизм (“Господи, гніву пречистого...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я...”). Екзистенційні мотиви у творах.

Інтимна лірика поета, болісні спогади про рідню, мотиви самотності (“Посоловів од співу сад...”, “У порожній кімнаті”). Засоби передачі психологічного стану ліричного героя.

Василь Стус — перекладач.

Особливості поетичного стилю В.Стуса.

Поезія В.Стуса — зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці. Місце поета в історії української літератури, співзвучність його творчості із світовою поезією.

ТЛ: екзистенційні ідеї в художньому творі, метафора (поглиблено).

Уміти визначати особливості поетичного стилю В.Стуса.

Виконувати творчу роботу на публіцистичну тему за поетичною цитатою.
Виховання рис “стоїцизму”, активної життєвої позиції.

Усвідомлення поняття честі, людської гідності, мужності, сили духу на прикладі життя В.Стуса.

Поезія Р.-М.Рільке, Т.Еліота, Г.Лорки, Б.Пастернака, М.Цвєтаєвої (зарубіжна література).

1

Мати загальне уявлення про розвиток української прози у 1960-1990 рр., називати її найголовніших представників за темами та жанрами.

Живопис К.Білокур, М.Приймаченко (образотворче мистецтво).

“Вир” (оглядово)

Роман “Вир” — реалістична картина життя українського народу напередодні та під час Другої світової війни. Колоритні національно виразні характери у творі (Тимко Вихор, Гамалія, Дорош, Гнат Рева, Орися). Поєднання реалістичних та романтичним засобів зображення. Символічний зміст назви роману. Його висока художня майстерність.

Знати основні факти про життя і творчість письменника.

Твори зарубіжних письменників про Другу світову війну.

“За мить щастя”, “Залізний острів” (новела з роману “Тронка”), “Людина і зброя” або “Собор”

Загальна характеристика доробку О.Гончара-романтика. Рання творчість письменника (оповідання, новели, поезія).

Романи “Прапороносці”, «Циклон», «Людина і зброя», «Бригантина» та ін.

Роман “Людина і зброя”. Правдиве змалювання трагічного початку війни, колоритні образи молодих воїнів із студентського батальйону (Богдан Колосовський, Степура, Духнович та ін.), їхній патріотизм, стійкість у боротьбі з фашистами. Гуманістичний пафос роману, висока художня майстерність (описи природи, листи, батальні сцени, діалоги, авторські відступи-роздуми). Ідейний зміст назви твору.

Роман у новелах “Тронка”. Глибокий ідейний смисл назви твору, оригінальність жанру.

Новела-засторога “Залізний острів” з роману. Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). Майстерне відтворення чистоти справжніх людських почуттів.

Олесь Гончар — новеліст, майcтер відтворення внутрішнього світу героїв (ранні новели “Модри Камень”, “Ілонка”).

Художнє осмислення краси людських почуттів та філософії миті людського щастя у новелі “За мить щастя”. Образи Сашка Діденка та Лорі, художні засоби їх зображення.

Проблемно-філософський роман “Собор”, драматична історія видання твору. Символічний зміст назви та багато проблемність роману (роль духовного начала і краси в житті людини, осуд бездуховності, історична пам’ять народу, добро і зло в людському житті). Особливість сюжету і композиції твору. Колоритні образи-персонажі. Гнівний осуд національного нігілізму, моральної ницості, душевної пустоти в образі Володьки Лободи. Філософські та публіцистичні відступи про смисл людського життя, екологію природи й душі. Місце роману серед інших соцреалістичних творів доби.

Особливості стилю О.Гончара: лірично-філософський струмінь, романтичний пафос, естетизм.

ТЛ: поглиблення поняття про індивідуальний стиль письменника, роман та його різновиди.

5

Знати основні факти з життя письменника. Давати загальну характеристику його творчості, називаючи провідні твори, їх проблеми, образи.

Знати зміст роману «людина і зброя», характеризувати його головних героїв, гуманістичний пафос твору, його ідейний зміст.

Вміти визначати новелістичний жанр, виділяти провідні ідеї, розкривати їх, спираючись на текст, визначати основний пафос новел. Відшукувати і пояснювати в них роль кольорової гами, прояви романтичного в стильовій палітрі.
Аналізувати роман “Собор”, знати його зміст, визначати проблематику. Розповідати про драматичну історію видання твору. Характеризувати головні персонажі. Розкривати символічний смисл назви твору.

Визначати особливості художнього стилю письменника.

“Україна в огні” О.Довженка.

“Три зозулі з поклоном”, “Оддавали Катрю”

“Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (новела “Три зозулі з поклоном”). Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Звеличення благородних людських почуттів, чесності й порядності в житті. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї. Порушення гострих морально-етичних проблем у творах, зображення складних родинних сосунків (“Оддавали Катрю”).

Особливості художнього стилю Григора Тютюнника, “суворого реаліста”, “живописця правди” (О.Гончар). Спорідненість стилів Григора Тютюнника та Василя Шукшина.

TЛ: поглиблення поняття про новелу, художню деталь.

3

Знати найголовніші відомості про письменника. Пригадати його твори, вивчені раніше.
Розвивати навички аналізу новели, визначення теми твору, його жанру, провідної думки, характеристики образів, художніх засобів, особливостей композиції.

Висловити власні роздуми про поведінку героїв і проблеми, порушені в новелі.

Визначати особливості художнього стилю Григора Тютюнника. Коментувати висловлювання О.Гончара про письменника.
Виховання краси почуттів, християнських взаємин між людьми. Усвідомлення високого сенсу почуття любові, вміння берегти її і цінувати.

Твори Г.Тютюнника, вивчені в попередніх класах (“Дивак”, “Климко”).

Новели і повісті В.Шукшина (зарубіжна література).

“Дім на горі” (повість-преамбула)

Життя і творчість митця. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою. Використання традицій українського бароко, міфопоетичних образів у художньому творі.

Тематично-жанрова різноманітність великої прози: історичний роман-притча (“На полі смиренному”), роман-балада (“Дім на горі), роман-триптих (“Три листки за вікном”), філософський роман (“Птахи з невидимого острова”). Інші твори В.Шевчука(повість “Початок жаху”, роман “Юнаки з огненної печі” та ін.). Сучасні модерні драми (“Вертеп”, “Сад божественних пісень”). Автобіографічні мемуарні твори (“На березі часу”).

Філософсько-міфологічна основа роману-балади “Дім на горі” (повість-преамбула та збірка новел “Голос трави”). Особливості композиції. Демонологічні мотиви. Використання традицій європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі як фортеця нашої духовності, душі; підніжжя гори як поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Художні деталі та символи у творі, їхня роль. Барокові притчові мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Жіноче і чоловіче начало у творі. Притчевість образів, епізодів. Глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу героїв. Майстерність у використанні біблійних образів та народних легенд.

Значення творчості Валерія Шевчука в розвитку української літератури. Особливості його стилю.

ТЛ: бароко, притчевість, символічність, поглиблення поняття про баладу, роман-балада.

4

Знати основні відомості про письменника, про жанрово-тематичну різноманітність його творчості.

Повторити відомості про епоху бароко та його культуру.

Знати зміст роману-балади «Дім на горі», аналізувати особливості композиції, символічні образи, риси бароко у творі.

Екзистенційна проза А.Камю, Ж.-П.Сартра, В.Голдінга (зарубіжна література).

Епоха Бароко і її культура.

Біблія. Українська демонологія.

“Диво” (скорочено)

Роман «Диво», історична основа й художній вимисел у творі. Тема незнищенності пам’яті народу та його мистецьких звершень. Оригінальність композиції (розгортання дії у різних часових вимірах).

Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ. Образ Сизоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності). Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини). Образи вченого-патріота Гордія Отави та його сина Бориса. Проблема життєвого вибору людини. Інші наскрізні проблеми твору (людина-творець, людина у процесі самопізнання та самоствердження).

Місце П.Загребельного в історії української літератури. Особливості його художнього стилю. Літературознавчі праці, есе («Неложними устами).

ТЛ: історична правда та художній вимисел (повторення).

Самостійно прочитати роман «Диво», знати його зміст. Характеризувати особливості його композиції, вміти виділити історичну достовірність та художній домисел. Шлірувати навички аналізу образів-персонажів, пояснювати їхній ідейний зміст. Вміти розглядати порушені в творі проблеми крізь призму героїв. Удосконалювати вміння обґрунтовувати власну думку прикладами з художнього тексту.

Визначати особливості стилю письменника.

Розвиток уміння бачити крізь наскрізні проблеми твору власні. Формування інтересу до національної історичної романістики.

Софіївський собор у Києві

(архітектура).

Зображення у трагікомедії «Синій автомобіль» духовної і творчої кризи письменника. Особливості сюжету й композиції (твір починається з розв’язки). Спогади митця про власне життя. Причини творчих невдач письменника через небажання збагнути складнощі сучасного життя. Постмодерністські мотиви у творі.

ТЛ: поглиблення поняття про драматичний твір (трагікомедія).

2

Мати загальне уявлення про кризові явища в українській драматургії другої половини XX ст., її окремі успіхи.

Мати загальне уявлення про драму «Дикий Ангел» О. Коломійця, розкривати її актуальність проблематики, образів, ідейний смисл назви твору.
Знати зміст трагікомедії «Синій автомобіль», пояснювати особливості жанру твору, причини творчих невдач головного героя п’єси.


Усвідомлення необхідності вміння виживати у сучасному складному світі.

(огляд)

Виникнення нових літературних угруповань: АУП (Асоціація українських письменників), Бу-Ба-Бу, ЛуГоСад, «Пропала грамота», «Нова дегенерація» та ін. Сучасні часописи та альманахи.

Твори Г. Пагутяк, Ю.Андрухович, О.Забужко, І. Римарука, В. Слапчука, В.Махно, Є.Пашковський та ін.

Неоавангардистські, постмодерні пошуки в сучасній українській літературі. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років. Зв’язок зі світовим постмодернізмом: поєднання різних художніх систем, синтезу мистецтва з антимистецтвом, елітарної і «масової» культури, карнавального, сміхового та серйозного ставлення до дійсності.

ТЛ: постмодернізм.

3

Уміти дати загальну характеристику особливостям літературного процесу в Україні кінця ХХ — початку ХХІ ст., називати сучасних письменників. Самостійно ознайомитися з їхніми творами.

Розуміти і вміти пояснити вияв постмодернізму в українській літературі, розкривати його суть, називати найвідоміших представників.

Пробудження національної свідомості народу, його історичної пам’яті, утворення незалежної української держави в 1990-х років (історія України).

Й.Бродський, У.Еко, Дж.Фаулз, М.Кундера, М.Павич (зарубіжна література).

(огляд)