і сказала:
— Говерла.
Після тієї ночі Прут більше не з'являвся вдома. Весь час
він був у горах, разом-із Говерлою. Вони щиро покохали
одне одного. Однак Говерла була дочкою гірського царя,
тому вона не могла спуститися з гір до людей.
Щойно батько Говерли дізнався про її любов, він про
кляв її. Не змогла дівчина далі жити без коханого і стриб
нула вниз із високого обриву. Відразу піднявся страшний
вітер, який руйнував усе на своєму шляху. А вранці знову
засяяло сонце, і люди побачили, що на місці долини тепер
стоїть величезна гора. Довго шукав Прут Говерлу. Побіг він
на гору і почув її голос. Не повернувся він більше до людей.
І відтоді потекла вниз гірська річка, прокладаючи
собі шлях між скелями. І прозвали люди річку Прутом,
а гору — Говерлою.
ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРНУ ГОРУ
Пан Трієску мав величезний замок. І всі гори та пасо
вища, які бачив він із вікон свого замку, привласнив пан
собі. Минали роки. Домнул Трієску обжився тут і всі гори
та полонини назвав по-своєму: Менчул, Шаса, Думен, Ун-
гуряска, Герешаска, Веденяска, Рогнєска... Аж донині мають
вони такі назви.
Жив пан як у Бога за пазухою: ходив на полювання,
ловив у річках рибу, милувався краєвидами. А слуги його
- 130 -
Легенди Карпат
випасали на гірських луках тисячі корів та волів, овець і ко
ней. Коли ж наближалася зима, чоловік повертався до сво
го маєтку у волоському місті.
Одного разу дізнався Трієску, що між горами, у долинах
річок, поселяються люди. Вони тікали сюди з галицьких сіл
від польської шляхти. Почав пан заходити до тих поселень
Достарыңызбен бөлісу: |
