Тема тижня 2
Аграрний імпорт з Росії Україна легко замінить товарами із Польщі, США, Гани - Павленко
жүктеу/скачать 1.17 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Агросектор приносить Україні $30 млн чистої валютної виручки щодня - Павленко
- Багатьом країнам є чому повчитися в українського агробізнесу – ЄБРР
Аграрний імпорт з Росії Україна легко замінить товарами із Польщі, США, Гани - ПавленкоДля нашої країни Росія не є виробником чи постачальником жодної унікальної групи аграрної продукції чи продовольства. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко у своїй статті «Агроімпорт України: що ми купуємо у країни-агресора», повідомляє прес-служба міністерства. «Цю продукцію Україна може купувати і в інших країнах. Країнами, у яких ми купуємо найбільше аграрної продукції є Польща, Німеччина, Туреччина, Франція, США, Італія, Іспанія, Індія та Еквадор. Багато товарних позицій імпорту із Польщі збігаються із російським імпортом. Це кава, чай та прянощі, маргарин, кондвироби. Тютюн та тютюнові вироби ми самі експортуємо у значних кількостях, а отже - можемо задовольнити внутрішній попит. Щодо какао-бобів та продуктів їх переробки маємо вибір - країни Західної Африки. На них припадає 70% світового виробництва какао-бобів. Одним із основних постачальників какао-бобів до України стала Гана. Цієї продукції було імпортовано із Гани на 1,755 млн доларів США», - пояснив Павленко. Загалом, за даними Мінагрополітики, за 7 місяців 2015 року імпорт аграрної продукції із РФ скоротився на 66% та становить 140,372 млн доларів США (проти 410,275 млн доларів США за 7 місяців 2014 року). Основну частку імпорту становили тютюн та тютюнові вироби; какао-боби та продукти з них, шоколад; кава, чай та прянощі; вироби із зерна і хлібних злаків; маргарин; сири і йогурти, кондвироби. Агросектор приносить Україні $30 млн чистої валютної виручки щодня - ПавленкоАграрна галузь в Україні забезпечує більше 35% експортного потенціалу держави. Агросектор приносить Україні $30 млн чистої валютної виручки щодня. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики з посиланням на виступ міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка на офіційному відкритті VI міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями». «Аграрний бізнес є фактором фінансово-економічної стабільності України. Його внесок у відновлення національної економіки визначальний. На сьогодні галузь забезпечує більше 35% експортного потенціалу держави. Агросектор приносить Україні 30 млн доларів США чистої валютної виручки щодня», - зазначив міністр. При цьому, за словами міністра, на сьогодні на підприємствах галузі існує проблема з ефективним менеджментом. «Питання ефективності менеджменту гостро постає у підприємствах як приватної, так і державної власності", - наголосив Павленко. За словами міністра, умови ведення агробізнесу та жорстка конкуренція на ринку змушують компанії запроваджувати сучасні та високоефективні моделі менеджменту. Державні підприємства теж в сьогоднішніх умовах вимушені шукати та впроваджувати нові, сучасні підходи до системи управління. Тому, лише за умови пошуку та розвитку ефективних моделей менеджменту аграрна галузь в Україні стане успішною, заявив Павленко. Багатьом країнам є чому повчитися в українського агробізнесу – ЄБРРЦього тижня в Лондоні відбулася конференція, організована Європейським банком реконструкції та розвитку, на якій міністр аграрної політики України та лідери найбільших українських аграрних компаній представили свої досягнення міжнародним інвесторам та потенційним партнерам. «Сільське господарство – промінь світла в загалом важкому економічному середовищі в Україні» - ось так майже поетично починається прес-реліз ЄБРР, присвячений події. Настільки ж оптимістичним щодо потенціалу цієї галузі був Директор з питань агробізнесу ЄБРР Жиль Мітеталь в інтерв`ю «Голосу Америки». Незважаючи на проблеми в українській економіці, її аграрний сектор переживає період рекордних обсягів експорту, написав Жиль Мітеталь у статті в газеті “Financial Times”, яка вийшла напередодні початку конференції. Україна – світовий лідер з експорту олії, третій найбільший експортер збіжжя, обсяг українського агробізнесу загалом досяг 13 з половиною мільярдів доларів. Це саме те, що ми хотіли, аби інвестори почули, говорить Мітетал: «Сьогодні, коли Україна з’являється в новинах, це переважно погані новини. Ми хотіли показати бізнес-середовищу та публіці, що в України є і добрі новини. Існує успішний сектор – це сільське господарство». ЄБРР, який інвестував понад мільярд доларів в Україну протягом останніх 5 років, є найбільшим фінансовим інвестором в Україні. Портфоліо інвестицій в аграрний бізнес складає 780 мільйонів доларів. Очікується, що тільки цього року загальний обсяг кредитів, виданих компаніям, що працюють в цій галузі, сягне 330 мільйонів доларів. Окрім видачі кредитів, фахівці банку консультують компанії щодо підвищення якості продукції чи пошуку нових механізмів фінансування, а також – допомагають вирішувати проблеми з органами державної влади. «Компанії цінять можливість прийти до нас зі своїми проблемами, а ми вже можемо говорити з урядом, якщо є в цьому потреба, тому що уряд є акціонером банку», - говорить Мітеталь. В ЄБРР бачать в українському агробізнесі як проблеми, так і потенціал. Одна з проблем - мала частка продуктів переробки в експорті. «Сьогодні Україна експортує зерно і імпортує м'ясо. А м'ясо, по суті, продукт переробки зерна. Це не має багато сенсу. Українці мають не лише експортувати зерно, але і м'ясо, що, наприклад, робить Бразилія. Але це вже починає відбуватися. Нещодавно ми надали чимало кредитів в секторі птахівництва, тваринництва. У майбутньому, думаю, також будемо кредитувати молочну галузь. Це поки що проблема, але еволюція вже відбувається», - каже банкір. Інша, внутрішня для самого бізнесу, проблема – брак кваліфікованої робочої сили. «Компаніям важко знайти гарних співробітників, навчати їх. Кожна компанія вам це скаже. Не вистачає агрономів, людей з технічними навичками», - говорить він. Не вистачає також мостів, доріг, елеваторів. А от чого вистачає – корупції. Щоправда її, говорить Мітеталь, стає все менше: А от потенціал – практично безмежний. Зростання населення, рівня якості споживання та глобальне потепління, яке посилюватиме харчову небезпеку в країнах, ближчих до екватора, - усе це збільшуватиме попит на українські продукти харчування, зокрема, в Єгипті, країнах Центральної Африки, Китаї та інших країнах Азії. Частково на конкурентоспроможність українських товарів вплинула і девальвація гривні. А тої факт, що український агробізнес формується зовсім не у парникових умовах, йде йому на користь, вважає банкір: «Сектору в певній мірі пощастило, тому що вони не отримали перевагу у формі субсидій, як, наприклад, Росія, яка надавала багато субсидій своїм агровиробникам. Якщо ви подивитеся на баланс податків та субсидій, то ви побачите, що український агробізнес настільки ж конкурентоздатний як австралійський чи новозеландський. Цим приватним компаніям не потрібні субсидії, щоб розвиватися. Вони змогли отримати капітал на міжнародних ринках, або зареєструвавшись на біржі, або отримуючи фінансування від міжнародних банків, партнерів чи інвесторів». Аби збільшити частку експорту в країни ЄС, українським виробникам, особливо молочної продукції, треба покращувати стандарти якості, говорить Мітеталь: «Я сьогодні говорив з українським виробником, який мені казав, що виробництво молочної продукції не дуже конкурентоспроможне в Україні. Я здивувався, чому? У вас все є – корма, порівняно недорога робоча сила. А він пояснив, що це тому, що якість молока в Україні не визнається в світі, і тому Україна не може експортувати сухе молоко. А це вже тому, що більшість молока виробляється маленькими фермами, які не можуть дотримуватися стандартів якості. Ми відмовляємо багатьом компаніям у фінансуванні, тому що вони не дотримуються стандартів догляду за тваринами, стандартів щодо навколишнього середовища. Своїм вибором того, які компанії фінансувати, ми, я сподіваюся, створюємо високі стандарти якості». Кожний раз, коли я їду в свою країну, у Францію, я показую якість бізнесу, який я бачу в Україні, і говорю їм, що вони мають бути занепокоєні, тому що українці вже є сильними конкурентами і будуть ще сильнішими. Їм треба до цього підготуватися. Але і європейцям, які виходять с протестами, коли вважають, що уряд не достатньо їх субсидує, розслаблятися не варто. жүктеу/скачать 1.17 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|