Наукова новизна та теоретичне значення дослідження

- положення, що характеризують основні тенденції розвитку регіональних систем підготовки кваліфікованих робітників у закладах початкової професійної освіти в умовах децентралізації у Російській Федерації, особливості трансформаційних процесів відповідно до нових умов економічного розвитку країни та специфіки регіональної підготовки кваліфікованих робітників у професійних навчальних закладах різних типів, що зумовило формування регіональних систем початкової професійної освіти, орієнтованих на потреби місцевої економіки;

Питання теорії і методики професійної освіти, її модернізації в ринкових умовах та соціального партнерства, нові моделі управління освітою, оцінювання результативності й ефективності діяльності регіональних органів професійної освіти та методичних служб широко досліджуються російськими вченими. Дослідниками обґрунтовано концептуальні положення щодо прогнозування розвитку профтехосвіти на загальнодержавному, регіональному та галузевих рівнях, інноваційні підходи до проектування змісту професійного навчання кваліфікованих робітників, впровадження інноваційних моделей професійної освіти в Україні.

Як показало вивчення, в нашій державі тільки починаються процеси де-централізації і регіоналізації. Однак цей перший досвід ще не дає можливості на даному етапі здійснити регіоналізацію і децентралізацію професійно-технічної освіти одночасно в усіх регіонах, оскільки це потребує створення комплексу взаємозумовлених і взаємопов’язаних організаційно-педагогічних умов, зокрема: науково обґрунтованої законотворчості, розробки сучасних освітніх стандартів, державно-громадського управління, конкурентного середовища, багатоканального фінансування, державного замовлення на підготовку кадрів для пріоритетних галузей тощо.

Вивчення стану досліджуваної проблеми на практиці у Російській Федерації і Україні показало, що основними чинниками впливу ринкової економіки на трансформацію систем підготовки кваліфікованих робітників стали економічні, організаційні, фінансові механізми. Економічні перетворення суттєво впливають на парадигму розвитку систем професійної освіти і навчання. Трансформація економічного устрою, поява ринків праці, інтелектуальних ресурсів, освітніх послуг, зрослі вимоги до кваліфікації фахівців змінили систему пріоритетів і стратегію підготовки кваліфікованих робітничих кадрів. Провідною в професійній освіті стала орієнтація на задоволення потреб ринку праці, запитів роботодавців, відкриття підготовки робітничих кадрів з нових професій і спеціальностей. За таких умов рівень професійної освіти громадян стає головним засобом їх соціального захисту. У зв’язку з цим провідним орієнтиром у розвитку системи професійної освіти стають вимоги регіонального ринку праці, системної підтримки й тісного взаємозв’язку професійної освіти, виробництва і соціальних партнерів.

2. Педагогічний аналіз процесів децентралізації та регіоналізації початкової професійної освіти в Російській Федерації показав, що державна політика законодавчо обґрунтована на федеральному і регіональних рівнях, створила умови для надання автономії регіонам і навчальним закладам у формуванні навчальних планів і програм підготовки кваліфікованих робітників для потреб регіону, залучення роботодавців до формування переліку професій, створення професійних стандартів, контролю й оцінювання освітніх програм.

За цих умов основними напрямами модернізації початкової професійної освіти в Російській Федерації стали: розширення взаємодії закладів початкової і середньої професійної освіти з роботодавцями; створення і розвиток інноваційних освітніх ресурсів, навчальних планів і програм; широке впровадження інноваційних методик і технологій навчання; удосконалення управління якістю професійної освіти, зокрема організація зовнішнього оцінювання та сертифікація (створення центрів науково-методичної роботи, лабораторій інноваційних технологій); підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників. Позитивним явищем є наступність у прийнятих нормативних актах, концепціях і програмах розвитку. Це дає підстави для обґрунтування висновку щодо створення в РФ власної моделі регіоналізації системи ППО в умовах децентралізації.

Відбулися помітні зміни в оновленні змісту підготовки кваліфікованих ро-бітників. Нові державні стандарти ППО дали більше самостійності регіонам і навчальним закладам у підготовці робітничих кадрів затребуваних на ринку праці. Перелік професій суттєво переглянутий і вдосконалений, їх кількість суттєво зменшена. Розпочато формування мережі ресурсних центрів за напрямами підготовки, затребуваними економікою.

3. До позитивних тенденцій розвитку початкової професійної освіти в суб’єктах Російської Федерації віднесено: інтеграцію початкової професійної освіти і середньої професійної освіти; створення інтегрованих навчальних планів і програм для реалізації ступеневої підготовки кваліфікованих робітників і спе-ціалістів середньої ланки; активне залучення роботодавців до підготовки робітничих кадрів для потреб регіону; створення дорадчих рад в регіонах для трансформації системи управління закладами початкової професійної освіти від державної до державно-громадської; вдосконалення мережі та реструктуризація закладів професійної освіти з метою оптимального використання фінансових і матеріальних ресурсів; проведення моніторингу потреб регіонів у робочій силі; запровадження багатоканального фінансування закладів початкової професійної освіти.

Поряд з цим виявлено, що в окремих випадках регіоналізація призвела до розбіжностей у реалізації державних стандартів професійної освіти в різних ре-гіонах, перепрофілювання та ліквідації окремих закладів початкової професійної освіти; суттєвого розриву в соціальному захисті інженерно-педагогічних працівників в різних регіонах, що призводить до певної соціальної напруги і погіршення якості підготовки кваліфікованих робітників.

4. У контексті сучасних і перспективних потреб ринку праці соціальне партнерство в системі професійної освіти розглядається як системна, творча взаємодія навчальних закладів із роботодавцями, службою зайнятості, органами державної і місцевої влади, громадськими організаціями. Підхід до соціального партнерства в системі професійної освіти як до одного з пріоритетних напрямів її розвитку обґрунтовано в документах федерального рівня і в програмах розвитку професійної освіти суб’єктів Російської Федерації. Виявлено основні напрями розвитку соціального партнерства в Російській Федерації:

- на рівні закладів та установ професійної освіти – створення інститутів суспільного і державного контролю фінансово-господарської діяльності адміністрації (опікунських, наглядових рад та інших форм державно-громадського управління освітою) як обов’язкової умови переходу на модель економічної самостійності освітніх установ; організація виробничого навчання учнів на реальних робочих місцях, стажування на підприємствах викладачів і майстрів виробничого навчання, співпраця в здійсненні експертизи навчально-програмної документації, оцінці якості навчання, працевлаштуванні випускників;

- на регіональному рівні – участь роботодавців у визначенні рейтингів навчальних закладів, створення координаційних рад для налагодження інтеграційної взаємодії підприємств із профільними навчальними закладами, обґрунтування комплексного прогнозу середньо- і довготермінових територіальних і галузевих потреб ринку праці з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку, демографічної ситуації та міграційних процесів; спільне прогнозування обсягів і профілів підготовки робітників і фахівців, затвердження планів набору в закладах професійної освіти, формування переліку професій; контроль й оцінювання навчальних програм; контроль за їх якісною реалізацією; забезпечення зворотного зв’язку з підприємствами та проведення постійного моніторингу якості навчання тощо;

- на загальнодержавному рівні – реалізація базових інституційних умов для максимального використання потенціалу співпраці системи освіти, роботодавців і влади, зокрема, залучення роботодавців до формування вимог до якості підготовки випускників, створення, затвердження і введення в дію державних освітніх стандартів професійної освіти, створення і вдосконалення механізмів формування соціального замовлення системі професійної освіти, а також розроблення меха-нізмів інвестування у професійну освіту.

5. Модернізація системи підготовки кваліфікованих робітників в умовах ринкової економіки зумовлена необхідністю вдосконалення нормативно-правової бази, зокрема внесення відповідних поправок і доповнень до законів, загально-державних документів і законодавчих рішень суб’єктів Російської Федерації, що регулюють ринок праці та освітніх послуг. Системний аналіз Федеральної програми розвитку освіти, Національної доктрини освіти Російської Федерації, Концепції модернізації російської освіти на період до 2010 р. та інших загальнодержавних документів дав змогу виокремити умови розвитку регіональних систем ППО: відкритість системи початкової професійної освіти, її здатність впроваджувати інформаційні, управлінські та інноваційні педагогічні технології; гнучке реагування цієї системи на етнокультурні, соціально-економічні та регіональні пріоритети; прогностичність професійної освіти, випередження соціально-економічних потреб регіону; багатотипність навчальних закладів і варіативність освітніх програм, які в них реалізуються; доступність до якісної професійної освіти, що дає змогу учням реалізувати свої інтереси, можливості та здібності в умовах реального вибору профілю освіти і життєвої траєкторії; автономізація, ефективне самоврядування, засноване на нормативно-правовій базі, різних формах співзасновництва та фінансування.

На рівні суб’єктів Російської Федерації відбувається законодавче оформлення розмежування повноважень між різними рівнями органів управління освітою, визначення принципів реструктуризації мережі навчальних закладів професійної освіти. Заходи з підвищення якості управління в регіонах спрямовані на підвищення дієздатності органів управління. Сучасний стан ринку праці свідчить про вичерпаність адміністративних заходів і необхідність переходу до економічних методів його регулювання, зокрема на основі оновлення підходів до формування державного замовлення на підготовку кадрів. Виробляються механізми гнучкого реагування на потреби громадян, прогнозування потреб у навичках і компетенціях, особливо для малих і середніх підприємств, удосконалення регіональних систем забезпечення якості освіти, поліпшення інвестування через зба-лансовані механізми, що забезпечують багатоканальне фінансування, поєднання державного і приватного фінансування.

6. У розвитку національних систем підготовки кваліфікованих робітників у Російській Федерації та Україні подібними є:

цілі та завдання систем підготовки кваліфікованих робітників; соціально-економічні виклики в кожній із цих країн; дефіцит робітничих кадрів для розвитку економіки регіонів; розвиток систем ППО і ПТО в умовах формування ринкової економіки та демографічної кризи; зменшення кількості закладів ПТО та контингенту учнів впродовж останніх 10 років; структура мережі професійно-технічних навчальних закладів на базі основної загальної освіти (70–75 %) та на базі середньої загальної освіти (25–30 %); розміщення мережі державних ПТНЗ на територіях компактного проживання населення; розробка переліків професій та державних стандартів на них; формування соціального партнерства; недостатній соціальний захист інженерно-педагогічних кадрів навчальних закладів і, як наслідок, дефіцит майстрів виробничого навчання.

Систему ППО Російської Федерації від системи ПТО України відрізняє наступне:

передача на регіональний рівень функцій управління, фінансування та форми власності майна навчальних закладів системи ППО; розроблення коротко- і довготермінових регіональних програм розвитку ППО; створення нових типів навчальних закладів та їх структурних підрозділів (професійних коледжів, ресурсних центрів); прийняття та введення в дію федеральних і регіональних нормативно-правових документів, спрямованих на розвиток ППО в умовах децентралізації; запровадження в окремих регіонах РФ фінансування навчальних закладів ППО із розрахунку витрат на підготовку одного учня за окремими професіями; відсутність у РФ вищих професійних училищ, які успішно функціонують в Україні; прийняття законодавчих актів, що стосуються розвитку соціального партнерства в РФ.

З метою упередження негативних наслідків регіоналізації системи ПТО, з урахуванням позитивних ідей досвіду Російської Федерації, на нашу думку, в Україні доцільно:

- визначити єдині вимоги до професійної підготовки кваліфікованих робітників для забезпечення єдиного освітнього простору у сфері ПТО та створити спеціально уповноважені органи, покликані здійснювати контроль за впровадженням єдиних державних стандартів професій в усіх регіонах; обґрунтувати і впровадити розрахунок витрат на підготовку одного кваліфікованого робітника залежно від складності кожної професії; функції вдосконалення мережі навчальних закладів доцільно передавати обласним державним адміністраціям за погодженням з МОН України;

- передбачити на законодавчому рівні однакове соціальне забезпечення всіх учасників навчально-виховного процесу, що дозволить уникнути соціальної напруги й відтоку досвідчених викладачів і майстрів виробничого навчання з ПТНЗ; з урахуванням світових тенденцій і досвіду країн ЄС розробити проект нового Закону України “Про професійну освіту і навчання”;

- розробити комплексну програму регіоналізації професійно-технічної освіти України, визначити механізми державно-громадського управління, що сприятиме формуванню соціального діалогу та партнерських зв’язків закладів професійної освіти, управлінських органів, різних підприємств, професійних об’єднань та асоціацій.

7. Узагальнення результатів теоретичного аналізу в поєднанні з практичним осмисленням досвіду дає можливість визначити соціально-педагогічну ефективність регіональної системи професійної освіти, спрямованої на виконання комплексу певних функцій: управління професійними навчальними закладами, контроль, моніторинг поточних і прогнозування перспективних потреб в робітничих кадрах, проектна діяльність, організація маркетингових досліджень, розвиток соціального партнерства, формування необхідної нормативно-правової бази.

Інноваційна діяльність педагогічних колективів, роботодавців, управ-лінських органів та громадських організацій, їх системна взаємодія в процесі модернізації початкової професійної освіти, дозволяє забезпечувати її випереджу-вальний розвиток: державні гарантії загальнодоступності та якості, соціальна відкритість, практико-орієнтованість, державно-громадське управління, автономізація закладів, наступність стандартів, незалежне оцінювання якості, фінансу-вання за кінцевими результатами.

До можливих напрямів використання прогресивних ідей російського досвіду в модернізації управління розвитком професійно-технічної освіти України відносимо: передачу функцій управління системою підготовки кваліфікованих робіт-ників на регіональний рівень; нові організаційні форми професійного навчання відповідно до умов конкретної виробничої галузі; відбір і структурування змісту професійного навчання на основі випереджувального підходу; інформатизацію навчально-виховного процесу; системну співпрацю із службою зайнятості та соціальними партнерами; створення і впровадження державних стандартів професійної підготовки на основі компетентнісного підходу; запровадження моніторингу професійної освіти; нові механізми оцінювання якості підготовки випускників, зокрема на основі національної системи сертифікації кваліфікацій; розроблення регіональних програм розвитку професійної підготовки кадрів; формування різнопрофільної мережі професійних навчальних закладів нового типу; забезпечення галузі необхідними фінансовими, матеріальними, кадровими, організаційно-технічними ресурсами; правове забезпечення розвитку систем підготовки кваліфікованих робітничих кадрів, прийняття нових законів, що регламентують діяльність навчальних закладів і замовників кадрів.

Потребує активізації діяльність Міжгалузевої ради з питань професійно-технічної освіти, а також аналогічних рад в областях. У містах і районах пропо-нуємо створювати ради навчальних закладів за участю роботодавців і представників органів державної влади. Актуальною є потреба в розробці проекту Держав-ної програми підготовки кваліфікованих робітничих кадрів та її затвердження Кабінетом Міністрів України.

В подальшому вважаємо за доцільне спрямувати наукові пошуки за такими напрямами: філософія професійної освіти і навчання; теорія і методика професійного навчання населення в умовах ринкової економіки; соціально-економічні та психолого-педагогічні умови розвитку професійної освіти і навчання з урахуванням особливостей різних регіонів; організаційно-правові засади підготовки виробничого персоналу в умовах регіоналізації; порівняльно-педагогічний аналіз управління системами професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу.

1. 
   Абашкіна Н. В. Розвиток професійної освіти в Німеччині (кінець XIX – XX ст.): дис. ... доктора пед. наук: 13.00.04 / Абашкіна Нелля Володимирівна. – К., 1998. – 400 с.
   
2. 
   Абашкіна Н. В. Принципи розвитку професійної освіти в Німеччині: [монографія] / Нелля Володимирівна Абашкіна. – К.: Вища шк., 1998. – 207 с.
   
3. 
   Аверкин В. Н. Приоритеты реформирования начального профессионального образования в Новгородской обл. / В.Н. Аверкин // Инновации в российском образовании: начальное профессиональное образование. – М., 2000. – С. 14–27.
   
4. 
   Авраамова Е. М. Требования работодателей к системе профессионального образования / Е. М. Авраамова. – М.: МАКС ПРЕСС, 2006. – 160 с.
   
5. 
   Авшенюк Н. Європейський центр розвитку професійної освіти / Наталія Авшенюк // Проф.-техн. освіта. – 2005. – № 1. – С. 38–39.
   
6. 
   Анисимов В. Ф. Влияние региональной промышленной политики на управление профессиональным образованием / В. Ф. Анисимов // Проф. образование. – 2006. – № 8. – С. 33–34.
   
7. 
   Балыхин Г.А. Базовые принципы модернизации начального профессионального образования // Проф. образование. – 2004. – № 8. – С. 2–4.
   
8. 
   Балыхин Г. А. Федеральная целевая программа развития образования: новаторские решения на перспективу / Г. А. Балыхин // Проф. образование. – 2006. – № 4. – С. 14–15.
   
9. 
   Басков Ю. В. Повышение педагогической эффективности управления региональной системой начального профессионального образования: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Басков Юрий Васильевич. – М., 2003. – 208 с.
   
10. 
    Батышев С. Я. Подготовка рабочих широкого профиля в условиях перехода к рыночной экономике / С. Я. Батышев. – М.: Ассоциация проф. образование, 1993. – 196 с.
    
11. 
    Батышев С. Я. Производственная педагогика: учеб. для работников занимающихся подготовкой и повышением квалификации на производстве / Сергей Яковлевич Батышев. – М.: Машиностроение, 1976. – 687 с.
    
12. 
    Батышев С. Я. Реформа профессиональной школы. Опыт, поиски, задачи, пути реализации / С. Я. Батышев. – М.: Высшая школа, 1987. – 943 с.
    
13. 
    Беднарчик Х. Модульная система непрерывного профессионального образования: [монография] / Беднарчик Хенрик. – СПб.: Ин-т проф.-техн. образования РАО, 1999. – 258 с.
    
14. 
    Белинский Г. А. Формирование общественной компоненты в управлении системой образования региона: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Белинсий Григорий Андреевич. – М., 2005. – 222 с.
    
15. 
    Беляева А. П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования / Антонина Павловна Беляева. – СПб.: Радом: Ин-т профтехобразования РАО, 1997. – 226 с.
    
16. 
    Беляева А. П. Проблемы развития и трансформации начального профессионального образования / Антонина Павловна Беляева // Образование и культура Северо-Запада России. – СПб., 1998. – Вып. 3. – С. 15–20.
    
17. 
    Беляков С. А. Мониторинг непрерывного образования. Инструмент управления и социологические аспекты / С. А. Беляков. – М.: МАКС ПРЕСС, 2006. – 340 с.
    
18. 
    Березина Л. Ю. Структура и содержание общеобразовательной подготовки в УНПО / Л. Ю. Березина, Е. А. Рыкова // Проф. образование. – 2004. – № 5. – С. 14–15.
    
19. 
    Беспалько В. П. Мониторинг качества обучения – средство управления образованием / В. П. Беспалько // Мир образования. – 1996. – № 2. – С. 31–38.
    
20. 
    Боровик В. С. Социально-экономические аспекты занятости населения России / В. С. Боровик, В. А. Похвощев. – М.: Экономика, 2001. – 202 с.
    
21. 
    Буслов Е.В. Педагогические аспекты правового обеспечения образования (проблемы начального профессионального образования): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 - “Методика профессионального образования” / Е. В. Буслов. – М., 1998. – 21 с.
    
22. 
    Вайс Ю. Українсько-німецький проект “Підтримка реформи ПТО в Україні” / Юрген Вайс // Проф.-техн. освіта. – 2005. – № 3. – С. 44–47.
    
23. 
    Ван Чанчунь. Состояние и перспективы профессионального образования в Китае / Ван Чанчунь // Проф. образование. Столица. – 2007. – № 7. – С. 22–24.
    
24. 
    Ван Чанчунь. Состояние и перспективы профессионального образования в Китае / Ван Чанчунь // Проф. образование. Столица. – 2007. – № 8. – С. 21–23.
    
25. 
    Ващенко Л. М. Школа зарубіжжя: шляхи реформ / Л. М. Ващенко, Б. М. Жебровський / пер. з англ. та яп. І. В. Омелян. – К.: Омега-К, 1999. – 185 с.
    
26. 
    Вершинин С. И. Мониторинг деятельности колледжей Москвы / С. И. Вершинин // Проф. образование. Столица. – 2007. – № 8. – С. 24–25.
    
27. 
    Веселова Н. Профсоюзы, по существу воспитывают работодателей в духе социальной ответственности / Н. Веселова // Человек и труд. – 2004. – № 3. – С. 4–10.
    
28. 
    Вестник Учебно-методического объединения по профессионально-педагогическому образованию. – Екатеринбург: Рос. гос. проф.-пед. ун-т. – 2004. – Вып. 1 (35). – 262 с.
    
29. 
    Вища освіта в XXI столітті. Підходи і практичні заходи: всесвіт. аналіт. огляд по вищій освіті 1980 – 1995 рр.: пер. з франц. / ЮНЕСКО. – Париж, 1998. – 164 с.
    
30. 
    Володарская А. А. О сопряжении профессий НПО и специальностей СПО / А. А. Володарская // Проф. образование. – 2006. – № 4. – С. 5–6.
    
31. 
    Всемирный Доклад по образованию, 2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
    

32. 
    Выступление Заместителя министра И. Калины на пленарном заседании Общественной палаты РФ, посвящённом вопросам образования, науки и интеллектуального потенциала нации 21 сентября 2007 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
    

33. 
    Высшее и послесреднее профессиональное образование (ВППО) в Центральной и Восточной Европе: доклад по странам, подготовл. Европейским Фондом Образования и Советом Европы. – Страсбург, 1999. – 151 с.
    
34. 
    Вяликова Г. С. Становление развития проблемы профессиональной компетенции учителя в истории и теории педагогики: учеб. пособие / Галина Вяликова; под науч. ред. З. И. Равкина. – М.: МГОУ, 2004. – 139 с.
    
35. 
    Гаранин Л. А. Национальный и региональный компоненты государственного образовательного стандарта / Л. А. Гаранин, И. П. Смирнов. – М.: Рос. гос. проф.-пед. ун-т, 1997. – 143 с.
    
36. 
    Гаранин Л.  Мониторинг качества профессионального образования и конкурентоспособность выпускников на рынке труда / Леонид Гаранин // Исследование приоритетных проблем развития профобразования: сб. результатов науч. исследований / составители: И. П. Смирнов, А. Т. Глазунов. – М., 2001. – С. 52–57.
    
37. 
    Гаськов В. М. Управление профессиональным обучением и подготовкой
    / В. М. Гаськов. – Женева; М., 2000. – 386 с.
    
38. 
    Гаськов В. М. Управление системой профессионального образования: учеб. пособие для рук. учреждений профобразования, органов управления образования / В. М. Гаськов; пер. с англ. Н. Н. Петрова. – М.: ИРПО, 2001. – 288 с.
    
39. 
    Гибсон М. Кому выгодно участие бизнеса в профессиональном образовании / Мартин Гибсон // Проф. образование. Столица. – 2007. – № 1. – С. 5–7.
    
40. 
    Глазунов А. Т. Регионализация профобразования: программа развития и эффективность управления / А. Т. Глазунов, В. Б. Золотарев. – М.: Издательский центр АПО, 2002. – 104 с.
    
41. 
    Глазунов А. Т. Базовое профессиональное образование. Проблемы регионализации и развития / А. Т. Глазунов, Е.В. Ткаченко. – Чебоксары, 2001. – 254 с.
    
42. 
    Гончаренко С. У. Методика як наука / С.У. Гончаренко. – Хмельницький: Вид-во ХГКП, 2001. – 30 с.
    
43. 
    Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
    
44. 
    Государственная поддержка учреждений начального и среднего профессионального образования [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
    

45. 
    Гребенюк Г. Е. Теоретические и методические основы непрерывного профессионального образования строительно-архитектурного профиля: дис. ... доктора пед. наук: 13.00.04 / Гребенюк Георгий Евгеньевич. – К., 1997. – 418 с.
    
46. 
    Гревцев Г. С. Методика формирования регионального заказа системе начального профессионального образования: опыт Липецкой области: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Гревцев Геннадий Сергеевич. – М., 2003. – 183 с.
    
47. 
    Гревцев Г. С. Формирование регионального заказа на подготовку кадров
    / Г. С. Гревцев, И. П. Смирнов. – М.: Издательский центр АПО, 2002. – 112 с.
    
48. 
    Гриневич Л. Польща та Україна: децентралізація управління освітою як елемент переходу до суспільства знань / Лілія Гриневич // Педагогіка і психологія проф. освіти. – 2004. – № 4 – С. 213–221.
    
49. 
    Гриневич Л. М. Тенденції децентралізації управління базовою освітою в сучасній Польщі: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Гриневич Лілія Михайлівна. – Л., 2005. – 259 с.
    
50. 
    Гринько В. С. Социально-экономические основы формирования начального профессионального образования в переходный период / В. С. Гринько. – М.: Издательский центр АПО, 2002. – 116 с.
    
51. 
    Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / Олена Антонівна Грішнова. – К.: Знання, 2001. – 254 с.
    
52. 
    Гуревич Р. С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах: [монографія] / за ред. С. У. Гончаренка. – К.: Вища шк., 1998. – 229 с.
    
53. 
    Деев Е. Е. Развитие начального профессионального образования в России: вторая половина XIX – начало XXI вв.: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Деев Евгений Евгеньевич. – М., 2007. – 237 с.
    
54. 
    Дейв Р. Х. Фундамент довічної освіти / Р.Х. Дейв // Звіт ЮНЕСКО “ЮНЕСКО Делорс Репорт” / Ін-т ЮНЕСКО з освіти: пер. з франц. – Париж, 1996. – С. 211–231.
    
55. 
    Деражне Ю. Л. Коммуникация в открытом обучении / Ю. Л. Деражне
    // Проф. образование. – 1999. – № 12. – С. 18–20.
    
56. 
    Державні стандарти професійної освіти: теорія і методика: монографія / за ред. Н. Г. Ничкало. – Хмельницький: ТУП, 2002. – 334 с.
    
57. 
    Десятов Т. М. Позитивна динаміка в якісній підготовці кваліфікованих робітників / Тимофій Десятов // Проф.-техн. освіта. – 2008. – № 1. – С. 4–7.
    
58. 
    Десятов Т. М. Система професійно-технічної освіти в Туреччині: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Десятов Тимофій Михайлович. – К., 1998. – 239 с.
    
59. 
    Десятов Т. М. Тенденції розвитку неперервної освіти в країнах Східної Європи (друга половина XX століття): монографія / [за ред. Н. Г. Ничкало.]. – К.: “АртЕк”, 2005. – 472 с.
    
60. 
    Дистервег А. Руководство к образованию немецких учителей / А. Дистервег // Хрестоматия по истории зарубежной педагогики: учеб. пособие для студ. пед. ин-тов / сост. и авт. вводных статей А. И. Пискунов. – 2-е изд., перераб. – М., 1981. – С. 353–414.
    
61. 
    Довжко Ф. Е. Базовые принципы модернизации начального профессионального образования / Ф. Е. Довжко // Проф. образование. – 2004. – № 8. – С. 3.
    
62. 
    Довжко Ф. Е. Формирование целей и механизма развития начального профессионального образования в современных условиях: дис. … доктора пед. наук: 13.00.08 / Довжко Федор Евдокимович. – М., 2000. – 362 с.
    
63. 
    Доклад о положении дел в области образования в мире за 1993 год. – Париж: ЮНЕСКО, 1997. – 205 с.
    
64. 
    Дубинчук О. С. На шляхах зближення: педагогічні проблеми профтехосвіти / Олена Степанівна Дубинчук. – К.: Знання, 1988. – 48 с.
    
65. 
    Европейский отчет о качестве школьного образования. Шестнадцать показателей качества [Електронний ресурс] / Генеральный директорат по делам образования и культуры ЕС. – Режим доступу:
    

66. 
    Егоришин А. П. Управление персоналом / А.П. Егоришин. – Нижний Новгород, 2001. – 718 с.
    
67. 
    Ермолаева Н. Е. Обобщенный портрет учащихся УНПО
    
    жүктеу/скачать 1.01 Mb.
    
    Достарыңызбен бөлісу: