Сімферополь. Видавництво

Як хижий птах, не випускав Борецький Петра Конашевича з своїх пазурів і радий був, що Настя поїхала, щоб ніхто і ніщо не заважало йому по-своєму обробляти цю знесилену і знівечену душу. А Сагайдачний мовчав, бо все стало йому байдуже, все стало чуже і далеке-далеке...

Сагайдачний дивився у вікна на гіллясті верби, на гнізда граків, просив присунути ліжко до світла, і сонячне проміння огрівало і ніби кликало його на повітря життєдайним покликом. Але поклик весни не долинав йому до душі: тільки болем стискалось серце, тому що так довго не їде Балика.

І ось якось вранці, ледве розплющивши очі, почув Сагайдачний бренькіт острог і знайомі, бажані кроки. Щось перехопило йому подих, а очі з мукою і надією дивилися у напіврозчинені двері, за якими лікар Шмойлович щось поквапливо й невиразно тлумачив Балиці.
- Добре! Добре! Я розумію, - почувся лункий голос і Богдан Балика ввійшов до спочивальні.

Він примружився - і не одразу побачив у півтемній кімнаті ліжко, а на ньому - схудле, восково-жовте обличчя з запитливо-благаючими очима і болісною всмішкою.

- Що ж ти, батьку? Вже й весна надворі, а ти все вилежуєшся, - говорив Балика і не дивився на хворого, вражений разючою зміною в ньому.

- Що ж він? Король?.. - витиснув Сагайдачний, намагаючись трохи підвестися.

- Лежи! Лежи! - кинувся до нього Балика. - Що ж король... Лікар - чесна людина. До рук передав твого листа ще й від себе чимало додав... Надивився він тут на наше життя... А король - він дійсно... Каже, що гроші нам за похід вже відраховані і лежать у Львові. Цими днями привезе їх пан Обалковський, розрахується з військом.

Балика квапився, розгублено і збентежено. Він не знав, як і що говорити, щоб не розхвилювати Петра Конашевича.

- А тобі відповів король грамотою... І подарунки наказав передати. І булаву... Адже ж ти - перший наш гетьман, що дістав її з королівських рук, наче гетьман коронний. Годі тепер різним голодрабцям роззявляти на тебе пельки... Гетьман - і край.

Кажучи, він розв'язував якісь клунки і безладно і швидко кидав, не дивлячись на Caгайдачного:

- Ось вона, твоя булава... З щирого золота... Скарб... Каміння яке: зорі небесні... А ось, у торбинці, золото: чотири тисячі флоринів нам, старшині, а три тисячі талерів - особисто тобі. Бачиш, як шанує тебе король?! А отут скринька з королівською грамотою. А ось ще тобі цяцька, щоб швидше видужав: щирозолотий конак з образом самого короля, а навколо діаманти, а з того боку - смарагди та якесь червоне каміння, от забув, як його. Просто як кров. А стрічка яка!.. А ось тобі ще на шию ланцюжок золотий, як у воєводи Замойського. Що, не чекав таких подарунків? Адже ж обіцяв він тобі милості вдесятеро... Ну й не збрехав.

Балика метушився, сипав словами, як снігом в негоду. А Сагайдачний мовчав, і бліда, радісна всмішка ледве помітно торкнула його вуста. А Балика клав на ліжко торбинку з грошима, простягав йому булаву. Сагайдачний взяв її і враз упустив на ковдру. Тихенько пестив він її пучками і все шукав очима Баличиних очей. А Балика совав йому в руки важкий золотий ланцюжок і наче десь поспішав.

І ця розгублена метушливість раптом відбилася на обличчі хворого невиразною тривогою.

- Ну, а старшині що, козакам?

- Та... якось воно вже буде, - розгубився Балика. І почав розгортати королівську грамоту з великою сургучною печаткою на крученому шовковому шнурку.

- А владикам?.. Нобілітація? - настирливо перепитував хворий...

- Та кажу ж тобі... Якщо тобі стільки надіслано, щось перепаде і нам усім... Ось приїде той Обалковський... Побачимо.

Але Сагайдачний не слухав. Льодова рука стукала вже серце нестерпним болем... Він зібрав усі сили, напружився у шаленому пориві, спустив ноги з ліжка і став на весь зріст, жахливий худорлявістю і божевільними від напруги очима, і довгим патлатим волоссям, і бородою.

- Що... Н...нам всім? Війсь...ку? З реєстром?.. С...старшині? - хитнувся він до Балики і вчепився в нього довгими пазуристими пальцями.

Він трусив Балику з останньої сили, зазирав йому в очі і, напосідаючи, вже розумів, передчував жахливу правду.

- Та кажу ж, якось воно ще буде... - з розпачем белькотів Балика.

- З війсь...ком, З реєс...тром?

Болісна всмішка скривила обличчя Балики. Очі його нарешті зустрілися з очима Петра Конашевича, і, неспроможний брехати, він з мукою вигукнув, забувши застереження Ле-Куртьє і Шмойловича.

- Та хай йому трясця, падлюці! Знов буде комісія на козаків... Був він собакою, шляхетський король, і залишився...

Сагайдачний, ще мить постояв, дивлячись йому в очі, наче всмоктував у себе смертельну отруту, потім враз обважнів і зсунувся на долівку, заплутавшись рукою в золотому ланцюжку короля.

- Лікаря! - розпачливо крикнув Балика.

І сам вже бачив, що не потрібні тут лікарі...

...........................................................................

Вночі десь далеко-далеко, за гирлом Почайни, лунко, як постріл, луснула дніпрова крига. Згодом долинув з-за Чортория такий же звук, притамований далечінню. Потім - третій, четвертий. І з хрустом і шарудінням посунула крига на південь. Незліченними білими зграями йшли вони, і не було кінця-краю їх струмінню. Кришталево мінилися льодини проти місяця, кружляли, напливали і лізли одна на одну, наче білі ведмеді в любовній грі, перекидалися, на мить спінивши темнi хвилі, і кружляли у вирі, щоб рушити далі і зникнути десь на обрії за піскуватими косами або за стрімким рогом правого берега.

І високо-високо, в лускатих срібних хмаринках, лунко перегукувалися журавлі, дикі качки і чорногузи, потужно і швидко мчали на північ, назустріч кризі і вітрові.

Бриніла, співала весна на узгір'ях струмками, бентежила нетрі лісів, розбуркувала рудих кошлатих ведмедів, кротів, кажанів і борсуків, тяглася до неба зеленими стрілками паростків, кликала до життя, до боротьби, - до коxaння.

І, вийшовши з теплої хати, чухав селянин кошлаті груди, дихав воложним пахом землі, бруньок і торішнього листя, відчував, як бентежно і буйно калатає серце в грудях і кличе його в Дике Поле, на Січ, на уходи, на волю, на боротьбу за визволення.

І слідом за останньою кригою рушили на Січ хлопи і підсусідки, вільні будники, рубачі й копачі, броварники і гамарники, смолярі і залізняки, рудники і шевці, мечники і панцерники - здобувати собі волю і право вогнем, залізом, кров'ю і молодим, непереможним завзяттям.
1930-1935 рр. Київ.

ПРИМІТКИ
1 Хаджі-Дере - турецька фортеційка на Дністровому лимані - нині Овідіополь.

2 Ак-Кермен (біла фортеця) - нині Аккерман. Місто в Молдавії на Дністровому лимані.

3 Сюбхе - нанизані на нитку кульки з бурштину або перламутру, корала і навіть дерев'яні. Вони правили за рахівницю або за чотки.

4 Сандал - легкий турецький швидкохідний вітрильник - корабель військового типу.

5 Кизи Кермен - турецька фортеця, нині Берислав.

6 Шафар - скарбник, той, що приймав податки або гроші.

7 Шайтан (татар., турецьк.) - чорт.

8 «Слободи» - тимчасова воля, яку обіцяли пани переселенцям, що осідали на їх грунтах, з умовою, щоб за користування землею переселенці тричі на рік відбували шестиденну толоку - обробляли панські лани.

9 Почти (від слова. «почет») - військові загони, що їх тримали магнати для захисту своїх замків.

10 Староство - державний маєток, який уряд давав урядовцям замість утримання.

11 Крулевщизна - маєток, що належав особисто королеві.

12 Возний - урядовець при суді, судовий свідок і виконавець.

13 Рочки - сесія земського суду. Рочки відбувалися тричі на рік.

14 Убальдіні - відомий краківський банкір-італієць.

15 Акче та парички - дрібні мідні монети.

16 Mуедзин - духовна особа, що закликає з мінарета мусульман на молитву.

17 Азан - заклик до молитви.

18 Беглер-бей - султанський намісник, трибунчужний баша.

19 Наргіле, або кальян - апарат для куріння.

20 Сераль, або гарем - жіноча половина палацу.

21 Євнух - вихолощений наглядач за султанськими або башівськими жінками.

22 Фередже - білий серпанок з прорізом для очей, що тоді носили татарки, виходячи з дому.

23 Іджіар - декоративний вишиваний або гаптований золотом і сріблом рушник.

24 Аджем-оглани - хлопчики, взяті у батьків і призначені в яничари.

25 Бей - великий татарський феодал.

26 Бешмет - жіноча cyкня з вузькими довгими рукавами.

27 Спагі - турецька кіннота.

28 Яничари - турецька піхота. Військо привілейоване, на зразок гвардії. Комплектувалося з аджем-огланів.

29 Гяури - так татари і турки називали християн.

30 Блискучий Поріг - султанський палац. Цей вираз виник ще за кочової доби, коли султани і хани не мали палаців, а їх намети й кантари (двоколісні фургони) відрізнялися від інших тільки розміром, оздобами і високим та блискучим порогом. Згодом назва залишилася, втративши свій первісний зміст.

31 Кара-татари - татарські селяни.

32 Мурзаки, або мурзи - дрібні феодали, що діставали землю від хана або від беїв як платню за службу.

33 Шаріат - система мусульманського права.

34 Улеми - інтелігенція, вчені.

35 Мулла - мусульманський піп.

36 Вакуф - духовний маєток, землеволодіння, подароване мечеті або комусь з мусульманського духовенства.

37 Коран - збірка провіщань і наказів Магомета. Зібрали і відредагували коран учні Магомета після його смерті.

38 Флорин - золота монета, карбована у Флоренції.

39 Каравела - торговельний однопалубний вітрильник.

40 Біюк-Джама - головна каффська мечеть.

41 Нахип - особа, що стояла на чолі всіх цехів міста.

42 Капудан-баша - командувач військового флоту Туреччини.

43 Чатир-Даг - одна з найбільших гір кримського гірського кряжа.

44 Подаю справжню татарську казку-легенду про походження Ведмідь-гори в Гурзуфі.

45 Ляхистан - Польща.

46 Харач - данина.

47 Інквізитор - суддя і слідчий інквізиції, тобто духовного католицького суду, що розглядав справи ухилу від догми. Цей суд уславився своєю жорстокістю, катівнями, жахливими в'язницями і стратами.

48 Нишпорний час - присмерки, коли припиняли судові справи і закінчували в суді роботу. У ХVІ сторіччі суди ніколи не працювали при штучному освітленні.

49 Земський суд - суд, що розглядав виключно цивільні справи між шляхтичами.

50 Протестація - запис, вписаний до судових книг, де докладно зазначається порушення прав або закону. Запис мав подвійну мету: по-перше - це заява до суду з проханням притягти винуватця до права; по-друге - це оголошення незаконних або ганебних вчинків, щоб знеславити злочинця в очах суспільства.

51 Схизматик - тут: православний.

52 Лотри - розбійники (від латинського latro).

53 Венгржин - угорське вино.

54 Ванчос - тонкі вистругані дошки для теслярських робіт.

55 Прокуратор - адвокат, знавець законів.

56 Агарлик - платня, яку наречений сплачує батькам засватаної дівчини (рештки шлюбу-купівлі жінки).

57 Тарджі-кадим - весільна кравчиха, шиє весільне вбрання багатим дівчатам, а бідним тільки кроїть його.

58 Сагдич - весільна бояриня. Вона приймає від імені нареченого посаг нареченої, перевозить його в житло нового подружжя і пильнує під час весільного обряду.

59 Саз - мандоліна; кімане - скрипка; тулуб-зурна - інструмент з бурдюка та дудок.

60 Шербет - солодке питво з лимонів або інших фруктів.

61 Векіль - старший дружка, що підписував шлюбний контракт від імені нареченого.

62 Кумис - перешумоване кобиляче молоко; катиш - питво з кислого овечого молока з водою.

63 Дувак - щось схоже на башлик з червоної вовняної тканини.

64 Каді - суддя.

65 Срібний пояс - підперізування нареченої срібним поясом було не тільки останнім моментом в одяганні, але мало значно глибший зміст: це, так би мовити, надавало нареченій прав і обов'язків одруженої жінки, майбутньої матері родини. Взагалі, підперізування у мусульман було дуже поширене: султана, наприклад, не коронували, а оперізували мечем предків в мечеті Еюба, отже, й у весільному ритуалі підперізування визначало вінчання.

66 Дувазари - вишивані завіси, прикріплені до довгої жердини. Два носії несли їх, поклавши кінці жердини собі на плечі так, щоб дувазар спускався аж до землі.

67 Куєв-баші - товариші нареченого, його дружки.

68 Селямлик - чоловіча половина будинку.

69 Меддах - оповідач.

70 Джаним - серденько, любонько - пестливе звертання, з яким вдаються однаково до чоловіка і до жінки.

71 Дервіш - мусульманський чернець.

72 Харасан - перська провінція, відома виробництвом килимів.

73 Хадж - так звали мусульман, які ходили до Мекки на прощу. Сеїд - нащадок Магомета. Сеїди мали багато привілеїв, їх звільняли від податків, давали їм землю тощо.

74 Зям-Зям - джерело в Мецці, водою якого торгували хаджі. Її вважали за «святу» і за «цілющу».

75 Хан - готель.

76 Кафеджі - хазяїн кав'ярні.

77 Медресе - вища мусульманська школа.

78 Такіє - монастир дервішів і центр об'єднання ремісницьких цехів, братства даного міста. Мусульманські цехи були зв'язані суворим статутом, на зразок чернечого, і підлягали своєму такіє. На чолі такіе стояв нахип. Такіє мало власну мечеть.

79 Зикр - релігійний обряд у дервішів; зикири - учасники цього обряду.

80 Тарик - уривок з корана.

81 Кибла - ніша в стіні мечеті, зроблена в тому напрямі, де знаходиться Мекка.

82 Мешти - напівчеревики.

83 Хаджі-Герай - ханував в ХІV сторіччі.

84 Ак-Мечеть - стара назва Сімферополя.

85 Кааба - чорний камінь-метеорит. Йому поклоняються мусульмани в Мецці, як великій святині.

88 Тюрбе - надгробна капличка з півсферичним куполом.

87 Сура - вірш з корана.

88 Гурії - безсмертні прекрасні жінки, які, за мусульманськими уявленнями, живуть в раю для розваги праведників.

89 Радці - члени міської ради. Рада комплектувалась з крамарів та патриціїв. Міські ради були тільки в тих містах, де, як у Києві, було так зване магдебурзьке право.

90 Лавники - міські міщанські судді, що розглядали карні і цивільні справи.

91 Магдебурзьке право - (від назви німецького міста Магдебург) - закон і статут, за яким існували і діяли органи міського самоврядування м. Магдебурга. У Польщі і на Україні магдебурзьке право було поширене з ХІІІ сторіччя на велику кількість міст, але одні міста мали повне магдебурзьке право, а інші лише частину його. Магдебурзьке право відповідало інтересам торговельного капіталу і в литовсько-українських умовах стало засобом для жменьки багатіїв з міської грошової аристократії тримати все місто під своїм чоботом, бо керували містом тоді міські ради з патриціїв.

92 Магістрат - органи міського самоврядування, тобто міська рада, лавницький (купецько-міщанський) суд і гмінна ізба, або рада сорока мужів (20 купців і 20 ремісннків з регентом на чолі). Всі ці колегії себе поповнювали, коли хтось із їх складу помирав або виїжджав з міста. Міська рада була суто аристократична. Гмінна ізба - демократичніша, але діяльність гмінної ізби - невиразна і бліда.

93 Війт - голова міського самоуправління.

94 Стація - військовий постій, коли жовнірів або ще якесь військо розташовували жити по приватних будинках.

95 Розруб - розкладка суми податку, накладеної на мешканців міста або якоїсь місцевості.

96 Уходи - сезонні літні стани мисливців і рибалок, де полювали на дикого звіра, птахів і ловили рибу від весни до перших морозів.

97 Кагали - утворив польський уряд. Це був орган, який розкладав на єврейське населення міст і містечок державні податки, сам стягував їх і зібрані гроші сплачував державі.

98 Шпильковий податок - податок, який накладали на євреїв.

99 Козубалець - податок, що сплачували євреї, проїжджаючи повз костьоли або католицькі школи.

100 Нунцій - посол римського папи.

101 Ралець - подарунок воєводі або старості в день якогось свята або на іменини.

102 Дидасколи (грецьк.) - учителі православної братської школи.

103 Підкоморій - суддя, що розглядав виключно справи про землю і розмежування її.

104 Буонаротті - Мікеланджело Буонаротті, славетний італійський скульптор доби Відродження.

105 Данте Алігієрі (1265-1321) - славетний поет Італії, автор «Божественної комедії».

106 Центуріон - сотник.

107 Франческо Петрарка (1304-1374) - відомий італійський поет автор численних сонетів. Сонет - форма вірша: складається з 14 рядків п'ятистопного ямба, причому перші 8 рядків об'єднуються однією парою рим, а інші 6 рядків двома або трьома римами.

108 Гвінічеллі (1246-1276) - відомий італійський поет-лірик.

109 Фідій (490-432 рр. до нашої ери) - славетний старогрецький скульптор.

110 Характерники - так називали чаклунів, що начебто вміють заговорювати зброю так, що не бере її ані шабля, ані стріла. За уявленням старих людей тих часів, чимало було характерників поміж запорожцями.

111 Талмуд - система середньовічної рабинської науки - етика, теософія, поезія, екзегетика, природознавство, математика та медицина.

112 Хазак - виключне право на якусь посесію, яке надавали кагали своїм людям за певний хабар.

113 Херем - прокляття, коли людину позбавляють всіх прав.

114 Хедер - початкова єврейська школа.

115 Яса -салют.

116 Баранячі лопатки - часто уживалися на Сході, щоб писати і малювати на них.

117 Фальконети - легкі гармати, якими озброювали козацькі чайки. Гаківниці - зброя типу великого мушкета.

118 Аллах екбер - великий бог.

119 Пріор - ігумен.

120 Францисканці - католицькі монахи ордену св. Франциска.

121 Прелати - католицьке духовенство вищого рангу.

122 Іліон - тобто Троя, старогрецьке місто на березі Дарданельської протоки, оспіване Гомером у поемі «Іліада».

123 Ахейці - старогрецьке плем'я, що здобуло Трою після довгої облоги і спалило її.

124 Кардинал - титул католицького архібіскупа. Рада кардиналів обирає римського папу.

125 Булла - звернення римського папи до всіх католиків.

126 Інквізиція - духовний суд католицької церкви в справах ухилів від релігійної догми, - суд надзвичайно жорстокий. Обвинувачених після жахливих мук примушували підписувати протоколи, де вони стверджували свою провину. Тоді їх засуджували на «милосердну смерть без пролиття крові», тобто на вогнище. Кара відбувалася прилюдно, в свято, на площі, після меси і звалася аутодафе, тобто акт віри. Смертний вирок супроводився конфіскацією майна стратенця, і таким чином від кількості вироків залежали прибутки інквізиції. А люди багаті, обвинувачені в єресі, щоб урятувати собі життя, часто віддавали нібито добровільно все своє майно інквізиції. На початку ХVІІ сторіччя по всій Європі панувала католицька реакція, скерована проти різних реформістів. Інквізиція винищувала цілі провінції, її ім'я лякало людей, як примара загибелі.

127 Шах - перський Абас Великий саме воював з Туреччиною і почав перемови з козаками про спільні дії проти Стамбула.

128 Кондотьєри - загони найманих військ.

129 Публій Вергілій Марон - славетний староримський поет.

130 Рибалта - мандрівний школяр, що заробляє читанням псалтиря над мерцем, співанням духовних віршів або навчаючи грамоти дітей. Слово походить від італійського слова ribaldi.

131 Капщизна - податок за право шинкування.

132 Литовський статут - кодекс законів, за яким тоді судили людей за кримінальні вчинки, а також розглядали цивільні справи.

133 Капітула - від латинського слова саріt - голівка, керівна група в монастирі.

134 Тафа - великий рибальський і вантажний човен.

135 Фарсах - приблизно 4 кілометри.

136 Осадчий - людина, що зманювала кріпаків від панів на «слободи» і допомагала їм «викотитися», тобто втекти.

137 Кляштор - католицький монастир.

138 Ріон - річка в Закавказзі, що впадає в Чорне море.

139 Евксинський Понт - грецька назва Чорного моря. Корсари - морські розбійники.

140 Аргати - наймити.

141 Баша - генерал турецького війська.

142 Соймик - з'їзд шляхти окремого воєводства, де обирають депутатів (послів) на Вальний сойм або затверджують ті закони, що ухвалено на соймі в Варшаві, або просто розв'язують місцеві справи і обирають депутатів даного воєводства.

143 Коляда - назва стародавнього язичеського свята.

144 Ясир - військові полонені, яких вважали за повну власність того воїна або того війська, що захоплювали їх у полон.

145 Ханум - пані, жінка. Козаки не знали, що це слово більше уживається, коли звертаються до мурзачок, і кожну татарську жінку звали ханум.

146 Ага - офіцер турецького регулярного війська, а взагалі пан, старшина.

147 Інчалла - хай буде воля аллахова.

148 Ком'яги - вантажні баржі на річках.

149 Бурдюг - землянки, де зимували бідні самотні козаки.

150 Демодок - співець, що оспівував подвиги ахейців у троянській війні.

151 Царгород - Стамбул.

152 Румелія - турецька провінція на південь від Дунаю. Вілайєт - губернаторство.

153 Слово «диван» має кілька значень: по-перше - це найвищий суд в Туреччині, по-друге - особиста рада султана, по-третє - збірник ліричних вipшів, нарешті - канапа з подушками.

154 Севр - місто у Франції, біля Парижа, відоме своїми фарфоровими фабриками.

155 Баніція - судовий вирок, за яким засуджений вважався поза законом.

156 Оршад - питво з солодкого мигдалю.

157 Сакс - саксонський фарфор. Севр і сакс - найкращі і найкоштовніші сорти фарфору.

158 Гекзаметр - старогрецький вірш, де кожний рядок мав шість дактилічних стоп. Гекзаметрами здебільшого писали великі епічні поеми.

159 Клепсидри - водяний або пісковий годинник.

160 Преторіанці - особиста гвардія римських імператорів.

161 Інфлянтський похід - відбувся року 1609.

162 Фільварок - за старих часів так звалося шляхетське господарство, засноване на кріпацькій праці.

163 Ярлик - ханська грамота, що мала силу тільки за життя того хана, що її видав.

164 Нобілітація - визнання певної особи за шляхтича, про що видавали такій особі королівську грамоту.

165 Лежі та приставства - квартири та харчування.

166 Делія - верхній панський одяг, оздоблений хутром.

167 Оказування - військовий огляд.

168 Подаю цитату з козацького реверсалу і листування Жолкевського з королем, скоротивши і модернізувавши тексти з мовного боку.

169 Лісовчики - загони польських козаків.

170 Йок - ні (турецьк.).

171 Сеймени - ханські татарські стрільці.

172 Адат - закон, що забороняє жінці відкривати обличчя перед чоловіками і взагалі регулює побутові питання.

173 Артеміда - старогрецька богиня дівоцтва і місяця.

174 Анатолі-Гісар - форт на малоазійському березі біля входу до Боспору; Румелі-Гісар - форт на європейському березі навпроти Анатолійського форту.

175 Байрам - головне мусульманське свято.

176 Каїджі - човняр.

177 Амфора - велика грецька ваза на вино, олію тощо.

178 Доба Перікла і Фідія - епоха розвитку старогрецького мистецтва і культури. Перікл - афінський демократ 490-429 рр. до нашої ери.

179 Мушарабії - кам'яні або дерев'яні грати у вікнах гарему.

180 Ракі - турецька горілка.

181 Кудуми - маленькі, плоскі барабани на ніжках. Два кудуми ставили поруч і били в них паличками.

182 «Оперезався мечем предків в мечеті Еюба», тобто почав султанувати.

183 Одалика - дівчина, призначена в наложниці падишаха; султана - дружина або кровна родичка падишаха.

184 Гільсизи - інакше німі раби, що стояли на варті біля залу засідань - дивану. Вони були або дійсно німі, або з вирізаними язиками, або просто люди, яким було заборонено говорити, щоб не виказати державної таємниці. Навіть між собою вони мусили порозуміватися на мигах, наче глухонімі.