Згідно з типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, у середній школі України поновлено вивчення астрономії як обов'язкового предмета інваріантної частини навчальних планів
жүктеу/скачать 3.13 Mb.
|
|
2  13
g-BANOHL Розділ IV Закінчення таблиці
2 14
g-BANOHL g-BANOHL Додатки ► З
КЛЮЧОВІ СЛОВА ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ Абсолютна зоряна величина — зоряна величина зорі, яку вона б мала під час її спостереження зі стандартної відстані в 10 пк. Абсолютно чорне тіло — тіло, що поглинає все електромагнітне випромінювання, яке падає на нього, і саме випромінює кількість енергії, яка залежить тільки від його температури, а спектральний розподіл випромінювання підкоряється закону Планка. Азимут — кут між площиною небесного меридіана та площиною, що проходить через зеніт та світило, відлічується від півдня на захід; вимірюється відповідною дугою математичного горизонту. Активна галактика — галактика, у ядрі якої відбуваються процеси з потужним виділенням енергії (подекуди вибухового характеру) у вигляді нетеплового випромінювання в неперервному спектрі та теплового в лініях випромінювання. Альбедо — відношення кількості відбитої видимою поверхнею планети енергії до кількості енергії, що впала на планету від Сонця. Антропний принцип — існування певної сукупності фізичних та астрофізичних властивостей всесвіту, необхідних для якісної еволюції матерії — появи атомів та молекул, а цим органічного та розумного життя, зокрема появи людини. Апогей — найвіддаленіпіа від Землі точка орбіти Місяця або ШСЗ. Астероїд (мала планета) — тіло Сонячної системи розміром від одиниць до сотень кілометрів, здебільшого неправильної форми. Астероїди, що зближуються із Землею (АЗЗ),— астероїди, у яких найменша відстань між орбітами Землі та астероїда не перевищує 30 млн км; є імовірність зіткнення таких астероїдів із Землею, що матиме катастрофічні наслідки (астероїдна небезпека). 2 15
Розділ IV А строметрія — розділ астрономії, що займається вимірюванням положень небесних тіл і побудовою систем координат у космосі.
Астрономія — наука, що вивчає рух, будову та еволюцію небесних тіл, їхніх систем та Всесвіту в цілому. Астрофізика — розділ астрономії, що вивчає фізичну будову та еволюцію небесних тіл і фізичні процеси, які їх зумовлюють. Атмосфера (планети) — газово-аерозольна оболонка планети (аерозолі — краплини рідини та частинки пилу в атмосфері планети). Афелій — найвіддаленіпіа від Сонця точка орбіти тіла Сонячної системи, що є супутником Сонця. Білий карлик — маломасивна зоря (М <1,2 Мо) на кінцевій стадії еволюції, світить завдяки остиганню, має високу температуру поверхні, але малі розміри. Блакитний гігант — масивна зоря високої світності, що належить до головної послідовності. Важка компонента (у Сонячній системі) — частина речовини Сонячної системи, що на будь-якій відстані від Сонця перебуває у твердому стані (метали, силікати). Велика піввісь орбіти — відрізок, що з'єднує центр еліптичної орбіти з однією з більш віддалених її вершин (її довжина є середньою відстанню тіла на еліптичній орбіті до притягу-вального центра, що міститься у фокусі орбіти). Велика Червона Пляма — стійке вихрове утворення в атмосфері Юпітера. Велике протистояння Марса — протистояння Марса, коли він знаходиться поблизу перигелію своєї орбіти, тобто на найближчій відстані від Землі. Великомасштабна структура Всесвіту — утворення галактиками та скупченнями галактик комірчастої структури з розміром комірок у кілька сотень мільйонів мегапарсек і однорідність та ізотропність Всесвіту в більших масштабах. Випромінювальна здатність — кількість енергії, що її випромінює одиниця поверхні тіла в одиницю часу на певній довжині хвилі (частоті). 2 16
g-BANOHL Додатки В ідкрита модель Всесвіту — модель Всесвіту із середньою густиною речовини, що дорівнює критичній або менша від неї, у цій моделі Всесвіт має необмежений розмір і необмежено розширюється (має нульову або від'ємну кривизну простору-часу).
Візуально-подвійні зорі — системи, подвійність яких установлюється безпосередніми телескопічними спостереженнями. Всесвіт — це навколишній світ з усіма видами речовини та випромінювання, що розвивається в просторі та часі. Всесвітній час (UT) — середній сонячний час на нульовому (Ґринвіцькому) меридіані (прийнятий за аргумент в астрономічних календарях та щорічниках). Вузол орбіти — точка перетину орбіти з основною площиною системи координат (найчастіше екліптикою, небесним екватором). Газова компонента (у Сонячній системі) — частина речовини Сонячної системи, що на будь-якій відстані від Сонця перебуває в газоподібному стані (водень та гелій). Газові туманності — скупчення газу та пилу в міжзоряному просторі з переважною кількістю газу. Газовий хвіст — хвіст комети, у якому переважає газ. Галактика — 1) галактика, до якої належать Сонце й Сонячна система; 2) гравітаційно пов'язана система із зір, планет та міжзоряного середовища. Галактична площина — середня площина Галактики, у перетині з небесною сферою дає велике коло, яке проходить через Чумацький Шлях. Галактичне гало — зовнішня розріджена оболонка зі старих зір та кулястих скупчень, яка оточує власне галактику. Галактичне ядро — масивне згущення речовини в центрі галактики, яке є джерелом короткохвильового, інфрачервоного та радіовипромінювання й містить масивну чорну діру. Галактичний рік — період обертання Сонця навколо центра Галактики (210 млн років). Геостаціонарний супутник — штучний супутник Землі, що рухається в площині земного екватора з періодом обертання, 2 17
g-BANOHL Розділ IV я Годинний кут — кут між площиною небесного меридіана та площиною, що проходить через полюс світу та світило, відлічується від півдня на захід; вимірюється відповідною дугою небесного екватора. Головна послідовність — сукупність зір, джерелом енергії яких є реакція перетворення водню в гелій; на діаграмі «спектр — світність» займає смугу приблизно по діагоналі з лівого верхнього кута до правого нижнього. Головний пояс астероїдів — сукупність астероїдів, що рухаються між орбітами Марса та Юпітера. Горизонтальний паралакс — кут, під яким видно зі спостережуваного тіла Сонячної системи екваторіальний радіус Землі. Гравітаційний колапс — стиснення речовини під дією власної сили тяжіння. Гравітаційний парадокс — невизначеність сили тяжіння, що діє з боку всіх мас Всесвіту в моделі нескінченного ньюто-нівського всесвіту. Григоріанський календар — календар, у якому, на відміну від юліанського, роки із цілим числом сотень, кількість яких не ділиться без остачі на 4, не є високосними (це компенсує розбіжність між середньою довжиною юліанського року (365,25 доби) і точною довжиною року, що менша на 11 хвилин). Дефект маси — різниця між масою чотирьох протонів та масою ядра Гелію, під час утворення ядра Гелію із цих протонів відповідна їй енергія виноситься електромагнітним та нейтринним випромінюваннями. Діаграма «спектр — світність» (діаграма Герцніпрунга — Рессела) — діаграма, на якій положення зорі визначається її спектральним класом (із фізичної точки зору — температурою її фотосфери) та світністю (або абсолютною зоряною величиною) і залежить від її маси та класу світності зорі. Друга космічна швидкість — найменша швидкість, одержавши яку на поверхні небесного тіла, матеріальна точка може подолати його силу тяжіння й віддалитися в нескінченність. 2 18
g-BANOHL Додатки З акон Віна — обернено пропорційна залежність від температури довжини хвилі, на якій абсолютно чорне тіло випромінює найбільшу кількість енергії.
Закон Габбла — пропорційність між швидкістю віддалення позагалактичних об'єктів та відстанню до них. Закон Кірхгофа — закон, за яким відношення випромінювальної здатності тіла до його поглинальної здатності не залежить від природи тіла, а є універсальною функцією довжини хвилі (частоти) та температури тіла (функцією Планка). Закон Планка — закон, який описує спектральний розподіл випромінювання абсолютно чорного тіла, тобто залежність кількості випромінюваної енергії від частоти або довжини хвилі випромінювання. Цей розподіл має один максимум, значення й положення якого залежать від температури (якщо довжина хвилі прямує до нуля або нескінченно зростає, кількість випромінюваної енергії прямує до нуля). Закон Стефана — Больцмана — закон, що визначає повну кількість енергії, яку випромінює одиниця поверхні абсолютно чорного тіла, ця кількість пропорційна четвертому степеню температури. Закони Кеплера — закони руху в задачі двох тіл, тобто руху однієї матеріальної точки під дією сили тяжіння іншої (або сферично-симетричного тіла). Перший закон Кеплера: орбітою є конічний переріз (коло, еліпс, парабола, гіпербола), в одному з фокусів якого знаходиться притягувальний центр, а також пряма. Другий закон: площа сектора, яку описує радіус-вектор точки, є пропорційною часу. Третій закон: квадрат періоду обертання при еліптичному (коловому) русі є пропорційним кубу великої півосі (радіуса) та обернено пропорційним сумі мас точок. Закони теплового випромінювання (закони Віна, Кірхгофа, Планка та Стефана — Больцмана) — закони, що описують теплове випромінювання тіла, яке знаходиться у стані термодинамічної рівноваги з випромінюванням. Закрита модель Всесвіту — модель Всесвіту із середньою густиною речовини, більшою від критичної; у цій моделі Всесвіт має додатну кривизну простору-часу, обмежений розмір. Залізні метеорити — метеорити, що складаються в основному із заліза та нікелю. 2 19
g-BANOHL Розділ IV З атемнення Місяця — проходження Місяця крізь тінь та півтінь Землі, що утворюються при освітленні її Сонцем.
Затемнення Сонця — проходження Місяця між Землею та Сонцем, при якому Місяць повністю або частково закриває Сонце. Затемнювано-змінні зорі — подвійна система, сумарний блиск якої періодично змінюється внаслідок затемнень одного компонента іншим. Затемнювано-подвійні зорі — подвійна система, подвійність якої встановлюється за періодичною зміною сумарного блиску внаслідок затемнень одного компонента іншим. Збурений рух — рух матеріальної точки під дією сили тяжіння іншої матеріальної точки та деяких відносно малих сил. Зеніт — точка перетину прямовисної лінії з небесною сферою. Зенітна відстань — кутова відстань світила від зеніту (або величина відповідної дуги на небесній сфері), яка доповнює висоту світила до 90°. Зодіак — кільцева смуга сузір'їв, через які проходить екліптика. Зони хмар — хмарові утворення, паралельні екватору пла-нет-гігантів, світліші, ніж сусідні. Зоря (зірка) — космічне тіло, у надрах якого відбуваються або відбувалися термоядерні реакції, за рахунок енергії яких воно світиться, і яке еволюціонує внаслідок зміни типу або припинення термоядерних реакцій. Зоряний час — час у межах доби, що вимірюється годинним кутом точки весняного рівнодення. Еволюційні треки — шляхи переміщення зір на діаграмі «спектр — світність» при їх переході від одного етапу еволюції до наступного (з одного класу світності до іншого) у разі зміни типу термоядерних реакцій або їх припинення. Екліптика — велике коло небесної сфери, по якому відбувається річний рух Сонця. Ексцентриситет орбіти — відношення фокусної відстані (відстані від фокуса орбіти до її центра) до довжини великої півосі орбіти (міра відмінності еліпса від кола). 2 g-BANOHL Додатки Е ліптична галактика — галактика, що має форму еліпсоїда обертання (має співвідношення осей від 1 до 0,3).
Елонгація — положення Меркурія або Венери, у яких вони мають найбільше кутове віддалення від Сонця. Ефективна температура — температура видимої поверхні небесного тіла, яку б вона мала, якби була абсолютно чорним тілом. Єдина теорія фізичних взаємодій (єдина теорія поля) — створювана зараз загальна фізична теорія, яка має з'ясувати, як, чому і за яких умов з'являється та зникає різниця між чотирма основними видами фізичних взаємодій; потрібна для розглядання процесів у ранньому Всесвіті в його надщільному й надгарячому стані та розуміння подальшої фізичної еволюції Всесвіту. Інфляційна стадія — початкова стадія еволюції Всесвіту, на якій його розширення визначалося енергією фізичного вакууму й відбувалося за показниковим законом. Істинний сонячний час — час у межах доби, що вимірюється годинним кутом центра диска Сонця. Календар — система відліку великих проміжків часу (у роках, місяцях та добах). Кам'яні метеорити — метеорити, що складаються в основному із силікатів. Квазар — зореподібне позагалактичне джерело радіо-, оптичного та інфрачервоного випромінювання. Кільця (планет) — кільцеподібні утворення складної структури з метеорної речовини (каменів, льоду та пилу) навколо планет-гігантів. Класи світності — групи зір, що знаходяться на певній стадії еволюції й займають певні ділянки на діаграмі «спектр — світність». Колова швидкість — швидкість, яку повинна мати матеріальна точка в напрямку, перпендикулярному до радіуса, щоб рухатися по коловій орбіті. Кома — газово-пилова оболонка комети, що утворюється під час наближення комети до Сонця. 2 21
g-BANOHL Розділ IV К омета — мале тіло Сонячної системи, що складається із силікатної та льодяної компонент, під час наближення до Сонця за рахунок випаровування льодяної компоненти та руйнування силікатної компоненти твердого тіла (ядра) комети утворюються кома (атмосфера) і хвіст комети.
Конфігурації планет — певні відносні положення планети, Землі та Сонця (сполучення, елонгації та протистояння). Кора — зовнішня оболонка твердотільної планети, що утворюється виділенням із мантії найбільш: легких та легкоплавних порід. Корона — зовнішня частина атмосфери Сонця (до 1ОД0), що утворюється потоками частинок сонячного вітру, може спостерігатися під час повних сонячних затемнень. Космологічний принцип — поширення на весь Всесвіт властивостей однорідності та ізотропності Метагалактики (у достатньо великих масштабах), установлених астрономічними спостереженнями . Космологія — розділ астрономії, що вивчає будову та еволюцію Всесвіту на підставі астрономічних спостережень і загальних законів фізики. Кратер (метеоритний) — утворення кільцевої структури, що виникає на поверхнях планет та їхніх супутників під час падіння астероїдних і метеорних тіл. Критична густина — значення густини енергії, що залежить від гравітаційної сталої та сталої Габбла й визначає характер моделі Всесвіту та знак кривизни простору. Кульмінація (к.) — перетин світилом у його добовому русі небесного меридіана; верхня к.— зенітна відстань світила найменша, нижня к.— зенітна відстань найбільша. Кулясте зоряне скупчення — скупчення зір, що має форму кулі й налічує сотні тисяч зір. Літосфера — зовнішня, відносно рухома оболонка твердотільної планети, яка містить кору та частину верхньої мантії. Льодяна компонента (у Сонячній системі) — частина речовини Сонячної системи, яка залежно від відстані до Сонця може бути в будь-якому агрегатному стані (вода, вуглекислий газ, метан, аміак). 2 g-BANOHL Додатки М агелланові Хмари — карликові галактики, супутники нашої Галактики, які видно лише в Південній півкулі Землі.
Магнітна буря — збурення магнітного поля Землі внаслідок його взаємодії із сонячним вітром. Магнітосфера — частина навколопланетного простору, у якій рух заряджених частинок визначається магнітним полем планети. Мантія — основна оболонка планети (тверда у планет земної групи та рідка у планет-гігантів), виділенням з якої більш легких порід утворюється кора, а більш важких — ядро планети. Математичний горизонт — велике коло на небесній сфері, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії. Межа Роша — така відстань від планети, що її великий супутник, який знаходиться ближче до планети, буде розірваний припливними силами. Метагалактика — охоплена спостереженнями частина Всесвіту. Метеор — явище руйнування метеорного тіла, що увійшло в атмосферу Землі, супроводжується світінням та утворенням йонізованого сліду (на висоті 80—110 км). Метеорне тіло — каміння та пилові частинки, що рухаються за геліоцентричними орбітами і, входячи в атмосферу Землі, викликають явище метеора. Метеорний дощ — явище входження в атмосферу Землі великої кількості метеорних тіл, коли Земля перетинає метеорний рій. Метеорити — метеорні тіла, що зіткнулися із Землею, але не повністю зруйнувалися під час проходження земної атмосфери й упали на поверхню Землі. Місцева група галактик — група з майже 40 галактик, близьких до нашої Галактики (з яких тільки наша Галактика та Туманність Андромеди — гігантські спіральні галактики, більшість інших — це карликові галактики). жүктеу/скачать 3.13 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||