А. Ю. Якубовська Проектування особистісно розвивального змісту навчально-виховного процесу на уроках української мови з використанням дпк

методична розробка для вчителів та учнів

загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв

м. Білгород-Дністровський

2015

А.Ю. Якубовська

Проектування особистісно розвивального змісту

навчально-виховного процесу на уроках української мови

з використанням ДПК «Універсал»

методична розробка для вчителів та учнів

загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв

м. Білгород-Дністровський

2015

У даній методичній розробці подано рекомендації щодо проектування уроків мови з використанням інноваційних технологій, розглядаються складові психолого-педагогічної технології проектування, що створює цілісну навчально-виховну систему «Психолого-педагогічне проектування особистісно розвивального змісту навчально-виховного процесу».

Методична розробка призначена для вчителів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, які працюють в системі психолого-педагогічного проектування.

Альона Юріївна Якубовська – вчитель української мови і літератури Білгород-Дністровського НВК «загальноосвітня школа ІІ ступеня – ліцей», кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «Вчитель-методист»

Передмова …………………………………………………………….5

Висновок ……………………………………………………………...28

Список літератури …………………………………………………...30

Додаток 1 ……………………………………………………..............33

Ідея використання інноваційних технологій у педагогіці не нова. Проте її реалізація і сьогодні викликає низку труднощів, над подоланням яких працюють учителі.

Практичний матеріал посібника, розроблений у відповідності до вимог чинної програми, побудований на нестандартному підході до навчання мови – проектування особистісно розвивального змісту навчально-виховного процесу на уроках української мови з використанням ДПК «Універсал». Орієнтуючись на теоретичну базу методичного посібника, вчитель зможе почерпнути з нього корисні рекомендації щодо творчого проектування уроків української мови з використанням інноваційних технологій.

Дана розробка може бути корисною для кожного, хто прагне працювати креативної, нестандартно та вболіває за результати своєї праці.

Свідченням цілеспрямованої державної політики в цій галузі є прийняття Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», а також «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності» й ряду інших нормативно-правових актів.

Продекламувавши закони, і при цьому не змінивши технології організації й проведення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, неможливо очікувати на серйозні зміни в особистісному розвитку учнів.

Існуюча традиційна система навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах України не сприяє цілісному гармонійному розвиткові особистості учня, не стимулює його до ґрунтовного духовно-креативного розуміння природної соціальної діяльності, що закриває для більшості випускників шлях до психосоціального зростання, підтримання психологічного здоров’я і соціальної гармонії з навколишнім світом.

Актуальною залишається проблема цілеспрямованого, усвідомленого підходу до визначення навчально-виховної стратегії й тактики, реалізація якої можлива лише за умови входження національної системи освіти до європейського соціально-культурного простору через збереження й збагачення традиційних та інноваційних моделей організації навчально-виховного процесу в закладах освіти України.

Сучасна школа як соціальна педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й вимогам сьогодення.

Особистість сьогодні повинна бути компетентною у різних сферах діяльності, школа має допомогти учням в оволодінні технологіями життєтворчості, створити умови для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, самопрограмування, самоактуалізації, самореалізації та самоконтролю.

Проте виховувати й навчати учня лише «заходами» й «методами» замало, на зміну цим методичним одиницям приходять освітні системи. Такою є система психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку учнів. Педагогічне проектування має свою історію розвитку в педагогічній науці та практиці як за кордоном, так і в Україні. З’явившись на початку минулого століття для вирішення актуальних тоді завдань навчання, воно не втратило своєї привабливості і в наш час. У сучасному вітчизняному навчанні виникла необхідність у використанні цього методу, так як сутність даного феномену відображає реалізацію особистісно зорієнтованого підходу в освіті і сприяє формуванню вміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини в час глобалізованого інформаційного суспільства. Теоретичною основою такого підходу є «метод проектів», розроблений у 20-х роках XX століття американським педагогом В.Кілпатриком на основі концепції прагматизму Джона Дьюї. У 60-90-ті роки - В.О.Сухомлинський, А.В.Петровський, В.Є.Чудновський та інші.

Першим кроком до впровадження особистісно розвивальної моделі навчання як умови організації освіти став особистісно зорієнтований підхід, що знайшов своє відображення у працях сучасних українських педагогів і психологів І.Д.Беха, В.Г.Кремня, О.Я.Савченко, Н.Г.Ничкало, Г.О.Балла, С.П.Логачевської, Г.С.Яценко.

Метою і завданням цього підходу є всебічний і гармонійний розвиток особистості кожного учня, а це, в свою чергу, ставить проблему використання таких особистісно зорієнтованих технологій навчання, як: різнорівневе навчання, навчання у співпраці, метод проектів, відкрите навчання, інформаційні технології, що займають окреме місце в середовищі «методу проектів».

Проектування, що склалося в технічних галузях знань середини XX століття, поширилося і в гуманітарній сфері: виникло дизайнерське, економічне, екологічне, педагогічне, дослідницьке, організаційне проектування. Організаційне проектування в освітній галузі дає основу створення як широкомасштабних проектів, спрямованих на розв’язання сучасних проблем освітньої галузі, так і проектів модернізації навчально-виховного процесу конкретного навчального закладу.

Інноваційні навчально-виховні технології та цілісні освітні системи повинні забезпечити повноцінний розвиток кожної дитини відповідно до реалізації мети національного виховання й соціально-культурного розвитку особистості учня.

Саме інноваційні психолого-педагогічні технології проектування особистісно розвивального змісту навчально-виховного процесу, що створені на засадах проектного менеджменту, як показують результати науково-дослідної та експериментальної роботи, що проводяться в Україні впродовж останніх 13 років, дають можливість реалізувати цілісне, фундаментальне розв’язання основних суперечностей, що виникають у становленні школи майбутнього – школи гуманізму, в якій учень з його складним світом думок, почуттів є головною цінністю, суб’єктом життя.

У межах досліджуваної проблеми система проектування особистісного розвитку учня в навчально-виховному процесі утворює три умовні частини.

Це соціальна, що відповідає сучасним умовам виховання та вимогам суспільства; психолого-педагогічна, що розробляється для конкретного навчального закладу на рівні класних колективів і відображає основні напрями діяльності педагога й вихованців у їхній взаємодії; особистісна – як така, що є власне процесом розроблення проекту розвитку конкретної особистості в межах малої соціальної групи і характеризує уявлення вчителя й самого учня про його близьке й віддалене майбутнє.

Проектування особистісного розвитку учня виступає саме тим засобом, за допомогою якого:

• 
  стає можливим усвідомлене визначення основних орієнтирів діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу за певних умов та на деякий період;
  
• 
  дає змогу систематизувати введення інновацій та коректив у навчально-виховний процес;
  
• 
  унеможливлює популізм та необґрунтовані ілюзії щодо управління організацією й плануванням навчально-виховної діяльності педагогів.
  

У технологіях навчання та виховання пріоритетною стає модель «суб’єкт – суб’єктної взаємодії», а це, у свою чергу, потребує нової педагогіки. Нові програми і підручники, оновлений арсенал форм і методів навчання, застосування нових форм оцінювання, пошук більш ефективних засобів здобуття учнем знань, умінь самостійно засвоювати знання й застосовувати їх у житті – вимога сьогодення. Учителю у цьому процесі відводиться роль консультанта, координатора, модератора дій. Проте це не завжди вдається. Та кожний справжній педагог має на меті знайти ті дієві шляхи розв’язання цієї непростої проблеми, що сприятимуть підвищенню мотивації до навчання, вироблятимуть уміння вчитися, особливо в умовах зниження авторитету школи та інтересу до навчально-пізнавальної діяльності.

Нині педагогіка змінюється під впливом інноваційних ідей, що ґрунтуються на вітчизняному й зарубіжному досвіді. Вчені та педагоги-практики впроваджують у навчально-виховний процес положення особистісно зорієнтованої освіти.

Особистісно зорієнтоване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість дитини, її самоцінність і самобутність. У сучасних умовах гуманізації й демократизації, індивідуалізації та диференціації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді Василя Сухомлинського. У книзі «Сто порад учителеві» він писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання й виховання полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…».

Вирішення актуальних проблем сьогодення потребує докорінних змін у методиці навчання, що, у свою чергу, неможливе без використання відповідних методик та технологій. Тому вже п’ять років поспіль працюю над проблемою «Проектування особистісно розвивального змісту навчально-виховного процесу на уроках української мови з використанням інноваційних технологій».

Сучасні проблеми модернізації навчально-виховного процесу в освітньому закладі нового типу можна розв’язувати лише на основі впровадження в освітній процес інноваційних технологій, що стосуються як педагогічної, так і управлінської діяльності. Сьогодні на одне з перших місць у теорії та практиці освітньої діяльності виходить метод проектування.

Проектування змісту роботи вчителем-предметником проводиться на основі спеціально створених сучасних комп’ютерних технологій, що знаходяться в технологічних модулях ДПК «Універсал».

Для проведення цієї роботи вчителю необхідно знати цілісну структурно-компонентну модель чотирьох взаємопов’язаних між собою технологічних модулів: «Програмування», «Моделювання», «Планування», «Творення», що знаходяться в системі ДПК «Універсал». Увесь процес моделювання особистісно зорієнтованого змісту у навчальних проектах, планування реалізації проектів, творення особистісно розвивального змісту для учнів конкретного класного колективу проводиться поетапно:

1. 
   у технологічному модулі «Програмування» знаходиться банк навчальних програм для використання їх у цілісній системі проектування особистісно розвивального змісту; банк можна доповнювати самостійно іншими програмами, в тому числі й авторськими;
   
2. 
   відбір найбільш ефективних навчальних програм або їх розділів проводиться вчителем у технологічному модулі «Моделювання»; пошук ефективних програм для організації та проведення навчально-виховної роботи з конкретним класним колективом учитель проводить за рахунок проектування цілей і завдань навчальної програми, що визначені автором на конкретні психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів класного колективу, що визначені на основі комплексної діагностики та аналізу розвитку учнів класу;
   
3. 
   навчально-виховний зміст найбільш ефективних навчальних програм, після визначення їх ефективними, вчитель у технологічному модулі «Моделювання» переносить на поле проектування навчального проекту для створення особистісно розвивального змісту у навчальному проекті для конкретного класного колективу.
   

Для створення особистісно розвивального змісту проекту вчитель може з двох-трьох альтернативних навчальних програм створити один навчальний проект на конкретний класний колектив або групу учнів. У результаті процесу проектування, предметно зорієнтований зміст навчальної програми перетворюється в особистісно розвивальний зміст проекту вчителя-предметника на конкретний класний колектив.

Навчальний проект виступає в системі проектування особистісно зорієнтованого змісту як цілісний навчально-виховний компонент, що забезпечує вирішення не тільки навчально-виховних завдань з предмету, а й психолого-педагогічну корекцію проблем та розвиток потенційних можливостей кожного учня класного колективу.

Основними компонентами навчального проекту є модулі, що створюються на виконання конкретних навчально-виховних завдань та задач особистісного розвитку учнів класного колективу. В свою чергу модулі, що є по суті функціональними вузлами проекту, складаються з міні-модулів.

При проектуванні особистісно розвивального змісту, елементи міні-модулів, що є недостатньо ефективні для реалізації завдань і задач особистісного розвитку учнів конкретного класного колективу доцільно змінювати на більш ефективні, але в межах 20% від затвердженої навчальної програми. При необхідності також рекомендується розширити навчально-виховний зміст навчального проекту, додатковим змістом у межах погодженої кількості годин на навчальний семестр.

У технологічному модулі «Планування» зміст проекту вчителя відтворюється в системі планування реалізації проекту та автоматично проектується на алгоритм навчального року, що створюється заступником директора з науково-методичної роботи для всіх учасників навчально-виховного процесу. В результаті автоматично створюється календарний план реалізації проекту вчителя.

Наступним етапом роботи вчителя в програмі ДПК «Універсал» є творення навчально-виховних сценаріїв міні-модулів (уроків) з особистісно розвивальним змістом. Процес творення сценаріїв проходить у технологічному модулі «Творення».

Важливо, що створюючи сценарій уроку, вчитель-предметник має можливість урахувати тактичні задачі по навчальному колективові, визначені класним керівником спільно з практичним психологом навчального закладу.

Особливо актуальною технологія психолого-педагогічного проектування є саме на уроках української мови, оскільки вона передбачає розв’язання учнем, групою учнів або ж класом якої-небудь проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь, навичок та власного досвіду.

Опинившись у такій навчальній ситуації вихованці повинні шукати сенс, пристосовувати її до своїх інтересів, будувати образ чи модель своєї поведінки, свого життя. Таку навчальну ситуацію слід активно використовувати для учнів різних класів на паралелі, що дає учням різний пізнавальний та життєвий досвід.

Сучасні завдання особистісно зорієнтованого навчання учнів можуть бути ефективно розв’язані в системі психолого-педагогічного проектування та в процесі навчання, стратегія якого ґрунтується на цілісності особистості, інтегрованості, мобільності та комунікабельності.

Розділ ІІІ. Проектування особистісно розвивального змісту навчально-виховного процесу на уроках української мови з використанням ДПК «Універсал»

(практична реалізація проблеми)
Учитель до найкращого свого

уроку готується все життя, адже,

щоб передати учням іскру знань,

треба самому ввібрати море світла.

В.О. Сухомлинський
Спираючись на наукові дослідження О.Пометун, О.Ісаєвої, Л.Пироженко, А.Фасолі, Є.Ільїна, Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, А.Рівіна, елементи досвіду австрійських колег, намагаюсь творчо переосмислити усталені істини, шукати власний педагогічний стиль, створювати умови для того, щоб кожний урок став відкриттям, ще однією сходинкою для досягнення поставлених цілей.

Зміст поняття «освітні інновації» включає в себе два основних компоненти:

1. 
   Сучасні технології навчання (групова навчально-пізнавальна діяльність, критичне мислення, проблемне навчання, інтерактивне навчання тощо).
   
2. 
   Прийоми педагогічної техніки та алгоритми їх застосування.
   

Підготовка вчителя до сучасного уроку – це копітка робота. Вважаю, що важливим є обов’язкове дотримання таких етапів:

• 
  Діагностичний (вивчення особливостей та інтересів учнів, аналіз навчального матеріалу).
  
• 
  Прогнозування (вибір найбільш оптимальної стратегії навчання, оцінка різних варіантів проведення уроків).
  
• 
  Планування (визначення мети, розробка дидактичної моделі процесу, визначення структури уроку, пошук оптимальних методів та прийомів навчання, виховання, розвитку вихованців).
  

На початку вивчення блоку тем (модулю) пропоную учням ознайомитися із технологічною картою вивчення матеріалу. Це дозволяє їм усвідомити значущість теми, спроектувати власну діяльність, осмислити перелік конкретних знань, умінь і навичок, які свідчитимуть про досягнення поставлених цілей. Таким чином, представлені у шкільній програмі вимоги конкретизуються щодо певного розділу, а далі - й окремого уроку.

Технологічна картка вивчення теми з української мови Клас Назва теми Кількість уроків на вивчення теми Учні повинні знати Учні повинні вміти Культура мовлення Уроки розвитку мовлення Дата проведення контрольної роботи Форма проведення

Наприклад, так виглядатиме технологічна картка вивчення теми з української мови в 10 класі:

Після того, як була оголошена чи сформульована тема уроку, залучаю учнів до представлення очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності через метод передбачення - «Незакінчене речення»: «Після цього уроку я вмітиму …», «Після цього уроку я знатиму …», «Я цінуватиму …» (відповіді учнів доповнюю, впродовж уроку звертаємося до них, а на етапі рефлексії з’ясовуємо – чи досягли поставлених цілей, що вдалося, над чим ще варто попрацювати, що виявилося найскладнішим, що найлегшим).

Крім того, невід’ємною складовою сучасного уроку є створення позитивного настрою, ситуації успіху, підтримки найменших зрушень у навчальних досягненнях учнів.

Відслідковую, щоб упродовж навчально-пізнавальної діяльності емоційний фон не погіршувався, щоб на уроці панувала атмосфера взаємопідтримки, переважала діалогічна форма спілкування, індивідуальна, парна та групова форми роботи.

Ситуація успіху забезпечується також і наданою учням можливістю самостійно обирати завдання, звертатися до учнів-консультантів, учителя-модератора навчально-пізнавальної діяльності.

Мотиваційний етап уроку є дуже важливим, оскільки його метою є фокусування уваги на проблемі й забезпечення інтересу до теми. Учень повинен усвідомлювати, що і для чого він робитиме на уроці. Маючи особистісну зацікавленість, вихованець буде налаштований на ефективний процес пізнання. З цією метою використовую такі прийоми та методи, як: створення проблемної ситуації, здивування учнів, інтрига, методична стратегія передбачення тощо.

Учні після мотиваційного етапу навчального заняття отримують технологічні карти маршруту уроку, наприклад:

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЗА РОЗДІЛОМ «ПРАВОПИС ПРИКМЕТНИКІВ»

6 клас

Після виконання всіх завдань технологічної карти підводиться загальний підсумок роботи (етап рефлексії).

Особистісно розвивальний зміст за ДПК «Універсал» у розділі «Творення» сценарію міні-модуля (конспект уроку), наприклад для 10 класу за темою «Діалектні слова, сфери їх уживання та стилістичні особливості» проектується з урахуванням виявлених під час психолого-педагогічного діагностування проблем і потенційних можливостей 101 групи (з профільним вивченням математики).

В.Киричук «Універсал – 03» Р.Костів