Німці пропонують будувати в Україні «солом’яні» багатоповерхівки

Німці пропонують будувати в Україні «солом’яні» багатоповерхівки

Про це заявив координатор програм енергоефективності Німецько-Українського Форуму(НУФ) Алекс Родіонов, коментуючи запропоновані організацією програми енергоефективності.

За його словами, модернізувати "хрущовки" в Україні можна за допомогою комерційного проекту, який «нарощування» старого будинку — зведення мансардних, легких поверхів – буде поєднувати з термомодернізацією. «Надбудова одного або двох мансардних поверхів не тільки знімає проблему старої покрівлі, а й дає додаткову площу, продавши яку можна компенсувати частину витрат на утеплення і ремонт, — пояснює експерт. – До того ж оновлений будинок отримає зовнішню ліфтову систему – це і комфорт, і додаткове утеплення».

Інвестором такого проекту, за словами експерта, повинна виступати будівельна фірма-девелопер, яка буде проводити термомодернізацію «хрущовки» за рахунок прибутку отриманого від реалізації нових сучасних квартир. До того ж Алекс Родіонов наголошує, що зовсім "вбиті" багатоповерхівки необхідно якомога швидше зносити, а на їх місці будувати сучасні енергопасивні будинки.

В обох випадках – і при нарощуванні старих будинків і при будівництві нових – фахівці НУФ пропонують використовувати технологію солом'яного будівництва (strawbale-house). «Солома спресована без жодних зв'язуючих матеріалів у блоки щільністю 90-120 кг/м3 перетворюється на відмінний будматеріал і утеплювач, — розповідає Алекс Родіонов. — Завдяки великій кількості кремнезему цей природний матеріал відрізняється хорошою стійкістю: оштукатурена стіна 2,5 м заввишки і шириною 3,5 м витримує вертикальне навантаження до 8 тис. кг і бічне — до 325 кг».

Крім того, блоки, які формуються прес-підбирачами під час збирання соломи з поля, не потребують ніякого спеціально виробництва. Для виготовлення 1м2 стіни потрібно близько 40 кг соломи, зауважує експерт, додаючи, що технологія дозволяє зводити не лише індивідуальні будинки, а й 3-4-поверхові житлові будинки та громадські споруди.

Каркасно-солом'яне житло споживає не більше 40 кВт теплової енергії на 1 м2 в рік, розповідає експерт, наголошуючи, що такі будівлі проектуються за принципом "ЛЕГО": швидко збираються, а якщо потрібно, так само легко розбираються і утилізується.

За словами Алекса Родіонова, при дотриманні всіх вимог солом'яні будинки можуть конкурувати з традиційними будинками за тривалістю експлуатації.

По-перше, таке житло дуже стійке до загоряння: повітря у спресованих солом’яних блоків достатньо для забезпечення хороших теплоізолюючих властивостей, але не для пожежі.

По-друге, у солом'яних блоках щільністю близько 100кг/м3 не заводяться гризуни та комахи. До того ж стіни біля основи захищає металева сітка і шар штукатурки з глини.

І по-третє, "солом'яний" будинок "дихає" і тому про "грибок" можна не хвилюватися.

Згідно з попередніми розрахунками, солом’яні будинки в Україні будуть коштувати на 20-30% менше, ніж традиційні будівлі.

«Сьогодні Україні, яка несе гігантські втрати теплової енергії, конче необхідно розпочинати модернізацію житлового фонду», — наголошує експерт НУФ, зауважуючи, що житель ФРН у середньому використовує 90 кВт/год на м2 в рік, тоді як українець споживає до 300 кВт/год.

Перший солом'яний будинок, який був збудований у 1903 році у штаті Небраска, США, стоїть і понині. Масово їх почали зводити понад 20 років тому у Європі та США. Останнє покоління солом'яних будинків отримало підтримку європейських держав, наразі введені будівельні норми і стандарти.

На початку цього року НУФ запропонував впровадження в Україні трьох взаємопов'язаних программ: термомодернізація ЖКГ, будівництво недорого енергопасивного житла і виробництво біометану з біоресурсів сільського господарства, які залучать 35 млрд євро інвестицій і суттєво зменшать споживання природного газу і витрати тепла у житловому та виробничому секторі.

Американці допомогли херсонському селищу перейти на альтернативне опалення

Про це поінформувала у середу на засіданні колегії облдержадміністрації заступник Херсонського міського голови Інна Трибух, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Відпрацьовано питання введення в експлуатацію до початку опалювального сезону в селищі Наддніпрянське, в Інституті зрошуваного землеробства, котла на альтернативному паливі - на соломі. Котел зможе обігрівати не лише будівлю інституту, а й соціальні заклади селища", - розповіла Трибух.

Як повідомила віце-мер, допомогу у впровадженні такого альтернативного забезпечення теплом надала одна з американських організацій.

На Вінничині влада планує зекономити у бюджетній сфері 50% газу завдяки «альтернативним» котельням

Переведення 135 котелень на альтернативні енергоносії зменшить споживання газу бюджетними закладами Вінниччини на 50%.

Про це на апаратній нараді повідомила заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури облдержадміністрації Інна Бєлова.

«На даний час вже введено в експлуатацію 22 котельні, 3 в стадії введення, завершуються роботи ще по 47, а по решті об’єктів завершується оформлення проектно-технічної документації. Запланована економія природного газу за рахунок їх модернізації та дообладнання альтернативними котлами становить 15 млн м куб., або близько 50% від річного споживання природного газу бюджетними закладами», – повідомила Бєлова.

За її словами, у дооснащення котелень бюджетних закладів котлами на альтернативному паливі цьогоріч виділено 120 млн грн.

У ході опалювального сезону 2015/16 років запуск готових котелень буде здійснено вже з використанням альтернативних видів палива. Решта поки що працюватиме на існуючих газових котлах, а після завершення будівельно-монтажних робіт їх перемкнуть на альтернативне паливо.

Реформа транспортної інфраструктури та зв’язку

жүктеу/скачать 1.17 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: