Згідно з типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, у середній школі України поновлено ви­вчення астрономії як обов'язкового предмета інваріантної час­тини навчальних планів



бет20/24
Дата28.04.2016
өлшемі3.13 Mb.
#93342
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

22

17

Т(МеВ) = — (с)

5 3 0

4

-9,5 Г, МеВ




Склад матерії Фізичний вакуум Андронна ера

Лептонна ера Фотонна ера Атомна ера




Додатки

Шкали — логарифмічні, тобто наведені числа — десяткові логарифми відповідних величин



Основні події в еволюції Всесвіту:

0 — порушення суперсиметрії, відділення гравітації, початок

інфляційної стадії;

1 — фазовий перехід у вакуумі, відокремлення сильної вза-

ємодії, виникнення ферміонів та бозонів, початок стадії випромінювання;

2 — розділення електрослабкої взаємодії на слабку та елек-

тромагнітну;

3 — анігіляція нуклонів та антинуклонів, виникнення барі-

онної асиметрії, відділення баріонів від лептонів та ви­промінювання ;



  1. — відділення нейтрино від лептонів та випромінювання;

  2. — розділення нуклонів на протони та нейтрони;

  3. — анігіляція електронів та позитронів;

  4. — синтез первинного гелію;

  5. — густина речовини зрівнюється з густиною випромінюван-

ня, початок стадії «речовина + вакуум»;

9 — рекомбінація первинної плазми, відділення речовини від

випромінювання;

10 — виникнення великомасштабної структури Всесвіту, утво-

рення скупчень протогалактик;


  1. — утворення галактик із зір першого покоління;

  2. — наступні етапи зореу творення, утворення Сонячної

системи.

НАЙБІЛЬШІ ТЕЛЕСКОПИ-РЕФЛЕКТОРИ



СВІТУ

Таблиця 26

Назва, діаметр дзеркала, країна

Висота над рівнем моря, м

Рік уведення вдію

Дуже великий телескоп; 8,2 м х 4 (VLT), Чилі

2635

2001

Телескоп ім. В. Кека; 9,8 м х 2 (Keck 1&2), Гавайські о-ви

4150

1996

197

g-BANOHL

Розділ IV

Закінчення таблиці 26

Назва, діаметр дзеркала, країна

Висота над рівнем моря, м

Рік уведення в дію

Великий бінокулярний телескоп; 8,4 м х 2 (LBT), США

3170

2004

Великий канарський телескоп; 10,4 м (GTS), Канарські о-ви

2400

2002

Телескоп ім. В. Гоббі та Р. Еберлі; 9,1 м (НЕТ), США

2002

1997

Великий південноафриканський телескоп; 9,1 м (SALT), ПАР

1798

2003

Телескоп «Субару»; 8,2 м, Гавайські о-ви

4139

1999

Телескоп «Джеміні» (північн.); 8,1 м, Гавайські о-ви

4214

1999

Телескоп «Джеміні» (півден.); 8,1 м, Чилі

2715

2001

Телескоп ММТ обсерваторії; 6,5м(ММТ), США

2606

2000

Телескопи «Магеллан 1» і «Магеллан 2»; 6,5 м х 2(М1&2), Чилі

2300

2002

Великий телескоп азимутальний; 6,0 м (БТА), Росія

2070

1975

Великий зенітний телескоп; 6,0 м (LZT), Канада

395

2000

Телескоп Дж. Хейла; 5,1 м, США

1706

1948

Телескоп ім. В. Гершеля; 4,2 м (WHT), Канарські о-ви

2332

1987

Телескоп Південної обсерваторії; 4,2 м (SOAR), Чилі

2701

2002

Телескоп ім. В. Бланко; 4 м, Чилі

2215

1976

198

g-BANOHL

g-BANOHL

Додатки

ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «REDSHIFT-3: КОМП'ЮТЕРНА АСТРОНОМІЧНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ»



Мінімальні вимоги до комп'ютера: Pentium із частотою про­цесора 100 МГц і 16 MB ОЗУ. Хоча REDSHIFT-3 буде працювати й на комп'ютері з процесором 486, але для цього користувачеві доведеться відключити деякі з можливостей, що потребують ве­ликих потужностей процесора й великого об'єму пам'яті.

Керування програмою REDSHIFT

REDSHIFT — це інтерактивний планетарій. Основним за­вданням REDSHIFT є відображення положень зір, планет та ін­ших об'єктів на небі. У головному вікні REDSHIFT відобража­ється зоряне небо. Тому це вікно має назву «Звездное небо».

Вікно «Гид» забезпечує зручний доступ до змісту розді­лів REDSHIFT. За замовчуванням під час запуску REDSHIFT у верхній лівій частині вікна «Звездное небо» відображається вікно «Гид». Вікно «Гид» містить кілька закладок.

Закладка «Звездньїе путешествия»

r". Гад RedShifl

ІЗвездньїе путешествия



їт

Основи -і

щСолнце, Луна
щ^ и Земля




Кометьі и

ігстероидьі

исмический полет


Види неба

За допомогою засобів REDSHIFT зоряні подорожі знайом­лять вас із низкою тем. Зоряні подорожі — це зручний спосіб познайомитися з можливостями REDSHIFT.

199



g-BANOHL

Розділ IV

Закладка «Использование REDSHIFT»




і Использование RedShrft Внедетіе п



Настройка RedShtH





Помощь -









Время





Поло же миє





Дер

Взгляд

Упршиение дременем





і

Вид овижения

Дейстаия -

У цьому розділі ви знайдете різнобічну допомогу з ви­користання REDSHIFT. Для запуску вступної лекції клац­ніть на кнопці «Введение». Клацнувши на кнопці «Настройка REDSHIFT», ви відкриєте відповідний розділ довідкового по­сібника. Щоб відкрити зміст довідкового посібника, клацніть на кнопці «Помощь».

За допомогою шести наступних кнопок ви можете прослу­хати одну з шести коротких лекцій про панелі керування.

Закладка «Рассказьі о Вселенной»

До розповідей про Всесвіт увійшли десять лекцій, які дають уявлення про основні поняття астрономії. Щоб побачити назви всіх лекцій, прокрутіть їх список у вікні. Щоб запустити одну з них, клацніть на її назві.

200


g-BANOHL

Додатки

Гид RedShift

ІРассказьі о Вселенногі

от Больиюга д галактик









1

М.ІІ'ЧНШІі llffiUh-


Жизнь з&езд



шшш /алакпшка

звездьі Солнце




щ>л f

История л ft ечной системи

Поиск Виеяемиой жазни

ебесная сфера

Время її времена года т

Закладка «Досьє»

Гид RedShift

Досьє

Рекордсмени

Словарь

Фотогалерея

Для того щоб забезпечити вас різнобічними астрономічни­ми відомостями, у REDSHIFT уміщено три книги — «Рекорд­смени», «Астрономический словарь» та «Фотогалерея». Щоб відкрити потрібну книгу, клацніть на її назві.

201


g-BANOHL

Розділ IV

Закладка «Новости»



Новости

Звезоньїй календарь





Солнсчная cut тем а



Шк
Наши Галактика











Далекий

космос

Космическ&й
миссии


Обновлений

RedShift

REDSHIFT видає новини про астрономічні події на основі застосування власних обчислювальних засобів, а також новини з власного Інтернет-сервера. Щоб відкрити астрономічний ка­лендар, клацніть на відповідній кнопці. Щоб відкрити доступ до потрібного розділу Інтернет-сервера REDSHIFT, клацніть на одній із п'яти кнопок доступу до Інтернет (якщо на вашому комп'ютері є вихід в Інтернет).

Настроювання програми REDSHIFT

Є кілька способів настроїти REDSHIFT-3. Головними є вста­новлення положення спостерігача й настроювання поясного ча­су з використанням діалогу «Предустановки». Це дозволить ко­ристувачеві бачити небо таким, яким воно є в даній місцевості, кожного разу під час запуску програми. REDSHIFT автоматич­но зберігає положення й конфігурацію панелей керування та ві­кна «Гид» такими, якими вони були під час попереднього вихо­ду з програми. Також можна настроїти установки вигляду неба REDSHIFT за замовчуванням. Це дозволяє користувачеві повер-



202

Додатки

татися до знайомого вигляду неба кожного разу під час вибору в основному меню пункту «Файл/Открьіть установки по умол-чанию». Можна також ураховувати перехід на літній час. Ви маєте змогу додати до REDSHIFT нові об'єкти (зорі, астероїди, комети, космічні апарати, об'єкти далекого космосу), викорис­товуючи додатковий діалог «Добавить обьектьі пользователя».

Попередні установки







1 Редакция Дтображение ^правление Се

Дткрьггь Файл установок... Установки по умолчанию Сохранить установки в Файле... Исходньїе установки текущего Файла

СШ+О Ctfl+S

Открьггь видеофайл/Тур...




Установка принтера Предварительньїй просмотр печати Печать...

Cttl+P

Предустаноєки... ^

Ctfl+A

Дьіход

Alt+F4







Діалог «Предустановки» дозволяє користувачеві визначи­ти власне положення та бажаний формат дати й часу. Виберіть в основному меню пункт «Файл/Предустановки...» для від­криття діалогу. Після зміни всіх необхідних попередніх уста­новок натисніть кнопку «Установить» для підтвердження вве­дених змін або «Отменить» для скидання цих змін.

Установлення положення спостерігача

Під положенням спостерігача розуміють його розташу­вання на поверхні Землі, звідки проводиться спостереження. Кожного разу під час запуску REDSHIFT або під час виклику установок за замовчуванням ваше положення автоматично ви­ставляється як вихідне. Це положення використовується й під час виконання команди «Возврат домой» із меню «Управление» (або під час натискання клавіші «Номе»), а також в астрономіч­ному щоденнику та в таблицях видимості об'єктів у тому ви­падку, коли спостерігач знаходиться на поверхні Землі. Якщо

203



g-BANOHL

g-BANOHL

Розділ IV

ви знаєте свої географічні координати, то введіть їхнє значення у відповідні поля, використовуючи при цьому кнопку табуля-ції. Якщо ж ви не знаєте своїх координат, то спочатку натисніть на кнопку установки на карті.

Предустановім

Установка исх. положення:



Дол

037

*42






Шир

55

45

•с


































ІСогласно сист. статуса;

Часовой І +03:00 | т | Р Учит. летнее время: Начало(год) J1995H3 [і] С:[посл Вск /НАР ~р]

По:|посл Вск /СЕН \^

Установка формата датьі:



| ГГГГ

/ ДД ^

Уст. формата времени:

24часа



Установить

Закрьіть


Відображення панелей керування

Головні засоби керування REDSHIFT зосереджено на екран­них панелях. За замовчуванням під час запуску REDSHIFT па­нелі поєднані в один блок і містять засоби керування, які ви­користовуються найчастіше. Перш ніж розпочати роботу, ви можете повністю розгорнути панелі, щоб мати всі засоби керу­вання. У REDSHIFT є шість панелей, об'єднаних у дві групи:



Установки

— Панель «Время» (установлює будь-які дату та час для спо­стережень у межах між 4713 р. до н. є. і 9999 р. н. є.);



204

Додатки

  • панель «Положение» (установлює положення для спостере­
    жень із поверхні Землі, будь-якої іншої планети, супутника
    або з космосу в межах 9999 а. о. від Сонця);

  • панель «Визир» (установлює напрямок лінії візування, що
    задається її координатами).

Контроль

  • Панель «Управление временем» (запускає хід часу вперед
    або назад зі встановленим кроком);

  • панель «Слежение» (відповідно до обраного режиму «Поло­
    жение» установлює тип відстеження, наприклад для поло­
    ження «На поверхности Земли» відносно горизонту, еквато­
    ріальної системи координат та певного об'єкта);

  • панель «Управление» (установлює крок керування в прямо­
    му чи зворотному напрямку для положення, відстані, на­
    прямку та збільшення).

Відображення у вікні «Звездное небо» за замовчуванням

] Управление Се рви с И.

нфор

Фильтрьі

Ctrl+D

V Естественньїй цве • Млечньїй Путь

Станеш [ІІТ^Г^ ■ПТ*"1! Гид ІФильтр-»-

ч/ Солнце и планетьі

BPEW

і Всеиирное ▼

• Сп утинки Астероидьі Кометьі

|1998 /06/21 НЗ |т |

|22:00




Космический апп

ПОЛОЖЕНИЕ П|

На KMfl ™*f|

• Звездьі

поверкности д*




^ Далекне об'ектьі

Земля |т[

Созвездня

Москва




(/ Ориетирьі










Дол с

137-42'В







Шир

55°45'С |т|

BtmradO-OQO м izJ

визир fc|n|

І |т І










Вст

180 "00 і +13° 00 і




За замовчуванням зорі зображуються кольоровими обра­зами (колір визначається спектром зорі). На вихідному рівні

205



g-BANOHL

g-BANOHL

Розділ IV

збільшення переважна частина галактик та інших об'єктів глибокого космосу, що знаходяться за межами нашої Галак­тики, відображаються на екрані подібно до зір, аналогічно ві­дображаються й віддалені планети. Використовуючи фільтри, ви можете керувати відображенням неба, зір, далеких об'єк­тів, планет. Щоб призначити чи відмінити відображення груп об'єктів, використовуйте меню «Отображение». Групи об'єк­тів, які відображаються за замовчуванням, у меню «Отобра­жение» мають позначки. Для підключення решти груп об'єк­тів (наприклад сузір'їв) клацніть на відповідному пункті меню. За замовчуванням астероїди та комети не відображаються. Під час завантаження REDSHIFT у вікні «Звездное небо» ві­дображається вигляд зоряного неба з поверхні Землі над місце­вим горизонтом на системні дату та час вашого комп'ютера для Москви в напрямку на південь.

Керування відображенням у вікні «Звездное небо»

І {Установки

Гид |Фидьтр^

1


За допомогою діалогу «Фильтрьі» ви можете керувати ві­дображенням об'єктів. Для того щоб відкрити діалогове вікно «Фильтрьі», клацніть на пункті «Фильтрьі» у меню «Отображе­ние» (або натисніть Ctrl + D). Ви можете також відкрити діалог «Фильтрьі» за допомогою меню, що випливає у верхній частині панелі «Установки».

Фільтри дозволяють користувачеві керувати відображен­ням таких об'єктів, як планети, супутники, зорі та інші. На­приклад, ви можете ввімкнути відображення орбіт супутни­ків, установити діапазон зоряних величин відображуваних зір, збільшити зображення планети. Ви можете також указати, які об'єкти слід відображати, які ні. Для того щоб увімкнути або вимкнути відображення Сонця, планет, супутників, астероїдів, комет, об'єктів глибокого космосу, сузір'їв та орієнтирів, треба поставити (прибрати) позначки у відповідних полях діалогово­го вікна «Фильтрьі» або поставити (прибрати) позначки в меню « Отображение ».

206


g-BANOHL

Додатки

Вибір положення спостерігача

Якщо ви вирішили спостерігати Землю з космосу або відві­дати будь-який інший об'єкт Сонячної системи, використовуй­те панель «Положение». За її допомогою ви можете обрати такі режими свого розміщення:



  • на поверхні (спостереження проводиться з поверхні небес­
    ного тіла — планети, супутника тощо);

  • біля поверхні (спостереження проводиться з космосу, при
    цьому спостерігаються певні підапаратні ділянки поверхні
    (відстеження поверхні));

  • на орбіті (спостерігаються підапаратні ділянки планети
    з урахуванням її осьового обертання);

  • у геліоцентрі (спостерігається рух небесного тіла відносно
    Сонця).

Пошук і центрування об'єкта

І

Поиск І Дале ки є оВьекіьі

Показать Далекие о&ьектьі по




Общий Планетьі

СпуТНИКИ


Астероидьі

Кометьі


Зєездьі

Созвездия ►

Астрономи чєский словарь Фотогалерея

Список кпмацд

47 Тукана - посмошєіь на ооьект

47 Тукана - захватшь

Іі17 Тиняй я . иигі]ормаЩі1Я

по названию інше їй

по каталогу Мессье варь

азаіь фото

по каталогу NGC/

по прочим каталогам





Закрьігь


У REDSHIFT-3 ви можете знайти об'єкт і перенести його в центр вікна «Звездное небо» за допомогою діалогового вікна «Поиск обьекта». У меню «Информация» оберіть пункт «Поиск обгекта» (або натисніть Ctrl + F). Оберіть тип об'єкта й тип на­зви, за якою ви хочете виконати пошук. Пошук можна здійсни­ти за кільками першими літерами назви об'єкта, які слід уне­сти в поле пошуку. Якщо ви не знаєте, до якого типу належить об'єкт, то оберіть у меню «Поиск», що з'являється, пункт «06-щий». Коли об'єкт обрано, слід клацнути на кнопці «Список

207

Розділ IV

команд» (або двічі клацнути на назві об'єкта). При цьому у ві­кні діалогу «Поиск» з'явиться список можливих команд для обраного об'єкта:



  • поместить на обьект (для об'єктів Сонячної системи);

  • посмотреть на обгект;

  • захватить (установити режим відстеження);

  • информация (показати вікно «Информация об обгекте»);

  • видимости (показати вікно «Таблицьі видимости»);

  • зфемеридьі (показати вікно «Зфемеридьюбьекта» для об'єк­
    тів Сонячної системи);

  • астрономический словарь (відкрити статтю астрономічного
    словника);

  • фото (показати фотографію об'єкта).

Перебуваючи у вікні «Информация об обьекте», ви можете:

  • розмістити об'єкт у центр екрана, клацнувши на кнопці
    « Центр »;

  • включити режим стеження за об'єктом, клацнувши на
    кнопці «Захват»;

  • відкрити таблиці видимості, клацнувши на кнопці «Табли-
    цьі видимости»;

  • відкрити таблиці ефемерид, клацнувши на кнопці «Зфеме-
    ридьі»;

  • відобразити додаткову інформацію, клацнувши на кнопці
    «Детально»;

  • закрити вікно «Информация об обгекте», клацнувши на
    кнопці «Закрить».

Показ інформації про астрономічні об'єкти

Діалог «Поиск затмений».

Діалог «Поиск затмений» розраховує сонячні та місяч­ні затемнення для будь-якого періоду між 4712 р. до н. є. та 9999 р. н. є. Діалог «Поиск затмений» здатний передбачати тільки ті затемнення, які можна спостерігати із Землі. Для ви­користання діалогу «Поиск затмений» у розділі «Собьітия» основного меню оберіть пункт «Затмения». REDSHIFT обчис­лює дату та час кожного затемнення, що належать до заданого періоду. Оберіть затемнення для відображення обставин до ньо­го. Для моделювання обраного затемнення клацніть на кнопці «Установить» або «Перейти». Найбільша точність досягається для інтервалу між 1411 р. до н. є. та 3002 р. н. є.



208

g-BANOHL

g-BANOHL

Додатки

Поиск заїм єн иіі




Характер

Результатьі поиска Дата(иТ)

Сен 29, Янв 22, Мюл 19, Аєг 29, Июн 28, Дек 22, Июн 17, Аїр 1Є, Июл 29, Аїр 17, Дек 03,

1875Н3 13:42 Центрально 1873 НЗ 12:25 Центральної 1S79H3 07:14 Центральне.

1886НЗ 13:33 Центральної 13ЕЗНЗ 07:07 Центральної 1883НЗ 13:31 Центральної 183ВНЗ 07:45 Центрально. 1893НЗ 15:4ЄЦентральі

1897Н317:41 Центральної 1912НЗ 10:23 Центральної 1913НЗ 17:4Є Центральної

цохи ' ті її —і н1 ч' Jiii* мі; ч

Ноя 22,1313НЗ 17 22 Центрально. Map 2S, 192ZH313:36 Центрально. Мар 17,1923 НЗ 13:51 Центральної Ноя Ш, 1323Н3 12:ОЄЦентрально

Фев 24,1933Н313:33 Центрально. Авг 1С,1334Н3 06:ЗЗЦентрально. ОКТ 01.1940НЗ 13:04 Цевтральное Янв 2Б.1944НЗ 17:03 Центрального]

Найдено ез



Иніервал поиска

оі: 1300 НЗ

Поиск


дає] 2000 НЗ \z\

Тип зат ненця солнечное

Поиск для текущето положення

Перейти: На поБерхность Зег^лн ^ |

ОВстояіельсіва зашения

Затменее начинается Май 29, 1919Н312:25 0S*45'C 149*20f3

Максимальное зетмение Май 29, 1919Н314:0С D4*23'C 016*41-З

Затмєнме заканчиеается Май 29, 1919Н315:35 06'45'Ю ОЗОЧОВ

Тип аатмения:Часпное Характер затмєния: Центральне^




Закрьіть

Перейти
Вичислено: ІІІІІІІІІ 100 "■:

Результаїьі помиа: Печать

Величина затмения: 1.053796

Установить


Діалог «Поиск соединении».

Діалог «Поиск соединении» вираховує сполучення двох та більше планет для будь-якого періоду між 4712 р. до н. є. та 9999 р. н. є. Він оперує також із Місяцем та Сонцем. Він може передбачати сполучення, які можна побачити з будь-якої пла­нети або з будь-якого місця, положення якого задане відносно Сонця. Для використання діалогу «Поиск соединении» оберіть «Меню», потім «Собьітия», потім «Соединения». REDSHIFT об­числює дату та час кожного сполучення, яке відбувається в за­даному проміжку часу. Для моделювання обраного сполучення клацніть на кнопці «Применить».



Поиск соединении

Результат ьі поиска

У гол

Дата(иТ]

Апр 28, met 2Є, Май 17, Авг 07, Июн 09, Аег 1Є, Ноя 04, Ноя 14, Янв 31, ^р 14, Фєв17,

1SE3H3 1964НЗ 1SE5H3 19БЄНЗ 19Є7НЗ 19БЄНЗ 1S69H3

І97ін:-


1973НЗ 1974НЗ 1S75H3

21:55 16:09 11:33 1Є:23 09:07 10:55 04:13 05:57 17:52 10:13 20:34

0.521 *

1.723 Я


0.S43 0.147 1.76Є

0.418


0.43S

J

1.095 0.187 1.069 0.153

ИюлЗІ, 1977H31&13 1.995 , Ияй9Ч 147RH^ f11F4 1 ЧЧТ ^J

Найдено [ff

Обьекіьі: —

Г Меркурий І7 В єн ера Г* Земля Г Марс W Юпиіер Г Сатурн Г Уран Г Нептун Г Плутон Г Луна Г Солнце

Интервал поиска

от:11300 нз |^|

до:ооо нз |^|

Угловоерастояние : І 2.00 \zi гтгад

Поиск


Вьічислено: ||||||||||||| 100

Результать! поиска: Печать

Закрить Установить | Перейти

209

g-BANOHL

Розділ IV

Застосування таблиць видимості об'єктів

У таблицях видимості міститься інформація про видимість об'єкта на небі для періоду до одного року. Таблиці мають п'ять діаграм: «Видимость», «Злонгация», «Расстояние», «Звездная величина», «Диаметр», а також таблицю дат таких подій, як схід, захід, кульмінація об'єкта та інших. Таблиці видимості обчислюються для встановленого поточного положення за умо­ви, що ви знаходитеся на поверхні Землі. Якщо поточне поло­ження задане не на поверхні Землі, то використовується постій­не положення користувача (задане в попередніх установках). Таблиці видимості можуть бути відкриті кількома способами: обрати пункт «Таблицьі видимости» в меню «Собьітия» (перед цим ви маєте розмістити потрібний об'єкт у центрі екрана), або клацнути на кнопці «Таблицьі видимости» у вікні «Информа-ция об обгекте», відкритому для обраного об'єкта, або відкрити пункт «Поиск» у меню «Информация», указати об'єкт і потім обрати «Видимости» у списку команд.



Астрономічний календар







Сатурн 1.3°С Луна

02 Февраль 00:31 (месг. врем.)

Невидимий изданного положення



В созвездии Pisces
Сатурн звездная величина
Луна звездная величина
Фаза Луньї 27%

0.7Є


■12.80

Астрономічний календар дає можливість керувати небом протягом конкретного місяця. Тут представлено інформацію про об'єкти та події, які можна спостерігати неозброєним оком

210

Додатки

та за допомогою бінокля чи аматорського телескопа. Перед за­пуском астрономічного календаря упевніться, що REDSHIFT установлено на місяць, який вас цікавить. Під час запуску REDSHIFT автоматично встановлює поточну дату. Ви можете використати астрономічний календар для будь-якого періоду часу, змінивши дату на панелі «Время». Запустивши астроно­мічний календар, ви можете змінювати місяць перегляду подій у межах одного року від вихідної дати. Астрономічний кален­дар надає інформацію відносно поточного положення спосте­рігача, якщо він знаходиться на поверхні Землі, в іншому ви­падку використовуються координати постійного положення, визначені в діалозі «Предустановки». Для запуску астрономіч­ного календаря оберіть заголовок астрономічного календаря в закладці «Новости» у вікні «Гид» або оберіть «Астрономичес-кий календарь» у меню «Информация».



Використання таблиць ефемерид

REDSHIFT-3 може підготувати та видрукувати дані про не­бесні координати об'єктів Сонячної системи на період до року. Такі дані мають назву ефемерид. У вікні ефемерид доступні дві сторінки: сторінка з діаграмою руху й основними точками орбі­ти та сторінка з таблицею ефемерид. Ефемериди об'єкта обчис­люються відносно центра Землі (тобто геоцентричні). Ефеме­риди можуть бути одержані кількома способами: обрати пункт «Зфемеридьі» у розділі «Собьітия» основного меню (спостеріга­ти потрібний об'єкт слід у режимі «Включить слежение»), або клацнути на кнопці «Зфемеридьі» у вікні «Информация об обт.-екте», або у діалозі «Поиск» обрати об'єкт і потім клацнути на пункті «Зфемеридьі» у списку команд.



Точність обчислення координат

Для зір ураховуються редукції за власний рух, прецесію й нутацію та аберацію світла. Точність координат — 0,1"'. Для тіл Сонячної системи точність залежить від епохи та відстані до Сонця. Для періоду від 1850 р. до 2050 р. точність становить: для Місяця — 2" , для планет до Сатурна включно — 1" , для більш віддалених планет — до 4* , для супутників Марса і Га-лілеєвих супутників Юпітера — 1* , для супутників інших пла­нет — 2" . Для астероїдів і комет точність координат залежить від точності елементів орбіти і може бути різною.

2ЇІ

g-BANOHL

g-BANOHL

Розділ IV







2 ПОУРОЧНИЙ ПЛАН ДЛЯ КУРСУ (34 ГОДИНИ)

Номер уроку

Тема уроку

Дата

1. Предмет астрономії. її розвиток і значення в житті суспільства. Стислий огляд об'єктів дослідження в астрономії. (2 год)

1

Визначення астрономії як фундаментальної науки, яка вивчає об'єкти Всесвіту. Огляд об'єктів дослідження в астрономії (коротка «екскурсія у Всесвіт»). Коротка історія

астрономії: головні віхи розвитку науки, імена великих астрономів.






2

Сучасний поділ астрономії на окремі галузі, в яких використовуються властиві лише їм методи досліджень і типи інструментів. Значення астрономії у формуванні світогляду людини. Астрономія та астрологія.




2. Небесна сфера. Рух світил на небесній сфері (5 год)

3(1)

Небесна сфера. Точки і лінії на ній. Системи

небесних координат.






4(2)

Сузір'я. Зоряні величини. Зоряні карти.




5(3)

Зоряний час. Сонячний час. Співвідношення сонячного і зоряного часу. Видимий рух Сонця. Тропічний і зоряний роки. Типи календарів (оглядово).




6(4)

Видимий рух Місяця. Сонячні і місячні затемнення.




7(5)

Видимі рухи планет. Закони Кеплера.







Коротка перевірка умінь і навичок користування зоряною картою.




3. Методи та засоби астрономічних досліджень (4 год)

8(1)

Наземні й орбітальні телескопи: оптичні,

радіотелескопи, телескопи з прийому випромінювання в інших діапазонах.






9(2)

Астрономічні обсерваторії. Випромінювання: приймання й аналіз. Приймачі випромінювання.




212

Додатки

Продовження таблиці

Номер уроку

Тема уроку

Дата

10(3)

Практичне заняття зі спостереження зоряного неба та небесних об'єктів. Примітка. Оскільки програмою передбачається, що учні повинні: а) уміти показати основні сузір'я (уміти відшукати на зоряному небі основні сузір'я Північної півкулі); б) показувати найяскравіші зорі; в) орієнтуватися на місцевості за Сонцем і Полярною зорею; г) вести спостереження за допомогою шкільного телескопа — то в осінній час необхідно провести хоч би два вечірніх практичних заняття зі спостереження зоряного неба та небесних об'єктів як візуально, так і за допомогою шкільного телескопа.




11(4)

Урок перевірки знань з тем «Небесна сфера. Рух світил на небесній сфері» та «Методи та засоби астрономічних досліджень».




4. Наша планетна система (7 год)

12(1)

Земля — небесне тіло. Дослідження Землі за допомогою космічних апаратів.




13(2)

Місяць — природний супутник Землі. Дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів.




14(3)

Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс та його супутники. Дослідження планет за допомогою космічних апаратів.




15(4)

Планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон) та їхні супутники. Дані про ці планети та їхні супутники, одержані за допомогою космічних апаратів.




16(5)

Малі тіла Сонячної системи — астероїди, комети, метеори. Роль космічних апаратів у вивченні малих тіл Сонячної системи.




17(6)

Формування планетної системи.




18(7)

Урок перевірки знань з теми «Наша планетна система».




5. Сонце — найближча зоря (4 год)

19(1)

Основні відомості про Сонце.




20(2)

Будова Сонця. Джерела його енергії.





Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет