2 0 0 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
влення смислу. Мова зовсім не йде ні про
розширене відношення окремого суб'єкта чи
групи до власного простору, щось подібне до
вимальовується при протиставленні зобов'язань, які
накладає сучасне суспільство, та зображення природи і
тварин як дикого стану, як свободи "задовольняти всі
свої потреби", а сьогодні "виконувати всі свої бажан
ня", - адже сьогоднішній русоїзм обрав за принцип
форми невизначеність імпульсу, блукання бажання і
номадизм безконечності. - але це та сама містика ви
вільнених, не закодованих сил, які не мають іншої ме
ти, окрім власного виверження.
Тож вільна, незаймана природа, природа без меж і
території, де кожен блукає, як йому заманеться, ніколи
не існувала, хіба що в уявному, що належить до до
мінуючого порядку і еквівалентним дзеркалом якого
воно є. Ми проектуємо як ідеальну дикість (природа,
бажання, тваринне начало, укорінення...) саме ту схе
му детериторіалізації, яка є притаманною для еконо
мічної системи і капіталу. Свободу ніде не можна зна
йти, окрім як у капіталі, саме він створив її, саме він
працює над її поглибленням. Відтак існує чіткий зв'я
зок між суспільним законодавством (урбаністичним,
промисловим, репресивним тощо), яке охороняє вар
тість, та уявною дикістю, яку йому протиставляють: і
Достарыңызбен бөлісу: 
