Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
0 8 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Залишок 2 0 9
| 2 0 8 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
шків, а ситуацією нестійкості будь-якої стру ктури, будь-якого протиставлення, котра призводить до того, що вже немає навіть залишку, з тієї причини, що він повсюди і що, граючись межею, він самознищується як та кий. Нічого не залишається не тоді, коли все за брано, а тоді, коли речі перебувають у непе рервній реверсії і навіть додавання більше не має сенсу. Народження залишкове, якщо його симво лічно не повторено в ініціації. Смерть залишкова, якщо її розв'язок не знайдено в жалобі, під час колективного свя та жалоби. Вартість залишкова, якщо її не поглинено і не розсіяно в циклі обмінів. Сексуальність залишкова, коли вона стає виробництвом сексуальних стосунків. Саме соціальне залишкове, коли воно стає виробництвом "соціальних відносин". Усе реальне залишкове, а все те, що залишкове, приречене на те, щоб безконечно повторюватися у фантазмі. Будь-яке накопичення є лише залишком і накопиченням залишку, в тому значенні, що воно є розривом альянсу і компенсує в ліній ній безконечності накопичення і розрахунку, в лінійній безконечності виробництва, енергії та вартості те, що раніше здійснювалося в циклі єднання. Тож те, що проходить цикл, здійснюється повністю, тоді як у вимірі без конечності все те, що перебуває за межею безконечного, за межею вічності (цього резе рву часу, що, як і будь-який резерв, також є розривом альянсу), все це не що інше, як за лишок. Накопичення є тільки залишком, і приду шення є тільки його оберненою симетрич- Залишок 2 0 9 ною формою. Щодо резерву придушених афектів і відображень, то саме на ньому базу ється наш новий альянс. Однак, коли все придушено, то вже ніщо не придушене. Ми не так вже й далеко від ці єї абсолютної точки придушення, в якій резе рви самі починають руйнуватися, де валяться запаси фантазмів. Усе уявне, пов'язане з за пасами, енергією та тим, що від них лишаєть ся, виникає у нас завдяки придушенню. Коли останнє досягне точки критичного насичен ня, в якій його очевидність набуває протиле жного спрямування, тоді нічого не потрібно буде робити з енергією — ні вивільняти, ні витрачати, ні економити, ні виробляти: саме поняття енергії зникне саме по собі. Сьогодні залишок, енергоресурси, що за лишаються у нас, відтворення та консерва цію залишків перетворено на ключову про блему людства. Як така, вона не має розв'я зку. Будь-яка нова енергія, вивільнена чи ви трачена, утворюватиме новий залишок. Будь-яке бажання, будь-який вияв енергії лі бідо викликатиме нове придушення. Що ж тут дивного, адже сама енергія уявляється лише в русі, який накопичує її та звільняє, який придушує та "виробляє" її, тобто через фігуру залишку та його копії? Аби викорінити поняття енергії, необхідно довести її споживання до безглуздого. Аби викорінити поняття придушення, необхідно довести його до максимального. Коли остан ній літр енергії буде спожито (останнім еко логом), коли останнього тубільця буде про аналізовано (останнім етнологом), коли ос танній товар буде вироблено останнім "тру довим ресурсом", який лишатиметься, коли останній фантазм буде витлумачено останнім аналітиком, коли все буде вивільнено та спо- жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|