Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

13. Criminal Minds. – Season 1. – Episode 1. = (Criminal, 1/1)

14. Criminal Minds. – Season 1. – Episode 2. = (Criminal, 1/2)

15. House, M.D. – Season 6.– Episode 1. = (House, 6/1)

16. House, M.D. – Season 7. – Episode 6. = (House, 7/6)

17. House, M.D. – Season 7. – Episode 10. = (House, 7/10)

Сенсорними [7, с. 4; 20, с. 1], або перцептивними [2; 14; 16; 24; 27], уважають концепти, які виступають репрезентантами знань про різні види сприйняття – візуальне, слухове, тактильне, смакове та ольфакторне, специфіка яких зумовлена самою природою чуттів, що є суб’єктивними за своєю сутністю, а отже, неоднозначними в плані інтерпретації [2, с. 1].

Окреме місце серед досліджень сенсорних концептів посідає досвід вивчення їх образного потенціалу [9; 16; 17; 23; 27] та особливостей репрезентації в художньому тексті як компонентів індивідуально-авторської картини світу [25]. Отримані результати демонструють, що сенсорні концепти є значущими елементами художнього тексту, причому спектр їх художніх виявів охоплює образну, композиційну та змістову сторони твору [16; 25]. Сенсорні образи є вагомим смислопороджувальним чинником у художньому тексті, формуючи його концептуальний простір [16; 25]. Художня сенсорика виступає як чинник створення сюжетного напруження, рухає хід повістування, фокусує увагу на певних рисах персонажів, акцентує ключові етапи розгортання твору. Сенсорика відіграє важливу роль також і в процесі сприйняття тексту, оскільки ментальна стимуляція відчуттів підсвідомо включає читача у вир художньої реальності і сприяє виникненню читацького емоційного резонансу [3].

У цій статті основну увагу приділено вивченню специфіки мовної репрезентації одного із сенсорних концептів – концепту СМАК / TASTE у художньому тексті, який розглядається в рамках проблематики тілесності. Виходячи з того, що тілесність як міждисциплінарне явище має широкий спектр трактувань у різних галузях наукового знання – лінгвістики [15; 30; 31; 38], літературознавства [8; 16], філософії [5; 6; 10; 11; 21; 35; 38], соціології [11], психології [18; 26; 31; 38], культурології [4; 8; 11; 22; 31] тощо, вбачаємо за необхідне дати власне обґрунтування розуміння тіла і тілесності. Так, дійсно, виникає безліч питань стосовно того, що вважати тілом. Чи є тіло суто фізіологічним явищем або сукупністю певних органічних процесів, що відбуваються в живому організмі? Чи включати до поняття тіла тілесний досвід – сенсорику та рух? Дж. Лакофф та Т. Рорер ставлять питання про те, “чи вважати тіло індивідуальною фізіологічною єдністю або слід розглядати поняття тілесності як таке, що включає соціальні мережі на кшталт сім’ї, без яких тіло припинило б своє існування?”, “або, можливо, тіло є культурно та соціально сформованим артефактом?” [32, c. 18]. Звичайно, всі названі аспекти тілесності є важливими у формуванні людини як соціальної істоти. Проте, якщо говорити про суто тілесний вимір, доцільно, на наш погляд, включати до поняття тілесності лише те, що пов’язано з фізичною структурою людини або іншої істоти, її організмом, його функціонуванням та процесами, які в ньому відбуваються. За такого розуміння до тілесного досвіду належать усі види сенсорики, що аналізуються нами в ракурсі тілесності.

Отже, категорія смаку розглядається в цій статті як перцептивна, що характеризується вторинним, неонтологічним статусом, оскільки смак, як і запах, звук тощо є вторинними ознаками, маніфестованими пересічній свідомості як такі, що “не існують самостійно поза речами або тілами, а лише в уявній відстороненості від них” [19, с. 90].

Актуальність дослідження визначається необхідністю аналізу специфіки мовної репрезентації чуттєвого (тілесного) досвіду у співвідношенні та взаємозв’язку з емоційним та інтелектуальним як основи формування художньої образності. Актуальність розвідки підкріплюється значущістю категорії смаку в житті людини, а також значно меншим ступенем вивчення проблеми смакової сенсорики, порівняно з візуальним та слуховим модусом перцепції [14; 24].

Об’єктом дослідження є способи концептуалізації сприйняття смаку в образному просторі художньої прози англійських модерністів.

Предмет дослідження становлять лексичні одиниці із семантикою сприйняття та оцінки смаку в контексті прози англійських модерністів, задіяні у формування цього образного простору.

Матеріалом дослідження є художні твори англійських модерністів, серед яких оповідання Девіда Г. Лоуренса (збірки “Prussian Officer” та “England, my England”), його романи “Lady Chatterley’s Lover” та “Sons and Lovers”, а також оповідання Вірджинії Вулф (збірки “Monday or Tuesday”, “Haunted House and Other Stories”).

Мета статті полягає у визначенні ролі сенсорики смаку як різновиду тілесного досвіду у формуванні художньої образності шляхом виявлення способів концептуалізації смакових відчуттів у художніх творах англійського модернізму.

Відповідно до нашої гіпотези, тілесність є базовим онтологічним концептом, крізь призму якого твориться художня реальність. Передумовами цієї гіпотези є вихідне для когнітивної поетики положення про втілене розуміння (embodied understanding) [34] та досвід філософського осмислення категорії тілесності у різні за хронологією періоди розвитку людського суспільства [5]. Ця гіпотеза корелює з думкою З. Кевечеша про людське тіло як відправну точку концептуалізації певних фрагментів світу [33, р. 18]. Відповідно до висловленої гіпотези, реалізація образного потенціалу концепту СМАК / TASTE, онтологічну основу якого складає тілесний досвід людини, в плані референції виступає як “отілеснювання” навколишньої дійсності у її емоційному та інтелектуальному вимірах.

У статті використано методики реконструкції ключових концептуальних метафор [33; 34], та побудови мереж концептуальної інтеграції [28; 37].

Структуру статті визначили основні етапи дослідження: 1) добір лексичних одиниць із семантикою сприйняття смаку, його властивостей і ознак та оцінки смаку, 2) розкриття специфіки концептуалізації смакових відчуттів у контексті художнього твору.

Аналіз вживання імені концепту СМАК / TASTE в аналізованих творах Д. Г. Лоуренса і В. Вулф демонструє, що відповідна лексема, зазвичай, активує концептуальну метафору TASTE IS MANNER (СМАК Є СПОСОБОМ ПОВЕДІНКИ). Тут смак концептуалізується як образ поведінки, поведінковий стандарт або еталон сприйняття дійсності, причому концептосфера мети, як правило, пов'язана з естетичним баченням світу, наприклад:

But Clifford was not like that. His whole race was not like that. They were all inwardly hard and separate, and warmth to them was just bad taste [41, p. 79].

Humanity has always had a strange avidity for unusual sexual postures, and if a man likes to use his wife, as Benvenuto Cellini says, ‘in the Italian way’, well that is a matter of taste [41, p. 323].

У наведених фрагментах творів Д. Г. Лоуренса переосмислення TASTE → MANNER (СМАК → СПОСІБ ПОВЕДІНКИ) відбувається паралельно з наданням смаку ознак “поганий :: добрий”, “моральний :: аморальний” тощо, тобто такий, що відповідає або не відповідає певному поведінковому стандарту та містить відповідну оцінку.

Специфіку процесів переосмислення, які лежать в основі художньої образності у творах англійських модерністів, розкривають механізми концептуалізації базових смаків – гіркий (bitter), солодкий (sweet), кислий (sour), солоний (salty), а також оцінної ознаки ‘delicious’, ‘savoury’, що відповідає українському ‘смачний’.

Як показав аналіз, відчуття гіркоти концептуалізується в розглянутих текстах за допомогою метафори BITTER IS CAUSING SADNESS / DEPRESSION (ГІРКЕ Є ПРИЧИНОЮ СМУТКУ / ДЕПРЕСІЇ, ПРИГНІЧЕНОСТІ). Подібно до того, як гірке на смак викликає неприємні відчуття, яких немає бажання зазнати знову, так і лексична одиниця bitter у своєму переносному значенні набуває ознаки ‘неприємний, такий, що засмучує, є причиною депресії, розчарування’. Порівняйте:

Зазначена ознака є зоною перетину концептосфери джерела (TASTE) і концептосфери мети (EMOTION), при цьому відбувається переосмислення сенсорики смаку як суто фізіологічного процесу, притаманного тілу людини, в термінах емоцій. Очевидно, тут спостерігається інтеграція концептуальних просторів тілесного, чуттєвого й емоційного, почуттєвого, де тілесний та ментальний досвід людини поєднуються, а вектор переосмислення вказує на те, що ментальне осмислюється людиною крізь призму тілесного. Це відбиває характер співвіднесення тіла і розуму на кшталт метафори MIND AS BODY (РОЗУМ ЯК ТІЛО), що корелює з думкою І. Ібаррече-Антуньяно, яку вона висловлює стосовно різних органів чуттів [30].

Подібні висновки отримуємо і в ході спостереження над іншими модусами концептуалізації гіркого смаку, зокрема крізь призму концептуальної метонімії BITTER stands for SAD / DEPRESSED (ГІРКИЙ замість СУМНИЙ / ПРИГНІЧЕНИЙ):

There was no glimmer of a smile on her face, though the maid behind her was sniggering. Will was very bitter [40, p. 141].

As Mrs. Morel saw him slink quickly through the inner doorway, holding his bundle, she laughed to herself: but her heart was bitter, because she had loved him [43, p. 38].

And he began to get bitter, and a wicked look began to come on his face [39, p. 8].

У цих прикладах також відбувається перетин концептосфери джерела (TASTE) і концептосфери мети (EMOTION), проте переосмислення здійснюється за рахунок перенесення ознаки ‘неприємний’, притаманної як гіркому смаку, так і почуттю суму, розчарування, на людину, яка зазнала їх впливу, а отже, її стан сприймається як наслідок дії відповідного чуття. У наведених фрагментах спостерігаємо саме такий причинно-наслідковий зв’язок:

“You never thought to tell me all this before I married you”, he said, with bitter irony, at last [45, p. 132].

Зазначений зв’язок свідчить про те, що сенсорні концепти органічно поєднані з орієнтаційними метафорами. Так, концептуалізація гіркого смаку як руху долу (BITTER stands for DOWN) відбувається через проміжні ланки − метонімію BITTER stands for SAD / DEPRESSED (ГІРКИЙ замість СУМНИЙ / ПРИГНІЧЕНИЙ), що спостерігаємо на нашому емпіричному матеріалі, та метафору SAD / DEPRESSED IS DOWN (СУМНИЙ / ПРИГНІЧЕНИЙ Є ДОЛУ), яка належить до базових концептуальних метафор [34]: BITTER stands for SAD / DEPRESSED :: SAD / DEPRESSED IS DOWN = BITTER stands for DOWN. Відповідно, гіркий смак не лише набуває негативного забарвлення, а й означає зниження статусу за шкалою рівнів ієрархії метафор Великого ланцюга буття (DOWN THE GREAT CHAIN OF BEING).

Таке бачення сенсорики гіркого смаку в термінах її експерієнційного, досвідного підґрунтя та вторинності відносно тіла корелює в деяких фрагментах аналізованих текстів з паралельним описом сприйняття фізичного стану тіла, яке теж зазнає аналогічного образного переосмислення в ракурсі художньої тілесності. Порівняйте:

Спостереження над іншими смаками та специфікою їх концептуалізації у прозі модерністів свідчать про схожість напрямків їх переосмислення в образній системі аналізованих творів. Так, за аналогією з гірким смаком концептуалізується не дуже приємний з погляду тілесного сприйняття кислий смак (SOUR). Це смакове відчуття переосмислюється в контексті художньої семантики завдяки імплікації концептуальної метафори SOUR IS CAUSING IRRITATION / DISCONTENT (КИСЛЕ Є ПРИЧИНОЮ РОЗДРАТУВАННЯ / НЕВДОВОЛЕННЯ) та концептуальної метонімії SOUR stands for IRRITATED / DISCONTENTED (КИСЛИЙ замість РОЗДРАТОВАНИЙ / НЕВДОВОЛЕНИЙ):

‘Солоний’ (‘salty’) як ознака смаку не знаходить переосмислення в аналізованих творах модерністів. Лише “сіль” як джерело відповідного смаку вживається метафорично у складі ідіоматичних виразів, де розуміється як певна проблема або щось, чому бракує життя чи життєвих сил:

“Ma lass!” he said. “The world's goin’ to put salt on thy tail” [41, p. 347].

There was a third little girl born. And after this Winifred wanted no more children. Her soul was turning to salt [39, p. 11].

Останнє, мабуть, пов’язане зі сприйняттям солі як речовини, що “консервує”, запобігає псуванню плоті. Символіка відсутності життя в солоному середовищі має біблійні корені; згадаємо біблійну історію про дружину Лота, яка, полишаючи Содом, перетворилась на соляний стовп унаслідок того, що обернулась всупереч Божій забороні і була покарана.

На відміну від гіркого, концептуалізація солодкого смаку відбувається в аналізованих творах у зворотному напрямку руху відповідно до рівнів Великого ланцюга буття (UP THE GREAT CHAIN OF BEING). Так, солодкий є основою утворення концептуальної метафори SWEET IS CAUSING JOY / PLEASURE / HAPPINESS (СОЛОДКЕ Є ПРИЧИНОЮ РАДОСТІ / ЗАДОВОЛЕННЯ / ЩАСТЯ), що спостерігаємо в таких фрагментах текстів:

Love is sweet, love is brief [50, p. 9].

But Daniele’s wife would be one of those sweet Venetian women of the people whom one still sees, modest and flower-like in the back of that labyrinth of a town [41, p. 315].

За подібного модусу концептуалізації акцентується притаманна солодкому смаку ознака ‘приємний, такий, що дарує задоволення’. Завдяки сенсорній пам'яті людини, вона є зоною інтеграції концептуальних просторів СМАКУ (TASTE) та ЕМОЦІЙ (EMOTION).

Схожі принципи концептуалізації складають основу творення художніх образів і на ґрунті інших смакових ознак − тих, які викликають приємні тілесні відчуття. Наприклад, ‘смачний’ (‘delicious’) за аналогією з ‘солодким’ (‘sweet’) концептуалізується за допомогою метафори DELICIOUS IS CAUSING JOY / PLEASURE / HAPPINESS (СМАЧНЕ Є ПРИЧИНОЮ РАДОСТІ / ЗАДОВОЛЕННЯ / ЩАСТЯ):

And as soon as he was out of the wood, in the free open meadow, where he could breathe, he started to run as fast as he could. It was like a delicious delirium in his veins [43, p. 145].

The time came for her to dance with Adams. Oh, the delicious closing of contact with him, of his limbs touching her limbs, his arm supporting her [47, p. 155].

‘Солодкий’ (‘sweet’) переосмислюється в аналізованих художніх текстах також через імплікацію концептуальної метонімії SWEET stands for HAPPY / PLEASED (СОЛОДКИЙ замість ЩАСЛИВИЙ / ЗАДОВОЛЕНИЙ), порівняймо:

Відповідно, такий спосіб концептуалізації дає підстави для розгляду концепту SWEET / СОЛОДКИЙ в рамках орієнтаційної метафори SWEET stands for UP (UP IN THE GREAT CHAIN OF BEING) / СОЛОДКИЙ замість ВГОРУ, що передбачає проміжні етапи переосмислення – метонімію SWEET stands for HAPPY / PLEASED (СОЛОДКИЙ замість ЩАСЛИВИЙ / ЗАДОВОЛЕНИЙ) та базову концептуальну метафору HAPPY / PLEASED IS UP (ЩАСЛИВИЙ / ЗАДОВОЛЕНИЙ Є ВГОРУ): SWEET STANDS FOR HAPPY :: HAPPY IS UP = SWEET stands for UP.

Цікаво, що відсутність або невиразність смаку отримує негативну, низьку аксіологічну оцінку, що відбивається у їх переосмисленні в термінах концептуальної метафори LACKING / WITHOUT TASTE IS UNINTERESTING / UNATTRACTIVE / BORING / DULL / INAPPROPRIATE (ТЕ, ЧОМУ БРАКУЄ СМАКУ / ПОЗБАВЛЕНЕ СМАКУ Є НЕЦІКАВИМ / НЕПРИВАБЛИВИМ / НУДНИМ / НЕПРИСТОЙНИМ). Порівняймо:

So, he had come back to his own class. To find there, what he had forgotten during his absence of years, a pettiness and a vulgarity of manner extremely distasteful [41, p. 163].

And Charles May, though she liked something about him, seemed a little distasteful and messy, in spite of his stars [41, p. 36].

The moon wouldn’t be far enough, because even there you could look back and see the earth, dirty, beastly, unsavoury among all the stars: made foul by men [41, p. 263].

Очевидно, несмачний або прісний сприймається як непривабливий, нудний, невиразний. Не пропущене крізь органи чуття не відкладається в пам'яті, не справляє відчутного враження або навіть відштовхує.

Отже, результати вивчення напрямків переосмислення концепту СМАК / TASTE та його складників ГІРКИЙ / BITTER, СОЛОДКИЙ / SWEET, КИСЛИЙ / SOUR, СОЛОНИЙ / SALTY, СМАЧНИЙ / DELICIOUS у процесі творення образності художнього тексту свідчать про домінування універсальних тенденцій у їх концептуалізації. Як узагальнювальний виступає модус концептуалізації TASTING IS FEELING / СМАКОВЕ ВІДЧУТТЯ Є ПОЧУТТЯ, оскільки відчуття смаку та емоційний стан людини поєднуються за рахунок інтеграції концептуальних просторів СМАК / TASTE та ЕМОЦІЙНИЙ СТАН / EMOTIONAL STATE.

Концепт СМАК / TASTE інтегрується з іншими сенсорними концептами, слугуючи основою формування синестезійних метафор, які є розповсюдженими в художній образності аналізованих творів модерністів. Участь концепту СМАК / TASTE в утворенні синестезійних метафор ґрунтується на взаємозв’язку різних органів чуття і можливості співвіднесення інформації, отриманої за посередництва кожного з них.

У художній образності аналізованої прози спостерігаємо синестезійні метафори, створені завдяки пов’язуванню концепту TASTE з усіма іншими сенсорними концептами: TASTE−SMELL (СМАК−ЗАПАХ), TASTE−SIGHT (СМАК−ЗІР), TASTE−HEARING (СМАК−СЛУХ), TASTE−TOUCH (СМАК−ДОТИК). Так, проекція сенсорного концепту СМАК / TASTE на інші сенсорні концепти є когнітивним підґрунтям для формування низки художніх образів, наприклад:

1) TASTE − SMELL:

Тут ознака ‘солодкий на смак’ трансформується у ‘солодкий, приємний на запах’, обидві з яких є результатами тілесного сприйняття.

2) TASTE − SIGHT:

“Sweeter than the lids of Juno’s eyes”, he quoted [41, p. 103].

Очевидно, ознака ‘солодкий на смак’ переходить у ‘приємний на погляд’.

3) TASTE − HEARING:

Standard Five girls were having a singing lesson, just finishing the la-me-doh-la exercises and beginning a ‘sweet children’s song’ [41, p. 176].

He himself, with his tough old barbarian fighting spirit, had an almost child-like delight in verse, in sweet poetry, and in the delightful game of a cultured home [39, p. 3].

Тут ознака ‘солодкий, приємний на смак’ трансформується у ‘такий, що приємно звучить, є приємним на слух’.

4) TASTE − TOUCH:

The time came for her to dance with Adams. Oh, the delicious closing of contact with him, of his limbs touching her limbs, his arm supporting her [47, p. 155].

And she felt a little grudge against Whiston, soon forgotten when her host was holding her near to him, in a delicious embrace [47, p. 151].

Останні з наведених прикладів ілюструють перенесення ознаки ‘смачний, приємний на смак’ на тактильне сприйняття на кшталт ‘приємний на дотик, звабливий’.

Утворення синестезійних образів відбувається за рахунок інтеграції ментальних просторів різних сенсорних концептів: СМАК / TASTE, ЗАПАХ / SMELL, ДОТИК / TOUCH, ЗІР / SIGHT, СЛУХ / HEARING, причому переосмислення відбувається в межах тілесного виміру. Можливість проектування ознак зі сфери одного різновиду тілесного досвіду до іншого демонструє їх єдність і цілісність такого досвіду.

Цікаво, що проаналізований фрагмент матеріалу свідчить про домінування в синестезійному переосмисленні саме приємних смакових ознак. Очевидно, це пояснюється тим, що приємні відчуття, пропущені крізь відповідні органи людського тіла, краще відбиваються і зберігаються в оперативній сенсорній пам’яті, оскільки, як відомо, людський організм влаштований так, що викреслює з пам’яті неприємний, болісний досвід. Отже, приємний чуттєвий досвід є більше та легше затребуваним у ході проектування ознак зі сфери одного його різновиду до іншого, що зумовлює домінування та вищий потенціал художнього переосмислення сенсорних концептів саме позитивного ґатунку.

У результаті художнього переосмислення лексем, що позначають смак, спостерігаємо випадки утворення концептуального оксиморону (термін Р. Гіббса [29, p. 448]). Його суть полягає в зіткненні складників із протилежною семантикою в межах певної синтаксичної конструкції. Концептуальний оксиморон виступає як спосіб осмислення предметів, подій або явищ через протиставлення їх аксіологічно навантажених ознак. Комбінація протилежних значень складників оксиморону викликає емоційну дезорієнтацію, що, за словами Р. Цура, зумовлюється ефектом дифузії, розмитості, невизначеності смислу [36, p. 90, 251] та потребує модифікації, а часом і деформації сталих когнітивних процесів для його розуміння [36, р. 251, 405, 446]. Така деформація активує зсув ментальної настанови, яку О. С. Маріна вважає результатом змін у характері та змісті стереотипного знання або уявлення про певний фрагмент картини світу [13, с.10].

Проаналізуємо специфіку лінгвокогнітивних процесів, що лежать в основі формування концептуального оксиморону у наступному фрагменті тексту:

Тут при формуванні оксиморону простежується атрибутивне контрастивне мапування [1, с. 230−233] – лінгвокогнітивна операція, яка полягає у приписуванні полярних ознак явищу, що описується. Як бачимо, оксиморон anguished sweetness складається з діаметрально протилежних за семантикою лексем (болісний / нестерпний та солодкість / солодка приємність), що породжує протиріччя, тим паче за умов збереження іконічного принципу відстані, відповідно до якого за рахунок максимальної близькості розташування складників аналізованого оксиморону між ними виникає семантичне напруження, яке веде до їхнього зіткнення.

У результаті атрибутивного контрастивного мапування задоволенню (pleasure), яке в контексті вербалізується як переосмислене солодке на смак (sweetness), приписується непритаманна йому ознака ‘страждання’ (‘suffering’). Протиставлення задоволення та страждання (PLEASURE vs SUFFERING), що здійснюється з погляду тілесності, ґрунтується на особливостях впливу їх на органи чуття, а також на тому, що зазначені концепти поділяють ознаку, виражену як наявність або відсутність протилежного почуття чи стану (задоволення – відсутність страждання, страждання – відсутність задоволення).

Така інтерпретація дозволяє представити концептуальне підґрунтя оксиморону як домен HUMAN BODY (ЛЮДСЬКЕ ТІЛО), що включає субдомени SENSATIONS (ЧУТТЯ), FEEINGS (ПОЧУТТЯ) та EMOTIONS (ЕМОЦІЇ), на тлі яких профільовано діаметрально протилежні концепти PLEASURE vs SUFFERING (ЗАДОВОЛЕННЯ vs СТРАЖДАННЯ). У результаті зіткнення цих концептів породжується нове, емерджентне значення “задоволення є інколи неможливим без страждання”, що втілює парадоксальність мислення письменників-модерністів.

Схоже явище спостерігаємо і в наступному фрагменті, наприклад:

It was the bitter peace of resignation [43, p. 195].

Оксиморон bitter peace (гіркий мир) утворено за аналогічною концептуальною схемою як поєднання в образному засобі протилежних за семантикою складових, що сприяють їх зіткненню. Тут задоволенню (pleasure), репрезентованому як досягнення миру, спокою (peace), що є стереотипно бажаним емоційним станом людини, приписується ознака ‘неприємний’, такий, що ‘спричиняє почуття суму, розчарування’, а отже, ‘небажаний’, яка вербалізується у контексті в термінах гіркого смаку (bitter). Унаслідок зіткнення цих ознак породжується нове значення “небажаний спокій”, який, відповідно до контексту, оволодіває людиною, відправленою у відставку. Осмислення концептуального оксиморону тут також відбувається в межах домену HUMAN BODY (ЛЮДСЬКЕ ТІЛО), де спостерігаємо зіткнення концептів СМАК / TASTE та ПОЧУТТЯ / EMOTION, що супроводжується переосмисленням сенсорики смаку як суто фізіологічного процесу, притаманного тілу людини, в термінах емоцій, а отже, і зіткнення концептуальних просторів тілесного (чуттєвого) й емоційного (почуттєвого), де перетинаються тілесний і ментальний досвід людини (TASTING vs FEELING, BODY vs MIND).

Протиставлені концепти PLEASURE vs SUFFERING (ЗАДОВОЛЕННЯ vs СТРАЖДАННЯ), а також узагальнювальні протиставлення TASTING vs FEELING (СМАКОВЕ ВІДЧУТТЯ vs ПОЧУТТЯ) та BODY vs MIND (ТІЛО vs РОЗУМ ) є діалектичними єдностями, за рахунок чого і знімається протиріччя між ними у структурі оксиморону.

Когнітивні особливості утворення оксиморону, що ґрунтуються на протиріччі, відбивають специфіку парадоксального поетичного мислення письменників-модерністів, у творах яких нерідко поєднується несумісне [13].

1. 
   Бєлєхова Л. І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі : лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії) / Лариса Іванівна Бєлєхова. – Херсон : Айлант, 2002. – 368 с.
   
2. 
   Брылева Р. Ф. Перцептивные концепты и способы их объективации во французском языке / Р. Ф. Брылева // Вестник Челябинского госуд. ун-та. Сер. : “Филология. Искусствоведение”. – Вып. 46. – 2010. – № 22 (203). – С. 17–20.
   
3. 
   Воробйова О. П. Поетика хвиль в контексті емоційного резонансу (нарис з когнітивної емотіології) / О. П. Воробйова // Мова, культура й освіта в сучасному світі : [зб. наук. пр. до 90-річчя проф. Романовського О. К.] / [відп. ред. О. А. Стишов]. − К. : Вид центр КНЛУ, 2008. − С. 126–135.
   
4. 
   Гиниятова Е. В. Фотография как способ проблематизации телесности в современной культуре : дисс. … канд. филос. наук : 24.00.01 / Гиниятова Елена Владимировна. – Томск, 2007. – 134 с.
   
5. 
   Гомілко О. Є. Феномен тілесності : автореф. дис. … доктора філос. наук : спец. 09.00.04 “Філософська антропологія та філософія культури”/ О. Є. Гомілко. – К., 2007. – 38 с.
   
6. 
   Гомілко О. Є. Тілесність як поняття західної метафізики [Електронний ресурс] / О. Є. Гомілко, С. В. Пролеєв. – Режим доступу : http://librar.org.ua/sections_load.php?s=culture_science_education &id=7454
   
7. 
   Гошилык Н. С. Лексическая репрезентация времени в системе современного английского языка и публицистическом дискурсе : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Гошилык Наталья Сергеевна. – Харьков, 2011. – 16 с.
   
8. 
   Дискурсы телесности и эротизма в литературе и культуре. Эпоха модернизма. Антология / [ред. Д. Иоффе]. – М. : Изд-во Ладомир, 2008. – 528 с.
   
9. 
   Дормидонтова О. А. Гастрономическая метафора как средство концептуализации мира (на материале русского и французского языков) : автореф. диcс. … канд. филол. наук : спец. 10.02.19 “Теория языка” / О. А. Дормидонтова. – Тамбов, 2011. – 23 с.
   
10. 
    Жаров Л. В. Двадцатилетний опыт изучения проблемы человеческой телесности (Актовая речь) / Леонид Всеволодович Жаров. – Ростов н/Д. : Изд-во Ростовского гос. мед. ун-та, 2001. – 19 с.
    
11. 
    Костина А. В. Телесность как ведущая категория философского дискурса о масскультуре (к проблеме самоотношения) / А. В. Костина // Мир психологии. – 2005. – № 3. – С. 103–113.
    
12. 
    Кубрякова Е. С. Язык и знание : На пути получения знаний о языке : Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Елена Самойловна Кубрякова. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.
    
13. 
    Маріна О. С. Контрастивні тропи й фігури в американській поезії модернізму : лінгвокогнітивний аспект : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / О. С. Маріна. – К., 2004. – 22 с.
    
14. 
    Матвеева Т. М. Перцептивная категория вкуса и лингвистические средства ее реализации : диcс. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / Матвеева Татьяна Михайловна. – Челябинск, 2005. – 200 с.
    
15. 
    Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла / Олена Валеріївна Материнська. – Донецьк : ДонНУ, 2009. – 295 с.
    
16. 
    Мещерякова О. А. Семантика перцепции в аспекте художественной когниции И. А. Бунина : автореф. диcс. … доктора филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” / О. А. Мещерякова. – М., 2011. – 50 с.
    
17. 
    Молодкина Ю. Н. Синестетическая метафора запаха (корпусное исследование) : автореф. диcс. … канд. филол. наук : спец. 10.02.19 “Теория языка” / Ю. Н. Молодкина. – Курск, 2010. – 21 с.
    
18. 
    Никитин В. Н. Психология телесного сознания / Владимир Николаевич Никитин. – М. : Алетейа, 1999. – 488 с.
    
19. 
    Никитин М. В. Развернутые тезисы о концептах / М. В. Никитин // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2004. – № 1. – С. 53–64.
    
20. 
    Пермінова А. В. Відтворення англійської сенсорної лексики в українських віршових перекладах : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.16 “Перекладознавство” / А. В. Пермінова. – К., 2003. – 20 с.
    
21. 
    Подорога В. А. Феноменология тела. Введение в философскую антропологию / Валерий Александрович Подорога. – М. : “Ad Marginem”, 1995. – 341 с.
    
22. 
    Полтавцева О. Н. Антропология музыкальной телесности : диcс. ... канд. филос. наук : 09.00.04 / Полтавцева Ольга Николаевна. – Харьков, 2005. – 203 с.
    
23. 
    Редька І. А. Синестезійна образність поетичного тексту : лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської жіночої поезії кінця XIX − початку XXI століття) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Редька Інна Анатоліївна. – К., 2009. – 222 с.
    
24. 
    Рузин И. Г. Когнитивные стратегии именования. Модусы перцепции (зрение, слух, осязание, обоняние, вкус) и их выражение в языке / И. Г. Ризун // Вопросы языкознания. – 1994. – № 6. – С. 17–27.
    
25. 
    Старостина Ю. А. Метафора как средство языковой реализации концепта “запах” (на материале романа патрика зюскинда “парфюмер. История одного убийцы”) : автореф. дисс. … канд. филол. наук : спец. 10.02.19 “Теория языка” / Ю. А. Старостина. – Волгоград, 2010. – 23 с.
    
26. 
    Тхостов А. Ш. Психология телесности / Александр Шамильевич Тхостов. – М. : Смысл, 2002. – 287 с.
    
27. 
    Шнякина Н. Ю. Перцептивные концепты в немецкой языковой картине мира и их метафорический потенциал : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.04 / Шнякина Наталья Юрьевна. – Омск, 2005. – 232 с.
    
28. 
    Fauconnier G. The Way We Think : Conceptual Blending аnd The Mind’s Hidden Complexities / G. Fauconnier, M. Turner. – N. Y. : Basic Books, 2003. – 464 p.
    
29. 
    Gibbs R. W., Jr. The Poetics of Mind. Figurative Thought, Language and Understanding / Raymond W. Gibbs, Jr. – Cambridge : Cambridge University Press, 1994. – 530 р.
    
30. 
    Ibarretxe-Antuňano I. Mind-as-body as a cross-linguistic perceptual metaphor / I. Ibarretxe-Antuňano // Miscelanea. A Journal of English and American Studies. – 2002. – № 25. – P. 93–119.
    
31. 
    Johnson M. The Meaning of the Body. Aesthetics of Human Understanding / Mark Johnson. – Chicago : University of Chicago Press, 2008. – 308 p.
    
32. 
    Johnson M. We are live creatures / М. Johnson, Т. Rohrer // Body, Language and Mind. – V. 1 : Embodiment / [ed. T. Ziemke, J. Zlatev, R. Frank]. – Berlin : Mouton de Gruyter, 2007. – P. 17–54.
    
33. 
    Kövecses Z. Metaphor : A Practical Introduction / Zoltan Kövecses. – Oxford : Oxford University Press, 2002. – 375 р.
    
34. 
    Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live by / G. Lakoff, M. Johnson. – Chicago : University of Chicago Press, 1980. – 242 р.
    
35. 
    Lakoff G., Johnson M. Philosophy in the Flesh : The Embodied Mind and Its Challenge to Western Thought // G. Lakoff, M. Johnson. – N. Y. : Basic Books, 1999. – 550 p.
    
36. 
    Tsur R. Toward a Theory of Cognitive Poetics / Reuven Tsur. – Amsterdam : Elsevier Science Publ., 1992. – 574 р.
    
37. 
    Turner M., Fauconnier G. Conceptual integration and formal expression / M. Turner, G. Fauconnier // Metaphor and Symbolic Activity. – 1995. – V. 10. – № 3. – P. 183–203.
    
38. 
    Ziemke T., Frank R. M. The body eclectic / Т. Ziemke, R. M. Frank // Body, Language and Mind. – V. 1 : Embodiment / [ed. T. Ziemke, J. Zlatev, R. Frank]. – Berlin : Mouton de Gruyter, 2007. – P. 1–13.
    

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

39. 
    Lawrence D. H. England, My England / D. H. Lawrence // England, My England. – N. Y. : CreateSpace, 2011. – P. 1–28.
    
40. 
    Lawrence D. H. Goose Fair / D. H. Lawrence // The Prussian Officer and Other Stories / [еd. J. Worthen]. – L. : Penguin Group, 1995. – P .133–142.
    
41. 
    Lawrence D. H. Lady Chatterley's Lover / David Herbert Lawrence. – N. Y. : Empire Books, 2011. – 374 p.
    
42. 
    Lawrence D. H. Odour of Chrysanthemums / D. H. Lawrence // The Prussian Officer and Other Stories / [еd. J. Worthen]. – L. : Penguin Group, 1995. – P. 181–200.
    
43. 
    Lawrence D. H. Sons and Lovers / David Herbert Lawrence. – N. Y. : Empire Books, 2011. – 400 p.
    
44. 
    Lawrence D. H. The Horse Dealer's Daughter / / D. H. Lawrence // England, My England. – N. Y. : CreateSpace, 2011. – P. 149–166.
    
45. 
    Lawrence D. H. The Shadow in the Rose Garden / D. H. Lawrence // The Prussian Officer and Other Stories / [еd. J. Worthen]. – L. : Penguin Group, 1995. – P. 121–132.
    
46. 
    Lawrence D. H. The Thorn in the Flesh / D. H. Lawrence // The Prussian Officer and Other Stories / [еd. J. Worthen]. – L. : Penguin Group, 1995. – Р. 22–39.
    
47. 
    Lawrence D. H. The White Stocking / D. H. Lawrence // The Prussian Officer and Other Stories / [еd. J. Worthen]. – L. : Penguin Group, 1995. – P. 143–164.
    
48. 
    Lawrence D. H. Tickets, Please / D. H. Lawrence // England, My England. – N. Y. : CreateSpace, 2011. – P. 29–42.
    
49. 
    Woolf V. An Unwritten Novel / V. Woolf // A Haunted House and Other Short Stories. – Orlando : Mariner Books, 2002. – P. 8–22.
    
50. 
    Woolf V. A Society / V. Woolf // Monday or Tuesday. – Scotts Valley : Nabu Press, 2010. – P. 9–27.
    
51. 
    Woolf V. The Lady in the Looking-Glass / V. Woolf // A Haunted House and Other Short Stories. – Orlando : Mariner Books, 2002. – P. 87–93.