Згідно з типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, у середній школі України поновлено вивчення астрономії як обов'язкового предмета інваріантної частини навчальних планів
Фрідман Олександр Олександрович (1888—1925)
жүктеу/скачать 3.13 Mb.
|
Фрідман Олександр Олександрович (1888—1925) — видатний радянський геофізик і математик, засновник релятивістської космології, першим знайшов розв'язок рівнянь загальної теорії відносності для нестаціонарного однорідного та ізотроп- 2 g-BANOHL Додатки н Хандриков Митрофан Федорович (1837—1915) — російський астроном, багато років очолював обсерваторію Київського університету, працював у галузі практичної та теоретичної астрономії й астрономо-геодезії. Хеггінс Вільям (1824—1910) — американський астроном, один із засновників зоряної спектроскопії, першим застосував у астрономії ефект Доплера й виміряв променеві швидкості зір. Хокінг Стівен (н. 1942 р.) — відомий англійський астрофізик, передбачив існування чорних дір малої маси та квантове випаровування чорних дір; плідно працював, незважаючи на важку хворобу, яка прикувала його до інвалідного візка. Х'юїш Ентоні (н. 1924 р.) — англійський радіоастроном, відкрив явище мерехтіння радіовипромінювання на неоднорід-ностях космічної плазми, разом зі своєю аспіранткою Дж. Белл відкрив у 1968 р. пульсари; лауреат Нобелівської премії. Цандер Фрідріх Артурович (1887—1933) — радянський учений та інженер, один із піонерів космонавтики, запропонував багато нових ідей у галузі ракетобудування та астродинаміки (зокрема ідеї гравітаційного маневру й кусково-конічної апроксимації траєкторій КА), був палким ентузіастом польоту людини на Марс. Цесевич Володимир Платонович (1907—1983) — відомий радянський астроном, багато років очолював обсерваторію Одеського університету, визнаний фахівець у галузі вивчення змінних зір різних типів, а також спостережень болідів та ШСЗ; чл.-кор. АН України. Ціолковський Костянтин Едуардович (1857—1935) — великий російський учений, засновник теоретичної космонавтики, першим заклав основи теорії реактивного руху, накреслив основні шляхи розвитку ракетної техніки та космонавтики, визначив важливість вивчення й освоєння космосу для майбутнього людства. Чандрасекар Субраманьян (н. 1910 р.) — видатний астрофізик XX ст., зробив значний внесок у розвиток теорії внутрішньої будови зір (межа Ч. — гранична маса білого карлика), теорії 2 g-BANOHL Розділ IV п Черних Микола Степанович (1932—2004) — радянський астроном, за багато років праці в Кримській астрофізичній обсерваторії став першовідкривачем понад 500 нових малих планет. Шайн Григорій Абрамович (1892—1956) — видатний радянський астроном, народився в Одесі, був першим директором Кримської астрофізичної обсерваторії, фахівець у галузі зоряної спектроскопії, вивчав осьове обертання зір, їхній хімічний склад, на підставі вивчення зв'язку газових туманностей із магнітними полями довів існування загального магнітного поля Галактики; академік AH CPCP. Шварцшильд Карл (1873—1916) — відомий німецький астроном, один із засновників фізики зір і теорії перенесення випромінювання, уперше розв'язав рівняння загальної відносності для сферично-симетричного поля (поля Ш.) і одержав формулу для гравітаційного радіуса (радіуса ПІ.). Шеплі Харлоу (1885—1972) — американський астроном, заклав основи сучасних уявлень про будову нашої Галактики, вивчав змінні зорі в нашій та інших галактиках і визначив відстані до багатьох із них. Шидловський Андрій Петрович (1818—1892) — астроном, закінчив Харківський університет, потім, працюючи в ньому, керував великою програмою астрономо-геодезичних робіт на території Східної України та Півдня Росії, пізніше працював у Київському університеті, багато зробив для розвитку його астрономічної обсерваторії. Шкловський Йосип Самуїлович (1916—1985) — відомий радянський астрофізик, обґрунтував можливість спостереження радіовипромінювання міжзоряного водню на хвилі 21 см, з'ясував природу радіовипромінювання Сонця та залишків спалахів наднових зір, займався фізикою пульсарів та рентгенівських джерел; чл.-кор. AH CPCP. Шмідт Мартен (н. 1929 р.) — американський астроном, відкрив у 1963 р. квазари, обґрунтував їхню позагалактичну природу. g-BANOHL Додатки Ш  мідт Отто Юлійович (1891—1956) — радянський математик, полярний дослідник, геофізик, астроном, закінчив Київський університет і деякий час працював у ньому, заклав основи сучасних уявлень про походження планет Сонячної системи з холодної газово-пилової хмари; академік AH CPCP, академік АН України, Герой Радянського Союзу.
Яковкін Авенір Олександрович (1887—1974) — радянський астроном, працював у Київському університеті та ГАО АН України, був її директором, вивчав фігуру Місяця та його обертання; чл.-кор. АН України. Янський Карл (1905—1950) — американський радіоінже-нер, відкрив у 1932 р. космічне радіовипромінювання. Янгель Михайло Кузьмич (1911—1971) — видатний радянський конструктор ракетно-космічної техніки, багато років очолював Південний машинобудівний завод і КБ «Південне» у Дніпропетровську. Яцків Ярослав Степанович (н. 1940 р.) — відомий український астроном, директор ГАО НАН України, фахівець у галузі фундаментальної астрометрії, геодинаміки та космічної геодезії, був віце-президентом Міжнародного астрономічного союзу, президент Української астрономічної асоціації, академік НАН України. g-BANOHL Література
g-BANOHL
g-BANOHL Зміст Передмова З ^^^^^Н РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ АСТРОНОМІЇ
Системи астрономічних координат 10 Вимірювання часу 11 Одиниці відстані в астрономії 12 Зоряна величина 13 Спостережний характер астрономії 15 Особливості фізичних процесів у Всесвіті 16 Вивчення планет Сонячної системи 17 Еволюція Всесвіту 19 Антропний принцип 20 Астрономія та астрологія 24 3. Навчальні астрономічні спостереження 26 Робота № 1 27 Робота № 2 ЗО Робота № 3 32 Робота № 4 36 Робота № 5 39 Робота № 6 42 РОЗДІЛ II. РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ УРОКІВ
Урок 1 50 Урок 2 54 Урок 3 59
Урок 4 64 Урок 5 70 Урок 6 76 Урок 7 82 Урок 8 88 Урок 9 93 Урок 10 98 Урок 11 102 Урок 12 107 Урок 13 112 Урок 14 119 Урок 15 124 Урок 16 130 Урок 17 135 3. Теми рефератів з астрономії 142 РОЗДІЛ III. ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ АСТРОНОМІЇ
Основи космонавтики 146 Сонце та Сонячна система 148 Фізика зір 149 Основи космології 150
Астрономічні задачі 152 Кросворди та чайнворди 173 РОЗДІЛ IV. ДОДАТКИ 1. Довідникові матеріали 178 Географічні координати обласних центрів України .. 178 Астрономічні установи та планетарії України 179 Основні фізичні та астрономічні сталі 180 Упорядкування й дослідження телескопа 183 Сонячні годинники 184 Подвійні зорі 185
Яскраві зорі скупчення Плеяди 187 Схематична карта Місяця 188 Зміна екваторіальних координат Сонця протягом року 190 Планетні конфігурації та затемнення 191 Сонячна система 192 Еволюція Всесвіту 196 Найбільші телескопи-рефлектори світу 197 Інструкція користувача навчальної програми «REDSHIFT-3: Комп'ютерна астрономічна енциклопедія» 199
Література 248 жүктеу/скачать 3.13 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|