40 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
що, можливо, відповідає істині, це не міняє
нічого в нашій історії: шал лівих, спрямова
ний на те, щоб розкрити за цим змову пра
вих, піднімає хибну проблему — функцію за
вдання смерті чи проголошення пророцтва
тощо проти влади ще з часів первісних су
спільств завжди здійснювали недоумкуваті,
божевільні або невротики, які не стають від
цього меншою мірою носіями соціальної фу
нкції, що так само фундаментальна, як і соці
альна функція президентів), виявився, однак,
ритуально покараним на смерть через Воте
рґейт. Вотерґейт — це ще й засіб для риту
ального вбивства влади (американська інсти
туція президентства набагато захопливіша в
цьому плані за європейські: вона затримує
навколо себе все насильство, всі мінливості
первісної влади, дикунських обрядів). Але
імпічмент вже не є вбивством: він здійсню
ється за конституцією. Ніксон усе-таки дося
гнув мети, про яку мріє будь-яка влада:
сприйматися досить-таки серйозно, станови
ти для групи досить смертельну небезпеку,
щоб одного дня тебе змістили, викрили й лі
квідували. Форд навіть не отримує такого
шансу: симулякр уже мертвої влади, він мо
же лише накопичувати проти себе знаки ре
версії через вбивство — насправді його без
силля надає йому імунітет, і це доводить йо
го до сказу.
На противагу первісному обряду, який пе
редбачає офіційну й жертовну смерть короля
(король або вождь — ніщо без обіцянки своєї
смерті), сучасне політичне уявне рухається
дедалі глибше у напрямку до того, щоб від
строчувати, якомога довше приховувати
смерть глави держави. Ця нав'язлива ідея по
силилася, відколи розпочалася ера революцій
та харизматичних лідерів: Гітлер, Франко,
Мао, не маючи "законних" спадкоємців, зму-
Прецесія симулякрів
41
шені були на невизначений час пережити са
мих себе — народний міф не хоче вірити в
їхню смерть. Так уже було з фараонами: фа
раони, що змінювали один одного, втілювали
завжди одну й ту саму особу.
Усе відбувається так, ніби Мао або Франко
вже вмирали багато разів, а на зміну їм при
ходили їхні двійники. З політичної точки зо
ру, абсолютно нічого не міняється від того,
що глава держави буде тим самим або ін
шим, аби лиш вони були подібними один до
одного. У будь-якому разі, вже довгий час
Достарыңызбен бөлісу: |