на позначення всієї нечисті. Гуцули, маючи на увазі чорта,
Містичні істоти Карпат
називають його також злим, осинавцем, юдником, явидни-
ком, клопотником, скусом, пекуном тощо. Вважалося, що
використання слова «чорт» може привабити нечистого до
людини. У гуцулів також є своєрідна чортівська ієрархія.
Найстаршим серед чортів є арідн;;:;, якого ще називають
триюдою, юдою, сатаною, бідою, іродом. Він має владу
надзвичайними чортами — дідьками, бісами, юдниками,
щезниками.
За віруваннями гуцулів, чорта можна було для себе
виховати або придбати. Інколи він навіть допомагав по
господарству, служив людині, був чимось подібним до до
мовика. Такого чорта називали хованцем, служкою, поміч
ником. Придбати такого чортиська можна було в мольфа-
ра. Чорт-помічник був доброзичливим, проте міг накоїти
лиха, якщо його ображали.
Однією з найвідоміших потойбічних істот Українських
Карпат є чугайстер, або лісова людина. На Закарпатті його
часто називали ще нічником. Чугайстер невідомий іншим
слов'янам і відомий лише в гуцульській культурі. Харак
теризувалася ця істота високим зростом, білим одягом
чи й зовсім його відсутністю. Дехто з гуцулів каже, що на
чугайстера перетворювався чоловік, проклятий сусідом.
Зустрівши в лісі людину, чугайстер не робить їй нічого лихо
го, а лише запрошує до танцю. Сам чугайстер танцює дуже
добре — як вихор. Доброго танцюриста він може нагоро
дити. Проте якщо подорожній не втримає шаленого темпу
і впаде, чугайстер навіки залишить його в горах. При цьому
він захищає пастухів і лісорубів, навчає людей ремеслу,
Достарыңызбен бөлісу: |
