під час руху та демонстрації обстановки особа, чиї свідчення перевіряються, повинна знаходитися попереду слідчого та понятих;
у разі виявлення в ході перевірки показань речових доказів, які відносяться до справи, слідчий проводить огляд цієї ділянки місцевості відповідно до ст. 190 КПК України.
У випадку, коли допитана особа під впливом обстановки на місці події заявить, що її попередні показання неправдиві і вона від них відмовляється, перевірку показань необхідно зупинити і провести її повторний допит. У протоколі ж перевірки показань на місці в такому випадку необхідно зафіксувати, що допитаний не зміг показати місце і обстановку події, що перевірялася, і відмовився від своїх попередніх показань.
Якщо допитана особа в ході перевірки показань на місці вкаже на будь-яку нову ділянку місцевості чи приміщення, де знаходяться ті чи інші матеріальні сліди злочину (знаряддя вбивства, труп, крадене майно тощо), про які вона раніше па допиті не згадувала, перевірку показань необхідно зупинити, і негайно провести в тому самому складі учасників огляд нового місця і всього виявленого на ньому, склавши протокол огляду, а потім поновити і продовжити перевірку показань на місці. Поєднувати ці дві самостійні дії і оформляти один протокол було б неправомірно.
§4. Фіксація ходу та результатів відтворення обстановки і обставин події
Хід та результати відтворення обстановки і обставин події можуть фіксуватися різними способами: протоколюванням, кінозйомкою, звукозаписом, фотозйомкою, відеозаписом тощо. Однак головним засобом фіксації є протокол.
Протокол даної слідчої дії містить такі відомості, які відрізняють його від протоколів інших слідчих дій: а) положення мети відтворення обстановки і обставин події; б) вказівка на добровільність участі особи, чиї показання перевіряються; в) вказівка на точку початку і закінчення руху і маршрут прямування, фіксовані точки проміжних зупинок у ході показань на місці; г) вказівка на послідовність і характер проміжних дії; д) вказівка на наявність, характер і результати дослідницьких дій; е) вказівка на місце і характер виявлених додаткових доказів; є) вказівка про застосовані засоби і методи криміналістичної техніки; з) дані про вилучені речові докази; ж) вказівка на те, що особа, чиї показання перевіряються, сама визначала маршрут руху і показувала місце розташування слідів та інших речових доказів, що вилучались; и) відомості про наявність чи відсутність заяв і зауважень учасників слідчої дії.
Крім загальних для кожного протоколу реквізитів у його вступній частині необхідно відображати: попередження свідків і потерпілих про відповідальність за давання неправдивих показань та ухилення від їх давання; короткий зміст показань обвинувачених, підозрюваних, свідків і потерпілих по суті факту, що перевіряється; мета слідчої дії.
В описовій частині протоколу слідчого експерименту вказуються:
-
умови, за яких проводились досліди. Якщо будь-які із цих умов створити не вдалось, про це необхідно вказати в протоколі. Заміна справжніх предметів однорідними, схожими предметами чи макетами також повинна бути відображена в протоколі;
-
зміст і послідовність дослідницьких дій. їх необхідно описувати конкретно, відображаючи як сам процес досліду, так і його результати. Якщо досліди повторювались, необхідно вказати, в яких умовах і скільки разів.
Усі обставини щодо провадження дослідів, які можуть вплинути на їх результати та оцінку, повинні ретельно фіксуватися в протоколі.
У заключній частині протокола фіксуються:
-
заяви учасників експерименту, якщо вони від них надходили;
-
час початку і закінчення експерименту;
-
попередження учасників експерименту про нерозголо- шення даних слідства, якщо це може негативно вплинути на хід слідства;
-
підписи всіх учасників даної слідчої дії.
Якщо і результати дослідів суттєвий вплив можуть справити розташування ділянок місцевості і приміщень, становище учасників експерименту, місцезнаходження окремих предметів, їх розміри, форма тощо, рекомендується складати плани і схеми, які дозволять найбільш точно зафіксувати вказані обставини. З технічної сторони виготовлення планів і схем в ході перевірки показань на місці мато чим відрізняється від складання аналогічних документів під час огляду місця події. Важливо, щоб у планах і схемах відповідно до реальної обстановки та пояснень особи, чиї показання перевіряються, були точно відображені маршрут руху учасників слідчої дії, розташування предметів, орієнтирів та інших об'єктів (місць, де знаходились знаряддя і сліди злочину, труп, заховані речі, тощо).
Для фіксації результатів відтворення обстановки і обставин події широко застосовуються судова фотографія, кінозйомка, звуко- і відеозапис. Так, за допомогою орієнтуючої, оглядової, вузлової, а іноді і детальної фотозйомок фіксується маршрут пересування до місця проведення даної слідчої дії, фотографуються предмети і збережені па місці сліди, а також окремі дії особи, чиї показання перевіряються. Кожний фотознімок повинен бути забезпечений порядковим номером і коротким поясненням.
Кіно- і відеозйомка мають певні переваги перед фотографуванням. Вони дозволяють зафіксувати всі дії обвинуваченого чи свідка її динаміці, послідовність цих дій, ініціативу обвинуваченого у показі та розповіді під час відтворення обстановки і обставин події.
Контрольні запитання
-
У чому полягає суть відтворення обстановки і обставин події?
-
Які завдання стоять перед слідчим експериментом?
-
Які є види слідчого експерименту?
-
У чому зміст підготовки до проведення слідчого експерименту?
-
Як характеризуються тактичні прийоми слідчого експерименту?
-
Яка суть тактики перевірки показань на місці?
-
Які засоби фіксації застосовуються в ході проведення відтворення обстановки і обставин події?
Теми для рефератів і курсових робіт
-
Поняття, завдання, види, наукові основи відтворення обстановки і обставин події та його загальнотактичні положення.
-
Підготовка до слідчого експерименту та прийоми його проведення.
-
Тактика перевірки показань на місці події.
Література
-
Кримінально-процссуальний кодекс України. - К., 1994. - С. 78.
-
Криминалистика. Учебник' / Под ред. И.Ф. Пантелеева и H.A. Селиванова- М, 1984. - С. 282- 307.
-
Криминалистика. Учебник / Под ред. II.П. Яблокова. М„ 1997. - С. 413-431.
-
Криміналістика. Підручник / За ред. В.К). ІПепітька. К., 2001. С. 326-339.
-
Салтевсъкий М.В. Криміналістика. Навчальпо-довідковпй посібник. - К, 1996. С.99 105.
Тема 23.
Призначення та проведення судових експертиз
та проведення судових експертиз
-
Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
§1. Поняття, значення і види судових експертиз
Для досягнення високого рівня слідчої роботи необхідно активно використати в ній досягнення науково-технічного прогресу. В цьому одна із вирішальних умов установлення істини в кримінальній справі, зміцнення законності, удосконалення демократичних основ правосуддя.
Кримінально-процесуальне законодавство визначає процесуальні форми і режим використання в кримінальному судочинстві науково-технічних засобів і методів. Тепер час під час розслідування кримінальних справ успішно застосовуються засоби і методи криміналістики, судової медицини і психології, судової психології, кібернетики, математики, фізики, хімії, біології та інших природничих і технічних наук. Широко застосовується фотографія, звукозапис, кіно- і відеозйомка. Однією із активних форм їх застосування є різні види судових експертиз.
Судова експертиза - це процесуальна дія, що полягає в дослідженні експертом за дорученням слідчого або судді матеріальних джерел доказової інформації з метою встановлення реальних даних та обставин, які мають значення для об'єктивного вирішення кримінальної справи.
Закон України «Про судову експертизу» визначає поняття судової експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.
Експертиза не самостійна процесуальна форма одержання нових і перевірки наявних доказів. Одержані в ході експертизи висновки є джерелами доказів, а фактичні дані, що містяться в них, - доказами. Судову експертизу характеризують своєрідні форми її призначення, провадження і процесуального оформлення. Її особливість полягає також в тому, що фактичні дані під час проведення експертизи одержує не сам слідчий, як це має місце, наприклад під час обшуку, виїмки, допиту тощо, а у відповідності з дорученням (постановою) слідчого експерт-спеціаліст в галузі науки, техніки, мистецтва та ремесла. Процесуальна форма призначення і провадження експертизи покликана забезпечити законність, обгрунтованість та наукову достовірність висновків експертів.
У слідчій практиці судові експертизи використовуються найчастіше для вивчення слідів та інших речових доказів, установлення причин смерті, визначення психічного стану обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка, для встановлення механізму і причин дорожньо-транспортних пригод, залізничних, авіаційних катастроф, пожеж, аварій на виробництві, які вимагають спеціальних знань відповідних осіб.
Експертиза призначається постановою слідчого за порушеною кримінальною справою і доручається спеціалісту експертної установи чи відомчої служби, до яких належать науково- дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України та експертні служби Міністерства впутрішних справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.
Значеня експертизи в ході розслідування кримінальних справ дуже велике і полягає в наступному:
|