Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет30/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   58

Тактика пред'явлення трупа проводиться в морзі чи на місці події. Труп пред'являється один. Якщо на ньому є ушкоджен­ня, то проводиться його «туалет», йому надається вигляд, який особа мала за життя. Спочатку труп пред'являється особам, які заявили, що людина пропала безвісті, а пізніше іншим особам, яких попередньо треба допитати. Під час упізнавання відкри­тим, як правило, залишається лише обличчя трупа, інші части- 298 ті закриваються простирадлом. Впізнаючий в ході упізнання може оглянути інші частини тіла, на яких можуть знаходитись індивідуальні ознаки.

Тварини пред'являються серед інших одного роду, виду, віку, масті. Місцем упізнання може бути тваринницька ферма, поле, вигін, де знаходиться стадо тварин. Упізнаючий оглядає всіх тварин та проводить упізнання тієї, яку він запам'ятав під час виникнення події злочину.

Пред'явлення предметів для упізнання в деяких випадках неможливе, а іноді і недоцільне. Тому проводиться упізнання за фотознімками. Фотозображення пред'являються серед не менше трьох інших зображень схожих об'єктів, виконаних в схожому ракурсі, приблизно однаковому масштабі, в одному кольорі. Знімки для упізнання нумеруються, подальший поря­док пред'явлення для упізнання такий самий, як і при пред'яв­ленні предметів.

Пред'являти для упізнання можна не лише об'єкти, а й їх ознаки та властивості, головним чином функціональні. В зв'яз­ку з цим існує упізнання за ходою, руховими навичками, мов­ленням. Упізнання можна проводити, пред'являючи власти­вості в натурі або у вигляді відео- кінозображень, звукозапису. Крім дотримання загальних тактичних положень необхідно врахувати таке:

  • властивість-навик пред'являється серед подібних, наприк­лад, для упізнання за ходою підбирають осіб, які б могли демонструвати аналогічні властивості,

  • особі, навички якої упізнаються, треба послідовно про­демонструвати одну й ту саму навичку, властивість для всіх осіб;

  • створити належні умови сприйняття, можливість повто­рити прийом.

У разі проведення упізнання за кіно- відеозображенням це потребує спеціальної підготовки. Пред'явити відеозанис треба серед інших, а для цього треба записати властивості, схожі за статурою, віком та іншими ознаками осіб, серед яких буде про­водитись упізнання. Складність підготовки очевидна, тому в практиці відеозапис використовують для пред'явлення іншим особам, зафіксувавши один раз натуральне пред'явлення.

У ході пред'явлення для упізнання фонограм звукозапису проводяться аналогічні підготовчі дії - виготовляються фоног­рами запису мови осіб, серед яких буде пред'являтися фоног­рама запису мови особи, що впізнається. Решта вимог аналогі­чна попереднім.

§4. Фіксація результатів пред'явлення для упізнання



Засоби фіксації результатів пред'явлення для упізнання повинні відповідати виду упізнання та властивостям об'єктів, за якими проходить упізнання.

Основними прийомами фіксації є: протоколювання; фото­графування; відеозапис, кінозйомка та звукозапис; складання планів, схем та креслень.

Протокол пред'явлення для упізнання є основним спосо­бом фіксації ходу і результатів згаданої слідчої дії. Протокол оформляється відповідно до вимог КПК України. Як проце­суальний документ він повинен містити повну і точну інфор­мацію про хід і результати упізнання: назву слідчої дії, дату, місце складання, посилання на норму процесуального зако­ну, що регулює цю дію, роз'яснення учасникам дії їх прав і обов'язків, описування ознак об'єктів, серед яких пред'яв­ляється той об'єкт, що упізнається.

У протоколі відмічається, що свідок чи потерпілий поперед­жений про кримінальну відповідальність за відмову чи ухилен­ня від давання показань та за давання свідомо неправдивих показань. Вказується виконання вимог щодо підбору схожих об'єктів, серед яких пред'являються предмет чи особа, що впізнаються. В ході пред'явлення для упізнання осіб в прото­колі відмічається прізвище, імя, по батькові кожної особи в групі впізнаючих, їх зріст, вік, колір волосся, риси обличчя, колір і вид одягу та інші ознаки, фіксується, що особі, яка впізнає, роз'яс­нено право зайняти будь-яке місце серед впізнаючих.

Після виконання підготовчих дій та роз'яснення учасни­кам упізнання їх прав і обов'язків упізнаючому пропонуєть­ся оглянути тих, хто упізнається, і вказати, кого із пред'яв­лених осіб він впізнає і за якими ознаками. Якщо особа впізнала, то в протоколі дослівно записуються показання того, хто впізнав. Зауваження, що стосуються процесу упіз­нання, які надійшли від учасників даної слідчої дії, заносять­ся в протокол. Якщо впізнаючий не впізнав особу чи пред­мет, то це також фіксується в протоколі. Протокол підписується всіма учасниками слідчої дії, в тому числі й особами, серед яких пред'являлась особа, що упізнавалась.

Фотозйомка і відеозаппс дають можливість більш повно зафіксувати процес пред'явлення для упізнання. Слідчий разом з спеціалістом (криміналістом, кінооператором) попередньо складає план-схему зйомки, визначає розташування учасників пред'явлення для упізнання, вибирає найбільш сприятливі точ­ки і способи зйомки. Рекомендується спочатку загальним пла­ном фіксувати обстановку та умови, в яких об'єкт буде пред'яв­лений для упізнання. Необхідно закарбувати момент, коли той, хто впізнає, за пропозіцією слідчого займає місце серед інших осіб, що пред'являються, фіксується вся група пред'явлених для упізнання осіб, появу впізнаючого. Як правило, впізнаючий займає місце проти тих осіб, що пред'являються для упізнання. Тому точка зйомки вибирається так, щоб в кадрі зафіксувати того, кого впізнають і тих, хто впізнає в момент упізнавання. У разі впізнання необхідно зафіксувати крупним планом фас і профіль упізнаного.

Якщо упізнання проводиться за функціональними ознака­ми (хода, жестикуляція), то для проведення слідчої дії необхід­но вибрати достатньо просторе місце, щоб можна було розта­шувати всіх членів групи для демонстрування вказаних ознак. Рекомендується фіксувати того, кого упізнають, та осіб, що бе­руть участь в упізнаванні, в момент тих чи інших дій, тощо.

Якщо в ході пред'явлення для упізнання використовувалась фото-, кінозйомка, звуко-, відеозапис, то в заключній частині протоколу про не робиться відмітка, а також зазначаються тип, марка, модель фотокамери, кінокамери, відеомагнітофона, харак­теристики фотоплівки і магнітної стрічки, а також умови зйом­ки і відеозапису.

Контрольні запитання



  1. У чому полягає зміст і мета пред'явлення для упізнання?

  2. Що відноситься до об'єктів пред'явлення для упізнання?

  3. У чому полягає підготовка до пред'явлення для упізнання?

  4. Які є види тактичних прийомів проведення пред'явлен­ня для упізнання?

  5. Які засоби застосовуються для фіксації результатів пред'явлення для упізнання?

Теми рефератів і курсових робіт

    1. Пред'явлення для упізнання як галузь криміналістичної тактики та його роль в розкритті і розслідуванні злочинів.

    2. Тактичні прийоми підготовки і проведення пред'явлення для упізнання, їх криміналістична характеристика.

    3. Прийоми та технічні засоби, що застосовуються для фіксації результатів пред'явлення для упізнання.

Література

      1. Криминалистика. Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева и H.A. Селиванова.~ М„ 1984.- С. 341-348.

      2. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.Г1. Яблокова. - М„ 1997. - С. 468-480.

      3. Салтевський М.В. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. - К, 1996. С. 112-115.

Тема 22.

Відтворення обстановки та обставин події



  • Поняття, завдання та види слідчого експерименту

  • Підготовка до слідчого експерименту і тактичні прийоми його проведення

  • Тактика перевірки показань на місці

  • Фіксація ходу та результатів відтворення обстановки і обставин події

§1. Поняття, завдання та види слідчого експерименту

З метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого чи даних, одержаних у ході провадження огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих, а в необхідних випадках з участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку та обставини, в яких ті чи інші події могли відбутися в дійсності (ст. 194 КПК України).

Отже відтворення обстановки і обставин події передбачає дві самостійні слідчі дії: перевірку на місці показань свідка, по­терпілого, підозрюваного або обвинуваченого з метою їх уточ­нення і доповнення у присутності понятих; експериментальну перевірку правдивості показань цих осіб, інших обставин і при­пущень стосовно можливості чути або бачити за певних умов що-небудь, що стосується цих обставин, проникнути в дане приміщення названим у свідченнях способом або певною осо­бою, подолати вказану відстань тощо.

Слідчий експеримент необхідно відрізняти від експеримен­ту як загальнонаукового методу дослідження, який використо­вується як пізнавальний прийом у різних слідчих діях.

Експеримент - це цілеспрямована діяльність, основу якої складає дослідне відтворення у спеціально створених умовах явища, події, речі, що пізнаються. Експеримент широко вико­ристовується в різних галузях знань.

Слідчий експеримент є окремою слідчою дією, яка вико­нується з метою перевірки та одержання доказів шляхом цілес­прямованого впливу на окремі об'єкти, що перевіряються, або їх копії під час проведення спеціальних дослідів.

Отже, слідчий експеримент є пізнавальною дією, суть якої полягає у проведенні досліджень, пов'язаних з перевіркою або встановленням будь-якого факту чи явища.

Наукову основу слідчого експерименту складає загальний експериментальний метод дослідження та загальні положення його перевірки. В науці та на практиці з метою пізнання будь- якого явища, події їх відтворюють в натуральну величину або моделюють, створюють матеріальну чи абстрактну модель. Таку модель із додержанням певних відтворених умов спостерігають, як вона змінюється. Отже, перевіряють факти, дії, властивості реальних об'єктів, встановлюють нові факти, ознаки та власти­вості реальних речей.

Успішне застосування експериментального методу обумов­лене дотриманням таких тактичних положень:

  • в експериментах необхідно використовувати реальниіі об'єкт або його модель;

  • об'єкту дослідження необхідно відтворити такі зовнішні умо­ви, які існували на момент факту, події, що перевіряються;

  • змінювати зовнішні умови дозволяється залежно від мети дослідження;

  • дослідницькі дії необхідно повторювати декілька разів.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет