Колаж - цілісне творче зображення на певну тему, створене з різноманітних частин, поєднаних між собою

Після того як усі колажі будуть створені, тренер дає групам аркуші формату А-3. Учасникам потрібно визначити, записати та представити іншим групам:

• 
  Що в колажі, створеному групою, ілюструє різні складові здоров'я?
  
• 
  Які людські цінності знайшли відображення у зображенні «здорової, успішної людини»?
  

• 
  Які ваші враження від проведеної роботи? Що було подібного в колажах, представлених різними групами?
  
• 
  Які людські цінності найчастіше зустрічалися у презентаціях усіх груп? Які висновки ви зробили для себе після цієї роботи?
  

Був собі король, і мав він дуже гарну і добру доньку. На жаль, принцеса мала дивну хворобу: підростаючи, вона втрачала силу рук та ніг, до того ж, у неї падав зір і слух. Багато лікарів намагалися вилікувати принцесу, але все намарно.

Якось до королівського двору прибув старець, про якого всі говорили, що йому відома таємниця життя. Усі придворні поспішили до нього і стали просити його поради, як допомогти хворій принцесі. Старець дав дівчині кошик із лози, прикритий зверху, і мовив: «Візьми, це – твої ліки. Вони зцілять тебе.»

Сповнена радості та надії, принцеса підняла з кошика накриття. Те, що вона побачила, боляче її вразило: на самому дні кошика лежала дитина, виснажена хворобою. Дитя зазнавало ще більших страждань, ніж вона.

Серце принцеси заполонило співчуття. Не зважаючи на біль, вона взяла дитя на руки і стала ним опікуватись. Минали місяці. Принцеса, крім дитини, не бачила нічого. Вона годувала дитя, пестила його, усміхалась йому, лагідно розмовляла з ним по ночах, попри те, що сама відчувала велику втому і біль.

Минуло майже сім років – і сталося неймовірне. Одного ранку дитя усміхнулося і стало ходити. Принцеса взяла його на руки і, наспівуючи, пустилася з ним у танок. Дівчина ще ніколи не була така гарна І дужа. Вона навіть не помітила, як одужала.

• 
  Які людські цінності принцеси допомогли вилікувати хвору дитину та їй самій стати здоровою?
  
• 
  Чого нас учить ця історія?
  

Мета: ознайомити учасників із розмаїттям людських цін­ностей, допомогти встановити їх індивідуальну ієрархію, визна­чити серед них місце та взаємозв'язок здоров'я як цінності.

Обладнання: картки з цінностями (додаток 2), скріпки для скріплення наборів карток.

Хід проведення

Вправа виконується в декілька етапів.

І етап

Тренер роздає кожному учаснику набір карток із цінностями, з-поміж яких є одна без надпису, що можна зробити на свій розсуд. Протягом 5 хв. потрібно ознайомитись із змістом карток, відібрати 9 найбільш значимих для себе цінностей та викласти їх у формі діаманта за такою схемою:

2 З

7 8

1 – цінність із максимально важливим значенням;

2, 3 – цінність із дещо меншим, ніж перша, особистим значенням;

4, 5,6 – помірне значення цінності;

7 та 8 – менш вагома цінність, порівняно з попередніми;

9 – найменш вагома цінність з-поміж усіх відібраних.

Для того аби під час руху «діаманти» учасників не пошкодились, їм можна запропонувати зробити в своїх зошитах аплікації або замалювати схеми розташування карток із цінностями.

II етап

Тренер об'єднує учасників у малі групи по 4-5 осіб. Їм надається 10-15 хв., аби (за бажанням) обговорити свій «діамант» і визначити спільні для своєї групи цінності (їх можна записати на окремому аркуші). Учасникам можна запропонувати також внести зміни до свого «діаманта», вислухавши відповіді інших.

Тренер проводить обговорення групових результатів і вправи в цілому.

• 
  Які ваші враження від роботи?
  
• 
  Хто з присутніх хотів би поділитися своїми міркуваннями щодо власного «діаманта цінностей»?
  
• 
  Що вам вдалося з'ясувати під час визначення спільних для вашої групи цінностей?
  
• 
  Хто вніс зміни до свого «діаманта» після обговорення в групі? Хто або що може впливати на формування нашого «діаманта цінностей»?
  
• 
  Яке значення «діаманта цінностей» для здоров'я та життєвого благополуччя кожного з нас?
  
• 
  Який існує зв'язок між такою цінністю, як «здоров'я», та іншими людськими цінностями?
  
• 
  Хто хотів би поділитися з групою своїми відкриттями чи висновками?
  
• 
  Чому ця вправа мас таку назву?
  

Можна зазначити, що під впливом різних життєвих ситуацій та спілкування з іншими людьми, наш «діамант» може обертатися, змінюючи свою ієрархію, набуваючи якихось нових цінностей та ознак. Проте найважливіші цінності залишаються незмінними, а набуті нові співвідносяться з існуючими, не суперечачи їм.

Мета: спонукати учасників до усвідомлення взаємозв’язку між цінностями людини, її поведінкою, та поведінкою оточуючих.

Обладнання: аркуші формату А-4 (додаток 3).

Хід проведення

Тренер об'єднує учасників у чотири малі групи і пропонує протягом 10 хв. придумати та розіграти коротку виставу (на 3 хв.), в якій має бути відображено ситуацію ризику для здоров'я молодої людини. Тренеру слід зазначити, що кожний учасник має виконувати роль персонажа-людини та добре уявляти специфіку свого героя: зовнішні риси, характер, особливості життя тощо.

Потім тренер роздає кожному учасникові паперову «гармошку» із запитаннями, на які треба дати чіткі і лаконічні відповіді (друкованими літерами).

Перед демонстрацією власної сценки учасники віддають свої «гармошки» комусь з «глядачів», які долучаться до дійства лише після сигналу тренера «стоп!» (тоді вони розташовуються за спинами тих, від кого отримали «гармошки» і стають їх «другими «Я»), Сценка починається; в якийсь момент, коли сюжет набере обертів, тренер раптово каже «Стоп!» Тоді гра персонажів зупиняється, вони завмирають на місці, а за їх спини виходять ті, кому вони довірили свої записи.

Після цього тренер послідовно зачитує запитання, а «другі «Я» по черзі зачитують відповіді на них, записані на «гармошках».

Запитання для обговорення

• 
  Що ви відчували, коли виконували свої ролі?
  
• 
  Які думки виникали у вас, коли ви були глядачами?
  
• 
  Які загрози здоров'ю були представлені?
  
• 
  Що заважає людям зберегти своє здоров'я?
  
• 
  Хто в житті в певних ситуаціях ризику каже нам «Стоп»?
  
• 
  Яка роль цінностей людини у збереженні та зміцненні здоров'я свого та інших?
  
• 
  Які висновки з побаченого та почутого ви можете зробити?
  

Після завершення вправи учасників необхідно «вивести з ролей»!

Хід проведення

Всі учасники стають у коло один за одним. Вони кладуть руки на плечі тим, хто стоїть перед ними, та починають виконувати масажні рухи, наслідуючи приклад і слухаючи коментарі тренера.

Виконання масажу можна поєднати з рухом учасників по колу. Через деякий час усі можуть обернутися на 180°: коло змінить напрям руху, а кожний учасник зможе подякувати гарним масажем своєму колишньому «масажистові».

Запитання для обговорення

• 
  Яке значення для нас та нашого здоров'я мала ця вправа?
  

Обладнання: скотч, для учасників кожної трупи: «заготовка» ігрового поля (додаток 5\ набір смужок із певними ситуаціями (додаток 6), картки {додатки 7-8) зі зміями (двох видів) та драбинами (двох видів), гральний кубик, клей, маркери, фішки (кожному учаснику).

Тренер заздалегідь готує групам «заготовки» ігрових полів (додаток 5). Для цього він з'єднує два аркуші паперу формату А-1, аби утворився великий квадрат. Його потрібно розграфити на поле з 64 невеликих квадратів (8 квадратів по горизонталі та 8 по вертикалі). Квадрати поля мають бути пронумеровані таким чином: у верхньому лівому куті – від 1 до 64, починаючи з нижнього квадрата ліворуч.

Вправа проводиться в декілька етапів.

I етап

Тренер об'єднує учасників у групи по 4-6 осіб і дає їм необхідний для виконання вправи комплект матеріалів (див. «обладнання» ).

Тренер надає всім учасникам інформацію, необхідну для завершення ігрового поля:

• Кожна група має набір карток із ситуаціями та переліком можливих наслідків цих ситуацій щодо здоров'я (додаток). Ці ситуації мають бути потасовані та розкладені текстом донизу.

• Учасники по черзі витягають одну картку, зачитують уголос ситуації та їх можливі наслідки. Якщо група вважає, що можуть бути якісь інші істотні наслідки, то їх слід дописати внизу смужки.

• Група обговорює всі можливі наслідки, вибирає один, найістотніший на їхню думку, та визначає, наскільки бажаним чи небажаним він є для здоров'я.

• Відповідно до відповіді треба наклеїти будь-де на ігрове поле певну картку з малюнком (додатки 7-8): велика змія, спрямована вниз, – дуже негативний небажаний наслідок; коротка змія – помірно негативний наслідок; велика драбина – дуже позитивний наслідок; коротка драбина – помірно позитивний наслідок.

• При цьому важливо у певну клітинку вписати ситуацію та найістотніший наслідок:

• 
  якщо обирається змія - учасник дуже стисло описує ситуацію у квадраті вгорі, там, де хвіст змії, а наслідок – у квадраті внизу, де зміїна голова;
  
• 
  якщо драбина – ситуація описується у квадраті, що внизу драбини, а наслідок – у квадраті вгорі.
  

Наголосіть учасникам на тому, що в разі потреби тренер може бути задіяний в якості експерта (коли, скажімо, групі буде складно досягти згоди).

Коли всі групи отримають ігрові поля, тренер оголошує гру та пояснює її правила:

• 
  Гравці по черзі кидають кубик. Кількість цяточок на верхній площині кубика визначає кількість ходів клітинками поля. На останню клітинку ставиться фішка даного учасника.
  
• 
  Коли учасник опиняється в квадраті внизу драбини, він (його фішка) має піднятися на квадрат вгорі драбини.
  
• 
  Якщо гравець опиниться в квадраті, що вверху змії, потрібно спуститися на квадрат, що внизу змії.
  
• 
  Переможцем стає той, хто першим дійде до квадрата 64.
  

Запитання для обговорення

• 
  Що допомогло стати переможцем?
  
• 
  Які ваші враження від даної вправи?
  

• 
  Що сприяло просуванню ігровим полем?
  
• 
  Що перешкоджало? Створювало труднощі?
  
• 
  Яку аналогію між грою та життям можна провести?
  
• 
  Які можна дати поради ровесникам на підставі запропонованої вправи?
  

Тренер об'єднує учасників у пари. Один учасник з пари стає за спиною іншого. Той, що попереду – «автомобіль» (він заплющує очі та слухає команди «водія»), той, хто позаду, – «водій» (здійснює керування всіма рухами «автомобіля»). Для керування рухами «автомобіля» «водій» використовує такі сигнали:

• 
  коли він тисне пальцями на хребет партнера, це означає «їдь уперед» (посилення тиску передбачає збільшення швидкості руху);
  

• 
  коли він тисне на праве плече, це означає – «повертай праворуч»;
  
• 
  коли він тисне на ліве плече – «повертай ліворуч» (більша сила тиску означає більш крутий поворот);
  

• повне зняття рук означає «стоп».

Тренер мусить переконатися, що учасники засвоїли сигнали, попередньо кілька разів перепитавши, що кожний із них означає.

Протягом декількох хвилин «автомобілі» активно рухаються у відведеному їм просторі, після чого відбувається зміна ролей – і гра повторюється ще раз.

• Завдяки чому вдавалося зберігати здоров'я «водіїв» та «авто»?

• Завдяки чому рух був більш безпечним чи менш безпечним?

• Що може нам допомагати на життєвій дорозі уникати ризику та небезпеки для здоров'я?

Мета: підвести підсумки дня.

Обладнання: плакат, утворений із трьох частин із запитаннями, стікери трьох кольорів (для кожного учасника).

Хід проведення:

Тренер роздає учасникам по три стікери різного кольору, на яких їм потрібно записати відповіді на запитання, виписані на плакаті: Що сьогодні було для мене новим? Які висновки я зробив для себе? Що мені хотілося б зробити найближчим часом для свого здоров'я? Після цього учасники по колу зачитують свої відповіді та наклеюють стікери на плакат.

Мета: поставити «емоційну крапку» у першому дні роботи.

Тренер пропонує учасникам по колу назвати одне слово, яке б відображало їх настрій після першого дня роботи. Потім усі одночасно називають свій стан, у такий спосіб засвідчуючи загальне враження групи. На останок – оплески!

Мета: актуалізувати досвід, набутий учасниками попереднього дня.

Обладнання: маркери, папір, скотч.

Хід проведення

Тренер пропонує учасникам пригадати те, що було на занятті попереднього дня. Він об'єднує їх у пари за методом «сусід навпроти» для обговорення наступних запитань:

Як працювала група?

Які завдання і в якій послідовності ми виконували?

Які висновки нам вдалося зробити? Час обговорення - 3 хв.

Потім тренер об'єднує пари по декілька, аби утворилося три «групи». Цим групам надається 5 хв. часу, папір і маркери, щоб на кожне з трьох запитань записати відповідь, яка б складалася не більше, ніж із 11 слів.

Після цього групи по черзі зачитують свої варіанти відповідей на кожне запитання. Тренер допомагає закріпити напрацьовані матеріали на стіні та проводить обговорення вправи у великому колі.

Запитання для обговорення

• 
  Чому ми розпочали роботу з пригадування того, що відбувалося попереднього дня?
  
• 
  Як ви гадаєте, яке це має значення для подальшої роботи?
  

Мета: продовжити знайомство учасників, створити позитивну атмосферу в групі, актуалізувати тему здоров'я.

Тренер звертається до учасників зі словами: «Уявіть собі, що саме сьогодні ми з вами вирішили провести у нашій групі «День Здоров'я». Давайте зараз поміркуємо про те, що кожен із вас міг би принести для цього дня?..»

Отже, кожний має назвати своє ім'я, а те, що він принесе, має починатися на першу літеру його імені (наприклад: «Мене звуть Яна – я принесу яблука», Леся – лижі тощо).

Всі учасники та тренери по черзі виконують завдання, після чого проводиться обговорення.

• 
  Для яких складових вашого здоров'я було корисним виконання цієї вправи?
  

• 
  У чому користь для здоров'я того, що ви називали?
  

Мета: пригадати правила роботи групи, напрацьовані попереднього дня, створити умови для ефективної співпраці.

Обладнання: плакат з напрацьованими напередодні правилами.

Хід проведення

Тренер об'єднує учасників у мікрогрупи за кількістю правил. Кожна група отримує невеличкий аркуш з одним із правил. Це правило є «робочим» для певної групи. Кожна мікрогрупа має протягом 3 хв. придумати загадку про втілення даного правила в життя з метою зміцнення здоров'я. Коли час, визначений на підготовку, збіжить, кожна група зачитує свою загадку – всі інші відгадують.

• 
  Як ви гадаєте, з якою метою було запропоноване дане завдання?
  

Мета: розширити та конкретизувати перелік очікувань учасників щодо запропонованої роботи.

Обладнання: плакат із напрацьованими напередодні очікуваннями, маркери.

Хід проведення

Тренер пропонує учасникам переглянути перелік очікувань, записаних на плакаті попереднього дня, та спільно його дописати, зважаючи на сподівання всіх щодо сьогоднішньої роботи.

• 
  Чому так важливо в тренінгу з'ясовувати очікування?
  
• 
  Як можна охарактеризувати зміст очікувань сьогодні, порівнюючи їх із записами попереднього дня?
  

Тренер пропонує учасникам об'єднатися в пари. Кожна пара зчіплює свої руки (праву чи ліву) в «замок» так, щоб великі пальці впирались один в один. За командою тренера починається «бій»: великий палець кожного хоче покласти свого «суперника». Перемагає сильніший.

Мета: ознайомити учасників із послідовністю (алгоритмом) прийняття відповідальних рішень, формувати у підлітків уміння приймати рішення, сприяти розумінню та усвідомленню ними особистої відповідальності за прийняте рішення.

Обладнання: 4 паперових пакети розміром 30x20 см – пакети пронумеровані та закриті степлером; у пакеті №1 лежать банан і гірчиця, в пакеті №2 – півлітрова пляшка, заповнена водою з-під крана, в пакеті №3 – цибулина, в пакеті №4 – 1 гривня; плакат «Схема прийняття рішень», степлер.

Хід проведення

1) Тренер запитує в підлітків, що таке «рішення» .

2) Ведучий пропонує підліткам розказати, які рішення їм доводилося приймати сьогодні. Відповіді записує на дошці чи аркуші паперу (можливо, підлітки дадуть такі відповіді: коли вставати, що вдягати, чим снідати, чи йти в школу, чи ні тощо). Потім ставить завдання записати декілька рішень і, по можливості, розставити їх по порядку: від найпростішого до найбільш складного (наприклад, вирішити, чи почистити зуби, чи ні; вирішити, коли прокидатися; вирішити, коли йти до школи; вирішити, в якому гуртку навчатися; вирішити, піти вчитися в інститут або піти працювати; вирішити, до якого інститут вступати; вирішити, чи розказати вчителю про випадок крадіжки в класі, якщо людина, яка щось вкрала, ваш друг; вирішити, як учинити, якщо друзі принесли наркотики і вмовляють їх спробувати).

3) Тренер робить вступ: «Щодня ми приймаємо відносно прості рішення... Однак якщо справа стосується важливих, складних рішень, то дуже корисно володіти інформацією про прийняття відповідальних рішень».

На наступному етапі ведучий кладе 4 пакети на стіл і просить трьох бажаючих підійти до столу й кожному вибрати один із них, ставши за своїм пакетом (один пакет залишиться). Після цього підліткам пропонується переглянути своє рішення. Для цього тренер запитує в учасників: чи хотіли б вони поміняти пакети?

Після того як зроблено остаточний вибір, ведучий запитує трьох добровольців, яким чином здійснювався цей вибір. Відповіді можуть бути такі: «Мені сподобався номер пакета» , «Це моє улюблене число», «Пакет лежав найближче до мене», «Мені сказали взяти цей пакет» і т. ін.

До уваги тренера!

Підкресліть, що в учасників не було жодної інформації про те, що знаходиться в кожному пакеті. Без інформації дуже складно прийняти правильне рішення.

Тренер пропонує учасникам взяти свої пакети за один куточок і підняти їх над столом не вище за 10 см, а потім покласти на місце. Після цього він запитує, чи не бажають учасники помінятися пакетами або взяти замість свого той пакет, що залишився.

До уваги тренера!

Якщо хтось поміняв пакет, запитайте, чому він це зробив. Якщо два добровольці хочуть взяти один і той самий пакет, поясніть, що важливо, аби кожний вибрав і взяв собі пакет, і якщо якийсь пакет уже вибраний одним із підлітків, іншому необхідно вибрати з тих пакетів, що залишилися.

Ведучий пропонує учасникам взяти обрані пакети в руки. Цього пакети можна обстежити, але не можна відкривати. Після того підліткам пропонується зробити остаточний вибір. Потім тренер запитує, чи хоче ще хтось із групи взяти четвертий пакет, який залишився.

Нарешті всім добровольцям пропонується відкрити пакети, ознайомитися з їх вмістом і показати групі, що в них знаходиться.

Запитання до підлітків, які взяли пакети:

• 
  Як ви почувалися, коли приймали рішення і як сприйняли наслідки?
  
• 
  Як ви почувалися, коли група чинила на вас тиск при виборі пакета?
  
• 
  Чи була у вас можливість відмовитися від уже обраного пакета?
  

В обговорень зверніть увагу па наступні моменти: пакет 1 виглядав привабливо тому, що лежав на боці (через банан). Люди часто роблять щось із цікавості. У пакеті 1 був банан, тобто те, що можна з'їсти, і це є позитивний наслідок прийнятого рішення. Але може статися так, що педагог попросить намазати банан гірчицею і з'їсти. Отже, іноді ми не знаємо, які будуть наслідки прийнятого рішення і це найменше це може викликати замішання, розгублення,

У пакеті 2 пляшка з водою, але, на жаль, це не мінеральна вода, а просто вода з крану. Отримана інформація була помилковою. Не подивившись, що в пакеті, не можна точно визначити, що в пляшці. На основі наявної, але неповної, інформації ми намагаємося прийняти правильне рішення, однак результат може бути зовсім не топ, який очікуємо.

Пакет 3 схожий на пакет з яблуком. Тільки, якщо почути запах цибулі, можна визначити, що в пакеті не яблуко. Іноді ми приймаємо рішення дуже швидко і втрачаємо частину важливої й необхідної нам інформації У цьому випадку наслідки не позитивні, але й не зовсім негативні – адже педагог не казав, що необхідно з'їсти те, що в пакеті!

Вміст пакета 4 не можна було визначити. Більше того, здавалося, що там нічого немає. На дотик можна було встановити наявність чогось паперового всередині. Однак, при закритому пакеті напевно визначити, що там знаходиться, неможливо. Тому при виборі цього пакета існує певний ризик. У даному випадку він невеликий і позитивний, але трапляється так, коли ризик – справа небезпечна.
Запитання для обговорення

• 
  Що є важливим у процесі прийняття рішення? (Відповідь: достовірна інформація, наслідки, можлива небезпека).
  
• 
  Коли вибір уже зроблено, хто безпосередньо стикається з наслідками?
  
• 
  Хто несе відповідальність за прийняття рішення?
  
• 
  Наслідок – це те, що виходить, випливає з чого-небудь?