Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри



Pdf көрінісі
бет26/140
Дата26.05.2024
өлшемі1.67 Mb.
#501876
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   140
Symuliakry i symuliatsiia

44 
Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ 
Кінець паноптичного 
Саме з цією ідеологією пережитого, ексгу­
мованого, реального, в його основній баналь­
ності, в його радикальній автентичності, по­
части пов'язаний американський експери­
мент "реального телебачення" ("телебачен-
ня-істини"), проведений в 1971 р. із сім'єю 
Лаудів: сім міслців безперервного знімання, 
триста годин прямих зйомок, без будь-якого 
сценарію, одіссея однієї сім'ї, її драми, її ра­
дощі, несподівані повороти, нон-стоп — ко­
ротше кажучи, "вихідний" історичний доку­
мент і "найбільше досягнення телебачення, 
яке можна порівняти, в масштабі нашої буде­
нщини, з фільмом про висадку на Місяць". 
Справа ускладнюється тим, що ця сім'я роз­
падається під час зйомок: вибухнула криза, 
Лауди розлучилися і таке інше. Звідси боро­
тьба думок, яку неможливо розв'язати: чи 
відповідає за це телебачення? Як могли б пі­
ти справи, якби там не було телебачення? 
Більш цікавим є фантазм, якби Лаудів зні­
мали так, ніби там не було телебачення. Трі­
умф режисера полягав би в тому, щоб сказа­
ти: "Вони жили так, ніби нас там не було". 
Абсурдне, парадоксальне формулювання — 
не істинне і не хибне: утопічне. "Так, ніби 
нас там не було" дорівнювало б "так, ніби ви 
там були". Саме ця утопія, цей парадокс за­
чарував двадцять мільйонів телеглядачів, і 
значно більшою мірою, ніж "збочене" задо­
волення від втручання в приватне життя. У 
цьому "реальному" експерименті не йдеться 
ні про таємницю, ні про збочення, але про та­
ке собі тремтіння реального або про певну 
естетику гіперреального, тремтіння від запа­
морочливої й підлаштованої точності, тре­
мтіння від віддалення й збільшення водно-
Преиесія симулякрів 
45 
час від викривлення масштабу, від надмірної 
прозорості. Насолода від надмірного смислу, 
коли планка знаку опускається нижче від лі­
нії звичайного занурення смислу: при фікса­
ції на плівку незначне стає предметом захо­
плення. Ми бачимо в ньому реальне, яким 
воно ніколи не було (але "так, ніби ви там бу­
ли"), — позбавленим відстані, яка надає про­
сторові перспективності, а нашому погля­
д у — глибини (але "більш справжнім, ніж 
природа"). Насолода від мікроскопічної си­
муляції, яка перетворює реальне на гіперре-
альне. (Десь так, як це відбувається в порно, 
непереборний потяг до якого більш метафі­
зичний, ніж сексуальний.) 
Утім, ця сім'я вже була гіперреальною за 
самим своїм вибором: ідеальна типова аме­
риканська сім'я, помешкання в Каліфорнії, 
три гаражі, п'ятеро дітей, зручний суспіль­
ний та професійний статус, декоративна дру-
жина-домогосподарка, рівень життя вищий 
від середнього. Деякою мірою саме ця стати­
стична досконалість і прирікає її на смерть. 
Ідеальна героїня американського способу 
життя, вона обирається, як і в античних жер­
твоприносинах, для того, щоб бути звеличе­
ною і померти у вогнях засобів інформації 
(медіума), які грають роль сучасного фатуму. 
Адже небесний вогонь більше не падає на 
розбещені міста, натомість настає черга об'­
єктива, що, як лазер, вирізає пережиту реаль­
ність, аби віддати її на смерть. "Лауди — 
просто родина, яка погодилася віддати себе 
телебаченню й померти від нього", — скаже 
постановник. Тож ідеться таки про жерто­
вний процес, про жертовне видовище, прине­
сене двадцяти мільйонам американців. 
"Телебачення-істина". Чудовий у своїй 
Двозначності термін — ідеться про істину ці-




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   140




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет