90.Організація запилення садів бджолами. Регулювання плодоношення.
Залежно від способу запилення плодові рослини поділяють на анемофільні і ентомофільні. До анемофільних, які запилюються при перенесенні пилку вітром, як уже зазначалося, належать лише деякі види, а більшість їх відноситься до ентомофільних — запилюються за допомогою комах, зокрема медоносних бджіл.
Більшість плодових культур і сортів — самобезплідні, тобто утворюють зав'язь і врожаї лише при перехресному запиленні іншими сортами. До самоплідних, що запилюються власним пилком, належить ряд сортів вишні, абрикоса, малини, більшість сортів смородини, порічки, аґрус та ін., які також дають вищі врожаї при перехресному запиленні.
Відсутність запилення знижує урожайність садів на 80—90 %, а перевантаження дерев урожаєм погіршує якість плодів, зумовлює періодичність плодоношення, особливо зерняткових порід. Тому заходи з регулювання запилення і навантаження дерев урожаєм мають надзвичайно важливе значення для одержання стабільних високих врожаїв з доброю якістю плодів.
Регулювання запилення
Основними запилювачами квіток плодових культур є медоносні бджоли. Після медоносних бджіл найбільш значною групою серед інших комах, які запилюють квітки плодових культур, є поодинокі дикі бджоли. Чисельність цих бджіл залежить від наявності поблизу пасовиськ, лук, лісових та інших земель, де ці комахи будують свої гнізда і розмножуються, а також наявності рослин, що містять нектар і пилок, необхідні для живлення. Основну роль виконують медоносні бджоли. Використання медоносних бджіл для запилення промислового саду, де не застосовується нормування квіток і зав'язі, при інших сприятливих умовах має бути диференційованим. Так, при слабкому (10 %) та помірному цвітінні (ЗО—40 % квіткових бруньок від загальної чисельності усіх бруньок на дереві) та в молодих садах доцільно створювати високу насиченість бджіл, розміщуючи на 1 га насадження 2—3 бджолосім'ї; при сильному цвітінні (понад 40—50 % квіткових бруньок від загальної кількості вегетативних і генера-тивних бруньок) на 1—2 га саду розміщують одну бджолосім'ю (З—4 бджоли на 1000 квіток). Вулики розставляють по саду групами по 20—ЗО шт. у кожній на відстані не більше 500 м одна від одної. Ставлять вулики так, щоб льотки розміщувалися з боку ряду і бджоли літали поперек рядів. Необхідно враховувати, що запилення і запліднення найкраще відбуваються у перші З дні цвітіння. Якщо під час цвітіння тепла, тиха і суха погода, то протягом перших 3 діб у садах з сильним цвітінням бджоли запилюють достатню для одержання високого врожаю кількість квіток.
Достарыңызбен бөлісу: |