Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет23/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   58

Заключний етап, або фіксація результатів огляду місця події, полягає в узагальненні й аналізі зібраної інформації, вирішенні повністю або частково завдання та мети огляду. Визначається, які вузли доцільно оглянути додатково, які об'єкти необхідно ще вилучити. Огляд вважається закінченим, якщо на всі питан­ня, що випливають з події злочину, одержана повна інформа­ція, тобто встановлено механізм, спосіб вчинення злочину, ви­явлені ознаки злочинця тощо.

Під час загальної та детальної стадій огляду слідчий здійснює робочі помітки, а після закінчення огляду складає протокол огляду. У випадку, якщо огляд складний, протокол готується під час робочої стадії.

На заключному етані складаються плани місця події (орієн­товні, оглядові, детальні).

Під час підготовки до проведення огляду місця події важ­ливого значення набуває професійна готовність слідчого до виконання цієї слідчої дії, тобто його готовність в будь-який час прибути на місце події і здійснити огляд. Професійна готовність вимагає від нього відповідних теоретичних знань і уміння прак­тично ефективно виконати цю слідчу дію. Професійна го­товність включає також його психологічну підготовку стосов­но провадження огляду, тобто готовність спокійно, творчо працювати в найскладніших умовах, уміло керувати оглядом.

Професійна готовність означає, крім того, здібність слідчого добре орієнтуватися на території, яку обслуговує, знати розташу­вання підприємств, установ та організацій, вузлів зв'язку і шляхів сполучення, медичних закладів тощо. В цьому йому можуть до­помогти карти і схеми міста, району, списки підприємств, уста­нов та організацій з їх адресами і телефонами, розклад руху всіх видів транспорту тощо. Він зобов'язаний систематично підтри­мувати зв'язок з працівниками карного розшуку, службами бо­ротьби з економічними злочинами, боротьби з організованою злочинністю, державної автомобільної інспекції, експертно-кри- міналістичпими підрозділами, дільничними інспекторами, по­жежної охорони, швидкої медичної допомоги, а також з керівни­ками місцевих органів державної влади і самоврядування.

§3. Види і методи огляду місця події



Кримінально-процесуальний кодекс України (ст.ст. 190, 192-193) передбачає такі види слідчого огляду: огляд місце­вості; огляд приміщення; огляд предметів; огляд документів; огляд труна; огляд тіла живої людини (освідування) (Схема 14).

У криміналістичній тактиці називають інші види огляду - ог­ляд худоби, будівель, автотранспорту. Ряд вчених вважає доцільним огляд худобп визнати самостійніш видом огляду. ІДо стосується будівель і транспорту, то це об'єкти, огляд яких передбачається стат­тею 190 КПК України. Тому виділяти їх немає підстав




Огляд також може поділятися на такі види: початковий; додатковий; повторний; заключний.

Огляд - це не лише слідча дія, а й криміналістичний метод дослідження, який використовується як у зв'язку з оглядом місця події, так і під час інших слідчих дій, наприклад, у ході проведення обшуку, виїмки, впізнання тощо. Суть огляду як методу не можна ототожнювати із слідчим оглядом, у ході яко­го здійснюються оглядові дії, тобто безпосереднє чуттєве сприй­няття та дослідження об'єкта, а також інші методи'(вимірюван­ня, моделювання, фотографування тощо).

Метод огляду входить як тактичний пізнавальний прийом у всі засоби доказування. Таким чином, огляд має ознаки са­мостійного методу, методу дослідження та характеризується: безпосереднім сприйняттям; органолептичним та інструмен­тальним дослідженням; аналітичною діяльністю.

Методи огляду класифікують за різними підставами:

  • за характером дослідження огляд умовно поділяють па статичний та динамічний;

  • за повнотою дослідження - на вибірковий (суб'єктивний) та суцільний (об'єктивний);

  • за послідовністю застосування прийомів і засобів - кон­центричний, ексцентричний, фронтальний, секторний, вузловий;

  • за глибиною дослідження - загальний та детальний.

Статичний метод полягає в огляді місця події та окремих

речових доказів у нерухомому стані, без переміщення предметів. Цей метод застосовується для дослідження і фіксації обстанов­ки місця події в тому вигляді, в якому вона перебувала на по­чатку огляду. Слідчий, не змінюючи початкового положення предметів, оглядає і фіксує їх стан, розташування, розміри та інші особливості.

Динамічний метод припускає дослідження в динаміці. Об'єкти можна переміщувати, брати в руки, моделювати, описувати, вимірювати. Однак змінювати форму предмета не можна.

Ексцентричний метод огляду полягає в тому, що досліджен­ня місця події починають здійснювати з її центру, де, як праві і 17"г- 257 ло, зосереджена найбільша кількість слідів злочину. В даному випадку огляд проводиться, рухаючись за спіраллю, ідо розгор­тається від центру до периферії.

Концентричний метод огляду застосовується тоді, коли центр місця події визначити важко. В даному випадку огляд здійснюється від периферії до центру. Таким чином вдається швидше виявити сліди злочинця, що переховується, а також інші сліди і речові докази на значній території. Концентричний метод огляду слід застосовувати і у випадках, коли не виклю­чена можливість пошкодження слідів на периферії в результаті просування учасників огляду до центру чи втрати слідів внас­лідок інших причин.

Фронтальний метод огляду передбачає здійснення дослід­ження об'єкта засобами, розташованими в лінію, рухаючись фронтально. Інколи цей метод називають «прочісуванням» те­риторії, коли дослідники шикуються у розгорнутий стрій і ру­хаючись, обслідують відразу велику територію.

Секторний метод огляду полягає в тому, що слідчий, перебу­ваючи в центрі місця події, за компасом визначає напрям руху по колу, кожний раз обмежуючись певним сектором у 30-40°. Сек­тори оглядаються послідовно доти, поки коло не замкнеться.

Вибірковий огляд пропонує досліджувати обстановку лише в місцях розташування слідів злочину, визначених відповідно до механізму його скоєння.

Суцільний огляд полягає в скрупульозному дослідженні всієї території місця події, не .минаючи жодного об'єкта.

Перераховані методи огляду в конкретній слідчий дії вис­тупають в якості прийомів дослідження, оскільки сама слідча дія є методом пізнання злочину як сукупність систематизова­них прийомів та засобів дослідження об'єкта.

§4. Огляд трупа людини



Огляд трупа може бути як самостійною слідчою дією (під час ексгумації чи огляді в морзі), так і складовою частиною ог­ляду місця події. В усіх випадках, згідно з вимогами криміналь- по-процесуального закону (ст. 192 КПК України), труп огля­дається » присутності двох понятих та за участю судово-медич­ного експерта чи іншого лікаря.

Огляд трупа здійснюється в такій послідовності:

    1. Фіксується час початку огляду трупа, температура навко­лишнього природного середовища і тіла трупа з указуванням тієї ділянки тіла трупа, в якій здійснено вимірювання.

    2. З самого початку огляду дуже важливо зафіксувати місцезнаходження і позу група. З цією метою спочатку вико­нується фотозйомка, описується стан поверхні території, на якій лежить груп, а потім вимірюється відстань від тім'яної ділянки голови і від п'яти однієї із його ніг до нерухомих орієнтирів (стін, вікон, дверей, дерев тощо).

Якщо труп висить у петлі, то вимірюється відстань від підлоги (землі) до носка взуття (пальців ніг) і до місця закріп­лення вільного кінця петлі, а також від ніг до підставки, від вузла петлі до місця її закріплення.

У ході дослідження та описування пози група відмічається розміщення голови, кінцівок тощо.

    1. Під час огляду відкритих частин тіла, обличчя, голови і кінцівок звертається увага на наявність трупних явищ, тілесні пошкодження, втрату крові, її розливання по поверхні території. Відмічається наявність в ушнпх раковинах крові і бруду. Установ­люється і фіксується стан очей, зіниць, слизових оболонок ока.

    2. Здійснюється зовнішній огляд одягу і взуття. Спочатку описується наявність па них пошкоджень, стан ґудзиків, сліди крові, забрудненість окремих ділянок одягу, наявність волосся, рештки предметів і речовин. Забруднення на одязі і взутті співставляються з навколишньою обстановкою.

    3. Знаряддя і предмети, виявлені на трупі, фіксуються за допомогою вузлової та детальної видів фотозйомки, описуєть­ся їх розташування і стан. Петля і вузол нетлі повинні бути обов'язково збережені. Петля вимірюється за колом, потім роз­різується на деякій відстані від вузла.

    1. Місце трупа вивчається після зовнішнього огляду одягу. Фіксується стан поверхні. Під трупом можуть знаходитись різні об'єкти (куля, гільза, каміння тощо). Результати їх співставлен- ня фіксуються в протоколі огляду.

    2. У ході детального огляду одягу послідовно перевіряється наявність у кишенях грошей, документів; різних предметів. Описується нижня білизна, наявні на ній пошкодження, спе­цифічні сліди і забруднення, які можуть мати значення під час установлення особи невпізнаного трупа. В ході огляду в залеж­ності від умов та обстановки одяг знімається так, щоб його не пошкодити і не втратити слідів та мікрочастинок (якщо засто­совувалась вогнепатьпа зброя, то в складках одягу можуть бути виявлені куля, дробинки тощо). Кожний предмет одягу впако­вується окремо від інших. Якщо обставини не дозволяють ог­лянути труп в оголеному вигляді і здійснити вилучення його одягу, то труп обгортають світлою тканиною і відправляють в морг, де провадиться його повний огляд.

    3. Під час огляду окремих частин трупа, закритих одягом, фіксується стать, вік, зріст, статура, прикмети, аномалії в будові та інші особливості, а також різні трупні явища, наявні тілесні ушкодження і їх відповідність пошкодженням на одязі.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет