Савік Шустер
Сергей Соболев. Да, вы…
|
Соболєв
|
Я два слова скажу. Ви знаєте, моя позиція тут залишається незмінною. Олег, ти повинен вибачитися, незалежно від того, як ти відносишся до Яценюка. Я поставив свій підпис за відставку Яценюка, але я вважаю, що такі речі є неприпустимі. Так само, як місяць назад я в цій студії казав, що треба вибачитися перед Кужель, коли ключовий аргумент був пляшка. От із цього все починається. Коли немає прощення і немає вибачення, далі йдуть такі речі. І Савіку, мені здається, сьогоднішня тема, яка заявлена, щоб ми якось не пішли в сторону... Мені здається, рік роботи уряду – нам є що тут обговорити в цій залі, оскільки такої можливості в парламенті не було. Є що обговорити накінець-то по закону про бюджет, проекту його, є що обговорити по Податковому кодексу. Бо я думаю, якщо такі речі не відбудуться зараз, завтра мільйони наших співгромадян будуть кусати собі лікті, коли вони під ніч у Новий рік дізнаються, що виявляється, ключове наповнення бюджету – це буде від казино і гральних автоматів, ключове наповнення бюджету буде від перерозподілу коштів від місцевих бюджетів, яким обіцяли широке самоврядування, до ручного керування цими коштами, коли на місцеві бюджети навісять повністю фінансування освіти, охорони здоров’я, а під це не буде ніякого ресурсу. І це вже очевидно з цього бюджету. Де далі бюджет буде поповнюватися за рахунок того, що село задавлять черговими податками, де малий бізнес отримає замість того податку, який дозволяє сьогодні хоча б розвиватися, загальну систему оподаткування, як для металургійних підприємств, де ми отримаємо в кінцевому варіанті фактично країну, в якій далі будуть процвітати три-п’ять родин тих самих, а далі ключові мільйони громадян будуть залежати від того, чи соизволят сильные мира сего спуститися до їх рівня. От я думаю, це повинна бути тема сьогоднішнього обговорення. А Олегу я порадив зробити те, що треба зробити. Дякую.
|
Савік Шустер
|
Тогда подождите… Подождите. Тогда останьтесь у микрофона.
|
Соболєв
|
Так.
|
Савік Шустер
|
И мы сразу тогда… вот стратегия премьер-министра на 2016-й год: стабилизация цен, повышение социальных стандартов на 12 процентов и обуздание галопирующей инфляции… Нет у нас цитаты премьер-министра?.. (просмотр видео)…
|
Яценюк (запис)
|
На цій трибуні рік тому я відверто вам і чесно сказав: ніхто нікому золоті гори обіцяти не буде. Країна у надзвичайно складній ситуації. Країна була на межі дефолту, країна була на межі банкрутства, країна була без армії, без поліції. Країна була фактично без влади. І ми разом з вами сформували нову українську владу і зробили багато для того, щоби Україна продемонструвала всьому світу і українському народу, що ми здатні боротися і здатні досягати результатів... У поточному році я визнаю про те, що нам не вдалося компенсувати ріст цін підвищенням соціальних стандартів. Це правда. Тому що сьогодні рівень інфляції складає 42 відсотки. Нам вдалося підвищити соціальні стандарти тільки на 13 і 19 відсотків. Але в наступному році ми прогнозуємо, що підняття соціальних стандартів скомпенсує ріст цін і тарифів. Одне з основних завдань 2016-го року – це стабілізація цінової ситуації. Є перші позитивні також зрушення. Тому що в листопаді-місяці рівень інфляції склав усього-навсього 2 відсотки. На противагу галопуючій інфляції протягом поточного року.
|
Савік Шустер
|
И главная причина роста цен, с точки зрения премьер-министра, – это повышение жилищно-коммунальных тарифов. Но я вам скажу, вот что меня впечатляет. И ответа у меня нет. Вот наша аудитория… вот эти люди, на которых вы сейчас смотрите… 6… у 6-ти процентов этих людей не хватает денег на еду. У 43-х процентов хватает на еду, но не хватает на одежду. У 33-х процентов… могут себе купить одежду, могут себе купить еду, но уже холодильник, телевизор – даже речи быть не может. Значит, в принципе, мы говорим, что у нас 82 процента в этой студии людей, которые внутренним рынком практически не пользуются. Вот как ответить на эти вопросы?
|
Соболєв
|
Савіку, ви знаєте, найлегше було б зараз продовжувати цю тему, але я не хочу тут нікому сподобатися. Питання не в тому, в якому стані зараз в умовах реальної війни проживають люди. Питання в іншому: а як зараз проживають ті урядовці, депутати, представники Адміністрації президента, представники силових структур? Оце питання. Бо якщо всі в таких умовах, то всі в таких умовах, ніяких питань немає. Я абсолютно розумію, коли кожен з нас прозоро платить на війну 1.5 відсотки. Я розумію, на що ці гроші йдуть. Але я не розумію, коли я відкриваю декларацію будь-якого міністра і бачу: заробітна плата 100 тисяч на рік, а дивіденди – 2 мільйони, 5 мільйонів, 10 мільйонів. Чому? Ми з моїм колегою в студії сперечалися перед цим на іншій програмі. Тому що ви заплатите майже 43.5 копійок з кожної гривні заробітної плати: відрахування у відповідні фонди. А з дивідендів – знаєте, скільки заплатять ті, хто показують дивіденди 5, 10 мільйонів? 5 копійок. Є різниця? Так хто повинен перший заплатити? І всі наші наполягання в тому числі і в цьому бюджеті – припинити це, бо якщо важко всім, то важко всім. Не може бути цих лазєєк. Ні, виявляється, можуть. Коли малий бізнесмен, сплачуючи єдиний податок, розуміє, що він віддає останнє, і бачить, що в цей же час абсолютно нормально процвітає поруч з ним великий бізнес, який весь розташований в офшорах... Цього хтось не бачить? Хтось не знає, що практично весь великий бізнес на сьогодні сплачує податки не в Україні, а користуючись так званими договорами про уникнення подвійного оподаткування, в який сьогодні в черговий раз, там, пробували внести зміни з Республікою Кіпр, бо виявляється, Кіпр у нас головний інвестор у країні залишається... От хтось цього не знає? Ми вкотре пропонуємо: єдина система сплати податків, незалежно від того, ти сплачуєш в офшорі чи в Україні. Який може бути взагалі договір про уникнення подвійного оподаткування майже з 30-ма країнами, які офіційно Кабінетом Міністрів країни визнані такими, які є офшорними зонами, де сплата податків є від 0 до 7-ми відсотків? Яке може бути уникнення подвійного оподаткування? Ясно, що металургійні гіганти, хімічні гіганти будуть знаходити схеми, як не платити податки. Тому, Савіку, зараз можна розказувати і лити крокодилячі сльози, і казати, що в того на те не вистачає... Важко зараз. Але ж людей не це обурює. Людей обурює інше. Я приведу один лише приклад: моя поїздка на Кіровоградщину. Зустрічаюся... Східний ГОК. Це та робота, яка є сьогодні і найнебезпечніша, і найважча. Це ті, хто на Кіровоградщині добувають уранову руду, яка потім іде на збагачення, яка далі повертається на наші атомні станції. Питаю: «Що у вас зараз відбувається?» А ми в 2009-му році в умовах світової кризи врятували підприємства за рахунок прямого вливання 360-ти мільйонів гривень, які врятували реально ці підприємства. А сьогодні я чую про чергові схеми, як через Казахстан відмивають кошти, і накінець-то це стало предметом розгляду Антикорупційного бюро. Тому що цей бізнес «кришується». Це є, знову ж таки, найстрашніше. Я дуже добре розумію, що на сьогодні діють усі схеми. Ви подивіться останній приклад митниць. Саакашвілі добився одним своїм виступом унікальної речі: усе, немає різних ставок на різних митницях. Виявляється, є. Ніде немає... в Одесі немає, на інших митницях немає... Знаєте, де є? На Київщині, де Київська регіональна митниця знову застосовує ці ж схеми, і всі, хто раніше працював на інших митницях, – їм краще сьогодні платити хабарі... І цей бізнес - знаєте, ким «кришується»? Помічником Насірова Романенком. Це людина, яка під час «Майдану» давала добро на завезення в Україну сльозогінних гранат, зброї, які завозилися через київську митницю. Ця людина далі сидить і далі керує кадрами і всім іншим. І ця людина сьогодні прямо «кришує» київську митницю і дозволяє по різних ставках завозити все. Що робить бізнес? Він не хоче зараз працювати на інших митницях, їм краще платити хабарі і завозити по занижених ставках. Оце от обурює найбільше людей. І таких прикладів можна і далі, і далі продовжувати. Тому ключова проблема не в тому, що відбувається зараз безпосередньо з кожним із нас. Ключова проблема – якщо це є, повинні всі працювати в однакових умовах і жити в однакових умовах. І останнє, Савіку... Можливо, я вже сьогодні і виступати не буду. Тарифи. Я коли сьогодні почув: виявляється, виявляється, що 5 мільйонів сімей українців отримали субсидії, – у мене волосся дибом встає. Ну ми йдемо якраз тими темпами... Ще один квартал – і ми почуємо: 18 мільйонів сімей українців отримали субсидії. 100 відсотків громадян України. Виникає питання: а кому це вигідно? Для кого це зроблено? Казали, для тих, у кого будинки по 1-й тисячі квадратних метрів? Неправда. Була абсолютно нормальна система, по якій... у тебе є споживання газу більше 6-ти тисяч кубів на рік – це є абсолютно великий будинок, за який ти сплачуєш ринкову ціну. І сплачували її, нікуди не могли дітися. У тебе більше 12-ти тисяч споживання – це маєтки величезні – ти сплачуєш потрійну ринкову ціну. Нікуди не могли дітися. А зараз що відбувається? Пенсія – 900, заробітна плата – 2 тисячі 500, а тарифи, які ти повинен сплачувати, – та ясно: скоро всі встануть у чергу і будуть просити оформити субсидію. Ну це ж шлях в нікуди. Невже це не зрозуміло? Тому я вважаю, що сьогодні є декілька питань. Ключове питання – корупція. Це, без сумніву, ключове питання. Друге – економічна стратегія. Бо не може бути в економічній стратегії держави всіх посадити на субсидії. Не може бути в економічній стратегії держави дозволяти платити через офшори – точніше, не платити – податки, а в цей же час вносити законопроект, по якому сільськогосподарські підприємства фактично розвалюються за рахунок нової системи оподаткування. Це ті підприємства, які сьогодні єдині дають приріст у найважчих умовах. Оце є найобурливіше. Усе інше ми переживемо. Усі разом переживемо. Але повинні бути якісь ліхтарі, якісь прапорці, які дозволяють розуміти: важко всім, завтра буде трошки легше, післязавтра ми розуміємо, що далі буде відбуватися. Це є найважливіше. І міжнародні кредити... Без сумніву, країна ніколи ні в яких умовах зараз не проживе без міжнародних кредитів. Але знову ж таки, що в сьогоднішніх умовах таке міжнародний кредит? Це є засіб для того, щоб країна пережила цей рік, наступний рік. З розумінням чого? Як ми виводимо з тіні підприємства, як ми хоча б трошки зменшуємо податки, як ми зменшуємо тиск безпосередніх чиновників на бізнес, на все інше... Це є ключове. А в нас трошки інші пріоритети. У нас пріоритет один: яким чином цей кредит... далі погасити інший кредит? Це шлях в нікуди. Я думаю, що от у цьому і повинна бути наша сьогоднішня розмова. І не лише тут. Вона повинна була бути сьогодні в парламенті, вона буде буквально, я переконаний, через тиждень, коли ми все ж таки будемо розглядати бюджет і податкову систему. І накінець-то нам треба відверто говорити, бо не питання Яценюка, не питання будь-якого міністра, а питання – це стратегія є або вона відсутня. От у цьому є відповідь. Дякую.
|
Савік Шустер
|
Владимир Лановой.
|
Лановий
|
Дякую. Я хотів зробити декілька коментарів: буквально два коментаря – зі слів прем’єр-міністра. На запитання, чому в нас овочі і фрукти підвищилися на 50 процентів, він відповів, як зараз пролунало, що це підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Ну, я думаю, що тут просто неадекватність. По-перше, 50 процентів інфляції – це в першому кварталі. Ніякого тоді підвищення тарифів ще не було. Правильно? А це було друкування грошей, провал курсу і стрімке підвищення цін на поточні потреби громадян. І далі... Тобто, ну, і можна сказати, що людина не володіє питанням, яким чином компенсувати зростання цін. До речі, 13 процентів у вересні-місяці, і ціни зросли з січня по вересень, ніхто нікому нічого не компенсував. Отже, компенсація має бути тоді ж, коли і зростають ціни. Це перше. А друге... Якщо один раз на рік буде компенсація, як у цьому році, у вересні, то зразу підстрибують ціни, як було у вересні, на 3 відсотки. Чому? Тому що поставки товарів не готові до нового попиту. Має бути еластичне підвищення соціальних цих норм, мінімальних заробітних плат, у відповідності зі зростанням цін. І тоді ми можемо говорити про певну компенсацію. Я хотів би, щоб депутати, ну, взяли це на озброєння. Дякую.
|
Ляшко
|
Володимире Тимофійовичу, у бюджеті, який запропоновано, передбачено підвищення заробітних плат і пенсій поквартально впродовж 2016-го року загалом за рік на 12 відсотків. Але давайте зрозуміємо. Сьогодні мінімальна заробітна плата, там, 1 тисяча 300 гривень з гаком, так? Пенсія ще менша. Що таке на 12 відсотків? Це добавили 100 гривень. Уявляєте? За рік добавляють, там, 100-120 гривень до пенсії і до зарплати, але якщо порахувати, наскільки виростуть ціни, наскільки виростуть тарифи... Бо уряд заявляв, що підвищення цін на газ – це ж не остаточне. З 1-го квітня знову збираються підвищувати ці ціни на газ. Сьогодні громадяни отримують газ по ціні 7 тисяч 200 гривень за 1-ну тисячу кубів. Якщо з 1-го квітня знову збираються піднімати ціни на газ, то до якої планки? Скільки той газ має коштувати? Якщо ми сьогодні купуємо газ... середньозважена ціна і з Європи, з Росії газ... середньозважена ціна 250 доларів. Якщо український «Укргазвидобування» «Нафтогазу» продає газ по ціні 1 тисяча 518 гривень за 1-ну тисячу кубів... Да. То я питаю: 7 тисяч 200 – звідки ця ціна? І чому з 1-го квітня знову на 40 відсотків підвищення? Від 7-ми тисяч 200-т 40 відсотків – це до 10-ти тисяч. До 10-ти тисяч гривень за 1-ну тисячу кубів. І коли прем’єр сьогодні каже, що зменшили споживання газу, і мовляв, це дуже добре... Так чого зменшили споживання газу? Бо людям немає чим платити за той газ, перейшли на підножний корм: на кізяки, на дрова, на листя і ще Бог знає на що. От чого зменшили. Так завтра їсти перестануть – і теж скажуть статистику, що почали менше купувати – значить, краще живуть. Тобто я тут хочу продовжити думку Сергія Соболєва. Абсолютно правильно. Ви знаєте, як в одеському анекдоті: коли в дурдомі щось не так, то треба не ліжка переставляти, а міняти пацієнтів. Так само і тут. Тут питання... не прем’єра міняти, прізвище яке його... Яценюк чи якесь інше, не міністрів, а питання стратегії: яка наша стратегія? Нинішній уряд – це стратегія запозичення. Це життя в борг. Сьогодні боргів набрали, а завтра після нас хоч трава не рости. А ми наполягаємо: Радикальна партія, – що... От ви питаєте, які будуть ціни, який буде курс долара... Та все залежить від того, який буде приток валюти в країну, скільки буде створено робочих місць. Якби ці кредити бралися на створення робочих місць, на працевлаштування в першу чергу молоді, на підвищення соціальних стандартів, на підвищення зарплат і пенсій, і через підвищення купівельної спроможності розкрутка, власне, і економіки, то тоді в нас буде стабільний курс гривні. А якщо ми живемо... тільки стабільний курс гривні за рахунок запозичень, якщо в нас золотовалютні резерви за рахунок кредитів Міжнародного Валютного Фонду, якщо в нас залишок на казначейському рахунку майже 50 мільярдів гривень... За рахунок чого? За рахунок узятих кредитів. Да, це рекорд. За останні 12 років найбільший залишок на єдиному казначейському рахунку. Але в мене одне просте питання до прем’єр-міністра. Реформи всі вимірюються, скільки залишок не на казначейському рахунку, а скільки коштів у кишенях громадян. Так от у кишенях громадян коштів немає. І це означає, що ті реформи так звані – насправді це не реформи, а це набирання сьогодні кредитів, щоб завтра їх вирішувала інша влада, інші люди, інші прийдешні покоління. Єдина можливість зупинити цю дорогу... Що пропонує Радикальна партія? Зупинити цю дорогу до дефолту, формування нової коаліції. Ми сьогодні побачили всі в парламенті: коли колега Барна бере за причинне місце... колега Барна: депутат із президентської фракції – бере за причинне місце прем’єр-міністра, це знак усій країні: коаліції в парламенті немає. Я вже не говорю про всі інші знаки. Перестановка уряду – покажіть мені новий уряд. Хто буде новий уряд? Яка його програма? Яке прізвище прем’єр-міністра? Відставити цього – хто буде новий? Тобто ми вважаємо, має бути сформована нова коаліція, має бути новий уряд. І найголовніше – не прізвища, а програма. Ставку треба робити на розвиток власної промисловості в першу чергу, на розвиток власної економіки, на підвищення купівельної спроможності населення через зарплати і пенсії. І коли мені прем’єр-міністр розказує, що ми не повинні підвищувати зарплату і пенсію швидко, бо це розкрутить інфляцію, я бачу, що людина не розуміє нічого в економіці. Бо коли в людей немає зарплат і пенсій, їм немає з чим іти в магазин. Коли в магазині людина не купить нічого, то це означає, що вітчизняні підприємства працюють на склад, і вони зупиняться працювати. Тому єдина можливість розігріти власну економіку, в тому числі і за рахунок зовнішніх запозичень, – це підвищення купівельної спроможності через створення робочих місць, зниження податків, дерегуляція, боротьба з корупцією... І найголовніше – ребята, вы как ни садитесь, а в музыканты не годитесь. Міняти надо цю шайку-лійку.
|
Савік Шустер
|
Андрей Длигач.
|
Длігач
|
Ну, во-первых, очень хорошо, что мы практически говорим об одном и том же сегодня. Действительно, программы экономического роста нет у нынешнего премьер-министра и Кабинета Министров. Нет. Не презентована, не видно. Но видны какие-то намёки бюджета, которые мы в очередной раз видим бюджетом исключительно коррупционным. Подающимся поближе к концу года, бюджет, в котором уже заложены коррупционные составляющие. Чтобы мы понимали, у коррупции есть только несколько источников: регуляция: разрешить, не разрешить, – и государственный бюджет, и заработок на убытках государственных предприятий. Так вот: бюджет на следующий год у нас предлагается к увеличению. Рост там значительный. Большая часть этого роста – это увеличение коррупционной составляющей. Но есть – вот сегодня все это проговорили буквально… есть один прекрасный момент убедиться в том, что Верховная Рада действительно не на словах, а готова показать пример всему общества для движения, модернизации, развития страны. Это называется законопроектом 3357: либеральная налоговая реформа. Налоговая реформа, которая консолидировала и гражданские экспертные силы, и комитет Верховной Рады, и даже президент заявил о поддержке этой налоговой реформы. 3357. Давайте посмотрим на готовность Верховной Рады показать действительно готовность поменять роль Государственной налоговой службы, которая вместо карательного органа, надзирающего за бизнесом, должна стать сервисной службой… Когда мы наконец облегчим жизнь экспортёрам, которые привозят валюту в страну, убрав это постыдное коррупционное… вещь как возврат НДС, превратив его чисто в математическую вещь. Снизив налоговое давление, сделав так, что Украина была бы европейским оффшором, а не мы вынуждены были бы: предприниматели – прятать деньги вне страны. И самое главное, конечно, – это сохранить малый бизнес. Вот это есть чёткое предложение, поддержанное практически всем… Я даже вот скажу: Конгресс украинского бизнеса на позапрошлой неделе принял чёткое решение: 3357. 160 бизнесовых организаций. Сегодня подписан меморандум политических и гражданских сил: «Прозорі закупівлі», «Нова країна», «Відкритий університет Майдану», «Демальянс», «Сила людей» – новые политические силы… Чёткий меморандум: поддержка 3357. Теперь просьба ко всем политическим парламентским партиям поддержать… поддержать требования бизнеса и гражданского общества. Если вы уже новая власть, власть, которая действительно является представителем интересов общества, пожалуйста, продемонстрируйте это. Простейшее действие. Благодарю и надеюсь на вас. Спасибо.
|
Соболєв
|
Два слова буквально прокоментую... Ну, ви знаєте, дійсно, 115 народних депутатів разом з асоціаціями, разом зі спілками є співавторами цього законопроекту, який не побоялася внести голова комітету Южаніна. Бо ви розумієте, який тиск на неї був. Коли з’явилася ця ефемерна структура «202020», яка в кінцевому варіанті виявилася такою, яка повністю ще й піднімає податки для цілих галузей, які сьогодні годують країну. Тому на мій погляд, далі все буде розвиватися дуже просто. Зараз буде або сценарій продавити так званий компромісний варіант, де «202020» замінили на «20201818», не змінюючи практично нічого по суті. На мій погляд, треба діяти абсолютно в інший спосіб. Знову не можна ставити і громадян, і бізнес в умови, коли під Новий рік їм вкидають новий Податковий кодекс, а далі як хочете, так і виживайте. На мій погляд, нічого страшного в країні не відбудеться, якщо буде безпосередня робота над Податковим кодексом і місяць, і два. Це не страшно. Набагато страшніше ухвалити поспіхом те, що сьогодні пропонується урядом як нібито компромісний варіант, де ми в кінці кінців не побачимо ні сільського господарства, ні малий бізнес, і де залишається оподаткування пенсій, неоподаткування дивідендів, де залишиться... а точніше, з’явиться у нас ключова стаття доходів – це гральний бізнес, який скалічив долі тисяч, десятків тисяч молодих людей, які останні гроші виносили, а тепер виявляється, що держава знову хоче на цьому заробляти. Хтось забув, хто сидів у казино в ті часи? Вся чиновницька братія, яка хабарі брала, і їх дітки. Хтось забув, хто в гральних автоматах просаджував пенсії, заробітні плати своїх батьків? Молодь, якій було по 14, 15, 17 років, ті, які потім ні зарплату не несли додому: ті, хто працював... Ми знову хочемо країну в це втягнути? Це свідоме знищення молоді країни, і ми цього ніколи не допустимо. І ті так звані спочатку 0.5 мільярдів, тепер 2.5 мільярдів, які хочуть від легалізації цього бізнесу, – нехай уряд іде на легалізацію в такому випадку наркотиків. Там доходів буде ще більше. Тільки це прямий шлях у гроб, і ми цього не допустимо. Тому я вважаю, що сьогодні є відкрита розмова. Є... і пропозиція відкрита: Податковий кодекс, який розроблений був силами і громадськості, і комітету, і тих представників економічних кіл, які розуміють: країна повинна мати хоч якийсь передих. Бо хто був рушійною силою і революції десять років назад, і зараз? Великі підприємства, які і так не платять податків, а ховаються в офшорах? Ні. Саме мільйони малого бізнесу – от хто є рушійною силою цієї революції. Тільки ті, хто приходить потім на їх плечах, роблять усе можливе, щоб далі цей бізнес знищити. Тому я вважаю, що тут і повинна бути саме така розмова. І друга річ... Ви знаєте, от ми часто говоримо про корупцію у вищих ешелонах влади. Але корупція починається на місцях. І потоки корупційні починають текти вгору. Бо, наприклад, те, що залишається і далі система, коли будь-яке переоформлення землі, будь-яке виділення земельних ділянок відбуваються лише у Києві... Знаєте, скільки зараз тіньова структура отримує від кожного гектара землі? Рік назад було 200 доларів, а зараз 400 доларів за переоформлення будь-якої сдєлкі по землі. Хтось цього не знає? Знають. Знають, як ідуть потоки. Замість того, щоб це передати негайно... Ми кажемо про децентралізацію? Віддайте тим, хто це контролює, на місця. Ні, далі ці потоки рухаються вверх. І ще одна річ... Ви знаєте, ті корумповані зв’язки, які пов’язали місцеві еліти, – ну, на мій погляд, це вже перейшло все. Коли я цими днями читаю не якусь підслухану розмову незаконно, а офіційно кимсь злиті в Інтернет розмови кримінального авторитета, який перший раз відсидів за колективне вбивство, а другий – за здирництво... Я не хочу навіть називати ту партію, яку він очолює зараз. До цього він очолював партію Регіонів. З трьох спроб вгадайте яку. Не хочу це називати. Але коли ця людина телефонні розмови веде з головою СБУ... Вдумайтеся в це: з головою СБУ області. Коли ця людина веде записи, кому скільки вона дала... Отак треба боротися з корупцією. Все – в Інтернет, щоб потім такі справи не були прикриті. І я переконаний, що нові, чесні міліціонери, нові, чесні прокурорські працівники, які приходять з трудом в результаті конкурсів, новий орган Антикорупційна прокуратура дозволять сьогодні в країні поламати не лише корупційні зв’язки нагорі, а поламати ці корупційні зв’язки в низах. І я переконаний, що цей час наступив. І як тільки сяде перший глава адміністрації, перший міністр, то тоді всі зрозуміють: в країні наступив час, коли немає схеми, коли закон ворогам, а тобі все. Я думаю, цей час наступив, бо терпець народу урвався. Дякую.
| |
|
Достарыңызбен бөлісу: |
