Підведення підсумків тренінгового заняття

1. 
   Нагадування суті проблеми, що розглядалася.
   
2. 
   Нагадування тих пропозицій, які відіграли вирішальну роль у прийняття остаточного рішення.
   
3. 
   Повторення змісту остаточного прийнятого рішення.
   
4. 
   Висловлення присутніми особистого враження від проведеного заняття, оцінка значення заняття та прийнятого на ньому рішення проблеми.
   

визначити вплив стресових ситуацій на організм та психіку людини;

формувати елементарні навички релаксації та прийоми аутотренінгу;

розвивати навички протистояння негативному емоційному стану людини.

малюнки (10 мал.), фломастери, клейкі папірці, клей, ножиці, ваги, ручки та інше.

Етюд (на дошці)

Два м’ячі різного кольору передаються по колу з різних сторін.

1. 
   Отримавши червоний м’яч, потрібно продовжити фразу: «Останнім часом на роботі мене радувало…»
   
2. 
   Отримавши синій м’яч, «Останнім часом на роботі мене »
   

Заповнюються чаші терезів:

Висновок: як ми бачимо, в професійній діяльності вчителя присутні негативні фактори. Але незалежно від цього вчителям потрібно навчитися зберігати фізичне та психологічне здоров’я, тому ми розпочнемо із аналізу проведеного соціального опитування.

Аналіз:

Найбільш позитивними сторонами професії вчителя ми бачимо:

• 
  неодноманітність;
  
• 
  творчість;
  
• 
  відпустка влітку;
  
• 
  активність і т.д.
  

Негативні сторони:

• 
  байдужість батьків до навчання дітей;
  
• 
  ставлення суспільства до професії вчителя;
  
• 
  ненормований день;
  
• 
  низьке матеріальне забезпечення;
  
• 
  постійні стреси і т.д.
  

1. 
   Для цього кожній творчій групі дається можливість вибрати символ, який асоціюється з професією вчителя, та придумати до нього девіз і назву, придати форму герба (під музику).
   
2. 
   Демонстрація гербів із захистом.
   
3. 
   Висновок: як бачимо: більшість гербів мають форму щита, мабуть, в цьому проявляється необхідність професійного захисту людини, який працює в сфері – доросло-дитячих комунікацій. Іншими словами вчитель повинен володіти елементарними навичками саморегуляції та самозахисту.
   

Психічно здорові люди не мають комплексів, їх поведінка природня. Життя завжди наповнене енергією, змістом; вони мають завжди мету, якій віддаються повністю. В роботі такі люди дуже примітні: їх розум завжди проявляється в самостійності при прийнятті рішень. Такі люди отримують задоволення в житті і в великому, і в малому – від аромату квітки до красоти математичної формули. Така особистість – оптимістична, навіть в самій катастрофічній ситуації вона не втрачає надії, і це дає сили знайти вихід. Така особистість надзвичайно активна – ніколи не чекає, поки хтось розпочне працювати, йде вперед.

І найголовніше, такі люди відрізняються високою самооцінкою. Ні, вони не переоцінюють себе, просто вони щохвилини вдосконалюються, стають кращими. Саме такі люди визивають відповідну любов – і сила їх почуття пов’язана з високим розвитком особистості.

Що ж стосується вчителів, то дослідження показали, що:

Більш, ніж 80 % вчителів мають високий рівень ситуаційної напруги (за методикою Спілберга), а 60 % – постійної напруги. Це дуже погано, тому що вказує на професійну непригодність вчителів. Для вчителів, які працюють більше, ніж 20 років характерним являються «педагогічні кризи» або «професійне вигорання».

Існують 4 кризи:

І. Криза віри в дітей (перші роки роботи в школі) – діти невдячні!

ІІ. Криза віри в педагогіку (5 років) – «Результативність – нуль. Навіщо займатися педагогікою? Чи варто працювати в школі?»

ІІІ. Криза віри в себе (30–40 років) – «Я розумна, досвідчена, все роблю правильно, а результат все одно – нуль. Значить, я щось роблю не так!»

ІV. Криза віри в зміст життя (більше 50 років) – «Ну і чого я досягла? Навіщо мені все це потрібно?»

Результатом такої діяльності являється розвиток таких ознак професійного вигорання:

• 
  швидка втомлюваність;
  
• 
  безсоння;
  
• 
  апатія, пасивність;
  
• 
  почуття провини;
  
• 
  заниження самооцінки;
  
• 
  підвищена дратівливість;
  
• 
  потреба в психостимуляторах;
  
• 
  порушення у харчуванні;
  
• 
  соматичні захворювання і т.д.
  

Сьогодні я б хотіла зупинитися на деяких техніках, які допоможуть в важку хвилину. Як вижити в таку хвилину? Індійська поговірка говорить: «Якщо не хочеш, щоб ноги боліли від колючок – вкрий всю Землю ковдрою. Але легше і дешевше купити пару черевиків». Ось саме про «черевики» (або особливостях саморегуляції та самозбереження психічного здоров’я вчителя) і піде мова.

Пам’ятаєте анекдот?

«Одна людина запитує у іншої:

• 
  Слухай, у тебе є травка?
  
• 
  Не приймаю!
  
• 
  А випити?
  
• 
  Не п’ю!
  
• 
  А, цигарка, хоч є?
  
• 
  Не курю!
  
• 
  Слухай, а як же ти тоді розслабляєшся?
  
• 
  А я і «не напрягаюсь»!»
  

Розпочнемо з вправи «Місце спокою».

Продовжуємо нашу роботу.

Професія вчителя потребує великої енергії, і дуже часто ми спішимо і не бачимо, що діється навколо, в чи потрібно це нам? Давайте спробуємо обговорити цю проблему за допомогою вправи: «5 хвилин».

«Уявіть собі, що ви йдете до автобусної зупинки й бачите, що під’їжджає автобус. Що ви будете робити?

Спокійно скажете собі, що не будете поспішати і скоро підійде інший автобус, чи швидко побіжите за автобусом, щоб зекономити 5 хвилин?

Подумайте, про те, що вам вдалося догнати автобус і важко дихаючи, ви проходите між пасажирами. П’ять хвилин у вас залишилось! Що ви будете робити на протязі 5 хвилин, які ви зекономили, таким чином. Який можна зробити висновок?

Зараз ми спробуємо понизити рівень вашої ситуаційної тривоги, використовуючи засоби експресивно-емоційної дії».

Інструкція.

«Сядьте удобно, расслабьтесь.

Представьте себе, что вы одни дома. Вечер. Темно. Вы выключаете свет и хотите уснуть. Вы никого не ждете. И вдруг вы слышите шорох, шум открывающейся двери, шаги. Они все приближаются, приближаются, приближаются…».

Оцените ваше эмоциональное состояние.

Такая же самая ситуация. Вечер. Темно. Вы включаете свет и прислушиваетесь к шагам на площадке. Вы ждете – должен прийти ваш муж, сын, дочь… Его или её дома нет, вы начинаете волноваться. Может быть, что-то случилось? И вдруг вы слышите шорох, шум открывающейся двери, шаги. Наконец-то! Это он или она!

Оцените ваше эмоциональное состояние».

Висновок: наші емоції залежать від наших думок.

Іноді вчителеві дуже важко настроїтися на роботу, зайти в клас і розпочати урок. Пропоную вправу, яка підвищує рівень роботоздатності, вона називається «Настройка».

Уявіть, що сьогодні у вас немає бажання заходити в клас. Давайте добавимо «якби…».

«Якби я була в гарному настрою, відпочивши, я б з радістю йшла б в свій клас. Я йду по вулиці, думаю про своїх дітей й хочу бистріше їх побачити. Я заходжу в школу, вітаюся зі своїми колегами, ми обмінюємося усмішками, я йду до свого класу. Заходжу, ось дзвоник на урок!

– Добрий день, діти!»

Які відчуття у вас виникли?

Один із найкращих способів розслаблення – це активний відпочинок – а це зарядка. То ж не забувайте про це і робіть фізичні вправи, коли ви стомлені.

Взагалі стан людини залежить в цілому від неї самої, ви самі творчі свого життя, тому те, що ви обираєте і буде вашим життям: або здоров’я, або навпаки.

Давайте ж зараз зробимо свій вибір:

Подивіться на 2 комах: кого б з них ви роздавили і чому?

(Записується коло малюнків характеристика і таргана, і метелика.)

То ж давайте роздавимо в собі все погане і будемо легкими, яскравими, безхлопотними, як метелик і будемо йти до самовираження.

Давайте заповнимо дану корзину компліментами на згадку про нашу зустріч.

Дякую всім за активну участь в семінарі-тренінгу. Мені було приємно працювати


Бурлаченко О.А., класний керівник КЗШ №48 Тернівського району
Батьківські збори

«Родина – фортеця дитини»
Мета:

• 
  розвинути у батьків уміння та навички встановлення контакту з дитиною, розуміння поведінкових реакцій дитини, стану і проблем дитини;
  
• 
  сформувати поняття про основні сприятливі умови розвитку дитини і дотримання її прав.
  

Формування толерантного та емпатичного ставлення батьків і фахівців до дітей.

Встановлення тісних зв’язків та контактів між батьками і представниками різних державних структур, установ та НУО, що здійснюють соціальний захист дитини.

Зменшення проявів жорстокого ставлення до дітей у сім’ях.

Представлення педагога-тренера, презентація програми, мети, завдань тренінгового заняття.

Педагог-тренер роздає аркуші кольорового паперу формату А-4 і пропонує учасникам об’єднатися в пари, які мають намалювати асоціацію на себе у вигляді будь-якого овоча чи фрукта, а потім, обмінявшись малюнками із своїм партнером, презентувати один одного. Всі малюнки прикріпляються на аркуші фліптчарту з малюнком великої портретної рамки.

Педагог-тренер пропонує групі у режимі «мозкового штурму» назвати правила, які можуть сприяти ефективній і комфортній роботі кожного тренінгу. Всі пропозиції обговорюються, узгоджуються із групою і ті, що прийнялися всіма, записуються на плакаті.

Педагог-тренер озвучує загальний перелік правил групи.

4. Визначення очікувань. Вправа «Гармата» (10 хв.)

Мета: познайомити учасників, створити комфортну емоційну атмосферу, що сприяє результативній спільній роботі.

Обладнання: дошка з малюнком гармати і снарядів поруч з нею, стікери, фломастери.

Хід проведення

Педагог-тренер пропонує кожному учасникові на аркушах паперу написати власне ім’я і чого вони очікують від спілкування на занятті. Далі він пропонує кожному учаснику закріпити стікери з написами у кульки на малюнку з гарматою і озвучити, що вони написали.

Педагог-тренер пропонує групі підвестися і стати в коло. Далі всі учасники почергово рахують до тридцяти трьох, а на кого припадає називати цифри, що містять число три чи діляться на три, мають при цьому ще й підстрибнути і плеснути в долоні. Гра продовжується довільне число раз.

Педагог-тренер презентує батькам основні міжнародні документи і цитатні посилання на Закони України, які створюють нормативно-правову базу захисту прав дитини і соціального захисту дитинства (Конвенція ООН про права дитини, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», Закон про охорону дитинства, Закон про дитячі та молодіжні громадські організації) і нагадує перелік установ, які займаються цими проблемами і куди батьки можуть звернутися в разі необхідності.

Педагог-тренер «Ми з вами побачили у які трагічні ситуації потрапляють наші діти. На жаль, в реальному житті таких ситуацій сила-силенна. Але, найголовніше – щоб поруч із дитиною завжди знайшовся хтось .хто протягне їй руку допомоги у скрутну хвилину. Зараз ми спробуємо це зробити для своєї дитини. На аркуші А-4 обведіть свою долоню. Підпишіть аркуш «Моя допомога моїй дитині», і посередині долоні пишемо ім’я дитини, а на кожному пальчику – варіанти нашої допомоги їй. Результати роботи висвітлюються перед групою (за бажанням)».

Педагог-тренер пропонує учасникам осмислити спільну роботу, підійти до плакату «Гармата», знайти свої стікери і прокоментувати чи справдилися власні очікування, визначені на початку тренінгу.

Педагог-тренер пропонує учасникам тренінгу стати в коло, і, бажаючи своєму сусіду справа щось приємного, покласти руку йому на плече. Таким чином утвориться «Вінок побажань».

• 
  Розвивати у учасників навички самопредставлення, позитивного сприйняття інших та самосприйняття.
  
• 
  Визначити поняття «спілкування»; фактори, які впливають на нього.
  
• 
  Ознайомити учасників з прийомами ефективного спілкування.
  
• 
  Розвивати навички ефективного спілкування.
  
• 
  Формувати почуття самоповаги та поваги до інших.
  
• 
  Ознайомити учасників з різними видами поведінки, визначити позитивні і негативні сторони використання певних видів поведінки.
  
• 
  Формувати в учасників уміння ефективно відмовляти. Напрацьовувати навички говорити «Ні»!
  

Підлітковий вік – це період, коли потреба спілкуватися з однолітками стає однією з основних, тому найбільш важливим і необхідним для підлітків є уміння спілкуватися.

Теми розділу «Я вчуся спілкуватися» спрямовані на формування у підлітків навичок ефективного спілкування та ефективної взаємодії. Вправи розділу дадуть можливість учасникам більше дізнатися про себе та інших, що забезпечить розвиток позитивного сприйняття один одного. Комфортна атмосфера сприятиме подальшій продуктивній роботі по всіх темах тренінгу.

Важливою і необхідною інформацією для учасників будуть питання видів поведінки та ефективної відмови. У ході занять учасники будуть мати можливість відпрацювати навички використання різних видів поведінки та уміння говорити «Ні»!.

Мета: визначити поняття «спілкування».

Хід роботи.

Педагог-тренер запитує учасників, як вони розуміють, що таке спілкування (одним-двома словами). Всі висловлені пропозиції записуються на фліптчарті.

На наступному етапі педагог-тренер подає інформаційне повідомлення.

Інформаційне повідомлення «Спілкування»

Спілкування – це один з найважливіших процесів у житті людини. Спілкування – це задоволення природної потреби людини в контактах з іншими людьми.

Спілкування – це процес взаємодії між людьми, в якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, умінням і навичками, а також результатами діяльності.

При спілкуванні ми маємо можливість виявити свої почуття, відчути, що почуває співрозмовник, вплинути на настрій, поведінку та переконання один одного. Все це дає нам можливість знаходити взаєморозуміння, тобто: спілкуючись, ми формуємо власне ставлення один до одного, вирішуємо, якими будуть наші подальші стосунки тощо.

У спілкуванні (під час розмови), а також за допомогою книг, телебачення, Інтернету та інших засобів інформації, ми можемо здобувати необхідні знання, дізнаватися про життєвий досвід інших людей і здобувати власний.

Отже, спілкування людині вкрай потрібне! А тепер подумаймо, що нам допомагає, а що заважає спілкуванні. Для цього я вам роздам аркуші рожевого кольору, на яких запишете, що вам допомагає у спілкуванні. На блакитних аркушах зазначте, що вам заважає у спілкуванні. На підготовку ви маєте 3 хв.

Учні закінчивши писати, підходять до прикріпленого ватману, а якому зображений айсберг. У верхній частині прикріплюють аркуші рожевого кольору, тобто на яких записано, що їм допомагає у спілкуванні, зачитують їх. А в нижній частині айсбергу вони прикріплюють аркуші блакитного кольору. Тобто на яких записано, що їм заважає спілкуватися, зачитують їх.