те, й інше '"позбавлене території", і одне за образом
іншого. Утім, радикальність '"бажання", це помітно в
сучасних теоріях, зростає тією самою мірою, що й
культурна абстракція, і аж ніяк не як антагоністичне
явище, а абсолютно в тому самому русі, русі тієї самої
форми, яка стає все більш декодованою, більш нецент-
рованою, більш ""вільною" і охоплює водночас і наше
реальне, і наше уявне. Природа, свобода, бажання то
що навіть не виражають мрії, яка була б протилежною
капіталу, вони безпосередньо відображають прогрес чи
спустошення цієї культури, вони навіть випереджають
її, адже вони мріють про повну детериторіалізацію там,
де система передбачає її лише частковою: вимога "сво
боди" - це завжди тільки вимога мати можливість ру
хатися далі за систему, однак у тому самому напрямку.
Ні тварини, ні дикуни не знайомі з "природою" у
нашому значенні: їм відомі лише окреслені межами і
позначені території, території як непроторені прос
тори, на яких панує принцип відповідності.
Тварини: територія і метаморфози
201
органічного права на приватну власність з
боку індивіда, клану чи виду, •— саме таким є
фантазм психології та соціології, розширеної
до меж загальної екології, — ні про цей рі
зновид життєвої функції, екологічного ковпа
ка, в якому у спрощеному вигляді подано
всю систему потреб
3
. Територія — це й не
простір, у тому значенні свободи і привла
снення, яке цей термін несе для нас. Ні ін
стинкт, ні потреба, ні структура (хай навіть
"культурна" і "поведінкова"), поняття тери
торії певним чином протиставляється також
поняттю несвідомого. Несвідоме — це "захо
вана", погамована і безконечно розгалужена
структура. Територія відкрита і окреслена.
Несвідоме — це місце безконечного повто
рення погамувань та фантазмів суб'єкта. Те-
Достарыңызбен бөлісу: |
