Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на
жүктеу/скачать 3.33 Mb.
|
| Які є об'єкти і види обшуку?
Охарактеризуйте тактичні прийоми обшуку. В чому полягає сутність тактики виїмки? Які застосовуються засоби фіксації результатів обшуку і виїмки? Теми рефератів і курсових робіт
Література
Тема 21. Тактика пред'явлення для упізнання
§1. Поняття, мета, об'єкти пред'явлення для упізнання Пред'явлення для упізнання - це слідча дія, яка полягає в пред'явленні, демонструванні свідку, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому особи чи предмета з метою встановлення тотожності або групової належності. Пред'явлення для упізнання є методом (засобом) ідентифікації об'єктів за пам'яттю, тобто ідеальним відображенням, слідами пам'яті. Об'єктами упізнання є: люди, матеріальні предмети, трупи, тварини. В залежності від об'єкта пред'явлення для упізнання розрізняють його види:
Пред'явлення для упізнання провадиться у випадках, коли допитуваний стверджує, що може узнати особу чи предмет, які спостерігав і запам'ятав їх розпізнавальні ознаки. Науковою основою упізнання слугує філософське вчення стосовно індивідуальності об'єктів матеріального світу та принципової можливості пізнати їх. Психологічну основу складають: адекватність відображення органами чуття людини об'єктивної реальності; можливість запам'ятовування та збереження в пам'яті сприйнятого (ознак та властивостей предметів); можливість адекватного відтворення сприйнятого, тобто уявного образу (сліду пам'яті). Пред'явлення для упізнання не процесуальна діяльність, яка породжує докази. В основі цієї діяльності лежить психологічний процес упізнавання, суть якого полягає в порівнянні уявного образу, що зберігається у пам'яті особи з об'єктом, людиною, які спостерігаються тепер, - в умовах, що їх надав 294 слідчий. В ході порівняння особа робить висновок: чи є об'єкт, що спостерігається, тим самим (тотожним), який вона спостерігала раніше в зв'язку з подією, що розслідується. Упізнання не може проводитися, якщо особа після попереднього спостереження об'єкта одержала про нього додаткові відомості. Така ситуація може створитися, якщо особу, яку шукають, затримати в присутності того, хто його раніше бачив. Пред'явлення для упізнання відрізняється від інших слідчих дій. Його не можна підмінити допитом, очною ставкою тощо. Особливо важливо відрізняти пред'явлення для упізнання від звичайного впізнання, яке знаходить своє відображення в слідчих діях (обшук, допит тощо), а також в деяких розшуко- вих заходах. Наприклад, коли під час допиту пред'являють фотографію групи осіб з пропозицією допитуваному назвати відомих йому там осіб; потерпілий зустрів і задержав злочинця па вулиці; упізнав розшукуваного за портретами в газетах, оголошених на стендах в міліції тощо. Факт такого узнавання відображається в протоколах відповідних слідчих дій чи рапортах співробітників міліції, що здійснюють затримання. §2. Підготовка до пред'явлення для упізнання Існують загальні положення підготовки пред'явлення для упізнання, зокрема:
Одним із поширених видів упізнання є пред'явлення живих людей та предметів. Підготовка до такого упізнання включає, крім дотримання загальних умов, наступні окремі: підбір осіб (не менше трьох), серед яких повинна бути особа, яку впізнають; ці особи повинні бути однієї статі; схожі за віком; національно-етнічпими ознаками; мати однакову статуру; бути одягненими у схожій одяг; мати схожу зачіску. Підготовка до пред'явлення для упізнання живої людини включає, як правило, попередній допит особи, яка буде впізнавати, повідомлення їй мети наступної слідчої дії. Попередній допит особи, що буде впізнавати, проводиться для того, щоб вияснити, при яких обставинах допитуваний спостерігав дану особу, які прикмети й особливості обличчя запам'ятав і чи може її впізнати. Цей допит є складовою частиною пред'явлення для упізнання. Основну увагу в ході допиту доцільно приділити одержанню даних, які дозволяють оживити в пам'яті допитуваного образ об'єкта, який спостерігався, зберегти його для наступного впізнання. В ході допиту необхідно надавати значення установленню фізіологічних даних особи, що впізнає, для встановлення його здібностей щодо впізнання. У разі виявлення обставин, що свідчать про можливості його психологічної неповноцінності необхідно проконсультуватися з відповідним спеціалістом з цього приводу і після цього вирішувати питання про можливість проведення впізнання. Під час впізнання домашніх тварин на допиті виясняються: вид, порода, стать, приблизний вік, зріст, масть, вгодованість, кличка, особливі прикмети тощо. Якщо допитуваний може намалювати об'єкт, ознаки якого він запам'ятав, чи створити матеріальну модель, йому повинна бути надана така можливість. Щодо підготовки до упізнання предметів і речей, то їх підбирають таким чином, щоб вони були однакового найменування, виду, марки, моделі, кольору та стану. Річ може бути така сама, але зношена, тому пред'являти її серед нових не можна. Виникає особлива ситуація в ході пред'явлення для упізнання унікальних предметів, наприклад, творів мистецтва, антикварних речей, дорогоцінностей, які існують в одному примірнику. Практично в таких випадках неможливо забезпечувати підбір схожих об'єктів. Тому краще процесуального упізнання не проводити, а використати практичний прийом - впізнання об'єкта під час допиту. В такому випадку пред'являється сам об'єкт або його фотографічне зображення. Вибір часу і місця пред'явлення для упізнання визначається слідчою ситуацією, що склалася. Що стосується строку проведення упізнання, то, за загальним правилом, чим меньше він відалений від події, тим краще. Однак якщо особа, що впізнає, схвильована подією, що відбулася, їй перш за все треба дати можливість заспокоїтися. Коло осіб, запрошених для участі в пред'явленні для упізнання, повинно бути ретельно продумано. Поняті не повинні мати відношення до справи, небути знайомими з тим, кого впізнають, оскільки це може викликати сумніви в об'єктивності впізнання. Спеціаліст (психолог, педагог тощо) повинен володіти необхідними знаннями. Особи, що підлягають пред'явленню для упізнання спільно з особою, що перевіряється, повинні бути подібними один до одного. Піготовка завершується створенням на місці пред'явлення для упізнання оптимальних умов сприйняття об'єкта. Обстановка повинна бути такою, щоб той, хто впізнає, зміг уважно оглянути всі пред'явлені йому об'єкти. Як правило, об'єкти пред'являються в місці провадження слідства чи в іншому служебному кабінеті з належним освітленням на момент впізнання. §3. Тактичні прийоми проведення пред'явлення для упізнання Тактичні прийоми пред'явлення для упізнання живих людей (ст. 174 КПК України) та предметів (ст. 175 КПК України) достатньо повно визначені в законі. Однак існують тактичні особливості, які розроблені криміналістикою, зокрема: ♦ запросити всіх учасників (крім впізнаючого), пояснити їм мету та суть впізнання, ознайомити з нормами КПК України;
Тактика упізнання ділянок місцевості, окремих будівель в криміналістичній літературі не висвітлена, хоча ці предмети називають в числі предметів впізнання. Будівлі та ділянки місцевості пред'являються в одному примірнику, оскільки неможливо підібрати схожі об'єкти. Міркування, що сусідні будівлі та ділянки місцевості можуть бути об'єктами, серед яких пред'являється об'єкт пізнання, спірні, а тактика проведення суперечить процесуальним вимогам ст. 174 КПК України. У цих випадках впізнання не відбувається, а проводиться звичайна перевірка події на місці. На думку М.В. Салтевського, коли впізнаючий - свідок проголошує, що може впізнати якусь будівлю чи показати місце, то необхідно проводити перевірку свідчень на місці та відповідно її оформити. жүктеу/скачать 3.33 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|